Відповідаємо на запитання: як організувати інклюзивне навчання в школі. Частина 3

Ми поводимо серію онлайн-трансляцій з експертами з інклюзії, під час яких вони відповідають на запитання читачів. Цього разу на запитання про організацію інклюзивного навчання відповідала заступниця директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи №8 у Хмельницькому Валентина Маланчій.

Читайте також текстові версії попередніх трансляцій з Валентиною Хіврич (перша, друга, третя та четверта частини) та Валентиною Маланчій (перша та друга частини)

– Чи може бути інклюзія у 2 класі, якщо в ньому навчаються четверо учнів (неповний клас)?

У законі “Про повну загальну середню освіту” вказано, що наповнюваність класу державного і комунального закладів освіти не може становити менше 5-ти учнів. Якщо там менше 5-ти учнів початкової школи, їх можна об’єднати у з’єднані класи (класи-комплекти). Але в цьому класі має бути не більше 12 учнів. Отже, клас із чотирьох учнів існувати не може і, відповідно, інклюзивне навчання у ньому теж.

– За якої кількості учнів в інклюзивному класі здійснюється поділ на групи?

Класи з інклюзивним навчання не відрізняються від інших загальноосвітніх щодо поділу під час вивчення окремих дисциплін. Діють ті ж норми, врегульовані наказом МОН №128 від 20 лютого 2002 року про розподіл класів на групи.

– Дитині рекомендовано навчання для дітей із затримкою психічного розвитку – логопедичний і психологічний патронаж. Потребує 5 годин корекційно-розвиткових занять із корекційним педагогом, логопедом, психологом. Хто має скласти програму навчання? У 1 класі не було проведено нічого, уже 2 клас, історія та ж. Що робити?

Якщо дитина має ООП, то в разі звернення батьків інклюзивний клас утворюється обов’язково. Що мається на увазі під створенням інклюзивного класу? Насамперед, це формування команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП. Ця команда повинна працювати над створенням індивідуальної програми розвитку дитини (ІПР). Саме в ній прописуються заняття, які дитина повинна відвідувати протягом тижня у школі, і корекційно-розвиткові заняття.

Якщо ж дитина провчилася рік, і адміністрація школи не створила відповідних умов, перше, що я вам рекомендую, – усе-таки поспілкуватися з керівником закладу освіти. Якщо немає результату, потрібно говорити з органами управління освіти. Адже згідно з законом “Про повну загальну середню освіту” (стаття 14), діти, які цього потребують, мають бути забезпечені індивідуальною освітньою траєкторією, яка містить індивідуальний навчальний план (ІПН) і індивідуальну освітню програму.

Крім того, у статті 26, яка називається “Інклюзивне навчання”, сказано, що відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з ООП, який навчається в інклюзивному класі, складаються ІПР та ІПН.

Керівництво школи порушує законодавство, тому ви маєте йому про це наголосити.

– У школі 10 учнів з ООП із сумарною кількістю корекційно-розвиткових годин логопеда-дефектолога 25. Хто вирішує питання про прийняття у штат закладу логопеда, якщо міський департамент освіти посилається на те, що кількість дітей постійно змінюється і такого спеціаліста вводити у штат недоцільно? Чи порушує департамент освіти і заклад право дітей з ООП на освіту, якщо діти офіційно навчаються в інклюзивних класах і не отримують корекційно-розвиткових послуг, прописаних у їхніх ІПР? До кого і як звертатися батькам, щоб відновити справедливість?

Розгляньмо це питання за частинами.

1. Якщо годин корекційно розвиткових занять більше 9-ти, то заклад освіти може дати подання в орган управління освітою про те, щоб ввести у штат ставку вчителя-дефектолога з розрахунку 18 годин на тиждень (наказ МОН № 90 від 01.02.2018 року “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року №1205”). Розширювати штат належить до компетенції управління освітою. Адже сам заклад освіти не виплачує зарплатню своїм працівникам. Її оплачує місцева влада, яка є засновником закладу освіти.

