Вчитися і бути щасливими – про що свідчать результати PISA Фінляндії

Середній показник Фінляндії в дослідженні PISA 2018 року знизився на 6 балів, порівняно з PISA-2015. Фінляндія, улюблениця освітніх трендів, демонструє поступове, хоч і незначне, зниження в показниках, починаючи з 2006 року. Якщо в 2000-му і 2003-му країна залишалася беззачперечним лідером, то потім перші сходинки почали посідати Китай, Сингапур і Південна Корея. Проте рівень знань, кажуть фінські експерти, не падає.

Фіни твердять: їхня мета не бути першими за будь-яку ціну, а прищепити дітям навичку вчитися протягом усього життя і водночас бути щасливими. Фінляндія демонструє хороші показники балансу між досягненнями учнів у школі і їхнім життям поза її межами. Які висновки для себе зробили фіни після результатів PISA – дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

PISA-2018. ОЧЕВИДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДЛЯ ФІНЛЯНДІЇ

Дослідження PISA що три роки проводить Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Знання і вміння 15-річних школярів із майже сотні країн світу визначають для того, щоб зрозуміти, які освітні політики та інші чинники впливають на академічну успішність. Тестування проводять у трьох категоріях: читання, математика, природничі науки.

Результати PISA, опубліковані в грудні 2019 року, відображають підсумки дослідження 2018 року. У Фінляндії в дослідженні взяли участь 214 шкіл зі всіх регіонів. Із кожної школи – 42 довільно обраних учня. Серед них – як фіно-, так і шведськомовні учні – обидві мови у Фінляндії мають статус державної.

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

У читацькій грамотності Фінляндія поряд із Канадою посіла друге місце серед країн ОЕСР і шосте серед усіх країн і регіонів, які брали участь у дослідженні. Дослідження показує, що інтерес молодого покоління до читання у Фінляндії знижується (як у цифровому форматі, так і в паперовому). Однак подібна тенденція є в усьому світі. Чимало фінських підлітків у своїх відповідях констатували, що читають лише тоді, коли це потрібно.

Національний менеджер проєкту PISA, старший науковий співробітник Фінського інституту освітніх досліджень Арто Ахонен каже, що різниця в читацькій грамотності між хлопчиками і дівчатками – найбільша серед країн ОЕСР.

“Якщо в середньому вона становить 30 балів, то у Фінляндії – 52 (30 балів – еквівалент року навчання, – ред.). Це не може бути вирішено виключно в навчальних закладах. Потрібна увага в усіх сферах суспільства. Зростає частка хлопчиків, яким загрожує маргіналізація через слабкі показники та навички”.

Дослідниця Університету Ю́вяскюля Кайса Лейно каже, що те, що фінські учні у вільний час читають не так багато і багатогранно, як раніше, викликало найбільше занепокоєння серед освітян.

“Нас непокоїть негативне ставлення великої кількості школярів до читання. У країні відбуваються кілька масштабних досліджень з оцінки вмінь і знань школярів. Зазвичай рішення щодо змін в освіті базуються на ретельному аналізі цих досліджень.

Так, ще 2017 року міністерка освіти Фінляндії започаткувала Національний форум із питань грамотності. До його складу увійшло понад 30 експертів, які сформували путівник щодо покращення компетентності читання і викладання читання у Фінляндії”.

Форум проводить кампанію зі сприяння мотивації до читання у школах – проводять диспути, літературні зустрічі з авторами книг і знаменитостями.

У математичній грамотності Фінляндія серед країн ОЕСР розмістилася між 7-м і 13-м місцем, а серед усіх учасників – між 12-м і 18-м місцем (країни згрупували через незначні відмінності в отриманих результатах).

У природничих науках Фінляндія посіла третє місце серед країн ОЕСР і шосте в загальному списку.

2021 рік у Фінляндії буде роком знань, заснованих на наукових дослідженнях (Year of Research-Based Knowledge) і відбудеться під слоганом “Знання належать усім нам”.

Планується створити кілька каналів комунікації для охоплення чимбільшої аудиторії. Міністерство освіти і культури Фінляндії разом із науково-дослідницькими інституціями почнуть спеціальний проєкт для розширення співпраці. Деталей поки немає, адже робота над проєктом триває – як і над плануванням заходів для року знань, заснованих на наукових дослідженнях.

У межах дослідження PISA 2018 учнів просили також дати оцінку задоволенню власним життям. У фінських підлітків вийшло 7,61 бала з 10-ти. Фінляндія стала єдиною країною з високим рівнем показників читацької компетентності і сатисфакції від власного життя поза навчанням.

ПРО ЩО СВІДЧАТЬ РЕЗУЛЬТАТИ PISA-2018

Одним із секретів незмінного успіху фінської освітньої системи є те, що стабільно високий рівень освіти однаково доступний для всіх школярів у всій країні, незалежно від географії та соціально-економічного стану родин.

