Всі теми

Освіта після пандемії. Частина 2. Тренди майбутнього шкільної освіти

17 квітня 10-а міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич взяла участь в Антикризовому національному онлайн-EdCamp “Тримай п’ять, освіто!”. Її виступ про проблеми, уроки та наслідки пандемії для освіти став найпопулярнішим за кількістю зареєстрованих на сесію учасників та за кількістю подальших переглядів на YouTube-каналі EdCamp.

“Нова українська школа” публікує текстову версію виступу у двох частинах.

Першу частину виступу Лілії Гриневич читайте тут

Негативний і позитивний досвіди, отримані під час пандемії, нова реальність, у якій ми опинимося, стануть каталізаторами змін у системі освіти, зокрема, шкільної.

Я бачу такі основні напрями змін у шкільній освіті.

І. Цифровізація освітнього середовища

1. Необхідний доступний і якісний інтернет для кожного в системі освіти не тільки в навчальному закладі, але й удома. Зараз усе більше речей в освіті переходять в електронну форму, тому все важливішою стає безперебійність доступу до інтернету. Тому на перший план вийде розбудова децентралізованих інтернет-мереж.

2. Має бути реалізована формула: “Один учитель один комп’ютер, один учень один пристрій”. Це не станеться завтра, тому що це потребує вагомих інвестиції. Проте, вклавши їх за чітким планом, ми отримаємо нові можливості для підвищення ефективності освітнього процесу.

3. Окремим викликом стане забезпечення захисту даних. Слід подбати про безпеку персональних даних усіх учасників освітнього процесу. Окрім цього, треба ще й запобігти доступу дітей до небезпечного контенту.

Загалом є глобальна проблема, про яку у своєму виступі наголосив Ювал Ной Харарі. Пандемія призвела до того, що багато країн працюють над тим, як відстежити громадян зокрема тих, які хворі, і тих, хто мав із ними контакт. По світу встановлюють величезну кількість камер із розпізнаванням облич, застосовують інші методи, щоби відслідкувати переміщення людини. Як водночас зберегти персональні дані і простір свободи окремої людини? Це серйозне питання, яке потребує критичного переосмислення.


4. Уже розпочався й, нарешті, буде бум вироблення якісного навчального медіаконтенту. Я добре знаю, що коли створювали Національну електронну освітню платформу, були закуплені залізо, сервери і програмне забезпечення, але найбільшою проблемою, яка й досі не вирішена, стала закупівля електронного контенту.

Наприклад, на той момент не було електронних підручників, які справді відповідали б затвердженим критеріям, що узгоджуються зі світовими вимогами. Адже йдеться не про текст паперового підручника в електронному вигляді із вкрапленнями мультимедійних вставок. Електронний підручник має забезпечувати можливість застосування різних освітніх методик, зворотний зв’язок, містити інструменти оцінювання.

5. Саме тепер доцільний час перейти до закупівлі підручників і навчальних матеріалів за принципом “гроші за учнями до шкіл”. Адже з’являються ширші можливості цікавіших навчальних матеріалів, аніж просто підручник. Водночас, школа і вчитель отримують значно більшу свободу й палітру вибору освітнього контенту.

І це вже практикується, наприклад, у Польщі. Там надають кошти на одного учня на навчальні матеріали різного формату, а вчителі вирішують, що купити чи це буде підручник і який саме; чи купити доступ до електронного підручника або інших електронних ресурсів.

ІІ. Змішане навчання

1. Упевнена, що трендом у шкільній освіті стане змішане навчання. Ми зараз переважно працюємо у двох парадигмах: або дистанційне навчання, або очне (як зазвичай відбувається в школах). Але можна поєднати ці два підходи. Частина освітнього процесу відбувається онлайн, а частина безпосередньо в класі.

Навчання також може здійснюватися асинхронно, коли частина матеріалу дається учням для самостійного опрацювання, а інша вивчається синхронно це можна робити як очно, так і дистанційно. Це дозволяє отримати гнучкий графік для груп учнів із різними рівнями навчальних досягнень та з різними потребами, сприяє індивідуалізації навчання, зростанню ефективності й поліпшенню доступності навчання.

