Як зрозуміти дроби і навчитися писати есей? Є новий посібник для подолання освітніх втрат

В Україні презентували посібник, який розробили для подолання освітніх втрат школярами, незалежно від того, в якому класі вони навчаються. Пропустила дитина, наприклад, тему дроби з математики, – вона завжди може повернутися і наздогнати втрачений матеріал завдяки розробленому інструментарію. Новий посібник – це не про загальну програму, а про індивідуальний підхід до кожної дитини.

На конференції “Надолуження освітніх втрат: від теорії до практики” колектив авторів представив методичний посібник в рамках проєкту ГО DOCCU “Підвищення рівня безпечної освіти для дітей та підлітків, які постраждали від війни, у Сумській, Харківській та Донецькій областях України”.

У цій статті ви дізнаєтеся зокрема:

• які категорії дітей потребують особливої уваги при надолуженні освітніх втрат;
• чому важливо розробляти посібники так, щоб дитина не почувалася стигматизованою;
• які рівні знань закладені у вправах з різних шкільних дисциплін;
• чому такий підхід релевантний саме для учнів з прифронту та на ТОТ.

Різні категорії потребують різних траєкторій

Питання подолання освітніх втрат кілька останніх років активно та відверто обговорюється в освітянській спільноті. Масштабні зміни в якості освіти розпочалися ще з часів ковідних обмежень, а повномасштабне вторгнення Росії не дозволило українській освітній системі повноцінно вийти офлайн, продіагностувати та відрефлексувати поточний стан речей. Перші роки великої війни основним завданням було зберегти сам процес навчання, життя дітей та педагогів, відновити, де можливо, пошкоджені заклади та розібратися з евакуацією колективів.

“Останнє дослідження якості освіти показує, що ми не бачимо катастрофічної негативної динаміки. Ця тенденція демонструє, що освітня система, яка з початку повномасштабного вторгнення проходила реакцію на виклик, наразі перебуває в стадії стабілізації, і, відповідно, є показником необхідності будування стратегії проактивної політики, яка має нейтралізовувати ті втрати і розриви, які ми бачимо по конкретних зрізах”, - пояснила на конференції заступниця міністра освіти та науки Надія Кузмічова.

Водночас вона визнала, що для певних категорій дітей ми можемо вже констатувати не тільки освітні втрати, а й освітні розриви. Саме ці діти потребують посиленої уваги і застосування комплексних інструментів — від діагностики до індивідуальної траєкторії їх подолання.

“Ця царина всі ці роки активно опрацьовувалася громадськими організаціями і їхніми партнерами. І це є надзвичайно цінним для держави. Освітні втрати — це гнучкий показник, який залежить від того, коли та де ми вимірюємо, по яких категоріях і які інструменти використовуємо, - сказала вона. - У будь-якої дитини можуть бути освітні втрати, але є категорії, які потребують додаткової уваги. Перша - діти, які доволі тривалий час перебувають у форматі дистанційної освіти. Друга — ті, хто навчається на ТОТ та за кордоном. Це різні траєкторії і різний досвід. Третя — це діти-переселенці. Але і це не однорідна категорія: хтось інтегрувався в громади і вийшов в офлайн, інші продовжують навчатися дистанційно”.

Держава розуміє, що лише громадські ініціативи не можуть повністю “перекрити” усі запити, і вже час переходити від фокусу на академічних знаннях до індивідуальної та системної підтримки дитини, стверджувала народна депутатка України Наталя Піпа. Вона повідомила, що Верховна Рада України 25 березня 2026 року ухвалила за основу (у першому читанні) законопроєкт №14104, спрямований на розширення форм державної підтримки у сфері освіти. Документ має на меті допомогти надолужити освітні втрати через війну та створити умови для успішного навчання вразливих категорій населення. І цей законопроєкт ні у кого не викликає дискусій, тож має шанси бути прийнятим. Але через брак фінансування, вочевидь, без залучення коштів донорів реалізувати його буде складно.

