Теми статті: батькам, вчителям, директорам, закон про освіту, освітнім управлінцям
14 Грудня 2024
889
0
У вересні 2022 року спеціально для українських учнів, які приїхали до Естонії після повномасштабного вторгнення росії в Україну, у Таллінні відкрили “Школу Свободи” (Vabaduse Kool).
Це естоно-українська школа, де українські учні хоч і навчаються за естонською програмою, проте їм також доступні уроки української мови, літератури та культури. А цілу низку предметів вони вивчають одночасно двома мовами – естонською та українською в співвідношенні 60/40. Усе для того, щоби підтримати інтеграцію української молоді до естонського суспільства і водночас зберегти знання рідної мови та української культури.
Більше про роботу та принципи навчання в цьому закладі “Нова українська школа” розпитала в адміністрації, а також у вчительки Христини Котлубей, яка викладає там англійську мову від самого початку відкриття школи.
З матеріалу ви дізнаєтеся:
“Школа Свободи” в Таллінні
“Школа Свободи” – це державний заклад, який є частиною однієї з місцевих гімназій. Школу створили всього за три місяці, як тільки до країни почала прибувати велика кількість українських біженців, розповідає Маріон Тупіц (Marion Tupits), менеджерка з комунікацій закладу.
Школу заснували для того, щоби українські діти, які прибули до Таллінна, мали змогу здобути якісну освіту відповідно до естонської навчальної програми та в такий спосіб інтегрувалися до естонського суспільства, зберігаючи водночас свою національну ідентичність.
Уже з вересня 2022 року школа відчинила свої двері для українських учнів 7–12-х класів. У ній можна здобути основну освіту, яка в Естонії є обов’язковою (до 9 класу), а також вступити до гімназії (10–12 класи), щоби потім мати змогу навчатися в закладах вищої освіти. Школа може вмістити приблизно 800 учнів. Хоча на початок 2024/2025 навчального року там вчилися 500 дітей. В адміністрації зауважують, що кількість учнів постійно змінюється: хтось виїжджає з країни, хтось навпаки – прибуває.
Працює “Школа Свободи” за підходом мовного занурення – щонайменше 60 % викладання в школі відбувається естонською мовою, а 40 % – українською.
“Це інтегрований спосіб викладання предметів із використанням двох або більше мов освіти. У програмі мовного занурення вивчення мови ґрунтується на національній навчальній програмі. Водночас не менше 60 % решти навчальної програми викладається другою мовою, цільовою”, – пояснює Маріон.
Вчительський склад школи теж естоно-український. У “Школі Свободи” працює приблизно 90 співробітників, 30 з яких – вчителі та допоміжні фахівці з України. Від самого початку заснування школи там працює і Христина Котлубей, вчителька англійської мови, яка також приїхала до Естонії після початку повномасштабного вторгнення. Вона каже, що методика мовного занурення в естонських школах насправді не є новою.
Христина Котлубей – вчителька англійської мови у “Школі Свободи”
“Загалом її практикують у школах із російською мовою навчання, щоби спонукати заклади освіти переходити на естонську. Однак уже з вересня 2024 року школи почали поступовий перехід на повністю естономовне навчання, який триватиме до 2030 року. Отже, частка естонської мови поступово збільшуватиметься”, – додає вчителька.
У випадку з українськими учнями, акцент роблять на збереженні національної ідентичності та максимально комфортній інтеграції в місцеве суспільство, наголошує пані Христина. Вивчають естонську й українські вчителі.
Частина вчительського колективу школи
Загалом у “Школі Свободи” учні можуть вивчати як повністю естономовні та україномовні предмети, так і подвійні, які викладають одночасно двома мовами. У такому випадку на уроці разом працюють естонський та український вчителі.
