Навчання по-норвезьки: як відкритість і довіра роблять школу якісною

В Україні розпочато перехід від інспектування шкіл до системи забезпечення якості шкільної освіти. Створена у 2017 році Державна служба якості освіти та її територіальні підрозділи будуть здійснювати зовнішнє оцінювання якості закладів освіти – інституційний аудит. Поки триває розблення процедур, стандартів та рекомендацій із забезпечення якості шкільної освіти, ми будемо знайомити вас із різними підходами до оцінювання якості шкіл у Європі та світі. Друга публікація – про досвід Норвегії. Перший текст, про Бельгію, можна прочитати за цим посиланням

Орієнтуватися на потреби учня і будувати освітній процес відповідно до його очікувань. Таку ціль поставили перед собою в Норвегії і вже 15 років успішно реалізовують. Тут усе формується довкола цінностей (поваги до прав людини, визнання цінності культурного різноманіття, демократії, справедливості, рівності та верховенства права тощо), а довіра і партнерство допомагають спільно творити школу мрії.

Норвезький досвід уже втілюється в мережі українських шкіл завдяки програмі “Демократична школа” Європейського Центру імені Вергеланда. Тому Державна служба якості освіти підписала Меморандум про співпрацю із Центром і вже почала обмін практиками. Адже саме перед Службою стоїть завдання розробити стандарти та рекомендації із забезпечення якості шкільної освіти, вибудувати систему інституційного аудиту – тобто зовнішнього оцінювання якості закладів освіти.

Щоб побачити закордонний досвід на практиці, делегація Державної служби нещодавно відвідала Норвегію, яка вже пройшла шлях від інспектування до забезпечення якості освіти. Про те, що найбільше вразило і запам’яталося з візиту, що можна і необхідно імплементувати в Україні, “Новій українській школі” розповіли голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, його заступниця Алла Бондар і директор департаменту акредитації та моніторингу Іван Юрійчук.

Від управління до співуправління

Менше контролювати та рухатися до управління через відкритість” – це головний принцип норвезького Директорату з питань освіти та підвищення кваліфікації, який займається моніторингом якості освітніх послуг у школах. Тут вірять, що завдяки прозорості можна досягти такого рівня, коли зовнішній контроль за школою просто втратить свою вагу.

Такий перехід Директорату від органу зовнішнього контролю до органу, який радить та підтримує розвиток школи, був натхненний прикладами інших європейських країн. У Норвегії зрозуміли, що одного лише нагляду мало для справді якісної школи. Потрібно забезпечити механізми так званої “розумної відповідальності”, яка виражається через Шкільну Самооцінку (School Self Evaluation).

Прозорість – ознака і виборів директорів шкіл. Призначення керівників навчальних закладів – це обов’язок кожного муніципалітету, тобто місцевої влади.

“Якщо раптом виявиться, що на вибір кандидата був суб’єктивний вплив, то настане політична відповідальність. Громада наступого разу не вибере того, хто зловживав своїм службовим становищем”, – розповідає Іван Юрійчук.

У Норвегії дуже впливові батьківські об’єднання, вони беруть активну участь у житті шкіл. Відповідно, зникає необхідність формалізувати багато речей, бо із батьками підтримують постійний зв’язок. Ба більше, школа готує спільні освітні проекти разом із громадою, а отже – освітнє середовище є невіддільним від громадського. Так на практиці відбувається співуправління освітою.

“У Норвегії дуже впливові батьківські об’єднання”. Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Якісна освіта в умовах децентралізації

В українських реаліях школи досі були відірвані від громад. Вони мало комунікували між собою, а історії про спільні проекти – радше поодинокі випадки, ніж загальна практика. Однак в умовах децентралізації це змінюється. Відтепер громада відповідальна за якісну школу – так само, як і школа має більше відповідальності перед територіальною громадою за якість своїх освітніх послуг.

“Наша місія в цей перехідний період, коли змінюються повноваження відділів освіти районних державних адміністрацій, у тому – щоб забезпечити мінімальний набір вимог до якісної освіти, аби школа бачила ті орієнтири, які приведуть до прогресу в освітніх процесах”, – зазначає Руслан Гурак.

І тут норвезький досвід налагодження процесів теж може стати в пригоді. У цій країні оцінюють загальнонаціональний рівень освітніх послуг, муніципальний та рівень кожної школи. Це допомагає зробити висновки про динаміку розвитку як у всій країні, так і в її частинах, порівняти успіхи і скласти рекомендації для окремих шкіл. Норвезький Директорат з питань освіти спершу аналізує виклики, з якими стикнулася та чи інша школа. Потім на основі зібраних даних формує цілі та заходи, які допоможуть їх досягти.

Якісна школа через зворотний зв’язок

Чи комфорно дітям навчатися в школі? Чи батьки всім задоволені? А директори бачать якісь недоліки у своїх школах? Відповіді в Норвегії отримують завдяки загальнонаціональним та локальним опитуванням. Такий зворотний зв’язок допомагає зібрати набагато більше інформації, ніж міг би один візит комісії.

