Як учителям говорити про хвороби й щеплення: 5 порад

За даними Міністерства охорони здоров’я України, у 2020 році наша країна все ще не має достатнього рівня охоплення вакцинацією, щоб її молодші й доросліші мешканці мали надійний захист від інфекційних захворювань.

З 2017 року триває спалах кору, внаслідок якого загинули 41 людина. У 2019-му зареєстрували випадки правцю. А за 5 місяців 2020 року лише 30% дітей першого року життя, які потребують обов’язкових щеплень, отримали всі три дози вакцини для профілактики  поліомієліту.

Разом із Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розбираємося, як учителі можуть говорити про щеплення і здоров’я в Україні, щоби разом зробити кожну школу безпечнішим місцем і для дітей, і для дорослих. 

ПОГОВОРІТЬ ІЗ БАТЬКАМИ

Вони – перші люди, кому діти переказуватимуть отриману від вас інформацію та ставитимуть питання. Тому варто заздалегідь повідомити батькам про те, що у вас відбудеться розмова з їхніми дітьми про хвороби та способи їх уникнення, в тому числі й вакцинацію.

В ідеалі, звісно, влаштувати офлайн-зустріч, та під час пандемії допоможуть спілкування в будь-якому месенджері або Zoom-розмова.

Розмовляючи з батьками, пам’ятайте, що довкола них безліч інформації про щеплення, до того ж контраверсійної, і що всі ми люди, а тому часто займаємо позицію безпечної бездіяльності. Тож здебільшого батьки насправді не проти щеплень, вони радше відкладають цю процедуру, сподіваючись, що їхній дитині вони просто не знадобляться.

Нагадайте їм про те, що без масової вакцинації хвороби, на кшталт поліомієліту та кору, просто не подолати. І зробіть акцент на тому, що переважно батьки учнів вашої школи вже зробили вакцинацію своїм дітям – людям легше і спокійніше наслідувати приклад інших.

Окрім такої розмови, регулярно нагадуйте батькам про вакцинацію. Наприкінці начального року зробіть акцент, що влітку всі необхідні щеплення можна зробити без черг і поспіху. За два тижні до першого вересня, нагадайте в середині вересні, а також у всесвітній тиждень імунізації нагадайте про те, як важливо, щоби школа була вільним від інфекцій місцем, безпечним для кожного. Зручний календар із такими датами можна знайти в посібнику ЮНІСЕФ Україна для вчителів.

ПОЧНІТЬ З ОСОБИСТОГО

Кожна дитина знає, що таке хвороба, й стикалася з її наслідками й симптомами. Нагадайте дітям, якими втомленими й розгубленими вони почувалися під час хвороби. Згадайте разом усе, що не можна робити під час хвороби: гуляти на вулиці, їсти, що схочеться, багато гратися, зустрічатися з друзями тощо.

Далі розкажіть про те, що, на щастя, вже давно є способи запобігання і профілактики – щеплення. Що кожен із них має особистий календар вакцинацій, якого варто дотримуватися, щоби мати імунітет від хвороб.

ПОЯСНЮЙТЕ ПРОСТИМИ СЛОВАМИ

Розказувати дітям складно про медичні процеси не варто. Краще перетворіть лекцію на цікаву гру або квест. Молодші діти із захопленням навчаються, граючись. Також вірогідність того, що дитина згодом дотримуватиметься ваших порад, – вища, якщо вона навчиться робити це в розважальному форматі.

Розвагу, наприклад, можна зробити з того ж таки календаря щеплень – оголосіть довгостроковий мініконкурс, головним завданням якого стане ретельне заповнення календаря. Хваліть дітей за кожне нове щеплення та дякуйте батькам за те, що долучаються до цього процесу.

У Фонду також вийшла казка “Лілі, яка потоваришувала з вірусами та здійснила їхню найбільшу мрію” – ще один спосіб розповісти дітям про віруси. Це книжка для спільної роботи батьків та дітей. Її написала відома авторка Катерина Бабкіна, а видали до Європейського тижня імунізації. Книжка доступна онлайн.

БУДЬТЕ ПРИКЛАДОМ

Фраза “Я теж так роблю, це просто і це працює” здатна зробити більше, ніж постійні роз’яснювання. Діліться своїм досвідом вакцинації, якщо маєте дітей розкажіть, як робили їм щеплення. Наголошуйте , що це просто й що це роблять усі.

ПОПРОСІТЬ ПІДТРИМКИ

Пам’ятайте, що ви не замінюєте лікаря та не мусите відповідати на медичні запитання дітей чи дорослих – натомість ви транслюєте загальні зрозумілі положення доказової медицини: про те, які реальні наслідки можуть спіткати людину, яка захворіла на кір чи поліомієліт, та які є опції захисту від цього.

Проте, якщо ви відчуваєте, що цих аргументів недостатньо, ви можете влаштувати зустріч учнів та їхніх батьків зі шкільною медсестрою або запросити лікаря, який вміє пояснювати непрості речі зрозумілими словами. Авторитету медичного працівника швидше довіряться навіть скептично налаштовані люди.

ЮНІСЕФ в Україні розробив спеціальний урок для учнів початкових класів “Віруси. Бактерії. Мікроби. Захист від хвороб”. Він пропонує креативні рішення. Наприклад, вивчати симптоми хвороб із пазлами, а віруси й бактерії розрізняти за малюнками й вікторинами.

ЮНІСЕФ в Україні, спеціально для “Нової української школи”