Якщо кількість дітей на інклюзивному навчанні щороку змінюється – тобто наступного року, можливо, їх буде менше – можна прийняти цього спеціаліста на контракт строком 1 чи 2 роки.

2. Чи порушується право дітей на освіту? Витяг ІРЦ, в якому вказана кількість корекційно-розвиткових годин, має рекомендаційний характер. І це насамперед документ, що стосується батьків дитини. Якщо заклад освіти не в змозі забезпечити корекційно-розвиткові заняття ні своїми силами, ні у співпраці з іншими закладами освіти – дитина може отримувати ці послуги в будь-якому іншому порядку (наприклад, в ІРЦ).

3. До кого звертатись батькам щоб відновити справедливість та порушені права? Насамперед, до керівника закладу освіти, де навчається дитина. Якщо у вас немає порозуміння – тоді в орган управління освітою.

– Двом моїм дітям з ООП, згідно з висновком ІРЦ, потрібно по два заняття з логопедом, реабілітологом та дефектологом на тиждень. У школі таких немає, і директор каже, що по 69 гривень за заняття до нас за 13 км від Вінниці ніхто не приїде. У школі таких дітей 3-4. Як виконувати ІПР без корекції і на що піде в такому разі частина коштів із субвенції, якщо необхідні фахівці не коригують освітній процес?

1. Якщо в закладі освіти немає потрібного фахівця і ви не змогли його знайти, ще одна організація, до якої ви можете звернутись по допомогу – ІРЦ. У них мають бути закладені кошти на те, щоб фахівці приїждажли до закладу освіти та проводили корекційно-розвиткові заняття. Можна спланувати роботу так, щоб вони протягом одного або двох візитів на тиждень проводили заняття для всіх учнів, яким це потрібно.

2. У 2020 році на дитину з ООП, яка навчається в закладі загальної середньої освіти, у субвенції передбачено 21 300 гривень на календарний рік. Не всі вони використовуються на оплату праці. Згідно з Постановою Кабміну №88 від 14 лютого 2017 року, не більше 35% цих коштів можуть використовуватися на придбання засобів та матеріалів. Решта – на оплату праці педагогів.

Якщо ці гроші не використані на оплату праці педагогів і є залишки, то вони на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються в наступному бюджетному періоді за тим же цільовим призначенням (тобто підтримка дітей з ООП).

Також місцеві ради мають право передавати кошти з субвенцій та залишки з минулих років у вигляді міжбюджетного трансферу іншим місцевим бюджетам, перерозподіляти у межах відповідного місцевого бюджету між іншими закладами освіти.

Така можливість потрібна тому, що зазвичай діти з ООП з’являються в закладах освіти не на початку календарного року, а навчального. Або в будь-який момент тривалості освітнього процесу. А гроші закладаються на початку календарного року, тож у вересні може виявитись, що певна школа потребує цих коштів, бо там з’явилась дитина з ООП.

– Чому замість 8 годин корекційної складової дають лише 5, мотивуючи недостатніми коштами субвенції?

Кошти субвенцій надходять у достатній кількості і навіть більше, ніж потрібно, тому не можна сказати, що їх не вистачає. З 21 300 гривень майже 65% (у межах 13-14 тисяч гривень на рік) вистачає, щоб оплатити заняття.

Але питання в тому, що кількість корекційно-розвиткових занять не може бути максимальною. Вона регулюється постановою Кабміну №588 від 9 серпня 2017 року. У ній вказано, що діти з порушеннями опорно-рухового апарату, ЗПР, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями мають від 3-х до 5-ти годин корекційно-розвиткових занять на тиждень. Діти незрячі, нечуючі, з тяжкими порушеннями мовлення, РАС та іншими складними порушення розвитку мають від 5-ти до 8-ми годин.

