МОН оновило систему оцінювання учнів: що зміниться у школах з 2026/2027 навчального року

У школах України поетапно запровадять нову систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів. Відповідний наказ затвердило Міністерство освіти і науки. Документ визначає єдині принципи, види, форми та шкали оцінювання, а також нові підходи до визначення навчальних досягнень школярів.

Про це у відповідному листі для НУШ повідомило МОН.

Наказом МОН №722 від 4 травня 2026 року затверджено систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів. Водночас у травні Міністерство юстиції повернуло документ без державної реєстрації для доопрацювання. Після усунення зауважень наказ повторно подали, а нові критерії мають запроваджуватися поетапно.

Згідно з документом, нова система оцінювання набуде чинності:

• у 1–9 класах — із 2026/2027 навчального року;
• у 1–10 класах — із 2027/2028 навчального року;
• у 1–12 класах — із 2028/2029 навчального року.

Новий документ замінить критерії оцінювання, що діяли з 2011 року.

Система поширюється на всі заклади загальної середньої освіти незалежно від форми навчання та визначає загальні правила оцінювання, його принципи, види, форми, методи, шкали й процедури.

Серед основних принципів оцінювання МОН визначило:

• справедливість;
• неупередженість;
• об’єктивність;
• незалежність;
• недискримінаційність;
• академічну доброчесність.

Документ також передбачає, що оцінювання має бути зрозумілим для учнів, супроводжуватися якісним зворотним зв’язком, а учні та їхні батьки матимуть право отримати пояснення щодо виставленої оцінки й оскаржити результати у разі незгоди.

Оцінювання здійснюватиметься на засадах компетентнісного підходу. Це означає, що вчителі мають оцінювати не лише відтворення теоретичних знань, а й уміння застосовувати їх на практиці, виконувати практико-орієнтовані завдання, співпрацювати, критично мислити, розв’язувати проблеми, здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Основними видами оцінювання залишаються:

• формувальне;
• поточне;
• підсумкове (тематичне, семестрове та річне);
• державна підсумкова атестація.

Водночас документ деталізує їхнє призначення. Формувальне оцінювання має допомагати відстежувати індивідуальний прогрес учня та визначати його навчальні потреби, а підсумкове — узагальнювати результати навчання за певний період.

Також МОН визначило правила застосування різних шкал оцінювання залежно від віку учнів.

Так:

• у 1–2 класах усі види оцінювання здійснюватимуться лише за вербальною шкалою;
• у 3–4 класах формувальне оцінювання залишиться вербальним, поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове — рівневим;
• у 5–12 класах формувальне оцінювання може бути вербальним, рівневим або бальним, тоді як поточне й підсумкове проводитимуться за 12-бальною шкалою.

Окрім традиційної 12-бальної системи, документ передбачає використання чотирьох шкал оцінювання:

• дихотомічної (“зараховано”/“не зараховано”);
• вербальної;
• рівневої (початковий, середній, достатній, високий);
• бальної (1–12 балів).

Уперше на загальнодержавному рівні визначено єдині загальні критерії оцінювання для кожного бала від 1 до 12. Вони ґрунтуються не лише на обсязі знань, а й на п’яти інтегрованих показниках: когнітивних процесах, навчальній діяльності, рівні самостійності, комунікації та взаємодії, а також частоті прояву відповідних умінь.

Заклади освіти на основі цих загальних критеріїв мають розробити власні критерії оцінювання для окремих предметів і освітніх галузей. Вони також можуть адаптувати їх для дистанційної чи інших форм навчання та зобов’язані оприлюднити такі критерії на своєму вебсайті (або сайті засновника) не пізніше ніж через 10 робочих днів після затвердження.

Нагадаємо, медіа “”НУШ”” писало про оцінювання в школі: як вимірювати знання, підтримуючи дитину в часи стресу.

Фото – istockphoto