Що таке та для чого директору школи фасилітація: дієві поради

Фасилітація – це інструмент, який допомагає полегшити процес спільного ухвалення рішення. В освітній сфері вона особливо корисна в роботі директора школи під час педрад, зустрічей із батьками або ж з під час спільних зустрічей директорів шкіл із громади.

Розповідаємо, як провести фасилітовану зустріч.

Головні принципи фасилітації:

1. Рівність та відвертість. Усі учасники рівні та готові до діалогу, говорять чесно та свідомо, пояснюючи, чому їм важлива відповідь на поставлене питання.
2. Власна думка. Кожен говорить за себе: “я”, а не “ми”, “усі”, а також висловлює особисту думку, а не інтерпретує інших.
3. Увага на конфліктах. Якщо є непорозуміння в групі, суперечки, їх не потрібно замовчувати або вдавати, що їх немає. Варто звернути на них увагу й обговорити конструктивно.
4. Одночасно говорить одна людина. Не можна переривати або ж зупиняти учасників, кожен має можливість висловитися.

ХТО ТАКИЙ ФАСИЛІТАТОР

Це фахівець, який опнував інструменти та техніки ефективних комунікацій у групі. Вона / він займає нейтральну позицію в дискусії, фіксує всі думки на дошці / ватмані / онлайн-борді, ставить запитання та полегшує процес колективного розв’язання проблем. Фасилітатор виконує такі функції:

• залучає всіх учасників до повноцінної дискусії;
• сприяє взаєморозумінню в групі;
• стимулює ухвалення спільних рішень;
• посилює почуття загальної відповідальності.

Виконувати всі функції водночас – складно, адже фасилітатору потрібно боротися з власним внутрішнім цензором та зберігати нейтралітет. До того ж, фасилітатор зіштовхується з двома звичними установками групи, які потрібно побороти в процесі обговорення:

• “Виграш-програш”: учасники сприймають обговорення як автоматичну конкуренцію ідей та їхніх представників і налаштовують себе на перемогу. Проте важливо саме те, що ухвалене рішення є спільним, тому кожен учасник обговорення є відповідальним за нього.
• “Надія на владу”: учасники звикли отримувати готові рішення від керівника й не бажають ухвалювати його спільно всією групою. Цей момент варто озвучити у вступі, аргументуючи, чому спільне рішення – дієвіше, ніж одноосібне.

Фасилітатор відповідальний за перебіг обговорення. Ключ до ефективного діалогу – це активний взаємний обмін запитаннями й відповідями. Ставлячи уточнювальні запитання, фасилітатор пробує “копати глибше”, показує учасникам ситуацію цілісно.

Хто може бути фасилітатором у школі? Тут можливі два варіанти – сторонній експерт (у програмах організації “Про.Світ” це ментор) або ж представник школи. Під час стратегічних зустрічей та спілкування із батьками фасилітатором може бути директор.

Щоби позначити зміну ролі, варто використовувати візуалізацію. Наприклад, коли ви керівник – ви одягаєте капелюх, а коли фасилітатор – знімаєте. Проте це непросте поєднання, здатність до якого приходить із практикою.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ФАСИЛІТАЦІЮ В ШКОЛІ

1. Визначте мету зустрічі

Мета повинна бути максимально конкретною. Без чіткого фокуса група буде говорити про загальні поняття, відчуватиме себе розгублено або ж не бачитиме сенс у спільній зустрічі. Після кількох невдалих спроб колектив учителів почне уникати подібних зібрань. Почніть із обговорення питання, актуального для всіх. Наприклад, святкування Дня захисника України – як організувати свято в умовах пандемії та чи потрібно взагалі?

2. Визначте порядок питань

Якщо мета вашої бесіди – встановити кращі стосунки в команді, починати з питання про це не треба. Набагато краще почати з дуже конкретного запитання, наприклад: “Що ви пам’ятаєте з наради минулого тижня?”. Це спонукає людей подумати про конкретний випадок, а не про абстрактні поняття.