Такі парні уроки впроваджують з 7 класу, а до 12 класу кількість годин етномовних предметів поступово збільшується. Наприклад, у 8 класі, де Христина Котлубей є класною керівницею, одночасно двома мовами викладають:
“Це для того, щоби учні могли вивчити ключові терміни естонською мовою, порівнюючи їх з українськими відповідниками. На таких уроках два вчителі складають спільний план, об’єднують програми, розробляють сумісні завдання та чергують їх під час уроку. А ось фізику та хімію викладають українською, бо вчитель – українець. Тобто ситуація від класу до класу різниться”, – пояснює пані Христина.
Також учні мають уроки української мови та культури (двічі на тиждень) й української літератури (один раз на тиждень). Для цього школа, порадившись з українськими вчителями, закупила в Україні всі необхідні підручники, у тому числі й для двомовних предметів.
Учні школи під час написання Радіодиктанту національної єдності
Естонську мову в школі вивчають п’ять разів на тиждень. Повністю естономовними у 7–8-х класах є також фізкультура, мистецтво, музика, технології, людинознавство тощо. Англійську мову викладають виключно англійською. Також у гімназії в учнів з’являється можливість навчатися за курсовою системою, тобто в них є обов’язкові курси, визначені державою, курси за вибором школи та факультативні курси за вибором учня.
Уроки в школі, як розповідає пані Христина, можуть відбуватися не лише в класах, а й на свіжому повітрі, у форматі проєктного навчання, екскурсій чи виїздів на природу, а також віртуального навчання як у школі, так і поза нею.
Учні “Школи Свободи” під час відвідування одного з місцевих парків
“Нас, вчителів, підштовхують до того, що краще провести урок у якомусь музеї, де можна щось спробувати самостійно, ніж сидіти в класі й вивчати це в теорії. Оскільки більшість музеїв тут інтерактивні, то такі заняття справді цікаві дітям. Наприклад, вчителі біології часто ходять з дітьми в музей здоров’я, де учні можуть подивитися на муляжі внутрішніх органів, більше дізнатися про будову тіла людини тощо”, – зауважує вчителька.
На уроках естонської мови учні разом із вчителем можуть сходити в кіно, щоби подивитися фільм естонською і так потренувати мову на слух. Якщо гарна погода, то часто на свіжому повітрі в школі також проводять різні квести. Обов’язково двічі на рік для учнів організовують дні проєктів, дні кар’єри, візити на підприємства, різні екскурсії на природу, у музеї тощо.
Проєктний день у школі
А ще в школі є великий вибір позакласних занять, серед яких робототехніка, додаткові заняття з музики, спорту, арттерапія, йога, розмовні клуби, підготовка до іспитів та інші. Усі вони є безплатними і їх можна відвідувати після уроків.
“У нас ще є нульові уроки, де діти, які щойно прибули до школи (протягом навчального року їхня кількість постійно змінюється), мають змогу вивчати естонську мову з нуля, щоб наздогнати своїх однокласників. Такі уроки відбуваються переважно зранку, о 8:00, перед основними заняттями”, – додає пані Христина.
Більшість підручників в естонських школах є електронними й зібрані вони в спеціальній базі підручників “Оpik”. Хоча, звісно, підручник не є найголовнішим інструментом для викладання. Вчителі також надають перевагу інтерактивним завданням та використовують більш диджиталізований підхід.
В учнів немає щоденників, уся навчальна інформація зберігається в цифровому вигляді в середовищі Stuudium. Оцінки, пропуски та результати учнів, а також інша інформація зібрана там. Доступ до цього середовища мають не тільки вчителі, а й учні та їхні батьки.
Майже кожна оцінка у Stuudium підкріплена коментарем та зворотним зв’язком від вчителя. Наприклад, якщо дитина отримала низький бал, вчитель може написати під цією оцінкою щось на кшталт: “Мені шкода, що цього разу в тебе такий низький бал, для того, щоб наступного разу його підвищити, тобі потрібно пропрацювати лексику. Наприклад, більше уваги приділити таким-от темам. Я впевнена/ий, що в тебе все вийде”.