“Потрібні зусилля і держави, і громадського сектора, - вважає Валентина Полторак,  заступниця голови ГО DOCCU, яка працює з прифронтовими територіями. — В рамках проєктів ми допомагали школярам з прифронтових територій надолужувати освітні втрати у різний спосіб. Охопили понад 11 тисяч дітей, але це крапля в морі, бо допомоги потребують мільйони. Тому має бути система, врегульована на рівні державної політики. Громадський сектор може доїхати до найвіддаленіших локацій, привнести свій практичний досвід, розробляти якісні матеріали для різних форматів роботи. До прикладу, наші зошити розроблені так, щоб не допускати стигм. Бо до теми, яку пропустив чи не зрозумів, ти можеш повернутися завжди, не важливо, в якому класі її викладали. Вважаємо, це найбільш релевантний варіант роботи з освітніми втратами для прифронту та на ТОТ. Громадський сектор підставляє плече державі, але освіта потребує консолідації усіх”.

Як і чому саме так побудований посібник

Як приклад інструментарію, за допомогою якого можна діагностувати та надолужувати освітні втрати за індивідуальною траєкторією, на конференції представили зошити-посібники, з якими працюють в освітніх проєктах на прифронтових територіях. Матеріали розроблені з шести шкільних предметів: української мови, української літератури, математики, англійської мови, історії України та природничих наук. Розробники відійшли від концепції класу та спроби осягнути все, виокремивши ключові теми, до яких підлітки 5-9 класів можуть звертатися, щоб заповнити свої освітні прогалини.

Ярослава Мозгова, керівниця програм War Child Alliance-Ukraine, розповіла, що, створюючи цей посібник, колектив спирався на кілька основних принципів.

Перше - питання віку авдиторії. Було важливо подивитися з точки зору підліткового віку, чи взагалі надолуження має сенс, та яким саме воно має бути.

“Наукова теорія підтверджує, що другий сенситивний період розвитку людини припадає на підлітковий вік, де є пластичність мозку, здатність запам’ятовувати, здатність адаптовуватися.
А ще саме у цьому віці формується певна відповідальність за власне навчання, тому у зошитах ми заклали можливість самоосвіти або самоспрямованого навчання, - пояснює науковиця. - Друге - пріоритети. Відомо, що золотий стандарт - це надолуження з математики, читання плюс письмо. Але ми припускали, що цього може бути недостатньо. адже наша мета не просто надолужити освітні втрати, а ще й сформувати компетентного, конкурентного громадянина України. Тому ми додали ще три компонента: природничі науки, історію, англійську мову“.

У світі фейків, великої кількості не наукових, напівнаукових підходів, постійного впливу дезінформації, природнича грамотність є одним із ключових акцентів.

Історія також надзвичайно важлива в умовах російсько-української війни. Знання історії допомагають учням розвивати ще й критичне мислення.

Щодо англійської мови, то є розуміння, що майбутні випускники будуть залучені до глобального ринку праці.

Третій компонент — це формування фокусу. Бо когнітивний ресурс учня має певні обмеження і паралельно з тим, як він буде щось надолужувати, має ще опановувати шкільну програму відповідно до свого віку. Тому було дуже важливо тримати цей компонент, не намагаючись включити все і про все, щоб не втратити мотивацію учнів до навчання.

Четверта важлива річ - структура уроку. З посібнику уніфікований підхід в межах кожного предмету та кожного зошиту. Це й різноманіття налаштувальних вправ, щоб дитина могла усвідомити, що вона хоче сьогодні опанувати. Після того дається текстова теорія, базове викладення теми для тих дітей, які не мають доступу до інших ресурсів, окрім цього зошиту. Це важливо для учнів з прифронтових територій. Для тих, кому текстовий формат не підходить, хто потребує візуального і аудіального підкріплення, додані покликання на платформу “Всеукраїнська школа онлайн”. А далі йдуть джерела за потребою: фрагмент художнього тексту тощо.

І п’ятий принцип — рівень. У кожному зошиті три або чотири рівні. До кожного рівня є кілька завдань, можна почати з першого “Я вчусь”, перейти до наступного рівня “Я практикую”, а хтось одразу може може піти на вищий рівень, наприклад, “Я вдосконалююсь”, якщо для цього має достатньо знань: тут може бути творче завдання, головоломка тощр.

“Таким чином ми тримаємо баланс складності завдань для того, щоб не було нудно або не було незрозуміло, чому я взагалі цим займаюся, - пояснює пані Ярослава. - І щоб дитина могла отримати свій перший успіх при виконанні найпростіших завдань. Тому зошити не марковані класами. Це інноваційна складова, бо ми ніколи не знаємо, в якому віці учень чи учениця буде надолужувати ту чи іншу тему. Тому зошит тематичний, а коли він потрапляє до дитини, все залежить від того, який рівень освітніх втрат вона має”.

Четвертий рівень, який в зошитах називається “Я створюю”, містить творчі завдання, які дозволяють дитині розширити свої обрії. І завершується це все рефлексією, щоб підліток міг усвідомити свій освітній шлях.

Від знання алфавіту до написання власного висловлювання

Фахівці знають, що у царині мови доволі складно долати освітні втрати системно, а не просто “латати якісь прогалини”.

“Велика кількість освітніх втрат з української мови дає певну спокусу просто швидко пройти весь матеріал. Бо якщо дитина щось втратила, треба просто дуже швидко про це розказати, - пояснює одна з авторок посібника, Лідія Поворознюк з ліцею AISU”. - І саме тому наші зошити абсолютно не про це. Коли ми говоримо про освітні втрати, важливо найперше працювати з емоційним і з психологічним станом дитини. Тільки коли людина розуміє, що здатна це зробити, ми можемо залатати ті прогалини, які існують”.

Тому 12 зошитів з української мови починаються вступним матеріалом, це 24 уроки, які вчать дитину вчитися. Це певне надолуження навичок, які мали б сформуватися у початковій школі.

“Але реалії такі, що й у п’ятому, й в шостому, і навіть у старшій школі є учні та учениці, які мають проблеми з тим, щоб розуміти прочитане, або писати різні тексти, - каже пані Лідія. -
Тому нашою задачею було сформувати перелік вправ, які дозволять рухатися від знання алфавіту до написання власного висловлювання за вивченою структурою. І оскільки ці завдання, як конструктор, можуть рухатися, то ми можемо працювати з дітьми різних вікових категорій. Там є завдання, які будуть цікаві і зрозумілі п’ятикласникам і дев’ятикласникам”.

Є зошити, які містять карту курсу - візуальний елемент, який можна використовувати як інструмент гейміфікації, коли дитина сама робить певні позначки, рухається від однієї теми до іншої. І не тільки бачить свій прогрес, а й може ним керувати.

“Якщо говорити про наповнення, то українська мова - це інструмент для досягнення цілей, і дуже важливо показати дітям застосування української мови в різних сферах, - пояснює авторка. - І саме тому, наприклад, в зошиті з орфографії є роздуми над освітою майбутнього, плануванням часу, теми про активний відпочинок чи занурення у світ чудернацьких свят, які можуть розважити, а з іншого боку, розширити світогляд дитини. У зошитах з морфології уроки проходять у форматі книгарні, кінотеатру або навіть плейлиста”.

У темі з синтаксису багато термінології та велика кількість правил, які вимагають відпрацювання. Тому є вправи, які можуть здатися однотипними, хоча це не так: завдання цих вправ - відпрацювати навички до автоматизму.

“Впевнені, теми мають бути близькими сучасним учням. Це і кінематограф, і культура, і сучасні професії, і штучний інтелект, і казки, знову ж таки, не за віковим принципом, а за тематичним. Тобто, з якою віковою категорією дітей ви не працювали, з ким би ви не відпрацьовували ці матеріали, ви зможете знайти для них щось цікаве”, - каже пані Лідія.

Фінальні завдання, які умовно можна назвати “креативне письмо”, вчать написанню есе чи мотиваційного листа, художньої історії чи коміксу. Кожна з цих тем подана у форматі міні-курсу.