Тобто, 5 годин корекційно-розвиткових занять – це не порушення. Найкраще орієнтуватися на навчальні плани спеціальних шкіл (тут, тут і тут) і переглянути, скільки вказано корекційно-розвиткових годин для певної вікової категорії і для дітей з певними порушеннями.

– Чи може вчитель мови і літератури, який пройшов курси з інклюзивного навчання, вести години корекції мовлення? Нам пояснили, що години корекції можуть вести лише вчителі початкової школи, психолог і логопед.

У постанові Кабміну № 88 від 14 лютого 2018 року перераховано примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять. Там є ритмітка, розвиток мовлення, лікувальна фізкультура, соціально-побутове орієнтування, корекція розвитку, орієнтування в просторі, розвиток слухового, зорового, тактильного сприйняття, корекція зору, логоритміка та інші.

На мою думку, спеціалісти, які проходили ці курси під час фахової підготовки (зокрема, вчителі-дефектологи, практичні психологи, соціальні педагоги) можуть надавати такі освітні послуги. Якщо це вчитель української мови, то після проходження курсів, він не став професійним логопедом, який потрібен дитині з ООП. Краще, щоб ці заняття проводили фахові спеціалісти.

– Хто має приводити дітей із школи до ІРЦ на корекційно розвивальні заняття під час освітнього процесу в школі? Чи має право асистент вчителя бути на корекційно-розвитковому занятті у психолога в ІРЦ?

1. Мають приводити батьки. У жодному випадку не асистент вчителя. Адже він – спеціаліст, який допомагає безпосередньо вчителю інклюзивного класу в організації освітнього процесу. Асистент вчителя модифікує, адаптує освітній матеріали, допомагає дітям, в яких є труднощі. Але не супроводжує їх у переходах між закладами та установами.
2. Чи має право асистент вчителя бути на заняттях у психолога ІРЦ? Це потрібно узгоджувати з батьками і фахівцем, який буде викладати це заняття.
3. Мене зацікавило те, що корекційно-розвиткові заняття проводяться під час освітнього процесу. Під час освітнього процесу дитина має бути у школі. А корекційно-розвиткові заняття в ІРЦ мають проводитися у позаурочний час.

– Яку документацію повинен вести вчитель-предметник щодо інклюзивного навчання?

До команди психолого-педагогічного супроводу входять не тільки вузькі спеціалісти, а і вчителі-предметники, які працюють з дитиною з ООП. Тобто він бере участь у розробці ІРП.

Спочатку вчителю треба ознайомитись із висновком ІРЦ, за якою програмою дитині рекомендоване навчання.

Далі – знайти зі свого предмету відповідного класу програму для спеціальних шкіл на сайті МОН (тут, тут і тут). Її треба зіставити з програмою загальноосвітньої школи зі свого предмету. Якщо є суттєві відмінності (наприклад, для дітей з інтелектуальними порушеннями вони дійсно є), то рекомендується мати окреме календарне планування для цієї дитини. Проте фіксувати ці уроки за окремим календарним плануванням поки що не передбачено.

Водночас, коли вчитель планує урок, у конспекті, якщо тема для дитини з ООП відрізняється від теми для інших дітей класу, це має бути зазначено. Крім того, у конспекті уроку має бути зазначено, які інші від решти класу види діяльності проводяться з дитиною з ООП.

Ще один документ – портфоліо дітей з ООП. Воно формується зі здобутків учнів і, якщо є така можливість, то вчителі-предметники могли б доповнювати цю папку, щоб бачити прогрес дитини.

– Я шкільний психолог з 40-годинним навантаженням на тиждень. Скільки годин інклюзії входять до них? Заступник директора наполягає, що години інклюзії не входять до моїх 40 годин, і я маю відпрацювати їх поза свого нормативу. Чи це так?

