Всі теми

Тонкощі інклюзивного навчання. Відповідає керівниця директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН. Частина 4

Ми розпочали серію онлайн-трансляцій з експертами з інклюзії, під час яких вони відповідають на запитання читачів. Це текстова версія другої трансляції з очільницею директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН Валентиною Хіврич.

Текстові версії з першої трансляції пані Валентини доступні тут: перша, друга та третя частини.

Читайте також текстові версії трансляції із заступницею директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи №8 у Хмельницькому Валентиною Маланчій: перша та друга частини

У цій добірці про таке:

– Чому вчителям корекційних занять перекроїли оплату за виконані роботи?

– Що робити, якщо у школі не можуть виконати рекомендації висновку ІРЦ?

– Чому навантаження на практичного психолога розраховують лише із врахуванням кількості дітей, якщо допомогу він надає всім учасникам освітнього процесу?

– Чому зарплатня психолога менша, ніж у соціального педагога?

– Що робити батькам, якщо у місті не закуповують спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку?

– Як поєднати компенсуючий тип дошкільного закладу з інклюзивною субвенцією?

– Навантаження на психолога ІРЦ;

– Чи може ІРЦ контролювати виконання рекомендацій свого висновку та отримання дітьми корекційно-розвиткових занять у закладах освіти?

– Чому вчителям корекційних занять перекроїли оплату за виконані роботи? Постанова Кабінету Міністрів за 2017 рік передбачала оплату в інших формулах.

Я не знаю, про яке перекроювання йдеться. Ту постанову використовують до цього часу, у ній ідеться про 20% доплати і плюс коефіцієнт, який застосовується для вирівнення заробітної платні у зв’язку з інфляцією. Тобто, зарплатня трішки збільшена, порівняно з 2017 роком. Оплата відбувається за фактично проведені заняття, на підставі угоди, яку уклав керівник із тим, хто проводить ці заняття. Розмір оплати – як кандидату наук. Іншої формули не повинно бути.

– Принесла висновок з ІРЦ до школи. Але там не можуть нічого з прописаного організувати вже 3 місяці. До кого звертатися?

Якщо це відбувається протягом 3-х місяців, то, мабуть, це було вже після початку навчального року, і перерозподіл субвенції на той час уже відбувся, тож гроші не пішли на школу.

Фінансування, якщо школа подала заявку вчасно, має здійснюватись із 1 січня 2020 року. На той час єдине, що школа могла організувати для дитини, – корекційно-розвиткові заняття в межах педагогічного навантаження з психологом, соціальним педагогом, дефектологом чи вчителями – дивлячись, що треба коригувати. Проте з використанням коштів інклюзивної субвенції – з початку бюджетного року.

Якщо в школі кілька дітей в інклюзії, і залишились невикористані кошти так званої інклюзивної субвенції, то адміністрація школи має право використати ті кошти на ще одну дитину, яка, наприклад, з’являється з 1 вересня чи в жовтні. Керівники повинні знати, що ці гроші не приватизовані однією дитиною, а можуть перерозподілятися між дітьми.

– Чому навантаження на практичного психолога розраховують лише із врахуванням кількості дітей, якщо допомогу він надає всім учасникам освітнього процесу?

Навантаження на психолога розраховується від кількості дітей, які є в школі. Відповідно, чим менша кількість дітей, тим менша загальна кількість учасників освітнього процесу. Учасниками освітнього процесу є вчителі, батьки і діти, тому навантаження розраховується відповідно до загальної кількості дітей у школі, від 0,25 до ставки.

Звісно, якщо школа дуже велика, однієї ставки не вистачає. Ми знаємо про таку проблему, тому пропонуємо органам місцевого самоврядування розглянути на своїх сесіях введення додаткової ставки. Органи місцевої влади мають право це робити, це не буде великим перевантаженням бюджету.

– Чому з/п психолога менша, ніж у соціального педагога?

10-14-й розряди використовуються для оплати праці і психолога, і соціального педагога. Залежно від рівня кваліфікації, досвіду, ефективності роботи цього працівника, керівник має право встановлювати розряд. Від цього і залежить заробітна платня.

– Цьогоріч в Одесі, незважаючи на заявки від батьків і працівників шкіл, не було закуплено жодного спеціального засобу корекції психофізичного розвитку. Що робити батькам?

Гроші надійшли вчасно в кожну область. Одеська область на підтримку осіб з особливими освітніми потребами у 2019 році отримала 26041,9 тисяч гривень, з яких 10515,6 тисяч гривень використано на придбання засобів корекції. Іноді органи управління освітою закупляють засоби корекції для всіх закладів. Практика, коли місто закупляє обладнання для всіх відразу, – хибна. Краще органам місцевої влади передавати ці кошти безпосередньо у школи, які краще знають потреби кожної дитини, та ефективніше зможуть  використати кошти.

