Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Триголова проблема ЗНО/НМТ

В соціальних мережах спалахнула палка дискусія щодо якості тестів НМТ. Такі дискусії розгортаються кожного року. Цього разу приводом для засудження системи тестування при вступі до вищих навчальних закладів став допис мами дівчини, яка закінчила спеціалізовану художню школу, але не склала іспит з математики і не вступила до омріяного закладу освіти. Перелік претензій до НМТ виявився довгим.

Іванна Коберник, співзасновниця громадської організації “Смарт Освіта”, на своїй сторінці у Фейсбуці пояснює, в чому насправді полягають проблеми з НМТ, і як їх треба виправляти.

 

 

Раз на рік з кінця травня по кінець липня активізуються обговорення проблеми ЗНО/НМТ. Кожного року вони приблизно однакові, з незначними відмінностями, все залежить від того, який аспект цього року буде описано барвистіше. І, як завжди, головна проблема лежить не зовсім там, де найбільше іскрить.

Перше, на чому важливо наголосити: ЗНО досі існує в Україні через культуру університетськоі корупції. І поки вона є — вступ вимушено буде за стандартизованим тестом.

Поки процвітає практика складання іспитів та заліків за хабарі, невідрахування бюджетників, навіть якщо вони нічого не роблять, поки існують фабрики курсових і дисертацій - буде ЗНО у формі НМТ чи в іншій.

Культури університетської недоброчесності не залишають вибору.

Свого часу ЗНО подолало корупцію при вступі, коли комусь потрібно було пригнати кабана ректору, а комусь — зробити лише кілька дзвінків, щоби дитина вступила туди, куди мріяла, або куди вирішили батьки.

Запровадження ЗНО зробило це неможливим. Але культуру корупції всередині вишів ЗНО в масі своїй не подолало.

Звісно, є винятки, є університети, які насправді не толерують і борються з академічною недоброчесністю, але, на жаль, середня температура в лікарні поки така. І саме через цю оптику потрібно дивитися до НМТ.

Так, в Європі є університети, куди відносно легко вступити, але понад 50% відраховують після першого курсу. Але в нас так не буде через ту саму університетську корупцію і тримання за бюджет, а не за цінність якісної освіти.

ЗНО може бути недосконалим, застарілим, ще якимось, але воно зберігатиметься як єдина доступна однакова лінійка для ранжування вступників.

Проблема номер два — це зміст самих тестів. Тести НМТ ґрунтуються на шкільній програмі. Програма, за якою навчаються нинішні випускники і навчатимуться діти ще чотири роки - це держстандарт Табачника 2012 року випуску. Повністю знаннєвий відхід, зосереджений на засвоєнні і відтворенні інформації.

Але є нюанси.

Я особисто беру участь у приверненні уваги суспільства і громадськості до тесту з історії, який дуже перевантажений вимогами зубрити і відтворювати факти, терміни і дати. І дуже мало перевіряє встановлення причинно-наслідкових зв’язків, хоча це можна було б зробити і в нинішньому форматі.

Дещо інша ситуація з математикою. З моменту, коли тест з неї зробили обов’язковим для всіх — постійно точаться протистояння, правильно це чи ні. Мовляв, для чого митцям чи спортсменам косинуси чи логарифми. Конкретно це звинувачення — маніпуляція. В жоден мистецький чи спортивний виш України не потрібен рівень здачі тесту з математики на високий бал. Вага його мінімальна при вступі, зазвичай коефіцієнт 0,2. Тобто фактично достатньо лише подолати поріг склав-не склав. Для цього треба правильно вирішити лише 5 завдань і це 5 завдань рівня 5-го-6-го класу, можливо одне 7-го. Так, програма НМТ перевіряє всю шкільну програму, не лише 10-11-й клас.

В тесті справді є кілька достатньо складних завдань — щоб виявити тих найкращих випускників, яким важливо показати себе, аби вступити на омріяну спеціальність. Це тим, кому для вступу потрібна математика 185+. Митцям і спортсменам не потрібна.

