Професійна освіта: курс від радянщини до інноваційності

Міністерство освіти і науки України представило масштабний план модернізації професійної та фахової передвищої освіти, орієнтований на відбудову країни та швидку інтеграцію випускників у реальний ринок праці.

План пріоритетних дій на 2026-2027 роки передбачає створення сучасного стандарту професійної освіти, оновлення майстерень і лабораторій, а також тісну співпрацю з роботодавцями для відбудови країни.

Серед ключових завдань:

✔ модернізувати майстерні та лабораторії у 100 закладах;

✔ створити 100 сучасних, безпечних, енергоефективних та інклюзивних освітніх просторів;

✔ передати комп’ютерне та мультимедійне обладнання більш як 300 закладам фахової передвищої освіти;

✔ створити Центр розвитку професійної освіти;

✔ оновити щонайменше 40 стандартів фахової передвищої освіти за участю роботодавців;

✔затвердити стандарт професійної освіти;

✔ спростити ліцензування;

✔ розробити щонайменше п’ять типових договорів про співпрацю закладів із бізнесом;

✔ затвердити методику розрахунку вартості освітніх послуг.

Під час “Серпневої”, міністр освіти та науки України Андрій Бутенко зазначив, що заплановані урядом дії скеровані на позитивні зміни в першу чергу для людей - педагогів та науковців, учнів та студентів: “Це плани на два роки. Частину цих змін ми вже почали й маємо масштабувати, частину — запускаємо наступним етапом”.

Нова роль та єдиний стандарт

Під час модерування панельної дискусії “Від освіти до карʼєри: нова роль професійної та фахової передвищої освіти” заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній озвучив головні тези щодо корінної трансформації коледжів, інтеграції бізнесу в навчання та масштабну профорієнтацю.

Перехід від застарілих радянських стандартів до сучасної, конкурентоспроможної та інноваційної системи

Говорячи про необхідність оновлення інфраструктури та змісту освіти, Дмитро Завгородній в якості символу бажаних перетворень згадав про помаранчевий Кременчуцький фаховий коледж транспортної інфраструктури та технологій. Яскравий колір фасаду його головного навчального корпусу сприймається як ознака переходу колишнього залізничного технікуму із сірої уніфікованої радянщини до сучасності та креативності.

Щодо інноваційності та відповідності сучасним потребам держави, позитивним прикладом стало Чернівецьке вище професійне училищі радіоелектроніки, оснащене новим якісним обладнанням.

“Але ця історія не про обладнання, а про зміст, - підкреслив Дмитро Завгородній. - В

2023-му році, на жаль, у нас не було закладів освіти, які, наприклад, навчали операторів БПЛА. І тоді ми подумали, ну очевидно, що їх треба навчати. Скільки нам потрібно операторів? Дуже багато. І виявилося, щоб запровадити нову професію це дуже складна історія”.

Навесні 2024 року в Україні запустили пілотний проєкт із введення освітньої програми “Оператор цивільних дронів”. Експеримент тоді охопив сім пілотних професійно-технічних закладів освіти у різних областях країни. Між тим, як зазначив Дмитро Завгородній, щоб навчання з цієї програми стало масовим, треба розробити професійний і освітній стандарти, відповідні програми. Це довго і складно, а потрібно швидко і якісно. І це стосується не тільки вищезгаданої професії.

Тож, з початку наступного навчального року в Україні запрацює новий єдиний стандарт професійної освіти, замість тих сотень, які мали розробляти міністерства.

“Ми сподіваємося, що запроваджувати нові професії стане значно легше і швидше. І в нас з’явиться не лише оператори БПЛА, а і безліч інших сучасних професій”, - підсумував Дмитро Завгородній.

Створення єдиного центру розвитку професійної освіти

Міністерство освіти і науки України запропонувало створити центр, який би координував та надавав методичну підтримку закладам профосвіти, об’єднував зусилля для її системного розвитку та допомагав у впровадженні сучасних стандартів.

Торкнувшись цієї теми під час панельної дискусії про майбутній єдиний центр, Дмитро Завгородній з оптимізмом констатував: “Це буде абсолютно нова інституція, яка стане займатися в тому числі навчанням директорів, замовляти підвищення для них кваліфікації та навчання для вчителів. І ми почнемо займатися розвитком наших педагогів і колективів не лише з міжнародним партнером, а й самостійно”.

Саме якісна підготовка фахівців відповідно до вимог ринку праці — це головне завдання професійної освіти. Тому, щоб створити потрібні умови, ще в березні Кабінет Міністрів України затвердив єдиний підхід переходу від формального утримання існуючих професійно-технічних училищ та коледжів до створення спроможної мережі, яка орієнтується на реальні потреби бізнесу, ринку праці та відбудови України.

Які відбудуться зміни:

• ціла низка закладів на своїх табличках втратять застарілу абревіатуру “ПТУ” і набудуть статусу професійних коледжів;
• заклади отримають фінансову та академічну автономію, в тому числі зможуть оперативно оновлювати навчальні програми під потреби регіону;
• будуть створені наглядові ради, до складу яких на паритетних засадах увійдуть роботодавці та представники місцевої влади;
• директорів державних і комунальних закладів будуть призначати виключно за результатами прозорого конкурсу.

Популяризація професійної та передвищої освіті

Успіх запланованих змін дуже залежить від ставлення суспільства до професійної та передвищої освіти. Орієнтиром для цього може слугувати приклад багатьох європейських країн, в яких мати затребувану, добре оплачувану робочу професію не менш престижно, ніж вищу освіту. Бо хороший майстер завжди має повагу, роботу та відповідну зарплату.

