Бути причетними до освітніх змін — цілком можливо: у МОН розповіли все про програму стажування

Міністерство освіти і науки України пропонує долучитися до програми практичного стажування “ReFormEd”. Як йдеться на сайті програми, головна умова участі — мотивація. Тобто бажання змінювати систему освіти на краще.

За місяць інтенсивного навчання в учасників буде змога зазирнути за лаштунки важливих процесів МОН і дізнатися, як реалізуються комунікаційні кампанії, розробляються нормативні акти, пишуться освітні програми та створюються спільноти вчителів. Насправді це унікальна можливість для педагогів, директорів та освітніх управлінців стати частиною змін, які так чи так будуть реалізовані ними на місцях.

Реєстрація на програму триває до 3 листопада 2024 року, а з 10 листопада відібрані кандидати й кандидатки розпочнуть навчання. До слова, наприкінці проєкту учасники й учасниці зможуть стати частиною команди міністерства, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Офісу впровадження НУШ.

Докладніше про програму практичного стажування “ReFormEd” та її важливість для освітніх змін редакції “НУШ” розповіла Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, та Варвара Новопольцева, проєктна менеджерка програми.

У матеріалі читайте:

• яких саме фахівців шукає МОН через програму “ReFormEd”;
• що передбачає навчання відібраних кандидатів/-ок;
• які напрями охоплює програма стажування;
• які освітні експертки та експерти ділитимуться досвідом з учасниками;
• чи плануються під час стажування практичні завдання;
• як саме можна працевлаштуватися в інституції, які реалізують освітні політики.

КОГО ЗАПРОШУЮТЬ ДО УЧАСТІ В ПРОГРАМІ

“Готуючи програму “ReFormEd”, ми бачили, що інші міністерства теж залучають активних та мотивованих людей у подібний спосіб, — пояснює Варвара Новопольцева, проєктна менеджерка програми. — У випадку з МОН формат стажування та активної залученості відповідає декільком викликам”.

• Передусім це дає змогу знайти людей з-поміж тих, хто цікавиться темою освіти. Адже є багато коментарів про те, як варто змінювати освітню галузь, а програма якраз дає змогу долучити до змін тих людей, яких це справді цікавить і які мають мотивацію напрацьовувати та втілювати ці зміни в життя.
• По-друге, програма засвідчує, що працювати в міністерстві — можливо, і бути причетними до змін — теж можливо.
• Також цим проєктом у МОН хочуть змінити сприйняття роботи на державу як щось непрестижне й неперспективне, розвіяти стереотип, що реформи робляться десь у закритих кабінетах. А передусім їх роблять люди — саме це і є гаслом програми.

“Долучатися до освітніх змін сьогодні вкрай важливо, оскільки система освіти потребує адаптації до нових викликів і потреб суспільства. Ми створюємо освітні політики, реагуючи на ці виклики, та водночас вибудовуємо стратегічний і комплексний підхід. Нам потрібні люди з різним професійним досвідом, щоби подивитися на виклики з різних сторін. Для нас важлива фаховість людини, яка впливатиме на якість впровадження політики, а також мотивація діяти й брати відповідальність за свою роботу”, — коментує Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

• Насамперед у МОН розраховують на залученість до програми освітян — викладачів, вчителів, директорів, освітніх управлінців тощо, які й так щодня впроваджують зміни в школі чи громаді, а нині хочуть робити це на рівні державних органів.
• Також міністерство запрошує до програми представників бізнесу. Не обов’язково мати досвід саме в освітніх проєктах. У пригоді може стати, скажімо, досвід аналітики даних чи проєктного менеджменту.
• Окрім цього, на програму можуть подаватися студенти, які часто стають дотичними до змін ще під час навчання в університеті, наприклад, беручи участь у волонтерських заходах або створюючи власні громадські організації.

“У нас немає обмежень щодо кандидатів та кандидаток ні за віком, ні за досвідом, — розповідає Варвара Новопольцева. — Для нас радше важлива їхня мотивація працювати, зацікавленість в освіті й вміння використати свій попередній досвід, яким би він не був”.

ЯК ВІДБИРАТИМУТЬ КАНДИДАТІВ ТА КАНДИДАТОК

Наразі на участь у програмі стажування надійшло понад 200 заявок, і найбільше їх якраз від освітян. Щоб долучитися до програми, кандидати й кандидатки мають заповнити анкету, у якій треба розповісти про свій досвід та навички, а також записати коротке відео чи написати есе про те, яку б одну кардинальну зміну в освіті вони здійснили та чому.

Також в анкеті можна обрати, у якому із шести напрямів було б цікаво пройти стажування та працювати:

1. зміст освіти;
2. професійний розвиток учителів;
3. нормопроєктування;
4. комунікації;
5. освітня аналітика;
6. менеджмент освітніх проєктів.

“Заповнюючи анкету, можна обрати декілька напрямів, якщо в людини є сумніви, де б саме вона хотіла себе реалізувати. Далі під час добору кандидатів ми допоможемо визначити, у якому саме з них людина може проявити себе максимально. Під час першого тижня навчання буде можливість коригувати напрям, — додає Варвара Новопольцева.

Зміст освіти та професійний розвиток учителів є в програмі стажування тому, що це ключові змістові напрями в дорожній карті міністерства. Нормопроєктування, освітня аналітика, комунікації та проєктний менеджмент додали до навчання, бо без них не можуть бути реалізовані змістові напрями”.

Варвара Новопольцева, проєктна менеджерка програми

Нагадаємо, прийом заявок на програму триває до 3 листопада включно, а далі відбудуться два етапи добору кандидатів і кандидаток.

1. Тьютори (працівники МОН та дотичних до міністерства структур) вивчать заповнені анкети, звертаючи увагу на те:

• чи можуть кандидати долучитися до програми наживо, адже навчання відбуватиметься в Києві;
• чи можуть приділяти цьому 10 годин на тиждень тощо.

Після першого етапу сканування анкет лідери напрямів, за якими відбуватиметься стажування, залишать коментарі про відібраних кандидатів і кандидаток та визначать, хто з них найбільше підходить на програму.

2. Далі майбутніх учасників об’єднають у мінігрупи та проведуть спільні співбесіди, щоб дізнатися більше про їхню мотивацію.

Фінальне рішення про учасників програми ухвалюватимуть спільно тьютори, лідери напрямів та експерти, які ділитимуться своїм досвідом з учасниками безпосередньо під час навчання.

За результатами двох етапів добору в МОН планують узяти на навчання 18–20 осіб (3–4 особи на кожен із шести напрямів).

“Ця програма відбуватиметься офлайн. Та до нас надходить чимало запитів, чи можливо потрапити на навчання онлайн. Утім, нинішній добір точно плануємо очно, але радимо заповнювати анкети всім, хто хотів би долучитися до такого проєкту, навіть якщо зараз немає можливості фізично бути присутніми в Києві. Під час майбутніх доборів на онлайн-навчання ми передусім сконтактуємо із цими кандидатами”, — каже Варвара Новопольцева.

ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ НАВЧАННЯ ВІДІБРАНИХ КАНДИДАТІВ

Навчання триватиме чотири тижні, кожен із яких міститиме свій комплект лекцій, воркшопів та практичних завдань.

• Перший тиждень, ознайомчий, буде спільним для учасників усіх напрямів.

За словами Варвари Новопольцевої, учасникам розповідатимуть про стратегічні пріоритети шкільної освіти та інституції, які нею опікуються — крім МОН, це УІРО, УЦОЯО тощо.

Ознайомчий тиждень дасть змогу зрозуміти, які є основні виклики в шкільній освіті та які можливі шляхи їхнього розв’язання. Також відібрані на навчання кандидати зможуть ще раз зважити, за яким із напрямів хотіли б навчатися та з якими інституціями пов’язати подальшу роботу. Наприклад, професійним розвитком учителів або змістом освіти можна опікуватися в МОН або УІРО.

Під час першого тижня навчання учасники оберуть тему фінального проєкту, над яким працюватимуть три тижні в мінігрупах.

• Другий і третій тижні передбачають найбільше залученості до навчання та практичної роботи.

Упродовж цих двох тижнів учасники відвідуватимуть лекції та воркшопи експертів, серед яких:

• Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки;
• Ігор Хворостяний, генеральний директор директорату шкільної освіти;
• Ілля Філіпов, засновник онлайн-студії “EdEra”;
• Тетяна Вакуленко, директорка УЦОЯО;
• Ілона Станкевич, радниця міністра освіти і науки з питань комунікацій і керівниця комунікацій МОН;
• Іванна Коберник, співзасновниця ГО “Смарт освіта”;
• Юрій Гайдученко, програмний директор ГС “Освіторія”, вчитель української мови та літератури, методист Новопечерської школи.

“Наша програма має експертний підхід, тобто в нас немає однієї людини, яка викладає всі теми. Для кожної з тем ми залучили фахівців, які найкраще в ній розбираються та можуть поділитися глибокими знаннями й досвідом, — розповідає проєктна менеджерка “ReFormEd”. — У цьому був своєрідний виклик, оскільки доводилося шукати та домовлятися про співпрацю з великою кількістю людей. Та з іншого боку, саме цей підхід дасть змогу за короткий час зануритися у велику кількість тем і подивитися на них через досвід різних фахівців”.

Крім лекцій, учасники матимуть практичні заняття, під час яких експерти розповідатимуть, як напрацювати те чи те рішення на певний освітній виклик.

Розклад другого тижня навчання за напрямом “Професійний розвиток учителів”. Джерело: сайт “ReFormEd”

• Четвертий тиждень передбачає роботу над фінальним проєктом.

“У нашому розкладі немає зустрічей на цей тиждень, проте учасники зможуть зініціювати додаткові зустрічі з експертами, якщо буде така потреба. Оскільки ми плануємо відібрати небагато кандидатів на стажування, то зможемо гнучко відреагувати на їхні потреби, — зазначає Варвара Новопольцева.

Останній тиждень дасть змогу передпрезентувати фінальний проєкт лідеру або лідерці свого напряму, обговорити його з експертами. У день закриття програми учасники презентуватимуть свої проєкти, отримають зворотний зв’язок та очікуватимуть на пропозицію щодо продовження співпраці”.

ЯКИЙ ФІНАЛЬНИЙ ПРОЄКТ ГОТУВАТИМУТЬ УЧАСНИКИ

Як пояснює Варвара Новопольцева, теми фінальних проєктів відповідають викликам шкільної освіти. Щоб розв’язати певну проблему, разом у мінікоманді працюватимуть учасники з різних напрямів, скажімо:

• представник/-ця напряму змісту освіти готуватиме основні меседжі концепції мовно-літературної галузі;
• комунікаційник/-ця пропонуватиме, як їх висвітлити, з ким запартнеритися або підготувати реліз цієї новини;
• менеджер/-ка освітніх проєктів працюватиме над організацією командної роботи.

Наприкінці навчання кожна мінігрупа презентуватиме свій фінальний проєкт та розповідатиме, як можна його реалізувати.

“Щоби напрацювати комплексні освітні проєкти, має бути співпраця різних фахівців. Так само й під час навчання в команди об’єднаються представники різних напрямів, які зможуть комплексно сформувати бачення, як розв’язати ту чи ту проблему, — каже Варвара Новопольцева. — Наша найбільша мрія, щоби люди, які пройдуть цей шлях, залишилися з нами й далі працювали в цьому ж напрямі. У них буде досвід самостійної роботи над певним викликом, а далі вони приєднаються до, наприклад, робочих груп або команд, які над цим працюють”.

Тобто після ефективного навчання та презентації фінального проєкту учасники можуть стати:

• експертом чи експерткою зі змісту;
• фахівцем чи фахівчинею з професійного розвитку в Офісі провадження НУШ;
• спеціалістом чи спеціалісткою з нормотворення в команді МОН;
• аналітиком чи аналітикинею в Українському центрі оцінювання якості освіти;
• проєктним менеджером чи проєктною менеджеркою в Українському інституті розвитку освіти.

Для цього треба пройти додаткову співбесіду, але плюс у тому, що під час навчання учасники та їхні майбутні колеги зможуть придивитися одне до одного та завчасно зрозуміти, чи вдасться побудувати співпрацю і в яких саме проєктах.

“Наразі вся робота міністерства, усі напрями та освітні політики, над якими працює наша команда, будуються навколо стратегії “Освіта переможців”, — додає Варвара Новопольцева. — Тому всі, хто приєднується до нас, також братиме участь у реалізації цієї стратегії, а втілити її в життя неможливо без людей”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: МОН