Як школи організовують викладання “Захисту України” – дослідження ДСЯО

Державна служба якості освіти України у березі 2023 року вивчила питання організації освітнього процесу з навчального предмета “Захист України” у вибірці закладів загальної середньої освіти.

Про це ДСЯО повідомляє на своєму сайті. Публікуємо цей матеріал у майже незмінному вигляді.

Із повним текстом довідки за результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Під час вивчення служба приділила увагу таким питанням:

• дотримання вимог навчальної програми з предмета “Захист України” та організації гурткової роботи;
• кадрове забезпечення і матеріально-технічна база закладів освіти.

Дослідження охопило 257 закладів освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) і 83 у сільській (32%) місцевостях. У цих закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета “Захист України” (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше ніж:

• 1,5 години на тиждень;
• 2 години на тиждень за умови виділення 0,5 години із додаткових годин на окремі базові предмети.

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки ДСЯО, обсяг вивчення навчального предмета “Захист України” становив:

• 1,5 години/тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів;
• 2 години/тиждень — у 15% закладів освіти.

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 години на тиждень в Одеській та Рівненській областях), так і зменшення (по 1 годині на тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводять у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводять, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької областей та Києва.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

• інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних Збройних Сил України, українська патріотична чи народна пісня);
• фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);
• туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);
• військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата Калашникова).

Проте, як зазначили в ДСЯО, у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована.

У 3% шкіл в межах роботи гуртка здійснювали підготовку до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі “Сокіл” (“Джура”) та проводили заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет “Захист України”, має педагогічну освіту, проте більшість із них – за фахом “Технологічна освіта”, “Фізичне виховання”, “Історія”, “Біологія”. Серед учителів без педагогічної освіти більшість має дипломи за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет “Захист України”, підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.

Окремі навчальні кабінети з предмета “Захист України” наявні у 71% закладів, охоплених дослідженням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де вивчають предмет. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.

У більш ніж половині закладів освіти (62%) кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише в Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. У Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.

ДСЯО оцінила матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета “Захист України” за п’ятибальною шкалою і визначила такі рівні:

• 1 (“не забезпечено”) і 2 (“майже не забезпечено”) — 41% закладів (переважна більшість функціонує в Закарпатській, Львівській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській обл.);
• 3 (“забезпечено частково”) — 37% закладів;
• 4 (“забезпечено”) — 20% закладів;
• 5 (“забезпечено повністю”) — 2% шкіл (по одній у Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях і дві — в Івано-Франківській).

Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Однак за останні три роки матеріально-технічну базу оновлювали лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням.

Майже не оновлювали матеріально-технічну базу за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета “Захист України”. При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета “Захист України”.

Як зазначають у ДСЯО, керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета “Захист України”:

• 80% вважають, що ефективним буде централізована закупівля засобів навчання й обладнання, якими можуть бути оснащені навчальні кабінети предмета “Захист України”;
• 60% підтримують створення комунальних міжшкільних ресурсних центрів військово-патріотичного виховання;
• 51% вважають за доцільне збільшення годин викладання предмета “Захист України”.

Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета “Захист України” керівникам закладів освіти і їх засновникам.

Читайте також: “Тематичні плани застарілі, а МОН обмежується відписками: предмет “Захист України” досі ділить знання на “хлопчачі” та “дівчачі””.

Фото: титульне – АрміяInform, у тексті – інфографіка Державної служби якості освіти