За останні дні і Український центр оцінювання якості освіти, і багато інших публікували зразки задач, які зустрічаються в тестах НМТ, і які цілком практично орієнтовані і стосуються програми четвертого, п’ятого, шостого класу. І, відповідно, складно погодитися з тим, що тест з математики настільки складний, що важко навіть подолати пороговий бал. Тому коли ви читаєте дискусії про НМТ з математики, то насправді ви читаєте про системну проблему всієї шкільної математичної освіти. І проблема ця з кожним роком поглиблюється — застаріла програма, недостатня кількість годин на засвоєння і відпрацювання, непрацюючІ методики, погана підготовка вчителів. Якщо кожного року пишуть про одне і те саме, а нічого не змінюється - значить, шкільна система не виконує свою роль. Не можна робити одне й те саме і очікувати іншого результату. 12 років я чую, що українські діти погано вирішують завдання на дроби та відсотки. 2 рази це підтвердила PISA. Зміни в програмі? Додаткові збірки завдань? Чіткі вимоги до підручників — що треба змінити, аби виправити ситуацію з цими темами? Додаткові підвищення кваліфікації вчителів, як інакше викладати ці теми — масово, по всій країні? Ні, не чули.

Але тут виникає ще одне питання: чи потрібно вимагати математику на всі спеціальності, включно з творчими й спортивними?

Днями мережу сколихнув пост мами дівчинки, яка закінчила спеціалізовану художню школу, але не подолала пороговий бал з математики. І цього року не буде мати можливості вступати в омріяну спеціальність в Україні.

Абітурієнтів, які вступатимуть на художні спеціальності, лише сотні по всій Україні. Чому для них не можна зробити виняток і не враховувати сертифікати з математики — я не знаю. Якщо всі постійно повторюють і це справді так, що НМТ не є державною підсумковою атестацією, її взагалі не проводять з 20-го року, то навіщо математика обов’язкова при вступі на мистецькі спеціальності?

Я розумію і розділяю необхідність перевіряти рівень математичних знань на виході зі школи. Але тоді повертайте нарешті ДПА. Обидва питання — і державна підсумкова атестація, і умови вступу - до Міністерства освіти і науки України.

Звісно, цього року вже нічого не зміниться, але на наступний вступний сезон - шанси є, якщо буде осмислений суспільний тиск. Бо виходить, що ДПА з популістичних міркувань повертати не готові, але для чогось тримати математику обов’язковою при вступі на мистецькі спеціальності готові. Особисто я логіки в цьому не бачу.

І 3-я голова проблеми — те, що тест з 22-го року мультипредметний. Абітурієнти мають скласти 4 предмети в один день. Цей захід вимушено запровадили через повномасштабне вторгнення, однак з кожним роком ускладнювали — від двох предметів в 22-му до чотирьох в 24-му, розширення програми тестування з історії України…

Україна не єдина країна, де існують мультипредметні тести. TSAI, SAT в США, Південна Корея, Китай також практикують мультипредметні тести. В Україні це необхідно через війну. З безпекових та матеріальних (дефіцит обладнаних комп’ютерами приміщень) причин у нас наразі менше можливостей відкривати центри тестування. Відповідно часто дітям, особливо у прифронтових областях, треба досить далеко їхати, щоб скласти тест. Їхати кілька разів або ж ночувати - вимагає значних затрат, якщо тести не в один день.

Днями на Громадському був сюжет, де дівчинка розповідала: щоб скласти НМТ, вона добиралася 6 годин на електричці. Робити це 4 рази, щоб скласти 4 предмети окремо - на мою думку, це точно більше знущання. Важливо пам’ятати про цих дітей, якщо ви живете у великому місті у відносно безпечній частині України і для вас не є і не було б проблемою складати тести в різні дні. Не всім так пощастило.

Ну і є ще одна важлива річ. Так, НМТ - це тест високих ставок. Але це не кінець світу. І важливо про це пам’ятати дорослим. Ваша дитина — не результат НМТ. Так, в житті бувають ситуації, коли стрес чи випадковість завадила показати найкращий результат. Це також досвід, який треба вміти переживати. А не звинувачувати дитину чи всю систему.

Іванна Коберник, співзасновниця громадської організації “Смарт освіта”

Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”. У випадку, якщо в авторській публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа “Нова українська школа” готове надати їм можливість висловити свою позицію.

Фото - Pixabay

 

Матеріали за темою

Обговорення