Мікс питань читачів про зарплати

Ще у 2021 році Служба Освітнього омбудсмена робила відповідний зріз із питань оплати праці. Так само й “Нова українська школа” вже неодноразово й докладно розглядала це питання.

Відтоді у системі доплат за окремі види педагогічної діяльності нічого не змінилося, принаймні на рівні статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, постанови Уряду від 23.03.2011 № 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації, інших установ і закладів незалежно від їхнього підпорядкування” (далі – постанова № 373) та постанови Уряду від 28.12.2021 № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності в державних і комунальних закладах та установах освіти” (далі – постанова № 1391).

Втім, на пошту редакції “НУШ” продовжують надходити питання читачів про різні нюанси їхніх заробітних плат. У цьому юридичному розʼясненні відповідаємо на частину з них. Зокрема, читайте:

• чому в одних громадах є надбавки, а в інших немає;
• чи може директорка заборонити поділ класу на групи, у такий спосіб скоротивши години роботи вчителів;
• хто вирішує, скільки% надбавки встановлювати;
• у яких випадках можуть не платити надбавку за класне керівництво;
• чому шкільним бібліотекарям не платять із субвенції.

Читайте, зберігайте та діліться з колегами!

1. Чому в одних громадах вчителі отримують надбавки за престижність / за класне керівництво / за кабінети / за перевірку зошитів, а в інших – ні?

З правового погляду, ці доплати не є “варіативними”, тобто їх не встановлення хоча б на мінімальному рівні є порушенням законодавства про оплату праці, що має тягнути за собою відповідальність винних осіб. Звернутися до відповідного територіального органу Державної служби України з питань праці (Держпраці) з питанням щодо правомірності таких дій є найочевиднішим кроком.

З іншого боку, “територіальні” відмінності у встановленні доплат вчителям у різних громадах можуть пояснюватися тим, що обсяги освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не покривають усі обов’язкові виплати, передбачені законодавством. Це призводить до навантаження на місцеві бюджети з різною спроможністю.

У межах фінансової децентралізації повноваження щодо управління бюджетами в цілому передані на місцевий рівень, а це натомість дає змогу здійснювати відповідні маніпуляції з фінансуванням закладів освіти, що свідчить про пріоритети місцевої влади.

Не можна недооцінювати й такий чинник як проактивність вчительства та готовність захищати свої трудові права, бо очевидно, що байдужість у цих питаннях сприяє цим маніпуляціям.

2. Директорка скоротила години вчителів англійської мови, української мови та інформатики шляхом з’єднання груп. Тепер вчителі працюють із цілими класами, де кількість дітей від 28 до 35 учнів. На нараді пояснила, що не вистачає субвенції, аби оплачувати години для навчання декількох груп. Чи правомірні дії адміністрації?

Як ми вже згадали вище, освітньої субвенції дійсно може не вистачати. Дані про розподіл субвенції можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України, у тому числі в розрізі територіальних громад.

За цією інформацією у 2024 році (як і у 2023 році) обсяг освітньої субвенції для всіх місцевих бюджетів визначається без урахування додаткових годин навчального плану для поділу учнів на групи для вивчення окремих предметів.

Водночас у контексті ситуації з поділом початкових класів (максимальна наповнюваність яких має бути 24 особи у 2024/2025 навчальному році), МОН також інформує про те, що “місцеві ради самостійно розподіляють освітню субвенцію між закладами й установами освіти. Вони не зобов’язані застосовувати формулу для розподілу освітньої субвенції між закладами освіти й можуть перерозподіляти субвенцію, що обрахована за окремими складовими формули”.

Також зверніть увагу, що, відповідно до статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту” максимальна наповнюваність 5–11-х класів для учнів очної (денної) або вечірньої форми здобуття загальної середньої освіти становить 30 осіб.

3. Хто вирішує скільки відсотків надбавки до зарплати вчителя встановити – 5 чи 30?

“Вилка” від 5 до 30 % наявна при встановленні так званої “надбавки НУШ”, що передбачена вже згаданою постановою № 373.

Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) освіти в межах фонду оплати праці. Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, який виконується працівником.

У нашій попередній статті за посиланням докладно описана проблематика цієї надбавки, зокрема випадки, коли вона не може бути менше ніж 20 відсотків (для вчителів початкових класів).

Так само залишається актуальним лист від 25.05.2011 № 1/9–385 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373”, згідно з яким надбавка встановлюватиметься до посадового окладу (ставки заробітної плати, у тому числі годинної), визначених з урахуванням підвищень, передбачених нормативно-правовими актами з оплати праці. Надбавка встановлюватиметься незалежно від установлених за іншими нормативно-правовими актами надбавок і доплат. Якщо педагогічний працівник виконує роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, абсолютний розмір надбавки відповідно зменшуватиметься або збільшуватиметься пропорційно навантаженню (обсягу роботи).

4. Надбавку за класне керівництво не платять, аргументуючи тим, що заклад працює змішано – тиждень дистанційно, тиждень очно. Це правильно?

5. Мене призначили класним керівником 5 класу. За літо декілька учнів забрали документи і їх залишилося 12. Один із них навчається на екстернатній формі. Питання – доплата за класне керівництво має бути 25 % від посадового окладу, чи 12,5?

Доплата за класне керівництво передбачена статтею 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, постановою № 1391 та має виплачуватися незалежно від кількості учнів, форми здобуття ними освіти чи форми роботи закладу освіти, оскільки вказаними актами не передбачено таких умов, що визначають відповідну залежність розміру доплати.

Цей висновок також побічно підтверджується в листі МОН № 1/3043–22 від 22 лютого 2022 року, адресованого Київській міській організації профспілки працівників освіти й науки України. Згідно із цим листом “розмір доплати за класне керівництво не залежить від обсягу навчального навантаження вчителя, викладача чи іншого педагогічного працівника. Доплату за класне керівництво встановлюють у відсотках від тарифної ставки (посадового окладу) вчителя, викладача, педагогічного працівника”. До того ж вказано і про можливість встановлення доплати за класне керівництво керівним працівникам закладів освіти, які виконують викладацьку роботу в цьому закладі освіти, у разі неможливості покладання обов’язків класного керівника на іншого педагогічного працівника.

Зауважимо, що класний керівник виконує свої обов’язки незалежно від того, скільки учнів у класі або яка форма навчання кожного з них. Ці обовʼязки передбачають організацію виховної роботи, комунікацію з батьками тощо. Отже, його робоче навантаження та відповідальність не зменшуються через невелику кількість учнів або екстернатну форму навчання.

6. Чому шкільних бібліотекарів виключили з освітньої субвенції? Адже ми є учасниками навчального процесу школи, проводимо виховну роботу, а в результаті необдуманого виключення нам навіть не виплачують оздоровчі й матеріальну допомогу, керуючись фондом оплати праці. Це несправедливо.

Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування і типів, розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених МОН, та затверджуються керівником за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом (стаття 60 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Працівники бібліотек у закладах освіти є учасниками освітнього процесу, але не є педагогічними працівниками, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.

Згідно зі статтею 6 Закону України “Про бібліотеки й бібліотечну справу”, заклади освіти віднесено за призначенням до спеціальних бібліотек, а самі бібліотекарі належать до працівників культури.

Тому, за родом своєї діяльності шкільні бібліотекарі є працівниками культури, а за відомчою належністю – працівниками освіти. Саме тому оплата праці бібліотечних працівників здійснюється за актами Мінкульту та МОН.

Освітня субвенція є коштами з державного бюджету, які надаються місцевим бюджетам виключно для фінансування заробітних плат педагогічних працівників. До педагогічних працівників належать вчителі та інші фахівці, які безпосередньо організовують освітній процес. Бібліотекарі ж не вважаються педагогічними працівниками, тому їхні зарплати не можуть фінансуватися коштом цієї субвенції.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: автор – ELENA SCOTTI, THE WALL STREET JOURNAL, ISTOCK

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.