“Будь-який фінський учень може бути впевнений, що його школа, де б вона не була, є однією з найкращих шкіл у світі”, – заявила міністерка освіти і культури Фінляндії Лі Андерссон.

Фінські педагоги не ставлять нікого у приклад, не приділяють комусь більше уваги. Вони пояснюють це тим, що світ здебільшого складається з “середнячків” і тому всім дають час на засвоєння матеріалу, адаптуючи його під потреби і здібності кожного учня.

Нова Національна освітня програма для базової школи була ухвалена 2016 року.

Активне залучення учнів, осмисленість, радість від навчання та шкільна культура, що сприяє взаємодії між учнями і викладачами, – ядро фінського курикулуму.

Однак Кайса Лейно визнає: школа не може стати єдиним місцем, де учні матимуть рівний доступ до навчання. Найнижчі результати в останньому дослідженні PISA показали школярі, родини яких мають несприятливий соціо-економічний бекграунд. За словами Кайси Лейно, найбільш вразливими категоріями учнів, які насамперед потребують підтримки, залишаються діти з родин у складних життєвих обставинах (СЖО) і з сімей мігрантів.

Цього року Міністерство освіти і культури запускає проєкт “Право на навчання”, який сприятиме підвищенню якості та рівності в загальній шкільній освіті. На цю програму виділено 180 мільйонів євро.

Натомість психологиня Університету Хельсінкі Айно Саарінен вважає, що питання дітей із родин мігрантів не треба розглядати окремо від інших гострих освітніх тем. “Проблеми є у багатьох групах ризику”, – зазначає вона.

На її думку, введене 2017 року навчання, орієнтоване на вивчення явищ (Phenomenon-based learning – школярі вивчають тему чи концепцію загалом, а не за предметно-орієнтованим підходом), перекладає занадто велику відповідальність на дітей щодо власного навчання.

Також чимало шкіл скаржилися на брак фінансування від муніципалітетів у сфері інклюзивного навчання. Менеджер із питань розвитку вчительської спілки OAJ Йаакко Сало каже:

“Багато муніципалітетів зменшили кількість уроків. Коли у школах менше ресурсів, то складно наймати вчителів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. А вони мали б забезпечити посилену підтримку учнів”.

Експерти погоджуються, що фінські школи нині стоять перед більшими викликами, ніж 10 років тому. Всі в один голос твердять: освіта у Фінляндії потребує збільшення фінансування.

За словами Йаакко Сало, варто переглянути питання кількості уроків у фінських школах. Серед країн-учасниць ОЕСР у Фінляндії найменша кількість занять на тиждень. “Я не пропоную збільшити кількість годин викладання до норм, що існують, наприклад, у Сингапурі чи Китаї, але гадаю, у нас має бути дещо більше уроків”.

НАВЧАННЯ ДЛЯ ЖИТТЯ

Кардинальних висновків після оприлюднення результатів PISA фінські політики не роблять.

“Оскільки спад фіксувався у попередніх циклах дослідження, а рівень знань залишився на такому ж рівні, як у 2012 році, то немає підстав для занепокоєння. Результати, які демонструють наші школярі, свідчать, що фінська система освіти і далі в топі серед країн ОЕСР, причому якісну освіту учні отримують без надмірного тиску”, – каже Арто Ахонен.

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Благополуччя учнів – ключова мета фінської шкільної системи. За останньою національною освітньою програмою для базової школи, головним завданням школи є підтримка учнів у навчанні, розвитку і добробуті в тісній співпраці з родинами.

Один із переконливих факторів добробуту – задоволення від життя.

Благополуччя – це переважно суб’єктивне питання, на яке кожен дає свою відповідь, залежно від поглядів, переконань, життєвих обставин. Якщо говорити загалом, то добробут містисть у собі певний високий рівень життя. Фінляндія входить до списку найбагатших країн світу. Також фіни демонструють високі показники в оцінюванні стосунків у родині і з друзями, самореалізації і можливостей для цього”, – переконаний Арто Ахонен.

Добробут родин, ефективні медицина і освіта – основа фінського суспільства. За світовим рейтингом рівня щастя, Фінляндія другий рік поспіль посідає перше місце.

До першого десятка щасливих країн увійшли заможні країни. Однак, автори дослідження наполягають: справа не лише в грошах.

В опитуванні, проведеному аналітичною компанією Gallup, враховували шість факторів: ВВП на душу населення, соціальну підтримку, ймовірну тривалість життя, свободу життєвого вибору, щедрість та рівень корупції. Фінляндія в усіх категоріях серед перших, але найвище – у категорії щедрості. Автори дослідження вважають, що, допомагаючи іншим, ви відчуваєте себе краще (але якщо це ваш вибір). Майже половина фінів регулярно займаються доброчинністю.

Фінляндія не може похизуватися найвищим показником ВВП у Європі, однак мережа соціального захисту в поєднанні з особистою свободою та балансом між роботою і особистим життям дає їй перевагу серед інших.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – nejron, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber