Юридичне розʼяснення про нюанси нарахування надбавок та зарплат: за сімейну форму, завідування кабінетом, патронаж, атестацію й інше

У межах загального підвищення мінімальної заробітної плати в Україні, зросте й оплата праці педагогів. Упродовж року, як нагадав міністр освіти і науки Оксен Лісовий, освітяни отримають підвищення в декілька етапів – з 1 січня на 10,4 %, а з 1 квітня – на 12,6 %. Лісовий також додав, що наразі в МОН працюють над тим, аби “зробити систему нарахування зарплат для педагогів більш зрозумілою та прозорою”.

Дійсно, чинна система нарахування заробітних плат освітянам часом досі викликає питання – навіть попри те, що працює вже десятки років. У новому юридичному розʼясненні “Нова українська школа” відповіла на декілька важливих питань про чинну систему зарплат і надбавок, які ви надсилали на нашу пошту.

У матеріалі читайте:

• на які надбавки можуть розраховувати вчителі у 2024 році;
• як оплачувати роботу вчителя з учнями на сімейній формі;
• чи має нараховуватися доплата за НУШ у початковій школі вчителю, який працює з дитиною на педагогічному патронажі вдома;
• чи повинні доплачувати “за завідування кабінетом/спортзалом/лабораторією тощо”, якщо школа працює дистанційно;
• чи можуть виплачувати зарплати вчителям, з якими було призупинено трудову угоду;
• чи поширюється на все педагогічне навантаження надбавка за звання “старший педагог”.

1. На які надбавки та доплати до посадового окладу у 2024 році можна розраховувати всім вчителям?

Для початку зауважимо, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 23 “Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2024 р. розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду – 3 195 гривень. Цією постановою було внесено зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.

Це підвищення, звісно, вплине на розмір посадового окладу педагогічного працівника з урахуванням тарифного коефіцієнта для відповідного розряду та наступних підвищень посадового окладу, які передбачені рішеннями Уряду. Це, наприклад, постанова від 11.01.2018 р. № 22 “Про підвищення оплати праці педагогічних працівників”.

Окремо акцентуємо на ключовій постанову Уряду від 28.12.2021 р. № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності в державних і комунальних закладах та установах освіти”, що встановлює як підвищення посадових окладів, так і доплати (Постанова № 1391).

Щодо надбавок, то це:

• щомісячна надбавка за вислугу років: понад три роки – 10 %, понад 10 років – 20 %, понад 20 років – 30 % посадового окладу (постанова від 31 січня 2001 р. № 78);
• надбавка за сертифікацію – педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката (постанова від 19.02.2020 р. № 113);
• надбавка за “престижність праці”, що визначена постановою від 23.03.2011 р. № 373, встановлюється в граничному розмірі 30 % посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 %. Ця постанова також встановлює так звану “надбавку НУШ”.

2. Чи є доплата 20 % “за НУШ” у початковій школі вчителю індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж вдома)? А якщо дитина навчається індивідуально в школі? У якому документі про це йдеться?

Про доплати, встановлені Постановою № 1391, та надбавку за престижність праці й “надбавку НУШ” “Нова Українська Школа” вже розповідала. Тож враховуючи, що змін із того часу не було – інформація залишається актуальною. До вже сказаного варто додати, що постанова № 373 не розрізняє форми здобуття загальної середньої освіти (стаття 4 Закону України “Про повну загальну середню освіту”), які забезпечує педагогічний працівник, для встановлення “надбавки НУШ”.

3. Чи будуть виплачувати заробітні плати вчителям у 2024 році, школи яких зруйновані й з якими призупинено трудову угоду через брак робочих місць?

Статтею 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” передбачена можливість призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України – що розуміється як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Через призупинення дії трудового договору, працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець – від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Головна умова для призупинення дії трудового договору – це абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи (лист Міністерства економіки України від 9.05.2022 № 4712–06/22838–09).

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, але заробітну плату працівнику не нараховують, оскільки він не виконує трудові обов’язки.

4. Які умови виплати вчителям-предметникам доплати за завідування кабінетами під час воєнного стану, якщо школа працює дистанційно? А якщо очно?

Згідно зі статтею 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, підвищення посадового окладу, розмір таких доплат та підвищень, порядок та умови їх встановлення в державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Уряду від 28.12.2021 № 1391 вчителям, викладачам та іншим педагогічним працівникам у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти передбачена доплата за завідування:

• навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-практичними центрами, навчально-дослідними ділянками, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10–15 % від посадових окладів;
• майстернями, кабінетами інформатики – 15–20 % від посадових окладів.

Відповідно до все ще чинного Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, “кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням”.

