1 Жовтня 2020
73 067
0
Довгоочікувана подія цього тижня – Кабмін затвердив новий Державний стандарт базової освіти. Поки уряд не оприлюднив фінальну версію, проте є проєкт документу, розміщений у порядку денному засідання.
“Нова українська школа” відповідає на головні запитання про новий стандарт.
Це – частина реформи НУШ. 2018 року затвердили новий стандарт початкової освіти, і реформа стартувала в початкових класах. Сьогоднішні третьокласники (перша паралель, яка йде за реформованою системою) через 2 роки підуть у п’яті класи. Отже, нормативну базу, навчальні програми й матеріали потрібно готувати вже.
Стандарт – це рамковий документ, який визначає обов’язкові результати навчання для учнів 5-9 класів. Цей документ розповсюджується на всі державні, комунальні і приватні (якщо вони мають ліцензію, тобто мають право видавати свідоцтва про здобуття освіти) заклади середньої освіти, в яких є 5-9 класи.
Цей стандарт виписано згідно з компетентностями, затвердженими в законі “Про освіту” і які узгоджуються зі стандартом початкової освіти та європейським досвідом (а саме європейською рамкою щодо ключових компетентностей). Також особливістю документа є те, що для кожної освітньої галузі зазначено компетентнісний потенціал. До прикладу, розвивати іншомовну компетентність можна не лише через іншомовну освітню галузь, а й через математичну, природничу та інші. Хоча, звісно, для математичної галузі основною компетентністю залишається математична.
Окрім того, для кожної галузі визначені базові знання (раніше в проєкті стандарту це називалося ядром знань).
Ні. Новий стандарт не пропонує поділ на будь-які предмети, там є лише освітні галузі. Тож їх буде можна як комбінувати в різноманітні інтегровані курси, так і робити предмет з однієї освітньої галузі чи її окремих сладників.
Для мовно-літературної галузі уточнено, що це:
Після опублікування нового стандарту МОН має оприлюднити для громадського обговорення типову освітню програму. Згідно з дорожньою карткою впровадження стандарту, розроблення типової програми має відбуватися у вересні 2020 – лютому 2021 років.
В інтерв’ю “Новій українській школі” один із розробників стандарту Роман Шиян пояснив, що типова освітня програма – це комплект документів:
За словами Шияна, перелік модельних навчальних програм сформують із пропозицій усіх зацікавлених сторін. Після цього має відбутися еспертиза модельних програм (наразі невідомо, хто її проводитиме) та затвердження типової освітньої програми. Згідно з дорожньою картою, модельні навчальні програми мають бути готові в лютому 2021 року.
Паралельно будуть узгоджувати критерії оцінювання, готувати методичні рекомендації, а в березні-квітні 2021 року готуватимуть тренерів НУШ для базової школи. Вони потім навчатимуть усіх інших вчителів 5-9 класів.
З вересня 2021 року має початися пілотування нового стандарту. Перед цим влітку проведуть навчання вчителів пілотних класів. Цьогорічні четверті класи, які випереджають впровадження НУШ на рік, продовжать пілотування і в п’ятих класах.
З 2022 року планується, що всі п’яті класи почнуть навчатися за новим стандартом (тобто, сьогоднішні третьокласники тоді підуть у п’яті класи).
Докладніше про плани впровадження нового стандарту читайте невдовзі на сайті НУШ в інтерв’ю з розробниками.
За словами Романа Шияна, типовий навчальний план можна буде перекомбіновувати на рівні освітньої програми закладу освіту. Навчальний план міститиме максимальну кількість варіації предметів та інтегрованих курсів. До прикладу, природнича освітня галузь може як розбиватися на предмети, так і бути єдини інтегрованих курсом. І обидва варіанти будуть надані в типовому навчальному плані й модельних навчальних програмах до нього. Ба більше, для 5-6 класів можна обрати одне рішення, а для 7-9 – інше.