А щоб збудувати позитивне ставлення до тієї чи іншої спеціальності та залучити молодь до коледжів, не обійтися без креативної, якісної рекламної кампанії. Із завзяттям до неї підійшов сам Дмитро Завгородній, який створює цікаві пізнавальні відеороліки, щоб популяризувати вступ до закладів професійної освіти. Одне з таких відео було знято в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту.

Дмитро Завгородній в рекламному ролику демонструє годівничку для котів

Автор почав з демонстрації симпатичної дерев’яної годівнички для котів, яку можна зробити в конкретній майстерні. Потім розповів про те, що електрики-початківці працюють з системами відновлювальної енергетики, а для знайомства з майбутніми професіями в ліцеї є цікаві робочі станції. Показав суперсучасну зварювальну майстерню, де можна навчитися професії у віртуальній реальності. А на закуску продемонстрував чудовий профорієнтаційний хаб, який в ліцеї з’явився, завдяки українсько-швейцарському проекту DECID. В своєму попередньому житті хаб був обшарпаною актовою залою радянського зразку і зараз у порівнянні з нею виглядає, як космічна станція поруч з напіврозваленою будівлею колишнього колгоспу.

Так виглядає профорієтаційний хаб у Чернігівському професійному ліцеї громадського транспорту

Демонстрація на загал таких трансформацій та креативних роликів — саме те, що може зацікавити юнаків і дорослих більш уважно придивитися до конкретного навчального закладу і можливостей, що він надає. Треба мати на увазі, що заклади професійної освіти очікують не тільки вчорашніх школярів, а й дорослих людей, які готові отримати нову професію.

Між тим, на думку Дмитра Завгороднього, рекламна кампанія - це не тільки комунікаційні інструменти, а й можливість доторкнутися до будь-якої професії самостійно. Саме для цього в рамках проєкту DECIDE було створено десять профорієнтаційних центрів.

А формула успіху, якщо коротко, виглядає так: сучасна інфраструктура, якісно новий зміст, крутий менеджмент, дієва профорієнтація і ефективна комунікація. А ще — конкурентне середовище для закладів освіти зі зрозумілими правилами та мотиваціями: хто краще працює, має й найкращі можливості. І всі ці зміни повинні відбуватися зараз, в період повномасштабної війни. Бо у нас немає часу очікувати на більш сприятливі умови.

Відновлюємось та вкладаємось у розвиток

Декілька днів назад міністр освіти і науки України Андрій Бутенко разом із делегацією Королівства Бельгія на чолі з віцепрем’єр-міністром і міністром закордонних справ Максимом Прево відвідали Чернігівщину. Українські посадовці та бельгійські гості мали побачити, що Росія зробила з освітніми закладами області, та як ті повертаються до освітнього процесу.

Про свої враження Андрій Бутенко розповів на особистій сторінці у Фейсбуку. Зокрема, про школу в селі Ягідне, в підвалі якої в березні 2022 року окупанти в нелюдських умовах майже місяць тримали близько 360 українців (десять з них померли). Ця школа вже більше не буде закладом освіти. Після реконструкції вона перетвориться на меморіальний комплекс.

В той же час зруйнована російською ракетою будівля Михайло-Коцюбинського ліцею за чотири роки була відновлена за кошти, зібрані амбасадорами UNITED24. Але за два місяці знову отримала суттєві пошкодження через наступну атаку і зараз вдруге переживає своє відновлення.

В Чернігівському вищому професійному училищі, завдяки федеральному агентству розвитку Бельгії — Enabel, діє простір, де підлітки вчаться працювати з автомобілями на обладнанні, з яким потім зустрінуться на роботі.

Практичні заняття студентів у сучасному навчально-інноваційному хабі автосервісу — Bosch Junior Academy, створеному за підтримки міжнародних партнерів

“Enabel профінансував ремонт і підготовку викладачів, Bosch дав експертизу, а здобувачі й здобувачки отримують практику в мережі Bosch Car Service, - написав Андрій Бутенко. - Ліцей у Нових Петрівцях отримав нове укриття та оновлення шкільної кухні, у межах реформи шкільного харчування. Усе це — частина програми “BE-Relieve Ukraine”, яку уряд Бельгії реалізує через агентство Enabel: 150 млн євро на 2025–2028 роки. Крім ремонтів, вона підтримує трансформацію 21 закладу професійної освіти у центри професійної досконалості та навчання дорослих — ветеранів і ветеранок, ВПО, жінок”.

Дякуючи закордонних друзям за таку суттєву й щиру підтримку, треба зазначити, що Україна теж багато вкладає в освіту, зокрема у професійну. Так, 31 липня уряд ухвалив рішення спрямувати понад 860, 4 мільйона гривень на модернізацію 107 закладів професійної та фахової передвищої освіти в рамках проєкту “100 майстерень”.

Зокрема, фінансування отримають по три заклади в Кіровоградській та Івано-Франківській областях. На гроші з державного та обласного бюджетів Чернівецькій фаховий коледж облаштує роботизовану майстерню. А взагалі, проєкт охоплює заклади професійної освіти майже усіх областей України.

Окрім зрозумілих плюсів для цих закладів, викладачів, студентів та професійної освіти в цілому, всі ці інвестиції та заплановані зміни стануть дуже добрим сигналом для українського бізнесу, який надзвичайно потребує кваліфікованих працівників.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що Коледжі запускають кваліфікаційні центри та розвивають власні послуги: результати проєкту з автономії профосвіти

Титульне фото згенероване ШІ. Інші - з офіційної ФБ-сторінки Андрія Бутенка, прес-служби МОН, стоп-кадр з рекламного ролика Дмитра Завгороднього