“Дитина від нульового уміння працювати з таким типом текстів може рухатися до створення власного міні-продукту. А останній, 12-й зошит - це Свято Досягнень, ми його називаємо саме так. Це не просто 24 підсумкових роботи. Їхня мета – показати дітям, який шлях вони пройшли, підсвітити результат, який вони показали”, - каже педагогиня.

Матеріал по силах, незалежно від базового рівня

Оксана Коваленко з чернігівської гімназії №3 розповіла, як подібний підхід має спрацювати під час надолуження освітніх втрат з математики, навколо якої знов виникла суспільна дискусія, що пов’язана з внесенням цієї дисципліни до НМТ. Вона впевнена, що математичну тривожність можна і варто долати.

“Математика потрібна не тільки на уроках, вона використовується у повсякденному житті, адже час, відстань, покупки, гроші, фінанси, дані - це все про математику. Всі ці компетенції закладаються саме на уроках математики. І ми маємо шукати інструментарій для подолання цих освітніх втрат, - каже пані Оксана. - Але мені б хотілось наголосити на явищі, яке стосується виключно математики. Це математична тривожність. Коли дитина говорить: “Я не розумію математику. Я боюсь помилитися. Я не хочу йти на урок, бо я вже нічого не знаю і не зможу щось зрозуміти надалі”. І саме тому ці зошити є, на мою думку, тим інструментом, де діти можуть комфортно, в зручному, посильному для себе режимі надолужувати ці освітні втрати, які вже є”.

Зошити з математики охоплюють базової теми. Перші три зошити - це чиста математика: натуральні числа, дроби, дії з дробами, раціональні числа. Пізніше додаються відсотки, дії з відсотками, поняття рівняння і задачі.

“Таким чином охоплюємо цикл математики п’ятий-шостий клас. Далі логічне продовження - це алгебра. Шість зошитів присвячені алгебрі п’ятого-сьомого-дев’ятого класу. Окремо останні три зошити - це геометрія, - пояснює логіку побудови зошитів пані Оксана.- Багато хто ще з дитинства пам’ятають, що не розуміли дроби. І перевага зошитів, що можна взяти зошит, в якому реалізована ця тема, і пропрацювати її — хоч у сьомому, хоч у п’ятому, хоч у дев’ятому класі. І це комфортно для дітей і для вчителів”.

Авторка підкреслює, що зошити дають посильний маршрут для кожної дитини, незалежно від базового рівня, з яким дитина прийшла працювати з ними. Рухаючись від найпростіших до більш складних вправ, школяр або школярка відчують елемент успіху. І це дуже важливо.

“Це саме той елемент, який дає змогу подолати математичну тривожність. Саме через елементи маленьких успіхів ми впроваджуємо математику без страху, - каже вона. -
Це дає змогу дітям усвідомити, що насправді математика красива, математика зрозуміла і математика розвиває логіку і критичне мислення”.

Пані Оксана каже, що важливо й те, що усі зошити написані простою, зрозумілою мовою. Також цей інструмент можна застосувати як для індивідуальної, так і групової роботи. І після того, як їх можна буде знайти у вільному доступі, вони стануть якісним помічником для підлітків та педагогів.

На запит медіа НУШ щодо доступності навчальних матеріалів, в МОН повідомили, що ці матеріали поки не опубліковані, тому їх не можна знайти у загальному доступі. Зараз вони проходять грифування в УІРО, після цього їх планують не просто опублікувати на сайті МОН та ГО, а й впровадити онлайн-курс для вчителів, де фахівці пояснюватимуть, як працювати з цими матеріалами. Доступ буде у всіх охочих, бо зошити призначені як для роботи з вчителем, так і для самостійного опрацювання вдома.

Нагадаємо, що раніше медіа НУШ писало про вплив війни на освіту: як змінюється шкільна система України під тиском фронту на прикладі різних моделей у прифронтових областях.

Фото прес-служби МОН