Насамперед, потрібно узгодити, що мається на увазі під годинами інклюзії. Якщо це корекційно-розвиткові заняття то так, вони не входять у ваш 40-годинний робочий тиждень. За них ви можете отримувати доплату з коштів освітньої субвенції. Але за умови, що ваша діяльність не буде перевищувати 240 годин на рік. Це регулюється Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Якщо мається на увазі психологічний супровід дітей з ООП, то він входить у ваш робочий час. Але визначити точну кількість годин, яку ви маєте присвятити психологічному супроводу дітей з ООП, я просто так не можу. Це залежить від кількості дітей з ООП і від того, які це учні. Можливо, для них можна проводити групові заняття, а, можливо, потрібні індивідуальні.

– У школі організоване інклюзивне навчання і введено ставку вчителя-дефектолога. Який графік роботи буде в цього спеціаліста? І що він має ще робити, крім корекційних занять?

1. Питання, що має робити певний педагогічний працівник у закладі освіти, регулюється посадовими інструкціями, які ви мали отримали в перші дні роботи від  керівника. Посадові інструкції для вчителів-дефектологів складено на основі довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск №80 “Соціальні послуги”, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 14 жовтня 2005 року №324).
2. Вчитель-дефектолог має тижневе навантаження 18 годин корекційно-розвиткових занять. Вони проводяться згідно з розкладом, який мав би бути складений на початку навчального року. Зокрема, розклад корекційно-розвиткових занять має бути зазначений в ІПР дитини (в який день тижня, о котрій годині і де саме).

– Де я можу дізнатися про штатний розпис ЗОШ (вчитель-логопед), яке навантаження на повну ставку? Коли і за рахунок яких годин проводяться індивідуальні заняття з учнями, в яких дизартрія, ринолалія або інші мовні порушення, спричинені порушенням будови артикуляційного апарата?

Штатний розпис є в бухгалтерії. Це фінансовий документ, який вам покажуть лише з дозволу керівника закладу освіти. Але в цьому фінансовому документі ви не побачите, яке у вас має бути навантаження. Там вказано, скільки ставок, наприклад, логопеда є в закладі освіти, яка оплата праці на рік передбачається для цього працівника, які будуть надбавки протягом року.

Тижневе навантаження регулюється Положенням про логопедичні пункти системи освіти (наказ МОН від 13 травня 1993 року №135). Якщо ви вчитель-логопед шкільного логопедичного пункту, то ваше тижневе навантаження становить 18 годин. Якщо ви завідувач логопедичного пункту, то 20 годин.

Якщо у вас є питання, що діти, які потребують логопедичної допомоги і не мають ООП, займають увесь ваш робочий час, а вам ще потрібно працювати з дітьми з ООП, – тоді ці заняття можуть оплачуватись окремо за рахунок коштів цільової освітньої субвенції. Але не більше 240 годин на рік (Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти).

Якщо ж годин для дітей з ООП буде більше 9-ти на тиждень, то можна перед адміністрацією закладу порушувати питання про введення у штат ще однієї ставки чи півставки логопеда.

Також раджу ознайомитись із листом МОН від 22 травня 2019 року за №1/13-312 про робочий час вчителів-логопедів.

– Чи можу я придбати телевізор для першого інклюзивного класу (у переліку спеціальних засобів я не знайшла його), адже річ, знаючи дітей, мені потрібна?

У порядку використання цільової освітньої субвенції вказано, що вона може бути використана тільки на два пункти призначення – оплату корекційно-розвиткових занять і на придбання корекційних засобів. Якщо засіб дороговартісний, то ним можна користуватися не для однієї дитини.

Але ми не можемо купити будь-який засіб, який, ми вважаємо, нам потрібен. Ми користуємося типовим переліком спеціальних засобів корекції (наказ МОН №414 від 23 квітня 2018 року) з доповненням (наказ №873 від 21 червня 2019 року). Якщо ні в самому переліку, ні в доповненнях телевізора немає, то кошти освітньої субвенції на його придбання ви використати не можете.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – qimono, Pixabay

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber