Як українці ставляться до НУШ і чи вірять у цінність освіти – соціологічне опитування

1–10 жовтня 2021 року Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провів опитування  щодо проблем освіти та її реформування.

Інформація про це опублікована на сайті організації.

Опитано 2000 осіб у всіх регіонах України, серед них досліджено підвибірки за категоріями: педагогічні працівники та респонденти, в сім’ях яких є учні, абітурієнти або студенти.

Дослідники найбільше уваги приділили потребі реформ, ставленню до них і стану справ у освіті загалом.

Більшість респондентів навряд чи задоволені якістю української освіти.

• 9,7% оцінюють якість освіти як високу.
• 51,6% опитаних вважають, що якість освіти є середньою;
• 24,6% вважають її низькою

35,1% тією чи іншою мірою погоджуються з тим, що якісна освіта доступна для всіх громадян України, проте 55,5% із цим не не погоджуються.

34,8% вважають, що вітчизняна система освіти розвивається в правильному напрямі, 41,2% скоріше або зовсім не погоджуються з цим твердженням.

67% респондентів вважають, що вітчизняна освіта потребує реформування, 12% із цим не згодні.

25,8% оцінюють реформування системи освіти цілком або скоріше позитивно, 40,1% вважають, що реформи в освіті заслуговують на негативну оцінку.

Оцінки українцями окремих нововведень в освіті істотно різняться. Найбільш схвально нині ставляться до профілізації старшої школи, цей аспект реформи позитивно оцінюють:

• 71% опитаних загалом у вибірці;
• 75,1% респондентів, у сім’ях яких є учні або студенти;
• 86,2% працівників освіти.

Негативно оцінює профілізацію кожен десятий респондент – 11,7%, а серед педагогічних працівників – лише 3,4%.

До запровадження ЗНО позитивно ставляться майже 57% респондентів, а серед членів сімей цьогорічних абітурієнтів цей показник сягає 62,5%.

Перспективу запровадження 12-річної шкільної освіти респонденти оцінили радше негативно (65,1%). Позитивно ставиться до цього нововведення 19%. Водночас її підтримка зростає:

• 12,4% у 2015 році;
• 16,5% – у 2018-му;
• 18% – у 2019-му.

55,1% не вважають себе добре поінформованими про реформи, які плануються і здійснюються в галузі освіти. Зокрема, майже 56% респондентів не знають, у чому полягає реформа “Нова українська школа”. Частково або повністю обізнані щодо цього питання менше 30% опитаних.

Серед обізнаних щодо НУШ громадян лише 32,4% повністю підтримують цілі й завдання цієї реформи, 50,3% частково підтримують, а частково – ні.

Ставлення до євроінтеграції серед усіх респондентів та окремо педагогів суттєво відрізняється:

• 25,7% упевнені, що входження нашої освіти до європейського освітнього простору – надзвичайно важливе й першочергове завдання освітньої реформи (43,1% серед працівників освіти);
• 36,7% вважають це завдання важливим, але не першочерговим. (37,9% серед працівників освіти);
• 17,3% опитаних заперечують проти інтеграції до європейського освітнього простору, оскільки вітчизняна освіта видається їм кращою за європейську (7% серед працівників освіти).

Цілком або скоріше довіряють Міністерству освіти і науки України 34% респондентів. Такий рівень зберігається в останні 5 років, лише у 2020 році він опускався до 27,6%. Повністю або скоріше не довіряють міністерству 42% респондентів.

Окрім того, дослідники виявили, що люди перестають вірити в цінність освіти:

• 52,3% респондентів кажуть, що в їхніх родинах освіту розглядали й розглядають як велику цінність;
• 11% раніше не визнавали, але визнали цінність освіти тепер;
• для 18,2% освіта перестала бути цінністю тепер, хоча раніше була такою.

Раніше, це дослідження показало, що вчителі оцінюють готовність шкіл до освітнього процесу гірше, ніж батьки.

Фото: автор – racorn, Depositphotos