Теми статті: англійська мова, вчителям, німецька мова, французька мова
23 Серпня 2018
Дев’ята стаття серії
Практика мови – неодмінна складова будь-якого уроку іноземної мови. Завдання дають можливість учнівству використовувати мову, практикувати нові лексичні одиниці, а також безліч інших мовних форм.
Завдання 1 | Завдання 2 | Завдання 3 |
Позначте на лінії часу Present Tenses. чи Доповніть речення правильними формами займенників. |
Напишіть лист другу/подрузі та запитайте: – що він/вона робив/-ла минулого тижня; – чи читали вони класом твори Марселя Пруста, та чи другу/подрузі сподобалися твори; |
Напишіть лист другу/подрузі, запрошуючи його/її на літні канікули. |
Аналіз |
||
Контрольовані умови: учнівство вживає тільки певні мовні одиниці, вчиться їх використовувати. Такі вправи розвивають мовну грамотність. |
Дещо контрольовані умови (freer conditions): учнівство має вибір щодо того, які мовні форми використовувати. |
Вільні умови: учнівство вільно обирає мову, яку використовує. |
NB: в англійській мові є суттєва різниця між термінами “task” та “exercise”: перше – це завдання, що передбачає певну креативність від учня/-иці та його/її особистий внесок, а останнє – це більш механічна діяльність, пов’язана не стільки із компетенціями, скільки із вміннями учня.
Контрольовані види роботи надають можливість учням практикувати грамотність та форми мови, також дозволяючи робити помилки. Приклади контрольованих видів роботи: копіювання слів чи речень, джазові чанти та дріли.
У вільних умовах учнівство може використовувати будь-яку лексику, виконую завдань. Під час виконання таких завдань учитель/-ка не може завчасно знати, які саме мовні одиниці будуть використовувати учні/-иці. Але найголовніше завдання таких видів роботи – взаємодія та комунікація. Розглядання ідей, розв’язання проблем, розстановка в порядку пріоритетів, порівняння інформації та досвіду, а також написання email і власних історій.
Поміж контрольованих та вільних умов є напіввільні умови чи дещо вільні умови, за яких вчитель/-ка може до певного ступеню контролювати, які мовні форми використовує учнівство. До таких видів роботи належать: рольові ігри, завершення речень та опитування.
Ми можемо побачити, що контрольовані умови передбачають багато керівництва та допомоги у використанні мови точно та грамотно. Дещо вільні умови передбачають трохи менше вказівок та допомоги, а вільні умови не передбачають допомоги та керівництва зовсім.
Також акцентую увагу, що існує дуже багато видів роботи, спрямованих на розвиток умінь читати та писати. Такі види роботи не можуть бути розділені на контрольовані, вільні чи дещо вільні, адже вони практикують рецептивні вміння. Нагадаємо, що рецептивні вміння – ті, що людина чує та відчуває, тобто слухання та читання.
Види вправ за такими вміннями:
Reading/Listening |
|
scanning | skimming |
завдання, що передбачають розуміння чи виокремлення певної інформації з обсягу дискурсу (i.e. reading for detail) | завдання, що передбачають розуміння загального змісту обсягу дискурсу (inferring, predicting) |
Короткий коментар: Такі типи завдань, безперечно, з’явилися разом із комунікативним підходом до вивчення мов, але ж не є доречним та раціональним розглядати текст як комунікативну одиницю – радше як лінгвістичну. Тож вчительству не слід приділяти час окремо розвитку цих вмінь, натомість використовувати їх у контексті – завдання з читання є надзвичайно гарним містком для подальшого розвитку говоріння та письма. Тим паче, якщо учні можуть перейняти свої вміння у scanning-skimming ще з L1 та використати його на L2 (про це каже, з-поміж інших, Scott Thornbury). |
Продуктивними вміннями є ті, що людина продукує сама під час комунікації, тобто говоріння та письмо. Із них складається мовленєва предметна компетенція (разом з аудіюванням і читанням). Мовна предметна компетенція складається із: граматичної лексичної, фонетичної, фонематичної, орфоепічної та інших відповідно до поділів, адже деякі вчені-педагоги та дидакти можуть мати власні класифікації.
Загалом можемо представити структуру компетентності таким чином (згідно з поглядом автора):
Мені прикро, що в сучасній школі багато педагогів маніпулюють термінами компетенції та компетентності, не розуміючи їхнього змісту – це особливо важливо в англійській мові. Також, надзвичайну плутанину створює неякісна література, яка змішує ці терміни англійською мовою: “competence” – компетентність та “competency” – компетенція.
Я сподіваюсь, що в подальшому складність у термінах жодним чином не вплине на вчительство, яке розумітиме сенс та структуру навчання, отож навчаючи ефективно.
Література:
Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови
Фото: автор – SIphotography, Depositphotos
Читайте інші статті цієї серії:
Стаття 1. Як це – сучасно викладати іноземні мови
Стаття 2. Як мотивувати учнівство до вивчення іноземних мов
Стаття 3. Мовний pick up. Чи можна вивчити мову без граматики
Стаття 4. Чи всі мовні помилки потрібно виправляти
Стаття 5. Рідна та друга мови – чи по-різному ми їх вивчаємо
Стаття 6: Що формує ставлення учнівства до вивчення мови
Стаття 7. Як зрозуміти, чого потребує учнівство
Стаття 8. Багато методів навчання іноземних мов – комбінуйте їх!
Стаття 10. Сучасне викладання іноземних мов. Оцінюємо все по-різному (Частина 1)
Стаття 11. Сучасне викладання іноземних мов. Оцінюємо все по-різному (Частина 2)
Стаття 12. Визначення мети як елемент вивчення іноземної мови
Стаття 13. Сучасне викладання іноземних мов. План уроку
Стаття 14. Сучасне викладання іноземних мов. Що робити з підручником
Стаття 15. Сучасне викладання іноземних мов. Як потрібно говорити вчителю
Стаття 16. Сучасне викладання іноземних мов. Як вказати на помилку
Стаття 17. Сучасне викладання іноземних мов. Що таке feedback та як його давати
Стаття 18. Сучасне викладання іноземних мов. Наука на уроці
Обговорення