Тобто, якщо хтось із батьків цікавиться, чому дитина отримала ту чи ту оцінку, пояснення завжди можна знайти в коментарі до неї, додає пані Христина. Також батьки можуть написати вчителю, але вся комунікація ведеться виключно через цю електронну систему.
“Вчителі читають ці повідомлення лише в робочий час. Не потрібно відповідати тут і зараз. Відповідь можна надати у 3–5 робочих днів”, – ділиться вчителька.
За законом усі учні в Естонії зобов’язані навчатися до закінчення 9 класу, а батьки зобов’язані забезпечити, щоб їхня дитина відвідувала школу і здобувала освіту. У “Школі Свободи” акцент роблять на концепції самокерованого учня, за якою учень бере на себе відповідальність за власну старанність і результати навчання, пояснюють в адміністрації закладу.
Основне завдання вчителів – дати учням знанням, а от чи вони їх візьмуть, чи ні, як вони себе поводитимуть – це зона відповідальності самих учнів та їхніх батьків. Педагоги не займаються виховним процесом, акцентує пані Христина.
“Наприклад, дитина захворіла і її тиждень не було в школі. На такі випадки в електронному журналі вчитель прописує план навчання на час відсутності дитини й вона самостійно має його опанувати. Якщо на підсумковому контролі дитина погано впоралася з темою, яку пропустила, то це лише її відповідальність, тому що всі матеріали для опрацювання вчитель надіслав”, – ділиться вона.
Водночас кожен вчитель має додаткову годину для консультацій. У цей час учні можуть прийти та виправити оцінки, отримати додаткове пояснення теми тощо. Графік консультацій вчителів є у вільному доступі на сайті школи.
Також у “Школі Свободи” впроваджують інклюзивний підхід до навчання, кажуть в адміністрації закладу. Це означає, що кожен учень та кожна учениця здобуває освіту, адаптовану до його/її здібностей та потреб. Класний керівник є основним помічником учнів. Якщо виникають труднощі в навчанні, рекомендують консультацію вчителя-предметника та адаптацію навчання.
Учні з негативним річним результатом із певного предмета отримують індивідуальний навчальний план на новий навчальний рік. Там описують усі заходи, які необхідно вжити для підтримки учня й диференціації його навчання та які дадуть учневі чи учениці змогу досягти принаймні мінімального результату – 3 бали. Цей план складає вчитель-предметник у співпраці з командою підтримки, про яку розповімо далі.
Велику увагу тут приділяють психологічному добробуту учнів. Для цього в закладі працює окрема група фахівців – група підтримки, яка має свого керівника. Це команда психологів та соціальних педагогів. Саме група підтримки формує певний перелік дітей (його також може подати класний керівник), яким необхідна психологічна допомога, та надає її.
“Якщо дитина має певні проблеми з поведінкою або ж її емоційний стан занепокоює вчителів, тоді залучаються фахівці групи підтримки, які працюють як із дитиною, так і з її батьками. Вони багато що обговорюють із ними, разом відвідують тренінги, семінари, арттерапію. Також у школі є окрема кімната терапії, куди кожен може прийти та поговорити з психологом чи соціальним педагогом”, – розповідає Христина.
Самих педагогів підтримують вчительські радники. Це окрема штатна одиниця в школі.
Вони можуть допомогти в питаннях, які стосуються передусім роботи, наприклад, як впоратися з певною поведінкою учнів, як розпізнати та побороти професійне вигорання, як знизити рівень стресу, тривожності тощо. Така підтримка, за словами вчительки, дуже допомагає зберігати баланс у роботі та підтримувати свій емоційний стан.
“У мене є все, що мені потрібно для роботи. Я не думаю, де мені роздрукувати якісь матеріали, або скільки сторінок на це потрібно, бо все є в школі. Кожен клас також обладнаний інтерактивними дошками. Школа повністю забезпечує вчителів усіма необхідними роздатковими матеріалами, як-от маркери, ручки, клей, ножиці тощо. Жодного разу за три роки я не купувала за свої кошти нічого, що мені потрібно було для роботи”, – ділиться пані Христина.
