Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Українські діти за кордоном “тягнуть” дві школи: юридичне розʼяснення про відрахування, повторний рік та перезарахування балів

Українські діти, які наразі тимчасово перебувають за кордоном, мають відвідувати місцеві заклади освіти. Для збереження звʼязку зі школами в Україні, деякі батьки обирають одну з індивідуальних форм навчання: сімейну чи екстернат.

До редакції “Нової української школи” надходять звернення батьків про навчання у двох закладах освіти одночасно. Зокрема, батьки скаржаться на те, що вчителі з українських шкіл не виходять на звʼязок, завдання на індивідуальних формах надсилають невчасно, адміністрації шкіл відмовляються перезараховувати оцінки з іноземних закладів та залякують, що дитину не атестують, або й узагалі відрахують.

Ми зібрали найпопулярніші питання на цю тему. Відповіді на них читайте в юридичному роз’ясненні “Нової української школи”.

– У якому випадку дитину, яка навчається у двох школах (за кордоном та в Україні онлайн) можуть відрахувати з української школи?

Перелік підстав для відрахування учня зі школи цілком вичерпний. Щоб унеможливити погрози відрахування, варто навести цей перелік повністю. Зокрема, Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти містить розділ IV. В 1 пункті названо всі категорії учнів, яких відраховують із закладу освіти. Це учні, які:

“1) здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;

2) зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;

3) переводяться до іншого закладу освіти відповідно до розділу III цього Порядку;

4) вибувають на постійне місце проживання за межі України”.

Варто зауважити, що українці, які є вимушеними переселенцями через російську агресію, переважно розглядають своє перебування за кордоном як тимчасове. І продовження навчання їхніх дітей в українських школах паралельно зі школами за кордоном є цьому додатковим підтвердженням.

Саме для цієї категорії дітей (і працівників закладів освіти) Закон України “Про освіту” доповнили статтею 57, яка надає державні гарантії тим учасникам освітнього процесу, які вимушено опинилися за кордоном:

Здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників”.

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти передбачає ще одну підставу для відрахування, але виключно для учнів 9 класу, яких було зараховано до закладу за результатами конкурсу. Їх можуть відрахувати або перевести на іншу (крім денної) форму здобуття загальної середньої освіти, якщо вони “здобули початковий результат (1, 2 чи 3 бали), чи не здобули жодного результату річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з одного з предметів, що ними вивчалися поглиблено, відповідно до освітньої програми та навчального плану закладу освіти чи індивідуального навчального плану учня”. (пункт 2 розділу IV Порядку).

Варто зазначити, що заклад освіти має письмово попередити батьків учня та відповідне управління освіти про можливе відрахування за два тижні до дня засідання педагогічної ради, на якій буде розглядатися це рішення (абзац 2 частини 2 розділу 4 Порядку).

Ще один нормативний акт – Порядок переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання – передбачає таку підставу для відрахування як:

відсутність “результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації у зв’язку з невідвідуванням закладу загальної середньої освіти понад шість останніх місяців навчального року поспіль та за умови відсутності будь-яких відомостей щодо місця проживання чи місцеперебування учнів або їхніх батьків, інших законних представників” (пункт 7 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти). У такому разі учні визнаються вибувшими із закладу й на наступний рік навчання не переводяться.

Таким чином, у педагогічної ради закладу освіти немає підстав для виключення учня/учениці із закладу, якщо дитина перебуває за кордоном, але має бажання продовжувати навчання в українській школі.

– Чи дійсно учня можуть залишити на ще один рік навчання? (найпопулярніша “лякалка” серед батьків)

Освітнє законодавство дійсно передбачає можливість залишити дитину повторно опановувати знання в тому ж класі. Проте, у всякому разі для такого рішення потрібна не лише воля педагогічної ради закладу освіти, а і згода батьків учня.

Якщо йдеться про 1–2 класи, то лише заява батьків може стати підставою для того, щоб залишити дитину в тому ж класі на другий рік:

“учні першого або другого класу можуть бути не переведені на наступний рік навчання та залишені для повторного здобуття загальної середньої освіти в тому самому класі на підставі письмового звернення до закладу загальної середньої освіти одного з їхніх батьків чи інших законних представників” (абзац 2 пункту 2 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).

Якщо йдеться про учнів 3–8 класів, то підставою залишити учня на другий рік навчання в тому ж класі можуть стати оцінки (від 1 до 3 балів) з певних предметів:

“учні 3–8 класів, які за результатами річного оцінювання здобули початковий рівень результатів навчання (1, 2, 3 бали) у вивченні одного з предметів (українська мова, математика, алгебра, геометрія), а учні класів із навчанням мовами корінних народів чи національних меншин – також і з мови навчання, згідно з рішенням педагогічної ради відповідного закладу загальної середньої освіти та одного із батьків або інших законних представників можуть бути: залишені для повторного здобуття загальної середньої освіти в тому самому класі цього закладу загальної середньої освіти” (підпункт 2 пункту 4 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).

Проте, залишити на другий рік – це не єдиний вихід. Законодавство пропонує й альтернативний варіант для учнів 3–8 класів – перевести дитину до наступного класу, але складні для учня предмети вивчати за індивідуальним навчальним планом: “… можуть бути: переведені на наступний рік навчання для продовження здобуття загальної середньої освіти за індивідуальним навчальним планом (з предметів, за якими було виявлено початковий рівень результатів навчання), що затверджує керівник закладу загальної середньої освіти” (підпункт 1 пункту 4 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).

Учень може бути залишений на другий рік навчання лише один раз упродовж здобуття учнем початкової освіти (абзац 2 пункту 2 та підпункт 2 пункту 4 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).

– Чи може школа в Україні відмовитися від перезарахування оцінок з іноземного закладу освіти?

В інструктивно-методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році закладам освіти радять враховувати оцінки, отримані в інших закладах освіти:

“При здійсненні семестрового оцінювання учнів (учениць) з тимчасово окупованих територій, із числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які отримав/отримала учень/учениця впродовж семестру незалежно від місця навчання: у закладі, де навчався/навчалась за місцем тимчасового перебування або в будь-якій іншій школі, яка здійснює навчання за однією із форм здобуття освіти (очною, змішаною, дистанційною, екстернатною, сімейною). Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема і приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами. Заклади освіти, у яких тимчасово навчались учні, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання” (абзац 7 розділу 7 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році).

Варто звернути увагу, що йдеться про учнів, які повернулися в Україну, а не про тих, які продовжують паралельне навчання у двох країнах. Також це рекомендації, а не обов’язок закладу освіти. Рішення про зарахування результатів навчання приймає педагогічна рада закладу освіти.

Законодавство визначає, що дитина має право здобувати освіту поза межами комунальних закладів освіти, а заклади зобов’язані встановити результати такого навчання:

“Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що проводяться на загальних засадах, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти” (абзац 2 пункту 4 статті 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Наразі існує проблема з тим, що українських учнів за кордоном можуть зараховувати на клас нижче від того, який мав бути в Україні. Та навіть якщо дитину зараховують у відповідний клас, навчальні програми закладів освіти за кордоном та в Україні можуть не збігатися. Тут вчителі та адміністрації українських шкіл мають дивитися, за які саме вивчені теми дитина отримала оцінки. Докладніше про це в статті “Як перезарахують оцінки та чи можуть відрахувати: що чекає українських учнів після повернення з інших країн“.

Згідно з Положенням про екстернат, оцінювання відбувається таким чином:

“наказом керівника відповідного загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії) та порядок організації роботи, а також затверджується графік проведення оцінювання знань екстерна, перелік вправ, завдань із навчальних предметів. Результати оцінювання рівня знань (визначений освітній рівень, результати річного оцінювання з навчальних предметів) оформлюються протоколом, який підписується головою та членами комісії”. (абзац 2 пункту 5 розділу 2 Положення про екстернат).

–  Що робити батькам, які написали заяву на сімейну чи екстернатну форму навчання, але вчителі та адміністрація школи в Україні не виходять на зв’язок увесь семестр, а потім кажуть, що дитина буде відрахована через відсутність виконаних робіт? Або у випадку, коли дитині виставляють будь-які бали, аби просто закрити документи.

Екстернат та сімейна освіта належать до індивідуальних форм навчання. Це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма засвоюється здобувачем самостійно (пункти 6–7 статті 9 Закону України “Про освіту”).

Результати навчання у вигляді оцінювання встановлюються закладом освіти.

Екстерни проходять оцінювання раз на рік – річне оцінювання (пункт 6 розділу 2 Положення про індивідуальну форму навчання).

Учні на сімейній формі освіти – двічі на рік – семестрове оцінювання та річне, що здійснюється за результатами семестрового (пункт 5 розділу 3 Положення про індивідуальну форму навчання).

Керівник закладу освіти має ознайомити батьків та учнів із порядком організації відповідної індивідуальної форми здобуття освіти (у тому числі й з порядком і періодичністю оцінювання) (абзац 6 пункт 7 розділ 1 Положення про індивідуальну форму навчання).

Оцінювання проводиться, як правило, до закінчення навчального року. Проте, війна внесла свої корективи до законодавства, тому передбачена можливість для оцінювання і в інший час:

“Для екстернів, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном… оцінювання може проводитися протягом усього навчального року” (абзац 2 пункт 7 розділу 2 Положення про індивідуальну форму навчання).