Подібні опитування – абсолютна новинка для України. І реакцію на них поки важко передбачити. Опитування в Норвегії, коли їх тільки запровадили 14 років тому, викликали в учителів хвилю обурення: як це – учні нас будуть оцінювати?

Проте з плином часу педагоги зрозуміли, що це тільки на користь їм самим і освітньому середовищу, в якому перебувають діти. Адже це дає можливість подивитися на школу та процеси в ній очима здобувачів освіти і знайти прогалини в якості.

За словами Руслана Гурака, Державна служба якості освіти в Україні теж планує проводити такі опитування в межах інституційного аудиту. Служба отримала зразки опитувальників у норвезьких колег, але, звісно, буде їх адаптовувати до українського контексту.

В Україні плануть запровадати опитування учнів і батьків щодо якості школи. Фото: автор – galitskaya, Depositphotos

“Нам потрібно знати, чи задоволені учні й батьки якістю освітніх послуг своєї школи. Тоді ми зможемо об’єктивно побачити причини можливого незадоволення і дати рекомендації школі: що вона може зробити для покращення своїх освітніх послуг”, – відзначає Руслан Гурак.

Інструмент прозорості й відкритості

Усю інформацію про кожен норвезький навчальний заклад можна знайти на єдиному Шкільному порталі. Це інформаційно-аналітична система, якою можуть користуватися школа, засновник та педагоги для розроблення програми з покращення якості освітніх послуг. На основі даних з цієї системи можна формувати цілі для покращення освітнього процесу. Завдяки їй також відбувається взаємодія з кожним навчальним закладом. Усі дані доступні в будь-який час, що спрощує оцінювання навчального закладу і робить цей процес прозорим та відкритим.

Мережа шкіл у Норвегії в рази менша, ніж в Україні (за даними 2016 року, норвезька мережа складала 2858 закладів на противагу близько 16 тисячам в Україні). Шкільний портал дає можливість у режимі реального часу побачити, що відбувається практично в кожній школі. В Україні такої системи поки немає, тож є потреба проводити зовнішні перевірки і аналізувати ситуацію на конкретний момент часу.

Тиждень усмішок і довіра до учнів

Норвезька шкільна освіта побудована таким чином, щоб відповідати природі дитини.

Не нав’язувати, не контролювати, не будувати межі, а дати свободу для самовираження і розвитку.

Дитиноцентризм – це перше, що впадає у вічі, коли заходиш у норвезький клас, – відзначає Алла Бондар. – А освітнє середовище створене таким чином, щоб мотивувати учнів до навчання”.

У Норвегії регулярно відбуваються так звані “Тижні усмішок”, під час яких діти самі визначають, чим хочуть займатися. Завдяки такій свободі кожен (від найменшого) може висловити свої ідеї та дати їм життя. Діти діляться на команди і протягом тижня втілюють власні проекти. Тиждень усмішок не лише тренує творчість і дає поле для самовираження, але й виховує відповідальність.

“Норвезька шкільна освіта побудована таким чином, щоб відповідати природі дитини”. Фото: автор – VitalikRadko, Depositphotos

Міцний фундамент

У Норвегії навчають не лише свободі дій та самовираженню. Тут кожен учень засвоює принципи поведінки у школі та роботи в колективі. Наприклад, коли діти грають у м’яча, то не може бути нікого, хто залишається осторонь. Коли закінчують гру, то мають прибрати за собою всі речі на майданчику. І в цьому випадку їм дають важливу настанову: чужих речей не буває. Усе, що залишається, треба забрати із собою і занести до класу.

У вчителів теж є свої принципи, що ґрунтуються на створенні середовища, в якому учням комфортно і хочеться вчитися. А яким чином його створювати – особиста справа вчителя. Він має достатнього свободи, щоб обирати, як проводити ті чи інші уроки: на вулиці, у класі чи деінде. Але найголовніше, що є у норвезькій школі – це довіра.

“На ній базується співпраця з батьками, владою і громадою”, – відзначає Руслан Гурак.

Одне із завдань школи – навчити учнів цінувати багатоманіття, поважати інших та вміти працювати в колективі. У норвезькій школі не зустрінеш заборон – не галасуй, не бігай по коридорах тощо. Учні на класних плакатах читають не про те, що робить поведінку незадовільною, а про те, що заслуговує похвали. Як-от: “хороший учень допомагає іншим” чи “хороший учень поважає інших”. Ці настанови, разом з мотивувальним, базованим на повній довірі освітнім середовищем, формують стійкі ціннісні орієнтири.

Публікація підготовлена Юлією Гудошник в рамках проекту “Розвиток системи забезпечення якості шкільної освіти” (за підтримки EDGE)

Титульне фото: автор – cookelma, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення