Напишіть нам

Всі теми

Відповідаємо на запитання. ГПД, класне керівництво й інклюзивне навчання

Сайт “Нова українська школа” отримує чимало запитань від директорів шкіл, учителів та батьків учнів – щодо організації навчання, економічних та юридичних питань тощо.

Ми спрямували ці запитання в Міністерство освіти і науки, аби отримати офіційні відповіді.

Пропонуємо добірку відповідей на запитання, сформовану на основі офіційної відповіді від начальника головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Юрія Кононенка.

Говоримо про:

  • Нюанси посадових обов’язків педагогів та освітньої програми:

чи може вчитель середньої і старшої шкіл бути класоводом у початковій?

– чи може завуч бути класним керівником?

– чи можна відмовитися від вивчення другої іноземної мови?

  • Особливості роботи груп подовженого дня:

які педзвання можуть мати вихователі ГПД?

– які особливості роботи інклюзивної ГПД?

  • Робота в інклюзивних класах:

чи адміністрація школи може виключити дитину з ООП за неуспішність?

– як регламентується навантаження корекційних педагогів?

– чи можна залишити на другий рік дитину з ООП?

  • Дошкілля:

чи може садок мати філію?

НЮАНСИ ПОСАДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

– Чи може вчитель середньої та старшої шкіл бути класним керівником у початковій?

Учитель базової та старшої шкіл не може бути класним керівником у 1–4 класах. Адже класний керівник у початковій школі отримує заробітну плату не лише за класне керівництво, а й за викладання більшості (а іноді й усіх) предметів свого класу.

Доплата за класне керівництво у 1–4 класах становить 20% від ставки заробітної плати, у 5–12 класах – 25 % посадового окладу. Питання регламентується “Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти” (наказ МОН №102 від 15 квітня 1993 р.).

Чи може завуч початкових класів бути класним керівником?

Завуч початкових класів має власні посадові обов’язки, які надто складно поєднувати із класним керівництвом. Поєднання таких посад не рекомендуються, але може бути зумовлене робочою потребою, тож таке можливо.

З іншого боку, закон “Про освіту” закріплює автономію закладів освіти, серед іншого й у кадровій політиці. А закон “Про повну загальну середню освіту” відносить організацію освітнього процесу до повноважень керівника закладу. Отже, питання керівництва класом з боку завуча вирішує директор школи.

Чи можна відмовитися від вивчення німецької мови на десятому році навчання, якщо ця мова є другою для вивчення?

Усі предмети інваріативного (обов’язкового та затвердженого Типовою освітньою програмою) складника освітньої програми є обов’язковими для вивчення. Індивідуальна відмова від них не передбачена. Але учень має право обрати навчальний заклад чи клас у школі, де немає обов’язкового вивчення другої іноземної мови.

Інший варіант – оформлення індивідуального навчального плану. В іншому роз’ясненні МОН писало, що йдеться про поєднання двох форм навчання – індивідуальної та денної. Для цього батькам або іншим законним представникам дитини потрібно написати заяву на ім’я директора школи. Після цього педагоги мають розробити для дитини індивідуальний навчальний план і складати його щорічно.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ГПД

– Які документи регламентують оплату праці педагогів ГПД, залежно від їхньої кваліфікації (спеціаліст, учитель вищої категорії тощо)? Які педагогічні звання можна присвоювати вихователям ГПД?

Оплату праці педпрацівників (державних та комунальних навчальних закладів) регламентує наказ МОН №557 від 26 вересня 2005 р. “Про впорядкування умов оплати праці та затверджених схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ”.

Додаток 6 до цього наказу визначає тарифні розряди, за якими оплачують роботу, у тому числі й тих, хто працюють у ГПД. Оплату здійснюють залежно від кваліфікаційної категорії викладача або вихователя.

Зі свого боку, кваліфікаційні категорії надають за результатами атестації.

Заробітна плата працівників освіти визначається множенням ставки заробітної плати на фактичне навантаження на тиждень. Отриманий результат ділять на встановлену норму годин на тиждень. Для вихователів ГПД ця норма становить 30 годин. До цього можуть додаватися й інші виплати – підвищення посадового окладу, надбавки та доплати.

Так, з 2018 року передбачено підвищення посадового окладу на 10% усім працівникам освіти, у тому числі й викладачам ГПД (Постанова Кабміну №22 від 11.01.2018). Їм також передбачено низку інших підвищень ставок (Постанова Кабміну №643 від 20.04.2007 р.) за роботу в певних типах закладів (наприклад, спеціальних), за педагогічне звання тощо.

У разі підвищення посадового окладу утворюється новий посадовий оклад, від суми якого рахуються доплати та надбавки. Обов’язкові надбавки:

  • за вислугу років. За роботу понад 3 роки – 10%, понад 10 років – 20%, 20 років – 30%;
  • за престижність праці. Від 5 до 30%, визначається керівником закладу в межах фонду оплати праці.

Нюанси функціонування груп подовженого дня регламентує наказ МОН №677 від 25 червня 2018 р.

Як оплачується робота педагога ГПД, якщо групу відвідують діти, які перебувають на інклюзивному навчанні? Чи має бути така група забезпечена асистентом педагога?

Для дітей з ООП, які навчаються в закладах освіти в інклюзивних та спеціальних класах, за зверненням їхніх батьків або офіційних представників утворюються інклюзивні та спеціальні групи подовженого дня. Такі групи супроводжують вихователь та асистент вихователя.

Оплата здійснюється за ставками заробітної плати з урахуванням підвищень, фактичного обсягу роботи, доплат та надбавок. Для педпрацівників та асистентів, які працюють в інклюзивних класах та групах ГПД усіх закладів освіти, передбачено доплату до 20% від ставки заробітної плати (Постанова Кабміну №72 від 14.02.2018). Проте педпрацівники отримують цю доплату виключно за години роботи в інклюзивному класі або групі, а її розмір визначає керівник школи, залежно від кількості дітей з ООП у класі / групі, складності порушень їхнього розвитку, навантаження тощо.

Відповідаємо на запитання. ГПД, класне керівництво й інклюзивне навчання

Фото: автор – SimpleFoto, Depositphotos

ІНКЛЮЗИВНІ КЛАСИ

– Які документи регламентують переведення дитини з ООП у наступний клас? Чи має право адміністрація школи виключити дитину, яка навчається за інклюзивною програмою, зі школи за неуспішність?

Процедуру переведення учня в наступний клас регламентує Порядок переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (наказ МОН №762 від 14.07.2015).

Керівництво закладу освіти не має права виключити дитину з ООП за неуспішність. Для кожної такої дитини складається індивідуальна програма розвитку (ІПР) з урахуванням її особливостей та потреб та зазначенням обсягу необхідної корекційно-розвиткової роботи. Там зазначають навчальні цілі, яких має досягти дитина на певний час.

Якщо виникають труднощі з реалізацією ІПР, шкільна команда психолого-педагогічного супроводу дитини має звернутися по допомогу до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ).

Якими документами й за яким принципом регламентується навантаження корекційних педагогів інклюзивних класів?

Педагогічне навантаження визначається Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН №102 від 15.04.1993). Відповідно до цього документа, мінімальне навантаження педагогічних працівників становить не менше 3 годин на день (18 годин на тиждень).

Якщо в закладі освіти працюють інклюзивні класи, у штатний розпис можуть бути введені посади вчителів-дефектологів. Це регламентують Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти (наказ МОН №1205 від 06.12.2010). Така посада може бути введена за умови наявності навантаження від 9 годин на тиждень.

Оплачують роботу цих працівників коштом освітньої субвенції (як видатки на оплату праці педагогів закладів загальної середньої освіти).

Школа також може залучати вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів за цивільно-правовими угодами для проведення корекційно-розвиткових занять із дітьми з ООП, які передбачені їхніми індивідуальними планами розвитку (ІПР). У цьому випадку оплата праці здійснюється за погодинною тарифікацією в розмірі, передбаченому для доцентів та кандидатів наук, які проводять заняття з учнями шкіл, підвищеними на 20% за роботу з дітьми з ООП (додаток 5 до Постанови Кабміну №1298 від 20.08.2002 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери“).

Ці оплати здійснюються за кошти субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (Постанова Кабміну №88 від 14.02.2017).

Чи може дитина повторно піти в 1 клас на інклюзивному навчанні, якщо погано опанувала матеріал і було багато пропусків через стан здоров’я?

Діти з ООП мають право на подовження терміну здобуття початкової та базової середньої освіти (закон “Про освіту”). На підставі письмового звернення батьків чи офіційних представників дитини учні 1–2 класів можуть бути не переведені до наступного та залишені на другий рік у тому самому класі, але не більше разу впродовж перебування в початковій школі.

Якщо учні 3–8 класів за результатами річного оцінювання отримали 1–3 бали за одним з основних предметів (українська мова, математика, алгебра, геометрія), вони можуть бути залишені на другий рік у тому ж класі, але лише раз упродовж початкової або базової школи.

Постанова Кабміну №585 від 23.04.2003 “Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти” передбачає продовження тривалості навчання на 1 рік на рівні початкової школи та / або ще на 1 рік на рівні базової школи.

Якщо команда шкільного психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП вбачає потребу подовжити її навчання, МОН рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення повторної комплексної оцінки розвитку. На підставі висновку ІРЦ та заяви батьків чи офіційних представників дитини педрада має право ухвалити рішення про продовження тривалості навчання. Рішення вводиться в дію наказом керівника закладу освіти.

ДОШКІЛЛЯ

– Чи може заклад дошкільної освіти бути філією? Тобто є основний ЗДО і його філія. Таке можливо?

Відповідно до Закону “Про дошкільну освіту“, дошкільні заклади мають право створювати функціональні структурні підрозділи – відділення, групи тощо – із погодженням їхнього розміщення з органами місцевого самоврядування.

Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи.

Також заклади освіти можуть мати філії, що працюють на основі Положення, затвердженого їхнім засновником, а також Типового положення про філію закладу освіти (наказ МОН №1568 від 06.12.2017).

Філія забезпечує здобуття початкової та / або базової середньої освіти, а також може мати підрозділ дошкільної освіти.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.