Окрім того, перетворюючи модельну навчальну програму на календарно-тематичне планування, її можна буде модифіковувати.
Проте незмінними лишаться обов’язкові результати навчання, адже вони закріплені стандартом.
Ось пояснення від Романа Шияна:
“Ми вважаємо, що критично зберегти цінність формувального оцінювання. Очевидно, що з’явиться бальне оцінювання. Але важливо не оцінювати лише предмети, а принаймні блоки навчальних результатів.
Подібно до того, що ми маємо у свідоцтві навчальних досягнень у початковій школі, коли освітня галузь розкрита через пакет результатів навчання, передбачених стандартом. Якщо ми покажемо пакет навчальних результатів із кожної галузі, то це вже не буде так фатально – дістати двійку з української мови. Ти можеш мати вищі досягнення з письма й гірші, наприклад, із читання. А якщо розкласти на конкретні результати, то можна побачити ще й сильні сторони, на яких можна будувати подальшу перспективу. І це також важливо для комунікації з учнем і батьками: тобі треба ось це посилити, а не сказати: “У тебе трійка”.
Зараз є дискусія, як це м’яко впровадити. Чи вже з 4 класу, чи поступово впродовж першого циклу базової освіти. За будь-яких обставин формувальне оцінювання – це запорука, щоби можна було реагувати на потреби і змінювати підходи. І, врешті-решт, дбати про індивідуальні освітні траєкторії”.
Так, базова освіта передбачає два цикли:
У стандарті зазначено, що вони враховують вікові особливості розвитку, індивідуальні особливості та потреби учнів і дадуть змогу просуватися індивідуальними освітніми траєкторіями. Результати навчання визначені саме за цими циклами навчання.
У ньому – погодинне співвідношення між освітніми галузями (а не предметами) за роками навчання та граничне тижневе навантаження. Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спецшколах і спецкласах, у базовому плані також подана кількість годин корекційно-розвиткових занять.
У базовому навчальному плані (це не стосується спецшкіл) є рекомендована та мінімальна кількість годин для кожної освітньої галузі. Це дозволить школам бути гнучкими – різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю можна перерозподілити на вивчення інших освітніх галузей.
Тобто школа сама визначає, скільки годин вивчати кожну освітню галузь (але в межах рекомендованого діапазону). Водночас, сума годин на вивчення всіх галузей не може перевищити загальну суму в базовому плані.
Також передбачені додаткові години для навчальних предметів (інтегрованих курсів), курсів за вибором у межах освітніх галузей, індивідуальних консультацій та групових занять. Їх школа розподіляє самостійно та відображає це у своїй освітній програмі.
Є особливість і для шкіл, класів та груп із навчанням мовою корінного народу або національної меншини. Вони самі розподіляють навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та іноземною. Також вони можуть використати додаткові години базового плану для реалізації мовно-літературної галузі.
Стандарт передбачає і загальні, і конкретні очікувані результати.
Насамперед, потрібно запам’ятати, що вимоги до обов’язкових результатів навчання в таблиці містять такі компоненти:
Тепер розберімося із шифруванням. Наприклад, у мовно-літературній галузі є такий індекс – [6 МОВ 1.1.2-1]. У ньому:
Тепер пояснимо на описовому прикладі для того ж індексу – [6 МОВ 1.1.2-1].
Ми вже розібрались, що цифра 6 означає номер класу, а МОВ – мовно-літературну освітню галузь.
У ній є перша група результатів навчання – “Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях”.
У цій групі є перший загальний результат – “Сприймає усну інформацію”.
У цьому загальному результаті є другий конкретний результат – “Реагує на почуте, уточнюючи важливі для розуміння деталі”.
Для цього конкретного результату є перший орієнтир для оцінювання – “Уважно слухає монологічні / діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема, художніх текстів, медіатекстів)”.
Вікторія Топол, головна редакторка “Нової української школи”
Титульне фото: автор – denisismagilov, Depositphotos
Обговорення