Тест: Чим відрізняється робота асистентів учителя, дитини й тьютора

Професія тьютора зародилася ще у 12 столітті (за іншими джерелами – в 14-му) у європейських університетах, коли студенти старших курсів допомагали молодшим визначитися з кількістю та тематиками курсів до вивчення. Поступово система тьюторства розвивалася в провідних країнах, тоді як в Україні нині починається її відродження. Професія досі не внесена в національний класифікатор освітніх фахів.

Роль асистента дитини – забезпечувати її соціальні та фізіологічні потреби (нагадаємо, асистент дитини супроводжує навчання дитини з ООП), він не має втручатися в освітній процес. Тож асистентом дитини має право бути соцпрацівник, один із батьків чи інша уповноважена особа. Вона повинна дотримуватися правил школи та навчального процесу, але може не мати педосвіти. Важлива ремарка: оскільки професія тьютора не регламентована офіційними документами, до нього також немає подібних вимог. Проте тьютор є частиною навчального процесу, тож його педагогічні навички – важливі.

Експерти радять починати роботу з тьютором не раніше 5 класу. Саме в цьому віці в дитини інтенсивно розвиваються лобові долі мозку, які відповідають за формування здатності до критичного мислення та ініціативності. Дитина готова до самостійного вибору, планування та експериментів. І тут роль тьютора набуває неабиякої ваги – допомогти дитині визначитися серед безлічі можливостей.

Асистент дитини відповідає за одного підопічного, допомагає йому в самообслуговуванні й комунікації з іншими людьми. Асистент педагога допомагає вчителю інклюзивного класу, але він / вона працює з усіма дітьми в класі. До того ж у класі можуть бути більше однієї дитини з ООП. Тьютор може супроводжувати індивідуальний розвиток стількох дітей, наскільки вистачає його / її кваліфікації та часу. Однак, фахівці радять не вести одночасно понад 10 дітей, а оптимальною називають цифру в 7 підопічних.

В інтересах дитини тьютор має право шукати альтернативні шляхи розвитку та опанування матеріалу. Він не повинен дотримуватися освітніх стандартів, натомість працюючи над загальним розвитком дитини та слідуючи її захопленням і прагненням. У його завдання не входить опанування визначеного обсягу знань та набуття перерахованих в освітніх стандартах компетентностей.

Асистент дитини є частиною освітнього процесу, але не має втручатися в навчання, його завдання – забезпечувати фізіологічні та соціальні потреби дитини з ООП.

Тьютор може працювати з будь-якою дитиною, незалежно від того, чи має вона особливі освітні потреби. З іншого боку, якщо нормотипова дитина навчається в інклюзивному класі, вона так само може розраховувати на увагу та допомогу асистента вчителя, оскільки ця людина працює з усім класом, а не лише з дітьми з ООП.

Ні. Посада асистента педагога оплачується з державної субвенції та регламентується законами «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту», низкою інших державних нормативів. Професія асистента дитини також прописана в цих документах, а також у законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». З 2020 р. в Україні відбувається апробація стандарту, згідно з яким робота цього фахівця може оплачуватися з державного чи місцевого бюджетів. Натомість, тьютор нині – найманий працівник, роботу якого в приватному порядку сплачують батьки. Іноді тьюторський супровід входить у пакет послуг приватних шкіл.