Напишіть нам

Всі теми

Новий освітній стандарт для 5-9 класів – що це за документ і що він змінює

Довгоочікувана подія цього тижня – Кабмін затвердив новий Державний стандарт базової освіти. Поки уряд не оприлюднив фінальну версію, проте є проєкт документу, розміщений у порядку денному засідання.

“Нова українська школа” відповідає на головні запитання про новий стандарт.

– Навіщо потрібен новий стандарт базової освіти?

Це – частина реформи НУШ. 2018 року затвердили новий стандарт початкової освіти, і реформа стартувала в початкових класах. Сьогоднішні третьокласники (перша паралель, яка йде за реформованою системою) через 2 роки підуть у п’яті класи. Отже, нормативну базу, навчальні програми й матеріали потрібно готувати вже.

Стандарт – це рамковий документ, який визначає обов’язкові результати навчання для учнів 5-9 класів. Цей документ розповсюджується на всі державні, комунальні і приватні (якщо вони мають ліцензію, тобто мають право видавати свідоцтва про здобуття освіти) заклади середньої освіти, в яких є 5-9 класи.

Цей стандарт виписано згідно з компетентностями, затвердженими в законі “Про освіту” і які узгоджуються зі стандартом початкової освіти та європейським досвідом (а саме європейською рамкою щодо ключових компетентностей). Також особливістю документа є те, що для кожної освітньої галузі зазначено компетентнісний потенціал. До прикладу, розвивати іншомовну компетентність можна не лише через іншомовну освітню галузь, а й через математичну, природничу та інші. Хоча, звісно, для математичної галузі основною компетентністю залишається математична.

Окрім того, для кожної галузі визначені базові знання (раніше в проєкті стандарту це називалося ядром знань).

– Які компетентності передбачено?

  • Вільне володіння державною мовою;
  • Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою;
  • Здатність спілкуватися іноземними мовами;
  • Математична;
  • Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • Інноваційність;
  • Екологічна;
  • Інформаційно-комунікаційна;
  • Навчання впродовж життя;
  • Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини, добробуту та здорового способу життя, нетерпимості до проявів корупції;
  • Культурна;
  • Підприємливість і фінансова грамотність.

– Чи правда, що тепер у 5-9 класах будуть лише інтегровані курси?

Ні. Новий стандарт не пропонує поділ на будь-які предмети, там є лише освітні галузі. Тож їх буде можна як комбінувати в різноманітні інтегровані курси, так і робити предмет з однієї освітньої галузі чи її окремих сладників.

– Які є освітні галузі?

  • мовно-літературна (МОВ);
  • математична (МАО);
  • природнича (ПРО);
  • технологічна (ТЕО);
  • інформатична (ІФО);
  • соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);
  • громадянська та історична (ГІО);
  • мистецька (МИО);
  • фізична культура (ФІО).

Для мовно-літературної галузі уточнено, що це:

  • українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання (УМД);
  • українська мова як державна, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (якщо мови корінного народу або національної меншини не належать до групи слов’янських мов) (УМД);
  • мова та література корінного народу або національної меншини для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (РМЛ);
  • іншомовна освіта (ІНО) і друга іноземна (ІНОД).

– Що планується далі?

Після опублікування нового стандарту МОН має оприлюднити для громадського обговорення типову освітню програму. Згідно з дорожньою карткою впровадження стандарту, розроблення типової програми має відбуватися у вересні 2020 – лютому 2021 років.

В інтерв’ю “Новій українській школі” один із розробників стандарту Роман Шиян пояснив, що типова освітня програма – це комплект документів:

  • типовий навчальний план із переліком предметів (як окремих, так і інтегрованих);
  • принаймні одна модельна навчальна програма для кожного з предметів.

За словами Шияна, перелік модельних навчальних програм сформують із пропозицій усіх зацікавлених сторін. Після цього має відбутися еспертиза модельних програм (наразі невідомо, хто її проводитиме) та затвердження типової освітньої програми. Згідно з дорожньою картою, модельні навчальні програми мають бути готові в лютому 2021 року.

Паралельно будуть узгоджувати критерії оцінювання, готувати методичні рекомендації, а в березні-квітні 2021 року готуватимуть тренерів НУШ для базової школи. Вони потім навчатимуть усіх інших вчителів 5-9 класів.

З вересня 2021 року має початися пілотування нового стандарту. Перед цим влітку проведуть навчання вчителів пілотних класів. Цьогорічні четверті класи, які випереджають впровадження НУШ на рік, продовжать пілотування і в п’ятих класах.

З 2022 року планується, що всі п’яті класи почнуть навчатися за новим стандартом (тобто, сьогоднішні третьокласники тоді підуть у п’яті класи).

Докладніше про плани впровадження нового стандарту читайте невдовзі на сайті НУШ в інтерв’ю з розробниками.

– Чи буде якась гнучкість для шкіл і вчителів?

За словами Романа Шияна, типовий навчальний план можна буде перекомбіновувати на рівні освітньої програми закладу освіту. Навчальний план міститиме максимальну кількість варіації предметів та інтегрованих курсів. До прикладу, природнича освітня галузь може як розбиватися на предмети, так і бути єдини інтегрованих курсом. І обидва варіанти будуть надані в типовому навчальному плані й модельних навчальних програмах до нього. Ба більше, для 5-6 класів можна обрати одне рішення, а для 7-9 – інше.

Окрім того, перетворюючи модельну навчальну програму на календарно-тематичне планування, її можна буде модифіковувати.

Проте незмінними лишаться обов’язкові результати навчання, адже вони закріплені стандартом.

– Чи будуть зміни в оцінюванні навчальних результатів?

Ось пояснення від Романа Шияна:

“Ми вважаємо, що критично зберегти цінність формувального оцінювання. Очевидно, що з’явиться бальне оцінювання. Але важливо не оцінювати лише предмети, а принаймні блоки навчальних результатів.

Подібно до того, що ми маємо у свідоцтві навчальних досягнень у початковій школі, коли освітня галузь розкрита через пакет результатів навчання, передбачених стандартом. Якщо ми покажемо пакет навчальних результатів із кожної галузі, то це вже не буде так фатально – дістати двійку з української мови. Ти можеш мати вищі досягнення з письма й гірші, наприклад, із читання. А якщо розкласти на конкретні результати, то можна побачити ще й сильні сторони, на яких можна будувати подальшу перспективу. І це також важливо для комунікації з учнем і батьками: тобі треба ось це посилити, а не сказати: “У тебе трійка”.

Зараз є дискусія, як це м’яко впровадити. Чи вже з 4 класу, чи поступово впродовж першого циклу базової освіти. За будь-яких обставин формувальне оцінювання – це запорука, щоби можна було реагувати на потреби і змінювати підходи. І, врешті-решт, дбати про індивідуальні освітні траєкторії”.

– Чи передбачені цикли навчання, як у стандарті початкової освіти?

Так, базова освіта передбачає два цикли:

  • адаптаційний – 5-6 класи;
  • базове предметне навчання – 7-9 класи.

У стандарті зазначено, що вони враховують вікові особливості розвитку, індивідуальні особливості та потреби учнів і дадуть змогу просуватися індивідуальними освітніми траєкторіями. Результати навчання визначені саме за цими циклами навчання.

– Що передбачає базовий навчальний план?

У ньому – погодинне співвідношення між освітніми галузями (а не предметами) за роками навчання та граничне тижневе навантаження. Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спецшколах і спецкласах, у базовому плані також подана кількість годин корекційно-розвиткових занять.

У базовому навчальному плані (це не стосується спецшкіл) є рекомендована та мінімальна кількість годин для кожної освітньої галузі. Це дозволить школам бути гнучкими – різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю можна перерозподілити на вивчення інших освітніх галузей.

Тобто школа сама визначає, скільки годин вивчати кожну освітню галузь (але в межах рекомендованого діапазону). Водночас, сума годин на вивчення всіх галузей не може перевищити загальну суму в базовому плані.

Також передбачені додаткові години для навчальних предметів (інтегрованих курсів), курсів за вибором у межах освітніх галузей, індивідуальних консультацій та групових занять. Їх школа розподіляє самостійно та відображає це у своїй освітній програмі.

Є особливість і для шкіл, класів та груп із навчанням мовою корінного народу або національної меншини. Вони самі розподіляють навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та іноземною. Також вони можуть використати додаткові години базового плану для реалізації мовно-літературної галузі.

– Як розібратися з загальними і конкретними результатами навчання?

Стандарт передбачає і загальні, і конкретні очікувані результати.

Насамперед, потрібно запам’ятати, що вимоги до обов’язкових результатів навчання в таблиці містять такі компоненти:

  • групи результатів навчання (їх створили за спорідненістю загальних результатів);
  • загальні результати – це спільні для всіх рівнів (класів) результати навчання, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
  • конкретні результати навчання (визначають навчальний поступ за циклами – 5-6-й та 7-9-й класи);
  • орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Тепер розберімося із шифруванням. Наприклад, у мовно-літературній галузі є такий індекс – [6 МОВ 1.1.2-1]. У ньому:

  • 6 означає рік навчання, на завершення якого очікується досягнення результату (у цьому випадку 6 клас);
  • МОВ – скорочення мовно-літературної освітньої галузі;
  • Перша “1” – порядковий номер групи результатів навчання;
  • Друга “1” (після крапки) – порядковий номер загального результату навчання для першої групи;
  • “2” – номер конкретного результату навчання для першого загального результату;
  • Остання “1” – номер орієнтира для оцінювання відповідного конкретного результату.

Тепер пояснимо на описовому прикладі для того ж індексу – [6 МОВ 1.1.2-1].

Ми вже розібрались, що цифра 6 означає номер класу, а МОВ – мовно-літературну освітню галузь.

У ній є перша група результатів навчання – “Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях”.

У цій групі є перший загальний результат – “Сприймає усну інформацію”.

У цьому загальному результаті є другий конкретний результат – “Реагує на почуте, уточнюючи важливі для розуміння деталі”.

Для цього конкретного результату є перший орієнтир для оцінювання – “Уважно слухає монологічні / діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема, художніх текстів, медіатекстів)”.

Вікторія Топол, головна редакторка “Нової української школи”

Титульне фото: автор – denisismagilov, Depositphotos

Обговорення