Якщо їй щось потрібно в клас, то вона звертається до спеціального працівника школи, який відповідає за закупівлі, пояснює, для чого їй це треба, і через певний час вчительці передають усе необхідне.
“Коли ж мені потрібна якась програма для роботи, навіть платна, то я контактую з ІТ-відділом і вони завантажують, налаштовують усе. Наприклад, весь минулий рік у нас була шкільна підписка на Netflix [сервіс, на якому можна переглядати фільми та серіали за підпискою – ред.] для того, щоб ми могли використовувати його матеріали легально на своїх уроках”, – додає Христина.
Телефони під час занять заборонені й це чітко прописано в правилах школи. Перед уроком учні складають свої гаджети в окремо відведеному місці. Користуватися ними можна лише з дозволу вчителя, коли, наприклад, вони потрібні для виконання якоїсь вправи чи гри, зауважує вчителька.
Класні керівники в школі є адміністративними працівниками, які проводять оплачувані класні години (один раз на тиждень) та розвивальні бесіди. Загалом на навчальний рік потрібно провести одну таку бесіду окремо з кожною дитиною та її батьками, каже пані Христина. Там говорять про успіхи дитини, її внутрішній стан, ситуацію вдома, орієнтири дитини на майбутнє. Результати бесіди фіксуються в електронному журналі й з року в рік порівнюються.
“Наприклад, минулого року учень цікавився японською мовою. Отже, цього року я маю запитати, як його успіхи в цьому. Якщо дитина й далі продовжила вивчати мову, я проговорюю, навіщо вона її вивчає, як вона може використати ці знання в майбутньому… Усе для того, щоб із переходом у старші класи дитина навчилася самостійно відслідковувати свої зони росту, розуміла свої цілі й вміла складати план, як до них йти”, – ділиться вчителька.
Під час таких бесід батькам також корисно почути, чим цікавиться їхня дитина, як вони можуть її підтримати, яка їхня зона відповідальності тощо. У такий спосіб школа будує та розвиває тристоронню взаємодію вчителі-батьки-учні.
Навчання вчителів у школі вітається. Так, лише у 2023/2024 навчальному році завдяки проєкту Erasmus+ 30 вчителів мали змогу взяти участь у різних тижневих навчальних поїздках до країн Європи, розповідають в адміністрації закладу.
“Наприклад, минулого року за програмою Erasmus+ я їздила у Флоренцію, де ми вивчали цифрові застосунки, якими можна урізноманітнити освітній процес, цього року – у Німеччину, де знайомилися з освітніми іграми. Мене легко відпустили й навіть зарахували цей час як робоче відрядження.
Адже в Естонії дуже популярна концепція навчання впродовж життя (lifelong learning). Вчителі мають весь час вчитися, тільки так можна досягти професійного та особистісного зростання. Зазвичай після такого навчання ми потім влаштовуємо семінари обміну досвідом, де кожен передає нові отримані знання своїм колегам”, – каже Христина.
Також три рази на навчальний рік, за її словами, вчителі можуть узяти, крім відпусток, оплачувані вихідні, щоб, наприклад, відпочити, зробити обстеження тощо. Їх ще називають “днями здоров’я”. Якщо людина відчуває, що їй потрібно відпочити, вона йде і відпочиває. У такий спосіб піклуються про фізичний та психологічний стан вчителів, щоб не допустити вигорання чи інших складних станів здоров’я.
“Це дуже цінно, адже педагогам важливо відчувати підтримку з боку адміністрації й те, що про них турбуються. Загалом адміністрація нашої школи – не просто керівний орган, а насамперед радники, друзі та приклад для наслідування. Вони активно беруть участь в усіх заходах школи, спортивних днях, змаганнях, самі проводять цікаві уроки та екскурсії. Тож, дивлячись на них, вчителі отримують додаткову мотивацію й натхнення”, – підсумувала Христина Котлубей.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Фото у тексті: фейсбук “Школи Свободи”
Обговорення