Наприклад, якщо в якійсь малій школі немає висококваліфікованого вчителя англійської мови, то можна взяти частину курсу найкращих вчителів країни й поєднати їх із модерацією й матеріалами від учителів, які безпосередньо працюють із дітьми в класі.

2. Роль учителя в змішаному навчанні змінюється: він перестає бути тільки транслятором знань. Натомість, він стає наставником, який модерує діяльність дитини, радить, що їй треба подивитись, опрацювати, на цій основі планує діяльність у класі, керує проєктами, які створюють окремі учні або учнівські групи.

Це, звісно, висуває до вчителів вимогу в додаткових компетентностях. Тому вчитель потребуватиме більшої підтримки, ніж було до цього. Я маю на увазі заробітну плату, підтримку в суспільстві й можливості підвищувати свою кваліфікацію.

3. Хотіла б зупинитися на одній із моделей змішаного навчання Перевернутий клас”. Ця модель добре пасує для школи й поєднує індивідуальне онлайн-навчання та навчання разом у класі.

“Перевернутий клас”. Джерело: Classifying K–12 Blended Learning By Heather Staker and Michael B. Horn, 2012

Під час онлайн-навчання завдання учнів отримати інформацію. Наприклад, до уроку вчитель задає дітям самостійно ознайомитись із певною інформацією або переглянути відео чи прочитати певні тексти. Діти роблять це самостійно. Коли ж вони приходять у школу, то разом з учителем опрацьовують цю інформацію.

Усі освітяни знають таксономію навчальних цілей Блума. Знання й осмислення, що в нижній частині піраміди, відбувається через індивідуальне онлайн-навчання учня вдома. А в класі вчитель з учнями займається питаннями застосування, аналізу, оцінки і творчості. Завдяки цій моделі економиться час на уроці й дитина отримує мотивацію й бажання заглибитися в певну тему.

Реалізація навчальних цілей у моделі “перевернутий клас”. Джерело: educationaltechnology.net

ІІІ. Наукова освіта

1. Ще одним трендом майбутнього шкільної освіти стане наукова освіта. У нас цей термін не був дуже поширений, хтось під ним розумів тільки природничо-математичну освіту, інші вважали, що йдеться саме про освіту, яка готує до наукової діяльності.

Насправді ж, наукова освіта це освітній процес, який має сформувати в людини науковий стиль мислення. Завдяки тому, що ви опановуєте наукові методи й досвід людства, потім, коли ви щось робите, ви ці методи можете застосовувати. Наприклад, якщо ви хочете ухвалити якесь рішення, ви маєте знати, як шукати дані і як будувати на них своє рішення.

Сьогодні ще більш актуальними є прогнози Європейської комісії щодо обов’язковості наукової освіти в навчанні впродовж життя людини, починаючи від дошкілля, школи й до університету та освіти дорослих заради відповідального громадянства.

2. Чому наукова освіта виходить на перший план? Ми живемо в час драматичного погіршення стану довкілля. Наші діти отримають гірше довкілля, ніж було в нас із вами. Ми так само живемо в часи зміни клімату до 2050 року для України стане проблемою посушливий клімат. Сьогодні в більшості країн надмірне й невиправдане споживання. Величезна проблема зі сміттям, яке ми, зокрема в Україні, поки в жоден спосіб не сортуємо й не переробляємо.

Ще одна загроза, яку тепер добре всі усвідомили, нові захворювання. Для цих глобальних і національних проблем потрібно шукати ефективні розв’язання. І це означає, що нам потрібен бурхливий розвиток науки, базованої на етичних принципах. Коли йдеться не про знищення когось, а про те, як захиститися й попередити ті наслідки, до яких призвела безвідповідальна діяльність людини.

3. Чому ще наукова освіта? Кожній людині потрібне критичне мислення. За влучним висловом Андреаса Шляйхера, “ми живемо на цифровому базарі”. Це коли на нас і на дітей ллється багато всякої, часто не якісної, інформації. На це ще накладаються умови “постправди” коли висновки про щось ґрунтуються не на фактах, а на емоціях. І ці емоції експлуатуються наприклад, людей залякують або, навпаки, намагаються створити для них штучну ейфорію чи піднесення.

Водночас, соціальні мережі з допомогою алгоритмів формують “віртуальні бульбашки” з тих, хто думають подібно до нас, що поляризує суспільство. Там конструктивного діалогу між людьми з різними позиціями практично немає. Натомість, ніхто не відповідає за брехню чи необґрунтовану критику. Тому надважливо навчитися робити висновки на основі пошуку й аналізу даних, а це один із важливих методів наукової освіти.

4. Усе більш актуальним стане наукове мислення для розуміння того, як захищені твої дані, хто може маніпулювати тобою через недостовірну інформацію, як ухвалювати відповідальні рішення.ґ

Сьогодні ситуація з рівнем наукового мислення серед українських учнів дуже турбує. Наприклад, за результатами PISA-2018, 26,4% дітей не досягають навіть базового рівня з природничо-наукової грамотності. 36% не досягають базового рівня з математичної грамотності. Базового рівня з читання з розумінням не досягають майже 29,5%. І ці результати значно нижчі, ніж середнє у країнах ОЕСР.

Тож коли ми говоримо про наукове мислення, йдеться не лише про природничо-математичну освіту, але й інші галузі знань. Адже для читання з розумінням і уміння витягти з тексту правильні висновки, для аналізу історичних подій, для розвитку творчості також потрібне наукове мислення.

5. На перший план будуть виходити дослідницьке (inquiry-based), проблемно-орієнтоване і проєктне навчання. Одним із прикладів дослідницького навчання є підхід “5E”.

Модель 5Е дослідницького навчання:

  • Спочатку ми маємо залучити дітей (engage).
  • Потім інформацію треба дослідити через правильно поставлені питання (explore).
  • Тоді пояснювати ці питання (explain).
  • Далі розробка, коли учні намагаються втілити це в якихось простих моделях чи гіпотезах (elaborate).
  • Останній етап оцінювання (evaluate).

Модель 5Е навчання Джерело: tritri.org

До речі, на цю схему добре лягає змішане навчання. Коли учні мають ознайомитися з новою інформацією й поставити запитання, базуючись на власних запитах це залучення, яке може відбуватися дистанційно. На інших етапах можна працювати в класі.

ІV. Соціально-емоційне-етичне навчання (СЕЕН)

1. Багато учительських рухів справедливо проголошують гасло: “Спочатку Маслоу, а потім Блум”. Ідеться про те, що діти можуть навчатися, а вчителі можуть працювати тільки тоді, коли задоволені їхні базові потреби. Лише за умови забезпечення потреб фізіологічних, безпекових, соціальних, поваги й самовираження, може відбуватися успішний освітній процес з усіма навчальними цілями. Як правило, ми приділяємо увагу першому рівню цих потреб.

Піраміда потреб Маслоу та таксономія Блума. Джерело: teacher.org

Простіше кажучи, якщо дитина добре себе почуває фізично й не голодна, вона здатна сприймати нову порцію знань. Проте для кожного з наступних рівнів піраміди навчальних цілей Блума стають усе актуальнішими як передумови наступні рівні піраміди потреб Маслоу.

Почуття захищеності, належності до спільноти, почуття власної гідності та поваги до інших, можливість індивідуального самовираження є обов’язковими передумовами успішного освітнього процесу як з боку вчителя, так і з боку учня. Створювати такі передумови покликане і здатне допомогти соціально-емоційне-етичне навчання (СЕЕН).

2. Карантин і ситуація у світі, коли ми відчули нашу взаємозалежність, важливість людяності й невизначене майбутнє ще раз свідчать, що одним з освітніх трендів має стати СЕЕН. Що саме розвиває в людині СЕЕН? Розуміння спільних загальнолюдських цінностей, почуття співпереживання і взаємопов’язаності, уміння володіти собою й долати травматичні ситуації лежать в основі СЕЕН.

