Теми статті: IntegriTEAM – Спільнота доброчесних, академічна доброчесність, матеріали для уроків, навчання доброчесності
14 Вересня 2026
65
0
“Будьте чесними”. “Не списуйте”. “Чиніть правильно”.
Здавалося б, ці фрази знайомі кожному школяреві. Але чи справді вони допомагають формувати доброчесність? Досвід учителів показує: моральні настанови самі по собі працюють не дуже ефективно. Натомість діти значно краще сприймають реальні життєві ситуації, у яких потрібно зробити вибір, аргументувати власну позицію або взяти відповідальність за рішення.
Саме тому сьогодні дедалі більше уваги приділяють не деклараціям про доброчесність, а практичним освітнім інструментам, які допомагають говорити про доброчесність природно — під час уроків, виховної роботи та навіть звичайних розмов у школі.
Розповідаємо про такі інструменти, які вже сьогодні можуть використовувати українські педагоги.
Усі ці інструменти об’єднує спільна ідея: доброчесність неможливо сформувати лише правилами чи повчаннями. Вона народжується через досвід, діалог, рефлексію та особистий вибір.
Далі ми більш докладно розглянемо ці інструменти та те, як їх можна використовувати в освітньому процесі.
Робота вчителя складається принаймні з двох компонентів — технологічного та творчого.
Її основою є знання дитячої психології, свого предмета й методики викладання. Але далі починається творчість: педагог шукає нові способи застосування цих знань, комбінує методи, адаптує матеріали до конкретного класу та створює власні освітні продукти.
Саме такий підхід потрібен і для формування доброчесності. Адже знання та інтелект без ціннісної й гуманістичної основи можуть бути не просто некорисними, а й небезпечними.
Однак загальні міркування про цінності самі по собі мало що змінюють. Учительська робота складається з тисяч конкретних кроків: спілкування з дітьми, пояснення рішень, справедливого оцінювання, обговорення життєвих ситуацій. Тому педагогам потрібні практичні інструменти, які можна використати на уроці вже зараз.
Коли йдеться про здобуття знань та формування навичок учнів у певній галузі, відразу виникає ідея ввести це окремим предметом до освітньої програми. Але предметів і так вже дуже багато – і невипадково це як проблему визначають практично усі дотичні до освіти. Хоча виникає певний парадокс: зазвичай думка вчителів формулюється приблизно так: для мого напрям у потрібен окремий предмет, а от інші можуть почекати.
Але так само всі більш розповсюдженою стає думка про те, що створювати для кожної галузі окремий предмет недоцільно. Натомість варто інтегрувати окремі змістові блоки та компетентності в різні навчальні предмети.
Обговорювати доброчесність і формувати навички доброчесної цілком можливо на уроках з будь-якого предмету, оскільки доброчесність пронизує все наше життя. І що би не вивчали учні, завжди є привід і конкретний життєвий матеріал про це говорити.
Головне — пов’язувати тему з навчальним матеріалом і реальним досвідом дітей. Тоді доброчесність перестає бути абстрактним поняттям і стає орієнтиром для конкретних життєвих рішень.
Доброчесність неможливо сформувати однією лекцією чи тематичним уроком. Вона виникає з повсякденних практик: ставлення до списування, виконання домовленостей, поваги до чужої праці, відповідальності за спільний простір і готовності пояснювати власні рішення.
Готові посібники, програми та картки дають учителям точку опори. Але найважливішим залишається вміння педагога бачити в навчальному матеріалі реальне життя й допомагати дітям встановлювати цей зв’язок.
Саме тоді розмова про доброчесність перестає бути формальною. Вона стає частиною освіти, яка допомагає дитині не лише знати більше, а й відповідально користуватися своїми знаннями.
Одним із ресурсів для педагогів є освітня платформа Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції. На ній зібрані навчальні й методичні матеріали, присвячені доброчесності та запобіганню корупції.
Крім того, в Україні діють хаби доброчесності, де можна знайомитися з відповідними освітніми практиками й долучатися до тематичних заходів.
Найбільшу практичну цінність для вчителя мають готові навчальні програми, посібники та вправи.
Їх можна використовувати повністю або частково, змінювати, комбінувати й адаптувати до потреб конкретного класу.
Це не обов’язкові інструкції, яких потрібно дослівно дотримуватися, а основа для власної педагогічної творчості.
Далі ми більш докладно розповімо про доступні вчителю інструменти формування доброчесності.
Одна з найбільших проблем сучасного вчителя — брак часу. Саме для того, щоб освітяни мали більше можливості для творчості, створено навчальну платформу Офісу доброчесності НАЗК з готовими вправами, кейсами, сценаріями занять і методичними рекомендаціями, які допомагають інтегрувати тему доброчесності в різні предмети. Ця платформа - безкоштовний освітній ресурс із онлайн-курсами та навчальними матеріалами про доброчесність, запобігання корупції, професійну етику та відповідальну громадянську поведінку.

Для освітян на платформі створено окремий розділ із курсами для вчителів, викладачів та адміністрацій закладів освіти. Серед них — “Прозора школа: як побудувати доброчесне середовище“, “6 кроків до доброчесності: від теорії до практики“, освітній серіал “Путівник доброчесного вчителя“, “Навчати(ся): що розповісти про доброчесність на уроці“. Матеріали допомагають не лише підвищити компетентність педагогів, а й інтегрувати теми доброчесності в освітній процес та формувати відповідну культуру в школі.
“Прозора школа“ - проєкт Офісу доброчесності НАЗК, який ставить на меті сприяння у формуванні доброчесного, відкритого й відповідального освітнього середовища. Він пропонує навчальні курси, методичні матеріали та практичні інструменти, які допомагають інтегрувати теми доброчесності й запобігання корупції в освітній процес.
У межах цього проєкту діють Хаби доброчесності — спільноти активних педагогів і закладів освіти, які проводять навчальні та просвітницькі заходи й залучають до співпраці інші школи. Освітяни можуть використовувати готові матеріали для учнів 3–11 класів, проходити навчання, обмінюватися досвідом, адаптувати розробки до різних предметів та впроваджувати власні ініціативи. Це допомагає розвивати в учнівства чесність, відповідальність і нетерпимість до корупції.

Участь у спільноті також допомагає школам формувати прозоре освітнє середовище, розвивати відповідальність учнівства та впроваджувати власні ініціативи.
“Освітній навігатор” — практичний посібник для директорів, які хочуть зробити управління школою більш зрозумілим, відкритим і доброчесним. Його затвердило МОН як методичні рекомендації для закладів загальної середньої освіти.

У посібнику керівники знайдуть не загальні заклики, а конкретні алгоритми та поради до покрокових дій: як налагодити взаємодію з педагогами, учнями й батьками, прозоро організувати фінансування та нарахування заробітної плати, залучати додаткові кошти, розвивати внутрішню систему забезпечення якості освіти та формувати культуру академічної доброчесності.
Це важливо, бо заплутані й непрозорі управлінські процеси створюють простір для недовіри, конфліктів і зловживань. “Освітній навігатор” допомагає керівникові перевірити роботу школи, побачити ризики та зрозуміти, що саме варто змінити.
Посібник підготували Офіс доброчесності НАЗК та освітні експерти за підтримки EUACI. Рекомендації пройшли практичне пілотування у школах. Матеріали впроваджують спільно з Державною службою якості освіти як доповнення до “Абетки для директора”.
Один із готових інструментів для формування доброчесності у школі - антикорупційний курс для дев’ятого класу. Його можна викладати окремо або інтегрувати з основами правознавства чи громадянською освітою.
На сайті МОН можна завантажити як програму курсу, та і розроблений для її реалізації навчально-методичний посібник.

