Уміти говорити й слухати як запорука успішного навчання: британське дослідження з доказової педагогіки

Уміти висловлювати свої думки й слухати інших – важлива навичка і в повсякденному житті, і в професійній діяльності, і в здобутті освіти. У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit науковці розглянули, яку користь можуть дати систематичні заняття з розвитку усного мовлення, як часто їх варто проводити і для кого вони будуть найефективнішими.

Навчитися говорити й слухати – значить розвинути навички вербальної взаємодії між учнями класу, зокрема, побудову діалогу.

Ключова ідея полягає в тому, що завдяки прямому обговоренню навчального контенту чи дискусії про процес навчання розвиваються й навички читання та розуміння тексту, адже учні активно використовують свій словниковий запас, формулюють ідеї та вчаться їх висловлювати.

Підходи до розвитку мовлення й слухання можуть включати

• цілеспрямоване читання вголос та обговорення книги з дітьми раннього віку;
• безпосереднє розширення розмовного словникового запасу учнів;
• використання структурованого опитування для розвитку розуміння прочитаного;
• використання цілеспрямованого, орієнтованого на навчальну програму діалогу та взаємодії.

Цей підхід подібний до розвитку вміння самостійно вчитися і спільного навчання, які сприяють взаємодії учнів у групах.

Наскільки такий підхід ефективний?

У середньому заходи з розвитку усного мовлення можуть забезпечити прогрес, еквівалентний семи місяцям навчання на рік. У деяких дослідженнях також зафіксовано “покращення клімату” в класі та зменшення поведінкових проблем після роботи над усним мовленням.

Прийоми, які зосереджені на говорінні, слуханні та поєднанні цих активностей, демонструють позитивний вплив на навчальні досягнення учнів.

Більшість досліджень, які опрацювали науковці, торкалися результатів для читання, невелика кількість – для математики та природничих наук (тут позитивний ефект незначний – близько місяця прогресу). “Мовні” підходи в цих предметах можна застосувати для відпрацювання термінологічного вокабуляру.

Що частіше й що триваліше будуть відбуватися заняття з розвитку мовлення й слухання, то кращим буде результат (ідеться про частоту три рази на тиждень протягом половини семестру чи цілого семестру). Індивідуальні уроки також підвищують ефективність підходу.

У дошкіллі (+7 місяців) і початкових школах (+6 місяців) результат від застосування підходу зазвичай вищий, ніж у середніх школах (+5 місяців).

Від занять із усного мовлення, проведених спеціально підготовленими фахівцями, ефект приблизно такий самий, як і від занять звичайних шкільних учителів (+6 місяців).

Подолання освітніх втрат

Є дані, які підтверджуються відставання учнів із неблагополучних сімей від однолітків, які розвивалися за сприятливіших умов, саме в мовленні та здатності слухати. Це відставання в ранньому віці може вплинути на подальше навчання й на шкільний досвід загалом.

Відповідно, необхідно влаштувати додаткові заняття, особливо індивідуальні, з розвитку мовлення саме для таких школярів, щоб вони могли наздогнати ровесників.

Поради для директорів і вчителів та вартість запровадження методу

Розвиток розмовного мовлення дає найкращі результати, коли пов’язаний із темами, які учнівство саме зараз вивчає в школі. Важливо, щоб розмови передбачали активне й осмислене використання будь-якої нової лексики.

Ось деякі приклади підходів, які виявилися ефективними:

• заохочувати учнів читати вголос, а потім вести бесіди про зміст книги з учителями та однолітками;
• “підвести” до висновку шляхом структурованого опитування;
• працювати в групах або в парах, що дозволяє учням обмінюватися перебігом думок.

Для будь-якого з цих видів діяльності дуже важливо переконатися, що розвиток усного мовлення пов’язаний із навчальною програмою (наприклад, у процесі учні моделюють своє технічно-наукове мовлення).

Вартість підходу оцінюють як низьку. Витрати на нього здебільшого пов’язані з книгами, обладнанням та оплатою робочого часу вчителів. Підвищення кваліфікації освітян, звісно, може спричинити додаткові витрати.

Автори метадослідження узагальнили висновки 154 інших досліджень. Загалом більшість із них визнані вартими довіри. Однак коли вивчення ефективності підходу проводила організація, яка його забезпечує, результати виявлялися вищими. Це піддає їх певному сумніву. Науковці радять, отже, у першу чергу враховувати контекст роботи в конкретному закладі з конкретними учнями і спиратися на власні професійні судження.

Ключові висновки

1. У середньому розвиток навичок мовлення й слухання позитивно впливає на результати учнів, забезпечуючи до шести місяців прогресу на рік.
2. Важливо, щоб розмовна діяльність відповідала розвитку учнів, аби розширювати їхнє навчання та пов’язувати заняття з розвитку мовлення із навчальною програмою.
3. Підвищення кваліфікації допоможе вчителям, які беруться моделювати, розвивати навички усного мовлення учнів і збагачувати їхній словниковий запас.
4. Деяким школярам може бути важко саме розмовляти. Школам варто подумати, як виявити учнів, які потребують додаткової підтримки щодо усного мовлення та артикуляції. Може бути корисно зосередитися на розмові та слуханні окремо, якщо це необхідно для задоволення конкретних потреб.

Читайте також: “Розуміння прочитаного: як допомогти учням у подоланні освітніх втрат”..

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos