Що зробило МОН Оксена Лісового і що має стати логічним продовженням для міністерства Андрія Бутенка

Верховна Рада призначила Андрія Бутенка міністром освіти і науки 16 липня 2026 року, а наступного дня він розпочав виконання обов’язків. Медіа НУШ вже писало про те, якою залишає освітню галузь Оксен Лісовий та що очікувати від нового міністра освіти і науки Андрія Бутенка.

Більшість завдань на другу половину 2026 року — не нові обіцянки міністра, а вже розпочаті реформи, фінансові рішення та зобов’язання, які він успадкував.

Аналітичний портал “Слово і діло” проаналізував, як попередній уряд Юлії Свириденко виконав зобов’язання по галузі “Освіта”, передбачені Програмою діяльності Кабінету Міністрів.

Редакція “Нової української школи” дякує колегам із “Слово і діло”, які поділилися первісними даними для аналізу щодо галузі освіти, що дозволило нам більш докладно підбити підсумки виконання зобов’язань МОН за 2025 рік.

За підрахунками порталу, до кінця 2025 року Кабінет Міністрів мав виконати 483 зобов’язання. У визначені строки виконано 214 із них, 218 не виконано, а стан виконання ще 51 потребував додаткової перевірки.

Міністерство освіти і науки показало найкращій результат серед центральних органів виконавчої влади — понад 68% виконаних зобов’язань.

За нашим аналізом, 19 із 23 зобов’язань можна вважати виконаними, два — не виконаними, а щодо ще двох немає достатньо відкритих даних для остаточного висновку. Формальний рівень виконання становить 82,6%.

Цей показник дещо вищий за оцінку “Слова і діла”, оскільки йдеться про різні переліки зобов’язань і певні відмінності у методології. Крім того, ми враховували документи та результати, оприлюднені вже після завершення 2025 року.

Водночас успішні 83% не означають, що всі заплановані зміни вже відчули діти, батьки, педагоги та громади. Частина зобов’язань передбачала ухвалення нормативних документів, запуск цифрових платформ, створення механізмів фінансування або початок пілотування.

Отже, 2025 рік став переважно роком створення основи для реформ. Головним завданням 2026-го має бути перехід від стандартів, постанов і пілотів до масштабного впровадження.

Як саме виконувався план дій МОН за певними напрямами і що очікувати далі - у нашій публікації.

Заробітна плата в освіті

Уряд наразі реалізує поетапну програму підвищення рівня оплати праці педагогів, яка стартувала з 1 січня 2026 року із збільшення посадових окладів на 30%. Наступний ключовий етап очікується 1 вересня 2026 року, який передбачає додаткове підвищення окладів і реформування системи нарахувань.

Хоча у програмі уряду, і у конкретних діях Міністерства не досягнутий конкретний результату щодо найбільш болючого питання для вчителя: реального підвищення заробітної плати. І хоча це питання й досі підіймається і стає предметом гострих дискусій, до цього часу не затверджена нова модель оплати праці педагогів. А це не дозволяє принципово змінити її розмір і забезпечити дійсне підвищення заробітної плати за складну і відповідальну роботу, яку виконують педагогі у всіх ланках освіти.

Нещодавно ми вже писали про те, яким чином планується підвищити зарплату педагогів. Для нової команди МОН це питання має бути абсолютним пріоритетом: бо без якісно підготовленого вчителя, який отримує гідну винагороду за свою складну працю, якісна освіта неможлива.

Дошкілля: нормативний перезапуск, який має запрацювати у громадах

Дошкільна освіта стала одним із напрямів, у яких протягом 2025 року уряд і МОН ухвалили найбільше системних рішень.

У 2025 році уряд також затвердив новий Державний стандарт дошкільної освіти, розроблений з урахуванням європейської рамки ключових компетентностей. Крім того, МОН підготувало близько 80 нормативно-правових актів, необхідних для реалізації нового Закону України “Про дошкільну освіту”.

Одним із помітних результатів стало відкриття 100 локацій нових типів організації дошкільної освіти. Йдеться про мобільні, сімейні та мінісадочки, ясла для дітей від одного року, дитсадки на підприємствах і центри педагогічного партнерства.

Такі формати можуть бути особливо важливими для невеликих громад, прифронтових територій, населених пунктів із пошкодженими закладами та місцевостей, де будівництво повноцінного дитсадка є надто дорогим або довготривалим.

Водночас самого відкриття локації недостатньо. Потрібно оцінювати, скільки дітей вона реально охопила, чи має належне приміщення, педагогів і стабільне фінансування.

Окремим напрямом стало створення механізмів “єЯсла” та “єСадок”. “єЯсла” мають підтримати родини з дітьми від одного до трьох років, якщо один із батьків повертається до роботи. “єСадок” передбачає компенсацію для родин, яким громада не може надати місце в комунальному дитсадку.