Після того, як усі обміняються своїм баченням, якою була взаємодія на минулій зустрічі, у групи буде основа для подальшого обговорення. Тоді ведучий може запитати: “Які емоції ви відзначили в собі?”. Далі ви можете запитати: “Що це говорить про нашу командну роботу? Що ми дізналися про те, як треба працювати спільно?”. Далі група може розглянути варіанти, “Як ми можемо взаємодіяти по-іншому?” і “Що для цього потрібно?”. Але все це буде можливо тільки за умови, що бесіда початково була побудована на конкретному досвіді, про який знає вся група.

3. Порепетируйте розмову в голові

Послідовно поставте собі кожне запитання, фіксуйте свою реакцію на них і те, як би ви відповіли. Це дасть вам змогу поглянути на запитання очима учасника бесіди. Після відповіді, ймовірно, подумаєте: “Я хочу змінити це запитання. Це не те, що я насправді хотів/-ла запитати”. Провівши розмову спочатку з собою, ви дізнаєтеся, де її слабкі місця, і зможете виправити це до початку зустрічі. Деякі питання можна сформулювати простіше, а деякі потребують уточнень.

4. Уважно підготуйте своє вступне слово

Привітайтеся, висловіть подяку за те, що всім вдалося зібратися. Вкажіть на причини, ситуацію, через яку виник запит у цій зустрічі. Передбачуйте спроби уникнути розмови з яких-небудь причин: “Я знаю, що ранок понеділка не найвдаліший час для цього, але нам справді потрібно розібратися в цьому питання, ви згодні?”. Ретельно продуманий вступ значно допомагає фасилітатору зацікавити групу й залучити її до обговорення.

5. Ретельно підготуйте висновок

Запишіть слова, якими ви будете завершувати розмову. Це дасть вам змогу не розгубитися, підшукуючи коректний спосіб завершити розмову. Висновок – це також спосіб нагадати про нерозв’язані проблеми: “Я думаю, усі помітили, що ця зустріч не розв’язала питання в повному обсязі. Це важливі моменти, і я записав/-ла їх до порядку денного для нашої наступної зустрічі”.

ЧОМУ ВАРТО ПРОВОДИТИ ФАСИЛІТАЦІЮ У ШКОЛІ ТА ЯКА КОРСИТЬ ВІД ЦЬОГО ДИРЕКТОРУ

Ухвалення спільних рішень стимулює відчуття спільної відповідальності за них і результати, до яких вони призводять. Команда відстежує свою включеність у процеси й розуміє, чому саме таке рішення було ухвалене. У вчителів не виникає запитань на кшталт “Чому ми робимо так?”, а директор/-ка відчуває підтримку колективу й може делегувати певні завдання команді.

Окрім цього, під час обговорення актуалізуються непорозуміння чи питання, що довго замовчують, спеціально уникають. Це може бути важкий момент виходу із зони комфорту, проте й точкою особистісного зростання й командотворення. Фасилітація неабияк впливає на зростання рівня довіри в команді. За дослідженням The Organizational Vitality study 2017, у командах із високим рівнем довіри:

Більше про фасилітацію та перелік інструментів ви можете знайти в цій статті, а також рекомендуємо переглянути відеоефір керівниці Центру інноваційної освіти “Про.Світ” Анни Уварової, у якому вона детально розповідає про процес фасилітації у школі.

Читайте також “Вижити й порозумітися. Три методи фасилітації на допомогу шкільним спільнотам” і “Як учителям і батькам зробити щось разом. Метод фасилітації“

Поліна Гоч, контент-менеджерка Центру інноваційної освіти “Про.Світ”

Титульне фото: автор – duiwoy, Depositphotos

Публікація підготовлена в межах проєкту “Механізми кооперації в школах у кризовий час”, який реалізує Центр Інноваційної Освіти “Про.Світ”  за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторки й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.