Отже, батьки можуть письмово (у тому числі електронними засобами) повідомити керівника закладу освіти про те, що оцінювання не було проведено вчасно з незалежних від учня причин та вимагати вжити заходів для нормалізації процесу навчання. У разі відсутності реакції керівника – повідомити письмово управління освіти.

Так само письмово до керівника закладу освіти можна оскаржити необ’єктивне оцінювання. Адже “кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти” (пункт 1 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Необ’єктивне оцінювання є порушенням академічної доброчесності, що тягне за собою відповідальність (пункт 5 статті 42 Закону України “Про освіту”).

– Окремого розгляду потребує історія Ірини, син якої вчиться в 1 класі однієї зі шкіл Львова.

Син Ірини навчається у 2 класі італійської школи та в 1 класі однієї зі шкіл Львова. Жінка розповіла, що до початку нового навчального року 2022–2023 вона написали заяву на зарахування у львівську школу, оскільки мали повертатися в Україну. Однак з особистих обставин змушені були залишитися в Італії. Тоді Ірина почала звертатися до адміністрації школи та класного керівника з питанням, як далі організувати навчання для сина. Школа ж працювала в змішаному форматі: частина занять проводилася онлайн, частина – офлайн. Тож дитині дозволили відвідувати по можливості онлайн-уроки, а пропущені заняття опрацьовувати самостійно.

“Класна керівниця завжди була на зв’язку, раз на 1–2 тижні вона надсилала нам завдання, які ми разом із сином виконували. Уже в жовтні нам сказали написати заяву на сімейну форму навчання. Мої батьки, які перебувають у Львові, могли це зробити. Та вже за два дні вчителька зателефонувала і сказала, що такої потреби немає. Тож ми продовжили далі навчатись онлайн за можливості, водночас усе навчання виконували згідно з планом.

Та вже 29 грудня адміністрація школи зробила “сюрприз” і повідомила, що мого сина відраховуватимуть зі школи через пропуски уроків. Ми намагалися пояснити, що хоч і пропускали якісь з уроків, але завдання всі виконували. Тоді я почала просити про перехід на сімейну форму навчання. На це в школі відповіли, що за рішенням педради 1 і 2 класи не можуть навчатись за цією формою. Також у школі тоді вимагали надати довідку, що син навчається в італійській школі, але на той час в усіх закладах освіти Італії вже були канікули. Наразі ситуація в підвішеному стані, я не знаю, чи відрахують мою дитину, чи ні”.

Коментар:

Школа обрала для роботи поєднання двох форм – дистанційної та очної. Дитина відвідує лише частину занять, що призводить до численних пропусків. Дистанційна форма навчання передбачає не лише уроки онлайн, на яких мають бути присутні учні, а й асинхронний режим.

“Асинхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо” (абзац 2 пункту 2 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Матеріал пропущених занять дитина опрацьовувала самостійно, виконуючи завдання, надіслані вчителем. Таким чином, дитина взаємодіяла із вчителем у синхронному та асинхронному режимі, що передбачено законодавством.

Відрахувати дитину за пропуски школа може лише в тому випадку, якщо дитина не відвідує заклад освіти “більше шести останніх місяців навчального року поспіль та за умови відсутності будь-яких відомостей щодо місця проживання чи місцеперебування учнів або їхніх батьків, інших законних представників” (пункт 7 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти). Оскільки дитина відвідує заняття, заклад освіти має контакт із батьками, пропущені заняття не можуть стати підставою для відрахування.

Окрім того, заклад освіти має письмово попередити батьків учня та місцеве управління освіти про можливе відрахування за два тижні до дня засідання педагогічної ради, на якій буде розглядатися це рішення (абзац 2 частини 2 розділу 4 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти).

Згідно з законодавством, саме батьки обирають освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти для своєї дитини (пункт 2 статті 55 Закону України “Про освіту”).

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти (абзац 3 пункту 2 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Тобто, в описаному випадку батьки мають повне право обрати для свого першокласника сімейну форму освіти. І законодавчо встановлено, що заклад освіти не має права відмовити, якщо дитина зареєстрована на території обслуговування закладу:

“заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти” (абзац 2 пункт 2 розділу III Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Прохання надати закладу освіти довідки про навчання дитини в школі за кордоном передбачене у випадку, коли дитину переводять на екстернатну форму в українській школі. Для такого переведення необхідно вказати причину, зокрема, передбачену законодавством – “є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн)” (підпункт 3 пункту 1 розділу 2 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти) і надати підтвердження – довідку із закладу освіти за кордоном, де навчається дитина.

У нашому випадку батьки не виказали бажання перевести дитину на екстернат, тож немає і підстав для вимагання такої довідки.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – halfpoint, Depositphotos

Обговорення