Водночас згідно з Положенням про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, таким кабінетом є “приміщення загальноосвітнього навчального закладу, оснащене сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно до Державного стандарту базової й повної середньої освіти, навчальних планів та програм, а також науково-методична робота з природничо-математичних предметів: кабінет (лабораторія) біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет (лабораторія) фізики, кабінет (лабораторія) хімії”.

Варто звернути увагу на пункти 6.3.4.- 6.3.5. Галузевої угоди між Міністерством освіти й науки України, Профспілками працівників освіти й науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021–2025 роки за якими сторони домовилися:

• не обмежувати типів та кількості навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти, за завідування якими встановлюється додаткова оплата;
• забезпечити оплату за завідування одним працівником кількома навчальними кабінетами з безумовним дотриманням норм постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1096 “Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності” та пункту 41 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, якими не встановлено будь-яких обмежень та застережень щодо їх відповідного оснащення чи атестації, з обов’язковим погодженням із профспілковим органом розміру доплати конкретному педагогічному працівникові;
• здійснювати відповідні доплати керівним працівникам закладів освіти, які виконують на підставі норм чинного законодавства викладацьку роботу, за умови покладення на них у випадках виробничої необхідності обов’язків із завідування відповідними навчальними кабінетами чи класних керівників.

І хоча постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1096 вже замінила постанова Уряду від 28.12.2021 № 1391, а пункт 41 Інструкції № 102 не актуальний у частині відсотків, за своїм змістом ці пункти Галузевої угоди залишаються актуальними.

Зважаючи на викладене вище, законодавство не встановлює будь-яких особливих вимог та обмежень щодо встановлення доплат за завідування, зважаючи на режим роботи закладу загальної середньої освіти.

5. Як здійснювати оплату праці учителів за роботу з учнями на сімейній формі навчання – зокрема, за проведення консультацій? Чим це регламентовано? Що робити, якщо учнів на сімейній формі зовсім не враховують, хоча з ними додатково треба проводити багато індивідуальної роботи.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про освіту”, особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основними формами здобуття освіти є:

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві).

Згідно з Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти (зі змінами), для організації сімейної (домашньої) форми здобуття освіти дитина має бути зарахована до закладу загальної середньої освіти. Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти (територія обслуговування визначається відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти).

Оплата праці педагогічних працівників, які здійснюють навчання здобувачів освіти за індивідуальною формою регулюється розділом V цього Положення. Згідно із цим розділом, відведено однакову кількість годин для екстернів і здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою:

1) на проведення формувального, підсумкового (семестрового, річного) оцінювання – 1 навчальна година з кожного навчального предмета;

2) на проведення атестації в закладі освіти (якщо вона проводиться не разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу):

• з української мови або мови навчання національних меншин (диктант) – 1 навчальна година;
• з інших навчальних предметів – 1 навчальна година з кожного навчального предмета у 1–4 класах, 2–3 навчальні години з кожного навчального предмета у 5–9 класах, 3 навчальні години з кожного навчального предмета у 10–11(12) класах.

3) на перевірку навчальних (письмових) робіт – 20 хвилин на кожну роботу з української мови або мови національних меншин, 30 хвилин на кожну роботу з інших навчальних предметів;

4) на проведення консультацій – 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше ніж 3 години на навчальний предмет протягом навчального року).

Оплата за години індивідуальної роботи здійснюється відповідно до пункту 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкція № 102), яким передбачено, що місячна заробітна плата педагогічних працівників визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

Відповідно до пункту 73 Інструкції № 102, погодинна оплата праці педагогічних працівників закладів освіти допускається лише при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх у зв’язку з хворобою або з інших причин педагогічних працівників, яке тривало не більше двох місяців. Отже, погодинна оплата праці при нарахуванні заробітної плати вчителям, які ведуть індивідуальне навчання з учнями більш як два місяці, застосовуватися не може.

6. З вересня 2023 року надбавка за звання “старший вчитель” нараховується лише за години, з яких атестувався педагог, тобто не поширюється на все педагогічне навантаження. Чи правомірно це?

Відповідно до вже згаданої постанови Уряду від 28.12.2021 № 1391, педагогічним працівникам, яким за результатами атестації надані педагогічні звання “старший вчитель”, “старший викладач”, “старший вихователь”, “керівник гуртка – методист”, “педагог-організатор-методист”, “практичний психолог-методист”, “старший вожатий-методист”, “майстер виробничого навчання II категорії” передбачено підвищення посадового окладу на 10 %.

Так само, згідно з пунктом 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, за звання “старший вчитель” ставки заробітної плати підвищуються на 10 %.

Оскільки педагогічне звання “старший учитель” присвоюється працівнику, який обіймати посаду вчителя, то підвищення ставки заробітної плати за присвоєне педагогічне звання “старший учитель” поширюється на все педагогічне навантаження учителя, незалежно від кількості предметів, які він викладає.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Титульне фото: автор – Roman Synkevych, unsplash.com