Субвенція на дезінфектори. Чому на місцях можуть не встигнути її використати

21 жовтня 2020 року інтернет вибухнув новиною – дочекалися: уряд виділив майже 540 млн грн на забезпечення дезінфекційними засобами учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Це відображено в Постанові КМУ від 21 жовтня 2020 р. № 984

“Ми зекономили кошти за іншими бюджетними програмами і знайшли змогу спрямувати їх для шкіл. Вони зможуть додатково закупити дезінфектори для обробки рук і шкіри, а також поверхонь. Перебування дітей в закладах загальної середньої освіти, особливо 1–4 класів, після канікул має бути безпечним, щоби вони мали змогу повноцінно навчатися”, – цитує т.в.о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета сайт уряду.

Але за ретельного погляду не все так яскраво, як нас переконують. Роздивимося уважно, що і як хочуть зробити.

СКІЛЬКИ ВИДІЛИЛИ Й ДЕ ЗЕКОНОМИЛИ

Розберімося, де та що зекономили й що кожна з бюджетних програм являє собою.

Розберімо це докладніше:

• З програмою 2201030 усе більш-менш зрозуміло – зменшена кількість державного замовлення на учнів ПТУ. Незрозуміло одне – чи це зараз зменшили суму, чи таки одразу на 10 мільйонів гривень було зменшено держзамовлення. І коли потім будуть роздаватися вигуки, що не вистачає працівників робітничих спеціальностей, чи будуть пам’ятати про зменшення держзамовлення на учнів ПТУ? Всього з програми зняли 5% від загальної суми.
• Програму 2201180 можна вважати такою, якої й не було. Адже ці 4 мільйони гривень – це все, що залишалося з 10-ти мільйонів, які були закладені в державний бюджет на початок року. Про якісь всеукраїнські олімпіади цьогоріч можна й не згадувати.
• Зі стипендіями все зрозуміло – чи в перший раз держава грає в наперстки зі студентами? Та й усі вже звикли, що стипендії видаються “у межах наявних коштів”. Ба більше, що зменшення загальної суми відбулося трохи більше 1%. Але чи зрозуміють ті студенти-бюджетники, якщо їм не вистачить коштів?
• Аналогічно до стипендій можна веговорити про підготовку науково-педагогічних працівників у перелічених галузях. Проте видатки на цю програму зменшені більш, ніж на 10%.
• Програма 2201260. Тут цікаво, з якої саме статті зекономили. Насамперед – на що ці кошти повинні були витрачатися? Відповідно до паспорту бюджетної програми, більше 80% – це кошти на видання та доставку підручників та іншої навчальної літератури. Також сюди входять оплата функціонування різноманітних освітніх електронних сервісів, виготовлення випускних документів про освіту тощо. Серед іншого в пояснювальній записці до постанови написано, що зекономили на зменшенні держзамовлення на підручники для 3-х класів і підручників шрифтом Брайля. Є побоювання, що деяким батькам учнів доведеться оплачувати підручники з власного гаманця. Загалом видатки на вказану програму зменшені трохи більше, ніж на 10%.
• Видатки щодо стандартів державної мови теж зменшені трохи більше, ніж на 10%. Віримо в те, що з розвитком мови в нас теж усе гаразд. Чи може готуються до іншого? Хтозна.
• Щодо резерву освітньої субвенції. Тут можна таки сподіватися, що МОН впевнене, що всі питання щодо зарплат учителів закриті й ці резервні кошти за призначенням не знадобляться. Враховуючи, що сума резерву прямо не публікується, то з різниці в додатку 5 до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” можемо зробити висновок, що сума резерву була на рівні 600 мільйонів. З них 2/3 суми передали на боротьбу з вірусом.

Докладніше про ці програми можна дізнатися на офіційному сайті МОН.

ЯК КОШТИ БУДУТЬ ПЕРЕДАВАТИ НА МІСЦЯ

Уряд не став робити зайві кроки зі створення нової субвенції та визначення правил її витрат, а просто додав ці кошти до субвенції “Нова українська школа”, внісши зміни до відповідної постанови. А от тут є перший великий камінь спотикання для витрачання коштів.

Гроші вказаної субвенції не можна просто взяти й витратити:

Перше. Повинно бути співфінансування – під час витрачання коштів субвенції одночасно мають витрачатися кошти відповідного місцевого бюджету. Адже джерелами співфінансування не можуть бути міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам. Ця вимога прописана у пункті 4 Постанови від 4 квітня 2018 р. № 237 “Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”” (не плутати з пунктом 4 Порядку, затвердженого вказаною Постановою КМУ), а також повторена в пункті 14 Порядку.

Друге. Ця субвенція відноситься до субвенцій, кошти яких наприкінці бюджетного періоду (наприкінці календарного року в цьому випадку) повертаються до державного бюджету. Враховуючи, що й основна сума коштів субвенції витрачається дуже повільно, шансів на те, що цю субвенцію віднесуть до тих, кошти яких залишаються наприкінці року на рахунках місцевих бюджетів і використовують у майбутніх бюджетних періодах за призначенням, дуже мало.

Чи встигнуть на місцях освоїти її до того, як прийдеться повертати кошти до державного бюджету? Спробуємо розібратися у наступному розділі.

ЧИ ВСТИГНУТЬ ВИКОРИСТАТИ КОШТИ

Щоби витрати гроші субвенції НУШ, треба пройти кілька кроків.

Крок 1. Розподіл між областями

З цим протіше – уряд уже вирішив, скільки коштів спрямують у ту чи іншу область та в Київ.

Крок 2. Розподіл між місцевими бюджетами

Скільки залишити коштів на обласному рівні, а скільки передати до кожного міста, району, ОТГ – будуть вирішувати відповідні обласні державні адміністрації. Ба більше, що є чіткий критерій, відповідно до якого повинна розподілятися виділена кожній області сума – кількість учнів у закладах загальної середньої освіти.

Крок 3. Внести зміни в обласний бюджет

Щодо швидкості передавання коштів є сумніви:

Зміни в обласний бюджет мають право вносити виключно обласні ради. Так, вони МОЖУТЬ делегувати обласній адміністрації право вносити зміни в бюджет у частині розподілу міжбюджетних трансфертів у міжсесійний період. Переважно, так і робиться. Але це не догма.

Тож казати про те, що вже на цьому етапі частина областей не будуть мати проблеми – вкрай важко. Це залежить виключно від співпраці голів обласних державних адміністрацій із депутатами відповідних місцевих рад.

Крок 3. Внести зміни в розпис місцевих бюжджетів і знайти кошти для співфінансування

Припустимо, що всі обласні ради делегували повноваження розподілу субвенції обласним державним адміністраціям і комісії обласних держадміністрацій провели необхідні засідання й вирішили, скільки грошей залишається на обласному рівні, а скільки – передається в міста, райони й ОТГ.

Проте після розподілу суми субвенції між місцевими бюджетами вказані кошти треба вносити в бюджетний розпис, знаходити кошти на співфінансування, проводити тендери…

І тут починаються великі проблеми.

Як написано в другому розділі – кошти цієї субвенції не можна просто так витратити. Треба знайти кошти на співфінансування. Іншими словами, перекроїти бюджет, у якому всі кошти вже розписані, витягнути ті кошти і… Тут ми знову впираємося в те, що право вносити зміни в бюджет має виключно місцева рада.

Як вказувалося вище для обласних рад – ради міст і ОТГ теж можуть делегувати відповідним головам міст та ОТГ необмежене право внесення змін до відповідного бюджету, можуть делегувати лише право перерозподілу в межах затверджених бюджетних призначень. Або взагалі нічого не делегувати. Усе залежить від співпраці відповідних голів із місцевими радами. Тобто, саме виконання бюджету покладено на виконавчі органи місцевих рад, а от внесення змін до бюджету – на місцеві ради.

Те ж саме стосується і районних бюджетів, де замість виконавчого органу ради є районна державна адміністрація.

Тобто, внесення змін до відповідного місцевого бюджету, особливо у час виборчих перегонів, перетворюється у неабиякий квест, у якому будь-який крок у бік бюджетних питань спричинить шквал критики політичних опонентів. Незалежно від того, на що спрямовані зміни. У деяких місцевих бюджетах освоєння коштів може на цьому й закінчитися.

Крок 4. Провести тендери

Після внесення змін до бюджету все ще не закінчується. Після внесення сум субвенції до бюджету з визначенням коштів  для співфінансування йдуть тендерні процедури. Це окремий квест, який відомий багатьом, хто має відношення до бюджетних коштів.

Чи встигнуть на місцях освоїти виділені кошти чи треба буде 31 грудня повертати їх до державного бюджету – скоро дізнаємося.

ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ

1. Держава зменшила інші бюджетні програми МОН та “знайшла” трохи більше пів мільярда гривень для шкіл на боротьбу з короновірусом. Чи дійсно зекономили чи просто за звичаєм “зменшили” – зараз важко сказати. Особливо, не маючі всі необхідні матеріали. Але те, що в майбутньому таке зменшення ще дасть про себе знати – сумніву нема.

2. Уряд не став робити зайві кроки зі створення нової субвенції та визначення правил її витрачання, а вніс вказані кошти в субвенцію “Нова українська школа”. Тут є два каміння спотикання – гроші повинні витрачатися на умовах співфінансування і наприкінці року неосвоєні кошти повертаються до державного бюджету.

Проблема в тому, що в розпал виборчих перегонів, коли закляті конкуренти змагаються в тому, хто в наступні 5 років буде керувати тим чи іншим бюджетом, навряд чи можна говорити, що кошти швидко почнуть освоювати. Особливо враховуючи те, що треба знайти гроші для співфінансування.

А там і 31 грудня, коли невикористані кошти треба повертати назад до державного бюджету.

Сергій Бондаренко, громадський активіст, фахівець у сфері фінансів та місцевих бюджетів

Титульне фото: автор – alphaspirit, Depositphotos