Що робити якщо дитині наснився кошмар або вона кричить уві сні

Під час сну, коли дитина із заплющеними очима, не потрібно торкатись її чи обіймати. (Якщо дитині сниться, що хтось її переслідує, чи вона намагається вивільниться з небезпечного простору – це може призвести до неочікуваної реакції.)

Сідаємо поруч, називаємо дитину на ім’я. Ти спиш. Тобі наснився страшний сон. Це сон. Я твоя мама. Я з тобою. Ти зараз прокинешся – і я тебе обійму. Ми в безпеці.

Коли дитина розплющує очі – звертаємося на ім’я. Подивися на мене. Ти мене бачиш? Кивни. Ти прокинув(-ла)ся. Як тебе звати? А як мене звуть? А твою кішку / собаку? Тобі наснився страшний сон. Зараз ти прокинув(-ла)ся. Усе добре. Ми в безпеці. Стисни мою руку сильно-сильно. Можна тебе обійняти? Я з тобою.

Обіймаємо, трохи гойдаємо, можна тихесенько співати колискову. Ми в безпеці.

Відженімо всі страшні сни. Нам потрібно, щоби дитина сама змогла зробити дію: плеснімо в долоні (один раз) – і сон піде в країну снів, а ми – у реальності. Або ми відштовхнемо чи бризнемо розпилювачем (навіть, уявним) – спреєм від монстрів. Чи подуємо (сни, як туман, можуть розвіятися від дихання). Чи скажемо: “Соне, знай своє місце”.

Закріплюємо словами: “Ти впорав(-ла)ся, дивись, ти сам/-а все подолав/-ла”.

Вночі, якщо сама дитина не розповідає, що наснилося, – не провокуємо. Якщо розповідає – кажемо: “Це був страшний сон. Це відбувалося уві сні. Усе минуло. Ти в безпеці”.

Якщо дитина розповідає про ворогів чи що не могла вибратися, чи що поруч були снаряди – можна ворогів розвіяти в прах, уявити, що вибралися, поставили над собою світловий щит. Нам треба завершити процес.

Будь ласка, щоразу, коли минає тривога, коли минає небезпека – нам дуже важливо сказати: “Тривога закінчилася. Ти молодець. Ти так мені допомагав/-ла”. Щоразу варто ставити крапку в подіях, щоби ми не поверталися до їх початку й не переживали в снах чи думках те, що для нас травматичне, знову і знову.

У спокійний час разом із дітьми можна співати улюблену пісню й домовитись, що ця пісня буде вашим паролем – нагадуванням про безпеку. Її можна співати, коли в дитини температура, істерика чи проблеми зі сном.

Для трансформації та роботи з образами та сюжетами сну є окремі техніки. Краще, щоб із цим працювали спеціалісти.

Нехай це не знадобиться й наші діти усміхаються в снах!

Світлана Ройз, сімейна й дитяча психологиня