Добірка важливих питань про шкільні укриття: оренда, відповідальність за облаштування, допуск та офлайн-робота в приватних закладах

Усі комунальні заклади освіти Харкова – навіть ті, які мають належні укриття, – працюють онлайн. Вони не виходять із дистанційного навчання вже 5 років: спершу через ковідну пандемію, тепер – через повномасштабне російське вторгнення. Зокрема, про це йшлося під час Міжнародної освітньої офлайн-конференції “Kharkiv: Education Under Ground”, яку організувала ГО “Я І МОЯ ШКОЛА”.

Втім, деякі приватні заклади освіти міста таки приймають учнів на очне навчання. У батьків виникає питання – чи правомірно це? Хто ухвалює рішення про їхній вихід в офлайн?

На ці та інші питання, які стосуються укриттів, відповідаємо в новому юридичному розʼясненні. Зокрема, у матеріалі читайте:

• які ще приміщення заклад освіти може використовувати як укриття;
• хто відповідає за ремонт в укритті та чи може адміністрація школи вимагати цього від батьків;
• чи можна батькам (зважаючи на зміни в законодавстві) перебувати в укритті під час освітнього процесу;
• чи може школа отримувати гроші на оренду укриття в приватній будівлі по-сусідству.

1. У Харкові всі комунальні заклади освіти (навіть ті, які мають укриття) вчаться онлайн. Натомість деякі приватні школи проводять офлайн-уроки. Чи правомірно це?

У різних куточках України безпекова ситуація різниться, тож рішення про форму навчання ухвалюються індивідуально і з урахуванням багатьох чинників – це й побажання батьків, і можливості закладу освіти, зокрема й наявність укриття тощо.

Тож Уряд радить ухвалювати рішення про форму навчання окремо в кожному регіоні: “Обласним та Київській міській військовим адміністраціям разом із засновниками закладів освіти забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці” (пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні“).

Фахівці Міністерства освіти і науки України акцентують, що законодавство передбачає різні форми навчання і вирішувати, яку обрати, мають разом із засновниками: “Освітній процес у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 н. р., відповідно до рішень обласних, Київської міської військових адміністрацій та засновників закладів освіти, може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним режимом) залежно від можливостей фонду захисних споруд у цих закладах“. Про це йдеться в листі МОН від 16.08.2023 року “Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти“).

Звернемо увагу, що засновники в приватних та комунальних закладах освіти різні.

• У комунальних закладах засновником є відповідна рада від імені територіальної громади (громад),
• у приватних – “фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника” (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

Тобто рішення про форму навчання для комунальних закладів ухвалює місцева влада, тоді як у приватних – засновники кожного із цих закладів. Зауважимо, що держава гарантує “академічну, організаційну, фінансову й кадрову автономію закладів освіти” незалежно від форми власності (частина 1 статті 23 Закону України “Про освіту”).

Отже, якщо заклади освіти не отримали прямої заборони на очне навчання від органів влади, то рішення про форму навчання вони ухвалюють самостійно: “Суб’єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством” (частина 3 статті 2 Закону України “Про освіту”).

2. Які приміщення (крім власне укриття в школі) можуть використовуватися для сховку дітей під час освітнього процесу на випадок повітряної тривоги?

Законодавство дозволяє перебування учнів та працівників у закладі освіти (очне навчання) виключно за умови наявності укриття в закладі, або поблизу нього (рекомендована ДСНС відстань – 100 м, у різних типах забудови допускається 300–500 м).

Для цього також можна використовувати приміщення, які не були збудовані з такою метою. Це так звані найпростіші укриття – “фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, у якій можливе тимчасове перебування людей із метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період” (абзац 4 частини 2 статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Тобто варто оглянути приміщення й обрати, які з них можуть бути використані як укриття: “Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів підлягають огляду, а в разі потреби – технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:

[…]

• підвальні та цокольні поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
• інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення”.

Про це вказано в абзацах 8,9 пункту 7 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку.

Визначити приміщення, яке підходить для облаштування укриття, може спеціальна комісія, яку створює засновник (місцева влада), але ініціювати може й керівник закладу освіти. Фахівці Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на підставі чинного законодавства розробили рекомендації для закладів освіти, як обрати та облаштувати укриття.

У пункті 3.5. розділу III цих Рекомендацій визначено основні вимоги до таких приміщень, зокрема:

“1) розміщуються в підвальному (підземному) або цокольному поверхах, можливо (за умов забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями необхідних захисних властивостей або можливості вжиття додаткових заходів щодо їх підвищення) – на першому поверсі;

2) розташовуються в складі основної будівлі закладу освіти або в безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 м);

[…]

5) забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

[…]

12) основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;

[…]

15) забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями).

Необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2 – 2,5 цеглини завтовшки, або із цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см”.

Водночас фахівці ДСНС вказують, що якщо будівельні конструкції не відповідають заявленим вимогам, то їх можна укріпити:

“Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67 – 78 см (мішок із піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду).

У разі, якщо будівельні конструкції мають меншу товщину, можливо збільшення їх захисних властивостей шляхом додаткового обкладення мішками з ґрунтом (піском), встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо) та/або комбінованим способом” (пункт 3.5 розділу II Рекомендацій щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти).

Тож лише комісія з профільних спеціалістів може визначити, чи придатне конкретне приміщення для використання його як укриття, оскільки воно має відповідати численним вимогам. Також ця комісія може визначити, чи можна наявні приміщення увідповіднювати тим вимогам, якщо від початку воно їм не відповідає. Інших варіантів для визначення місць, де можуть перебувати школярі під час повітряної загрози, законодавство не дає.

3. Хто відповідає за ремонт в укритті та його оснащення – директор чи місцева влада?

4. Що робити, якщо відповідальність за приведення до ладу укриття поклали на батьків? Кажуть, що в місцевому бюджеті коштів на це немає. А працювати очно хочуть усі.

Відповідальність за укриття в закладі освіти несуть ті самі посадові особи, що відповідають за весь заклад. Особливості українського освітнього законодавства такі, що керівник закладу освіти несе відповідальність за безпеку учнів та працівників, проте в більшості випадків не є розпорядником коштів (за винятком тих шкіл, які мають фінансову автономію). Проте навіть за умови фінансової автономії кошторис закладу затверджує засновник (місцева влада). Тож відповідальність за наявність і стан укриттів ділять між собою і керівник закладу освіти, і місцева влада як засновник закладу освіти.

Відповідно до законодавства, засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити: “утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо” (частина 3 статті 37 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Оскільки будівлі, у яких розташовані заклади освіти, перебувають у комунальній власності, відповідно, місцева влада є і балансоутримувачем закладу освіти, який відповідає за укриття: “Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами” (пункт 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку).

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: “планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення” (пункт 25 частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України).

Проте “забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту” покладено безпосередньо на керівників установ чи підприємств (пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

Одним із засобів колективного захисту і є укриття.

Що може зробити керівник закладу освіти для забезпечення укриттям працівників та учнів?

З цього приводу рекомендації дали фахівці ДСНС:

“керівники закладів освіти мають здійснити такі основні заходи:

1) привести в готовність до використання за призначенням… наявні об’єкти фонду захисних споруд…;

2) визначити можливість укриття в таких об’єктах повного складу працівників і дітей (учнів, студентів), з урахуванням цього визначити додаткову потребу в таких об’єктах…;

3) у разі відсутності на балансі (обліку) закладу освіти об’єктів фонду захисних споруд або встановлення додаткової потреби в них:

• ініціювати створення комісії щодо обстеження наявних будівель (споруд, приміщень) з метою встановлення можливості їх використання для укриття…;

та/або

• вжити заходів щодо створення та облаштування на території закладів освіти як найпростіших укриттів фортифікаційних споруд;
• визначити можливість використання для укриття працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти об’єктів фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання” (розділ II Рекомендацій щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти).

Щодо участі батьків, то в законодавстві не згадано жодних їхніх обов’язків облаштовувати укриття. Батьки можуть долучитися до цього процесу, але виключно за бажанням і на законних підставах. Чинне законодавство передбачає лише один спосіб – благодійний внесок на рахунок закладу освіти в Держказначействі із вказанням призначення платежу (наприклад, “для облаштування укриття в закладі освіти №/назва”). Оскільки йдеться про благодійну пожертву, то її доцільність і розмір батьки визначають самостійно.

5. Чи пускають зараз до укриття сторонніх осіб і чи вважаються батьки сторонніми особами?

Нещодавно до законодавства внесли зміни, які обмежують доступ сторонніх осіб до укриттів закладів освіти. Зокрема, останнє речення абзацу 6 пункту 3¹ Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку: “Об’єкти фонду захисних споруд закладів освіти під час здійснення освітнього процесу за очною формою здобуття освіти доступні тільки для учасників освітнього процесу“.

Окрім того, законодавство містить перелік осіб, які є учасниками освітнього процесу, зокрема це “здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу в порядку, що встановлюється закладом освіти” (частина 1 статті 52 Закону України “Про освіту”).

У такий спосіб, оскільки батьки є учасниками освітнього процесу, вони можуть знаходитися в укритті школи під час освітнього процесу. Втім, варто пам’ятати, що кількість учнів, які навчаються очно, відповідає місткості укриття. А непрогнозоване збільшення кількості учасників освітнього процесу може призвести до порушення безпечних умов перебування в укритті дітей. Тож не варто зловживати цим правом.

6. Чи отримує школа якісь кошти на укриття, яким користуються її учні та працівники, якщо воно знаходиться в приватному будинку поблизу школи? Чи має власник будинку отримувати кошти від держави в такому випадку?

Як ми розповідали вище, укриття – це один із засобів колективного захисту. На керівників установ та підприємств покладено “забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту” (пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

Також, відповідно до абзацу 6 частини 4 статті 38 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, керівник закладу освіти зобов’язаний “організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису”.

Втім, затверджує кошторис засновник закладу (місцева влада). Також саме на засновнику лежить обов’язок забезпечити “утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов” (абзац 2 частини 6 статті 25 Закону України “Про освіту”).

Отже, чи отримує заклад освіти кошти для облаштування чи оренди укриття, можна дізнатися із кошторису закладу освіти. Або ж такі кошти можуть надходити за окремими цільовими програмами місцевої влади. У такому випадку варто спрямувати запит до місцевої адміністрації щодо кількості виділених коштів на оренду чи облаштування укриття в конкретному закладі освіти.

Законодавство не забороняє орендувати укриття для захисту своїх співробітників, чи – у нашому випадку – учасників освітнього процесу. У такому разі укладаються відповідні договори й використання укриття відбувається згідно з умовами, прописаними в договорі: “У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами, вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів” (частина 9 статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне ілюстративне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта” (з Печерської гімназія № 75, Київ)

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.