Курс пропонує говорити про відповідальність, чесність і корупцію через дебати, квести, кейси та групову роботу. Його завдання — навчити підлітків мислити критично та аналізувати наслідки власних рішень.
Курс допомагає учням розібратися:

Ці поняття важливі не лише для дітей. Навіть дорослі не завжди можуть чітко пояснити, що є корупцією, а що — конфліктом інтересів.
Наприклад, у невеликій громаді в одному закладі можуть працювати члени однієї родини, адже іншого місця для працевлаштування просто немає. Така ситуація потребує не миттєвих звинувачень, а аналізу обставин, дотримання встановлених процедур і пошуку законного рішення.
Цінність курсу полягає в тому, що він пропонує не лише теоретичні визначення, а й реальні життєві випадки, розслідування, дебати та командні завдання.
Водночас учитель має бути готовим до того, що не кожна ситуація матиме одну беззаперечно правильну відповідь. Часто рішення залежить від конкретних обставин. Діти мають навчитися бачити різні варіанти, оцінювати їхні наслідки й аргументувати власний вибір.
Навчально-методичний посібник “PROдоброчесність” із рекомендаціями щодо досягнення мети наскрізної змістовної лінії “Громадянська відповідальність” в частині формування нетерпимості до корупції та слідування доброчесним стратегіям поведінки для всіх освітніх галузей для 5-11 класів закладів загальної середньої освіти.

Цей посібник наочно демонструє, що тема доброчесності може органічно інтегруватися практично в будь-який урок, бо містить містить 110 розробок для всіх освітніх галузей.
Кожна вправа має зрозумілу структуру:

Одна вправа може бути основою повного уроку, інша — його фрагментом тривалістю 15–20 хвилин. Учитель може знайти потрібний клас і тему та використати готову розробку без тривалої додаткової підготовки.
Наприклад, на уроці математики учням можна запропонувати розрахувати вартість облаштування парку. Вони знають площу території, діаметр центрального майданчика, ширину алей, ціну квадратного метра плитки та суму, яку планують витратити.
Завдання полягає не лише в тому, щоб обчислити площу доріжок, але й з’ясувати, чи відповідає заявлена вартість реальному обсягу робіт і чи немає ознак завищення витрат.
Так математика перетворюється на інструмент аналізу суспільно важливих рішень.
Так само можна і залучати до розмови про доброчесність на основі літературних творів. Чому герой учинив саме так? Чи мав він інший вибір? Чи було його рішення справедливим? Як би учень повівся на його місці?
Тому література дає величезний матеріал для розмов про:
Замість механічного опрацювання великої кількості творів доцільніше глибоко працювати з меншою кількістю текстів, аналізуючи мотиви героїв та пов’язуючи їхні рішення із сучасним життям.
У школі ми вивчаємо не лише літературу — ми вивчаємо людські історії. А через них можемо говорити про цінності значно переконливіше, ніж за допомогою абстрактних визначень.
“Спільнота доброчесних” — освітній проєкт для школярів, учителів і батьків, який допомагає говорити з дітьми про цінності не через повчання, а через обговорення життєвих ситуацій та власний досвід.

Один із головних інструментів проєкту - набір карток із ситуаціями, у яких немає єдиної “правильної” відповіді. Учасники гри мають зробити вибір, пояснити свою позицію та поміркувати над можливими наслідками. Картки адаптовані для різного віку: їх можна використовувати вдома, індивідуально або під час занять у класі.
Роль учителя в такій грі — не повідомити готову відповідь, а модерувати розмову, допомагати учням ставити запитання, чути різні погляди та самостійно ухвалювати рішення. Адже цінності складно сформувати за допомогою заборон чи настанов — вони народжуються через досвід, сумніви та чесне обговорення.
Окрім ресурсів, про які ми розповіли вище, вже створені і доступні до використання освітянами інші інструменти формування доброчесносності. Найбільш цікавим і максимально практичним інструментом, який дозволяє ефективно зацікавити дітей різного віку інструментом, яким ми тільки що згадали – це “Картки доброчесності”, про які ми розповімо більш докладно у другій частині цієї статті.
Проєкт “IntegriTEAM – Спільнота доброчесних” реалізує ГО “Смарт Освіта” за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом, Агенцією Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
Думки та погляди, висловлені в межах проєкту, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу, Великої Британії чи Міністерства закордонних справ Данії.
Фото: головне зображення згенеровано штучним інтелектом за запитом медіа “Нова українська школа”
Мова гідності в базовій школі: готовий конструктор та презентація до Першого уроку 2026/2027 навчального року
Обговорення