Про невдалі спроби “побороти” математику і знизити пороговий бал

Вступна кампанія переходить у фінальну стадію, абітурієнти отримали рекомендації до зарахування і до 11 серпня мають підтвердити своє місце навчання. А ще кілька тижнів тому під час бурі зі зміною уряду певні сили намагалися під шумок змінити правила вступу - зокрема, знизити пороговий бал на регульовані спеціальності. Мовляв, середній бал 150 на медицину, міжнародні відносини і право це забагато для нижньої межі вступу. Заяви швидко прозвучали і швидко стихли. Трохи раніше такою - з бурею в склянці - була спроба скасувати обовʼязкове НМТ з математики, пише співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник на своїй сторінці у Фейсбуці.

З дозволу авторки публікуємо її текст про особливості вступу до вишів цього року та політичну боротьбу.

Як підтвердили мені вже три джерела, в цій історії крапку поставив Президент.

Отже, в червні 2026 у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонували залишити лише 2 обовʼязкових тести НМТ замість трьох: українську мову та історію, а математику зробити вибірковою. Пояснення авторів - турбота про дітей, які не можуть нормально вчитися під час війни. А в липні зʼявилися ще радикальніші пропозиції - на цьогорічну вступну кампанію знизити пороговий бал для вступу. Нагадаю, на окремі спеціальності, такі як медицина, міжнародні відносини, право, діє правило мати не менше ніж 150 середній бал НМТ. Колотнеча була така, що дійшло до спеціальної наради у Президента зі старою і новою урядовими командами одночасно. Він вислухав всі сторони і зафіксував свою позицію: обовʼязкове НМТ з математики має зберегтися. Математика важлива для виживання країни. Схожа позиція була щодо порогового балу на регульовані спеціальності - зберегти і навіть подумати, чи не варто підвищити.

Офіційного звіту про результати НМТ-2026 ще немає, але певну інформацію в липні оприлюднив голова освітнього комітету ВР Сергій Бабак: цього року частка учасників, які не подолали поріг, склав/не склав з математики трохи зменшилась і становить 10,67%. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив 10,84%, а у 2024 році – 11,72%. З 2022 і 2023 порівнювати не можемо, там була інша структура тесту (три предмети і менше завдань).

І тут я вкотре згадала про коротку українську памʼять. 10.67% тих, хто не склав, в 2026-му в умовах повномасштабної війни - це багато чи мало? А чи знаєте ви, скільки випускників не склали математику на ЗНО в 2021-му році, коли цей предмет вперше був обовʼязковим тестом для всіх? Затамували подих? 31,11%. Майже кожен третій в 2021-му проти кожного десятого в 2026-му на пʼятий рік повномасштабної війни.

Сподіваюсь, ніхто не перебуває в ілюзіях, що знання з математики покращилися в три рази? Тоді про що нам говорять ці цифри?

Насамперед, про те, що тест НМТ суттєво простіший за тест ЗНО довоєнного формату. Тобто, спрощення з поправкою на воєнний стан вже відбулося. Щоб подолати поріг склав/не склав треба вирішити всього 5 завдань рівня 5-7 класу.

По-друге, як би прикро не було це визнавати, але обовʼязковий тест таки спонукає вчити ту кляту математику. Бо якби все було так, як пишуть адепти вилучення математики з НМТ, ситуація мала б погіршитися.

І по-третє, субʼєктивно від мене. Знаю кілька історій, де низький бал з математики у дитини став загальносімейним шоком. Ні, не тому, що перехвилювалися в цьому випадку. Діти памʼятали завдання і працювали над вирішенням, але результат розчарував. Поговорила про це з інструкторкою, яка багато років працює на сесіях НМТ. Вона підтвердила припущення: біда не лише в тому, що діти не знають математики. Біда в тому, що вони вважають, що знають. “Є різні діти: деякі дивляться в екран і справді ставлять навмання галочки. Тут зрозуміло - знань нема і дитина це знає. А є - чимало! - інших ситуацій: дитина вирішує на чернетці, сумнівається, міняє варіанти, а ти дивишся в її екран: результат 2 з 35. Лише два правильно вирішених завдання! І так шкода ту дитину! Куди дивилися і що їй говорили вчителі, що вона настільки не усвідомлює свого рівня?”

Ось це останнє для мене найсумніше. І приводить нас до першопричини, а не до наслідку чи способу вимірювання. Якість викладання математики в школах - переважно дуже низька.

Кількість програмового матеріалу не відповідає кількості відведених на нього годин. “Один урок - одна тема” - це все ще сумна норма українських шкільних програм. Поправок на тривоги та відключення немає: вчитель почав тему, почалася тривога, перейшли в укриття. Тему віддав дітям на самоопрацювання. І якщо не відхилятися від програми і календарного плану, наступного уроку вже має дати самостійну. Вивчити математику в таких умовах без хорошого репетитора нереально. Так, є вчителі-винятки, які дають все необхідне в межах школи, але їх одиниці. Та й вони працюють з дітьми зазвичай більше стандартних 4 академічних годин на тиждень, які на практиці в багатьох школах викладаються як 2 пари - пара алгебри і пара геометрії. Коло замкнулося.

В грудні нас чекають ще результати PISA-2025. Там буде ще більше сумних відкриттів. Питання, чи вся ця інформація стане поштовхом для дій. Яких?

Та вони давно відомі, як і теми, з яких українські учні показують низький рівень:

• Перегляд програм і приведення кількості матеріалу і відведених на нього годин у відповідність.
• Розробка посібників і задачників на теми, з яких діти з року в рік показують низькі знання - перші тут дроби і відсотки. (Понад ДЕСЯТЬ РОКІВ фіксується ця тенденція, ПОНАД ДЕСЯТЬ!)
• Перегляд програм 4-7 класів, де закладаються базові знання з цих тем, приведення у відповідність матеріалу і відведених на нього годин, закладення більшої кількості годин на відпрацювання навичок, узагальнення, закріплення.
• Поширення ефективних методик математичного навчання і досвіду ефективних учителів.

Нудно повторювати одне й те саме - з актуальністю цих кроків ніхто не сперечається. Але чомусь не роблять.

Батькам - шукайте хороших вчителів з математики. Це той предмет, яким цілком ефективно можна займатися онлайн.

Більше цікавих думок про освіту в Україні читайте в нашій спеціальній рубриці “Погляд”