Якщо ж нічого не закуплено, то всі гроші залишаються в бюджеті. Зокрема, в Одеській області залишилися невикористаними 5915,6 тисяч грн, які у 2020 році будуть використані за призначенням – на підтримку осіб з ООП: придбання засобів корекції або організація корекційно-розвиткових занять.

Якщо ще нічого з того, що визначено ІРЦ у висновку не придбано, то є можливість придбати цього року. Батькам потрібно звертатися безпосередньо до керівництва закладів освіти. А керівники закладів освіти, які не мають фінансової самостійності, мають звертатись до органів управління освіти.

– Як поєднати компенсуючий тип дошкільного закладу з інклюзивною субвенцією?

Тільки в закладах, які не є спеціальними, у звичайних групах і звичайних класах організовується інклюзія. Якщо це спеціальна група або спеціальний клас, він не має цієї субвенції. Вони використовують кошти, які йдуть із місцевого бюджету на утримання закладу, кошти з освітньої субвенції на зарплатню педпрацівників.

Якщо цей заклад має звичайні групи і звичайні класи, тоді відкривається інклюзія: якщо в звичайному класі з’являється дитина з ООП – клас вважається інклюзивним. Підтримки на спеціальні класи і спеціальні групи немає. Хочу зауважити, що у світі вважають, що спеціальні класи і групи – це теж сегрегація,  бо дітей виокремлюють, відділяють від загалу. Інклюзія ж передбачає створення зручних і безпечних умов, які допомагають розвиватися кожній дитині в одному класі.

Загалом практично в кожного є якась своя особлива потреба: той не добре бачить, у того – проблеми зі слухом, тому треба, щоб було більше пояснень або більше наочних матеріалів. І  майстерність вчителя – робити на уроці так, щоб усім було зручно, щоб усі розуміли матеріал, вчилися співпрацювати та комунікувати між собою. Для дітей, які мають більші потреби, є більша підтримка від держави.

– Навантаження на психолога ІРЦ – 12-15 дітей, 18 годин безпосередньої роботи з дітьми. Багатьом із них потрібні не одне заняття на тиждень, а 2 чи 3, плюс – комплексна оцінка. Проста арифметика: два заняття третини цих дітей (5 осіб) та 1 заняття з іншими 10-ма дає 20 годин. І це – не рахуючи КО.

Педагогічне навантаження працівники ІРЦ мають для того, щоб отримувати заробітну платню з освітньої субвенції. Насправді навантаження педагогічних працівників ІРЦ не залежить від педагогічного, бо в них повний робочий день, 40 годин – так, як у всіх педагогічних працівників. Іншого часу в Україні немає.

Але є єдина відмінність. Учитель, який має педагогічне навантаження, зобов’язаний надати освітню послугу здобувачам освіти, а потім може за власним бажанням залишатися у школі, йти додому, в бібліотеку – будь-куди готуватися до наступного уроку, перевіряти зошити, відвідувати батьків вдома, працювати з учнями додатково тощо, відпрацьовуючи ті ж 40 годин.

Натомість, працівник ІРЦ повинен бути на роботі. Як правило, в ІРЦ, але необов’язково. Він може бути у школі, в садочку, якщо надає консультації педагогічним працівникам, бере участь у написанні ІПР і так далі. У свій робочий час він не може бути вдома.

18 годин для працівника ІРЦ – це насамперед години, які витрачаються безпосередньо на роботу з дітьми – обстеження і підготовку висновку. Те, що для педагогічного навантаження працівники ІРЦ повинні лише надавати корекційно-розвиткові заняття, – неправильно. Ви зобов’язані працювати тільки з тими дітьми, які не здобувають освіту в закладі освіти. Це, як правило діти, які не відвідують дитячий садочок, але вже потребують корекції психофізичного розвитку.

Усі інші діти, зокрема й на педагогічному патронажі, є учнями загальноосвітнього навчального закладу чи вихованцями дошкільного закладу, там вони і повинні отримувати ці послуги. Інша справа, що керівник закладу може залучати працівників ІРЦ, укладаючи з ними угоду.

Отже, прив’язувати роботу працівника ІРЦ тільки до корекційно-розвиткових занять – хибна політика.

– Чи може ІРЦ контролювати, і якщо так, то яким чином, виконання рекомендацій свого висновку та отримання дітьми корекційно-розвиткових занять у закладах освіти?

За якість освітнього процесу і внутрішнє забезпечення якості освіти відповідає керівник закладу. Контроль зовнішнього забезпечення якості освіти здійснює Державна служба якості освіти. Для забезпечення якості освіти у керівника закладу є заступники, педагогічні працівники, інший персонал. Інша справа, що якщо звертаються до працівників ІРЦ про допомогу, то вони повинні її надати. Але в ІРЦ немає контрольних функцій.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ra2studio, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.