Уряд також затвердив програму адаптації дитсадків до вимог цивільного захисту до 2028 року, а наприкінці 2025-го Україна залучила 30 мільйонів доларів міжнародного фінансування на розвиток дошкільної та інклюзивної освіти.

Завдання МОН Андрія Бутенка — показати, як ці механізми працюють на практиці. Потрібні відкриті дані про кількість охоплених дітей і родин, географію нових послуг, розподіл міжнародного фінансування та забезпеченість громад педагогами й безпечними приміщеннями. Окреме завдання — підготувати повний комплект програм і матеріалів для впровадження нового стандарту.

НУШ: від апробації змісту до забезпечення вчителя

У серпні 2025 року МОН затвердило концептуальні засади освітніх галузей і дорожню карту їх реалізації на 2025–2030 роки. На цій основі у 30 школах розпочалася апробація оновленого змісту освіти для 5–6 класів.

Формально зобов’язання виконане: документи затверджені, заклади визначені, апробація стартувала. Але це лише початок процесу.

Після апробації потрібно проаналізувати досвід шкіл, доопрацювати програми та матеріали, підготувати педагогів і визначити, як саме зміни масштабуватимуться. Учитель має отримати не лише стандарт із переліком компетентностей, а й структуровані програми, якісні і зрозумілі дітям підручники, навчальні матеріали, обладнання та можливість підвищити кваліфікацію.

Наприкінці 2025 року уряд також затвердив оновлений Державний стандарт початкової освіти, який планують застосовувати з 2028 року. Тому МОН уже зараз має готувати програми, підручники, навчальні матеріали та систему підготовки педагогів до наступного циклу змін.

Профільна старша школа: головний тест другої половини 2026 року

З 1 вересня 2025 року 30 ліцеїв із 19 областей почали випробовувати нову модель трирічної профільної середньої освіти. Учні отримали можливість обирати профілі та предмети, а заклади — тестувати нову організацію навчання у 10–12 класах.

Наступний етап має розпочатися 1 вересня 2026 року. До пілотування планують залучити 150 академічних ліцеїв. На оновлення освітніх просторів у цих закладах уряд спрямував 1,2 мільярда гривень.

Тепер відповідальність команди Андрія Бутенка — забезпечити старт пілоту без організаційних провалів. Ліцеям потрібні не лише обладнані кабінети, а й підготовлені вчителі, навчальні програми, методичний супровід і можливість запропонувати учням реальний вибір профілів.

Якщо заклад формально матиме кілька профілів, але через нестачу педагогів, обладнання або учнів фактично працюватиме лише один, мети реформи не буде досягнуто.

Так само МОН має чітко розуміти та комунікувати, якою буде майбутня мережа ліцеїв, як забезпечуватимуть підвезення та проживання учнів і чи матимуть сільські діти рівний доступ до профільної освіти.

Харчування, укриття й автобуси: інфраструктура як умова доступу

У 2025 році уряд продовжив розширювати програму безкоштовного харчування. За урядовими повідомленнями, кількість охоплених шкільним харчуванням дітей зросла приблизно з 1,6 до 2 мільйонів. Один із планових показників передбачав додаткове охоплення близько ще 475 тисяч учнів.

Було також змінено правила організації харчування під час війни: школи отримали можливість забезпечувати дітей їжею у разі тривалого перебування в укриттях.

У 2026 році важливо не лише зберегти охоплення, а й уточнити якість харчування, спроможність харчоблоків і здатність громад стабільно фінансувати програму. Суттєва проблема - фінансова спроможність громад, на які покладається велика частка відповідальності за організацію шкільного харчування. Вочевидь що це буде і надалі серйозним викликом, який треба вирішувати Міністерству освіти спільно з іншими міністерствами, насамперед - Міністерством фінансів.

Ще одним показником 2025 року було облаштування щонайменше 161 укриття в закладах загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти. Очікувалося, що це дасть змогу повернути до безпечнішого очного навчання приблизно 140 тисяч здобувачів освіти.

На додаткові шкільні автобуси уряд виділив 500 мільйонів гривень, а за підсумками року повідомлялося про закупівлю понад 700 машин.

Через зміну мережі шкіл і створення академічних ліцеїв потреба в підвезенні лише зростатиме. Тому МОН має оцінювати не тільки кількість закуплених автобусів, а й стан доріг та рухомого складу, потребу в нових маршрутах, наявність водіїв і коштів на пальне та обслуговування.

До 1 вересня 2026 року уряд також планував створити 1500 еталонних безбар’єрних освітніх просторів. МОН Андрія Бутенка має прозоро відзвітувати не лише про кількість створених просторів, а й про їхню доступність та реальне використання в освітньому процесі.

Учителі: платформу “Вектор” запустили, але важливий не показник реєстрації

Одним із найпомітніших цифрових проєктів МОН стала платформа професійного розвитку педагогів “Вектор”. Вона має забезпечити роботу механізму “Гроші ходять за вчителем”, за яким педагог отримує державне фінансування і самостійно обирає програму підвищення кваліфікації.

У 2025 році уряд створив нормативну та цифрову основу нової моделі і наприкінці квітня 2026 року МОН повідомило вже про 100 тисяч зареєстрованих користувачів “Вектора”. Проте реєстрація на платформі не тотожна завершенню навчання.

Тому нове керівництво МОН має оприлюднювати дані про те, скільки педагогів фактично отримали фінансування, обрали програму, завершили навчання та оцінили його якість. Не менш важливо контролювати якість пропозицій на платформі й не допустити перетворення нової моделі на формальне освоєння коштів.

Окреме завдання — оплата праці. З 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників підвищили на 30%. З 1 вересня уряд планує другий етап підвищення — ще на 20%.

Міністерство Андрія Бутенка має забезпечити це підвищення та не допустити, щоб його нівелювали зменшенням надбавок у громадах. Також до кінця року потрібно завершити підготовку нової моделі оплати праці, запровадження якої планують із 2027 року.

Професійна освіта: не лише обладнання, а й нова управлінська та освітня модель

У межах програми “100 майстерень” у 2025 році підтримано 89 проєктів ремонту й оснащення навчально-практичних центрів, лабораторій і майстерень.

МОН також затвердило типове положення про наглядові ради закладів професійної освіти. Воно має посилити участь роботодавців у формуванні програм, оцінюванні потреб ринку праці та фінансовому плануванні.

Водночас експериментальний проєкт із перетворення закладів професійної освіти на комунальні некомерційні товариства уряд запустив із запізненням більш ніж на два місяці.

У 2026 році важливо перейти від ремонту приміщень до сталого використання нового обладнання. Закладам потрібні витратні матеріали, технічне обслуговування, оновлені програми та підготовлені майстри виробничого навчання.

Професійна освіта має стати реальною альтернативою академічному ліцею для випускників дев’ятих класів. Тому її модернізацію не можна розглядати окремо від реформи профільної старшої школи.

Інклюзивна освіта: цифровий облік не замінює оцінювання якості

У 2025 році уряд створив нормативну базу для прозорішого використання субвенції на підтримку дітей з особливими освітніми потребами.

Було також модернізовано цифрову систему роботи інклюзивно-ресурсних центрів. З’явилися персональні кабінети дитини, графіки корекційно-розвиткових занять і механізми зворотного зв’язку для батьків та опікунів.

Водночас не виконано інше зобов’язання — провести дослідження діяльності команд психолого-педагогічного супроводу. МОН підтвердило, що такого дослідження не проводили.

Без нього складно визначити, чи справді команди виконують свої функції, яких фахівців бракує, як розподіляється навантаження та чи отримують діти передбачену підтримку.

Тому міністерство Андрія Бутенка має не лише розвивати цифрові інструменти, а й дослідити реальну роботу системи інклюзивної освіти безпосередньо в школах.

Освіта українських дітей за кордоном

Станом на кінець 2025 року державну верифікацію пройшли 55 українських суботніх і недільних шкіл у 22 країнах.

Це дає змогу офіційно визнавати результати навчання українських дітей за кордоном і зараховувати педагогічний стаж учителям, які працюють у таких осередках.

У 2026 році МОН має збільшувати кількість верифікованих осередків і забезпечити зрозумілу взаємодію між ними, українськими школами, батьками та державними інформаційними системами.

Від формального виконання — до реальних результатів

Щодо двох із 23 проаналізованих зобов’язань досі недостатньо відкритих даних для остаточного висновку. Це не обов’язково означає, що їх не виконали. Але це свідчить про проблему урядової звітності.

Якщо зобов’язання має конкретний термін та індикатор, після завершення роботи має з’явитися настільки ж докладний звіт:

• що зроблено;
• скільки людей або закладів охоплено;
• скільки коштів витрачено;
• як перевіряли результат.

Саме прозора звітність має стати одним із завдань нового керівництва МОН.

За формальними показниками 2025 рік був доволі результативним, за якими МОН:

• затвердило нові стандарти;
• розпочало пілотування базової та профільної освіти;
• запустило цифрові сервіси;
• розширило програму харчування;
• продовжило модернізацію профтехів;
• створило механізми підтримки дошкілля;
• залучило міжнародне фінансування.

Але значна частина цих результатів поки залишається на рівні нормативних рішень або обмежених пілотів.

Андрій Бутенко під час представлення колективу МОН наголосив, що реформи мають відповідати потребам людей і не можуть проводитися лише в кабінетах. До кінця 2026 року ці слова можна буде перевірити на практиці.

Головне питання тепер полягає не в тому, скільки нових постанов ухвалить міністерство або скільки платформ запустить. Важливо, чи дійдуть зміни до конкретного дитсадка, школи, ліцею, профтеху, вчителя та дитини.

2025 рік створив основу. Завдання міністерства Андрія Бутенка — не втратити темп, завершити розпочате й перетворити окремі рішення та пілоти на систему.

Фото згенеровано штучним інтелектом на виконання завдання редакції медіа НУШ.