Не просто PDF: де шукати електронні підручники, та як вони змінюють урок

Проблема із друком підручників, яка існує в українській освіті, останнім часом лише загострюється через російську агресію. Тож питання якісних електронних підручників, які могли б стати альтернативою паперовим, дедалі більше актуалізується. Але що саме ми називаємо електронним підручником?

Чи можна вважати електронним підручником PDF-файл із відсканованими сторінками? Чим він відрізняється від інтерактивного підручника? Що таке електронний додаток до підручника? І де все це шукати вчителю, учневі чи батькам?

У цій статті ми розберемо:

• чому PDF-версія — це лише перший крок, і що насправді являє собою сучасний інтерактивний е-підручник;
• як змінилася нормативна база, та які 110 нових е-додатків держава вже закупила для НУШ;
• де вчителю та батькам безкоштовно шукати офіційні електронні матеріали (із зручним навігатором);
• як функціонують вітчизняні освітні платформи на прикладі IZZI та ФАЙНО;
• 5 практичних сценаріїв для вчителя: як інтегрувати цифровий підручник на очному, дистанційному та асинхронному уроці без “цифровізації заради цифровізації”.

Електронний підручник — це PDF?

Коротка відповідь: не зовсім.

PDF може бути електронною версією паперового підручника. Такий формат дуже корисний: його можна відкрити на комп’ютері, планшеті чи телефоні, збільшити сторінку, знайти потрібний фрагмент, завантажити для роботи без Інтернету.

Але сучасний електронний підручник може робити значно більше.

У нормативних документах електронний підручник розглядається як електронне навчальне видання, а інтерактивний електронний додаток до підручника має розширювати його змістові та функціональні можливості, містити мультимедійний та інтерактивний навчальний контент. Серед можливостей такого контенту — відео, аудіо, анімація, 3D, симуляції, тестування, аудіювання та інші інструменти взаємодії з користувачем.

Тому умовно можна уявити кілька рівнів.

Що змінилося за останні роки

Цифровий підручник в Україні вже має не лише технічну, а й нормативну історію.

МОН зазначає, що надалі е-додатки планують створювати до всіх нових підручників, розроблених за стандартами НУШ. Такі матеріали мають бути доступними, зокрема, для дітей, які не можуть отримати паперовий підручник.

Тобто ми поступово переходимо від моделі “оцифрувати книжку” до моделі “створити цифрову складову підручника”.

Де шукати електронні підручники

А тепер — найпрактичніше. Якщо завтра вам знадобиться електронний підручник, ось із чого варто почати.

На сайті УІРО цей пошук особливо зручний: у таблицях зібрані посилання на файл підручника, інтерактивний електронний додаток і курс на ВШО, якщо такий створено.

А ІМЗО залишається важливою точкою входу саме для пошуку електронних версій підручників. Там можна знайти видання різних років і для різних категорій учнів.

IZZI: коли сторінка підручника оживає

Один із найпомітніших українських прикладів розробки повноцінного цифрового середовища — платформа iZZI від видавництва “Ранок”. На платформі зареєстровано вже понад 530 тисяч користувачів, серед яких більше 160 тисяч учителів.

Тут є і, власне, електронні підручники, і інтерактивні електронні додатки до них — від початкової школи до старших класів.

Щоб зрозуміти, як ці можливості працюють на практиці, ми поговорили з Юлією Мироновою, редакторкою, cпівкерівницею проєкту “Нова українська школа” у видавництві “Ранок”, керівницею коректорської і редакторської практики у ХНУ імені В. Н. Каразіна, членом Асоціації українських редакторів.

Які можливості iZZI вчителі використовують найчастіше?

Передусім — готові інтерактивні завдання, пов’язані з конкретними темами підручника. Це тести, завдання на встановлення відповідностей і послідовностей, множинний вибір та інші формати. Учителю не потрібно щоразу створювати їх самостійно — можна обрати потрібне завдання відповідно до теми уроку.

Важливо й те, що матеріали вже пов’язані зі змістом конкретного підручника. Тобто під час підготовки не потрібно окремо шукати презентацію, вправу, відео чи тест, перевіряти їх і складати з різних джерел в один сценарій уроку. Частину цієї роботи вже зроблено.

Крім електронних підручників та інтерактивних завдань, iZZI містить тестові матеріали для самоконтролю, навчальні фільми, презентації, 3D-моделі та методичні матеріали. Учителі можуть створювати класи, додавати учнів, організовувати виконання завдань і бачити результати.

Чи потрібен інтерактивний підручник на звичайному очному уроці?

Безумовно. Цифровий підручник не обов’язково означає, що кожна дитина має весь урок працювати з телефоном чи планшетом.

Один із природних сценаріїв — спільна робота класу. Учитель може вивести на інтерактивну дошку відео або модель, поставити запитання, запропонувати дітям спрогнозувати результат, а потім разом перевірити свої припущення. Після цього частина учнів може виконати додаткову вправу, а хтось — повернутися до пояснення.

У початковій школі інтерактивні завдання допомагають змінювати види діяльності протягом уроку, а на природничих предметах — показувати процеси, які складно відтворити безпосередньо в класі.

Тому завдання цифрового ресурсу — не збільшити екранний час, а дати вчителю ще один спосіб пояснити, залучити, перевірити розуміння або організувати самостійну роботу. І рішення про те, коли саме його використовувати, залишається за педагогом.

Що допомагає учням зрозуміти складний матеріал?

Не існує одного універсального формату. Усе залежить від того, що саме дитині потрібно зрозуміти.

Відео добре показує дослід, явище або послідовність дій. 3D-модель допомагає розглянути об’єкт із різних боків, анімація — побачити процес у динаміці, карта чи таймлайн — простежити просторові або часові зв’язки. А інтерактивне завдання дає можливість не просто подивитися, а застосувати знання: встановити відповідність, відновити послідовність, обрати рішення й одразу отримати результат.

Наприклад, будову атома можна не лише розглядати на статичній схемі, а досліджувати за допомогою інтерактивної моделі, змінюючи її та спостерігаючи за результатом.

Для молодших школярів можуть бути доречними ігрові механіки — навчальні ігри, лабіринти, вправи з елементами гри. Але важливо, щоб технологія працювала на навчальну мету.

Ефективність визначає не технологічність елемента, а те, наскільки точно він відповідає змісту, віку учнів і завданню уроку.

Чи може електронний підручник поступово підлаштовуватися під учня?

Це один із перспективних напрямів розвитку цифрових підручників. В одному класі діти рухаються з різним темпом: комусь достатньо одного пояснення, а комусь потрібно повернутися до теми, побачити її в іншому форматі або виконати додаткову вправу.

У перспективі система може враховувати такі ситуації: якщо учень припустився кількох типових помилок, запропонувати повернутися до пояснення, переглянути коротке відео чи виконати простішу вправу. Якщо дитина впевнено працює з темою — запропонувати складніше завдання.

Водночас цифровий ресурс не має повністю замінювати самостійність дитини чи педагогічне рішення вчителя. Технологія може підказувати маршрут, але педагог залишається тим, хто бачить конкретну дитину, її потреби та контекст навчання.

То чи витіснить електронний підручник паперовий?

Навряд чи. У цих форматів різні сильні сторони. Паперовий підручник зручний для зосередженого читання і цілісної роботи з текстом. Цифровий формат дає можливість показати процес у динаміці, одразу перейти до практики, отримати зворотний зв’язок, використати мультимедійний контент і швидше оновлювати матеріали.

Найкращий результат дає не вибір між паперовим і цифровим, а розумне поєднання їхніх можливостей.

А що з цим робити вчителю?

Електронний підручник не обов’язково означає, що весь урок тепер має відбутися перед екраном. Навпаки, найкраще він працює тоді, коли цифровий елемент з’являється саме в той момент, коли він потрібен.

Під час роботи в парах

Одна пара може працювати з текстом, друга — переглядати відео, третя — виконувати інтерактивне завдання.

Після цього учні порівнюють результати.

Так цифровий ресурс стає інструментом диференціації, а не просто красивою демонстрацією.

На дистанційному уроці

Тут можливості ще ширші: учитель демонструє матеріал під час відеозустрічі, дає посилання на конкретне завдання, а учні можуть самостійно повернутися до пояснення або виконати вправу повторно. А головне, що вчитель може отримати та переглянути результат виконаної роботи.

Для асинхронної роботи

Замість завдання “прочитати параграф” можна запропонувати короткий маршрут: прочитати матеріал → переглянути відео → виконати інтерактивну вправу → перевірити себе.

Особливо це важливо для дітей, які навчаються у власному темпі.

Для повторення

Електронний ресурс можна використати як своєрідний тренажер: повернутися до пояснення, прослухати аудіо, переглянути відео або ще раз виконати завдання.

Чи справді це вже працює?

Так, і масштаби поступово зростають.

У грудні 2025 року МОН повідомило про першу централізовану закупівлю 110 інтерактивних е-додатків для 8 класу НУШ. Міністерство також зазначило, що е-додатки доступні через ВШО та сайт УІРО, що особливо важливо для дітей, які навчаються дистанційно або перебувають за межами України.

Уже сам факт такої закупівлі показує: електронний компонент підручника поступово перестає бути додатковою опцією окремого видавництва і стає частиною державної освітньої політики.

А от наскільки добре ця можливість працює в конкретному класі, залежить уже від того, як саме її використати.

Головне — не цифровізувати заради цифровізації

Перед тим як відкрити електронний підручник, учителю варто поставити просте запитання: що цей цифровий формат дасть учневі такого, чого не дасть звичайна сторінка?

Майбутнє електронного підручника — не в тому, щоб перенести книжку з парти на екран, а в тому, щоб зробити те, чого паперова книжка зробити не може.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, як педагоги оцінюють сучасні підручники і чого їм бракує

Фото обкладинки згенеровано ШІ