Що розвиває СЕЕН?

Для того, щоби будувати своє життя в час постійних змін, які важко передбачити, людям ще більше будуть необхідні м’які навички: колективна співпраця,‌ ‌емоційна‌ ‌грамотність,‌ ‌вміння‌ ‌швидко‌ ‌адаптуватися‌ ‌до‌ ‌змін, не пасувати перед складними проблемами та інші. ‌З одного боку, вони повинні вміти збалансовувати себе, стати стійкими, вміти повернути рівновагу, долати травматичні ситуації. А з іншого бути настільки гнучкими, щоби могти адаптуватися до нових умов.

Це можна забезпечити через саморегуляцію, емпатію, уміння концентруватись. Сьогодні є багато досліджень про те, що прості техніки, пов’язані з концентрацією й саморегуляцією, підвищують навчальні досягнення дітей, зокрема з природничо-математичних предметів. Також люди мають навчитися ефективно співпрацювати одне з одним, бо ми страшенно взаємозалежні. Найкращі проєкти, як свідчить сучасний досвід, реалізують команди, а не окремі люди.

Стрімкий технологічний розвиток, створення все складніших форм штучного інтелекту, розпізнавання людських звичок і маніпуляції ними ззовні ведуть до можливості, за метафорою Харарі, “хакнути людину” (книжка “21 урок для 21 століття”). Тому захист своєї емоційної структури і стійкість людини, взаємодія на основі загальнолюдських цінностей, збереження і відновлення довкілля, розвиток технологій і науки на етичних принципах необхідні для виживання й розвитку людства загалом.

V. Педагогіка партнерства

Карантин оголив нерви і проблеми взаємозв’язків між учителями, батьками й учнями. Адже в кожного свої нові складнощі в освітньому процесі. Проте ми тепер чітко бачимо, що для системи освіти майбутнього, зі змішаним навчанням, з новими викликами перед молодим поколінням, особливо важливе партнерство між учителями, батьками й учнями.

1. Цифрові технології дозволяють у режимі онлайн швидко обмінюватися інформацією між батьками й учителями. Один із таких прикладів система LMS (система управління навчанням ред.), простір, у якому вчитель може спілкуватися з багатьма батьками одночасно, коли батьки швидко отримують зворотний зв’язок.

2. Змішане навчання дає можливість індивідуалізувати навчання, підтримати тих дітей, яким це потрібно, і дати більше матеріалу, щоби розширити можливості, тим дітям, які можуть рухатися швидше. У цьому дуже зацікавлені батьки, і вони мають йти назустріч та допомагати в цьому вчителеві.

3. Має бути суспільний договір між батьками і вчителями, й у нас є вже проєкти, які пропонують моделі угод, коли батьки розуміють свої повноваження й кордони, а вчителі розуміють, як вони домовляються співпрацювати з батьками.

4. Нам потрібні довіра, поінформованість, конструктивне обговорення, а не взаємовинувачення. І на основі цього обговорення коригування позицій та підходів. Адже ніхто не може зробити все на 100% ідеально й одразу. Але ми можемо домовитись і працювати над помилками, щоби далі мати якісніше навчання для наших дітей.

PISA демонструє, що вчительська підтримка поліпшує результати учнів у середньому на 4 бали. Особливо, якщо це діти із сімей із низьким соціально-економічним статусом. Й аж на 10 балів поліпшує результати українських учнів батьківська підтримка. А це також дуже важливі аргументи на користь педагогіки партнерства.

Ці п’ять трендів майбутнього шкільної освіти варто враховувати тепер і для впровадження НУШ. Адже наше майбутнє ми створюємо вже сьогодні.

Першу частину виступу Лілії Гриневич читайте тут

Лілія Гриневич, 10-а міністерка освіти і науки України, проректорка з міжнародної і науково-педагогічної діяльності Киівського університету ім. Бориса Грінченка

Титульне фото: автор – oksun70, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення