Говоримо з учнями про права та рівність: які вправи використати та як запартнеритися з ГО й молодіжними організаціями

Молодь має не лише знати свої права, а і вміти ними користуватися. Але як навчити учнів знаходити баланс між обстоюванням своєї думки й повагою до думок інших, сприймати свою унікальність та відмінності різних людей?

Здебільшого відповіді на всі ці питання знаходимо в посібнику Ради Європи “Компас” та на тренінговому курсі “Використання посібника “Компас” у формальній та неформальній освіті”.

Учні можуть дізнатися про поняття людської гідності, справедливості, свободи та про інші демократичні цінності за допомогою вправ. А розвивати такі навички учнів освітяни можуть разом із представниками неформальної освіти – громадськими або молодіжними організаціями, просторами тощо. Це може суттєво розширити коло навичок педагогів у роботі з молоддю.

Докладніше про те, як вчителі можуть використовувати “Компас” на уроках та чому школам розвивати співпрацю із неформальною освітою – корисно, і як це зробити, читайте в матеріалі “Нової української школи”.

Зокрема, у статті ви дізнаєтеся:

• про що посібник “Компас”;
• як ним користуватися під час навчання;
• як адаптувати вправи з посібника до різних предметів;
• як громадські та молодіжні організації можуть допомогти впроваджувати демократичні цінності в школах;
• як розвивати співпрацю формальної та неформальної освіти.

ПОСІБНИК “КОМПАС”: ЩО ЦЕ ТАКЕ ТА ЯК НИМ КОРИСТУВАТИСЯ НА УРОКАХ

Посібник Ради Європи “Компас” дає учнівській молоді знання про освіту з прав людини, а саме про сталі демократичні процеси, права й обов’язки громадян, надважливі цінності демократії, справедливість, людську гідність тощо.

“Серед своїх учнів я спостерігаю запит на знання прав людини. Особливо це цікаво дітям та підліткам тоді, коли вони розуміють, що ці знання спрямовані на захист їхніх прав та особистісний розвиток. А коли вчителі пропонують одразу і практичне застосування цих знань, що дає посібник “Компас”, то інформація сприймається набагато доступніше”, – зауважив Олег Крутаков, директор Шкарівського опорного ліцею-гімназії, що на Київщині.

Загалом у посібнику зібрані понад 60 вправ для роботи з молоддю щодо впровадження освіти з прав людини, а також пояснюється, як саме ці вправи можна використовувати в різних ситуаціях, додала Ольга Донець, керівниця ГО “Донецький молодіжний дебатний центр”.

Усі вправи “Компасу” побудовані за теорією Девіда Колба (навчання на основі досвіду):

1. перша фаза – виконання вправи;
2. потім – рефлексія та обмін враженнями про активність;
3. наступний етап – оцінка. Учні обговорюють, як набуті знання можна використати;
4. фінальна частина – застосування вивченого в реальному житті. Адже лише коли учні зможуть десь застосувати свої знання, навички, цінності, ставлення, тоді вони зрозуміють користь навчання.

Загалом у “Компасі” розглядають приблизно 20 тем, серед яких діти, громадянство та участь, демократія, культура та спорт, інвалідність, дискримінація, гендер, фундаментальні права людини, мир та насильство, війна та тероризм тощо. Самі вправи діляться на чотири рівні – від найлегшого до найскладнішого, і розраховані на різну кількість учасників.

Наприклад, вправа “Зробіть крок уперед” допомагає переусвідомити суть нерівних можливостей, розвинути уяву, критичне мислення та виховати співчуття до тих, кому “пощастило” менше.

Головний акцент на тому, що “ми всі рівноправні, але насправді в когось прав може бути більше або менше, ніж в інших” [як гадаєте, про які категорії йдеться?] У цій вправі учасники/учасниці спробують грати ролі людей, відштовхуючися від їхніх шансів та можливостей у житті.

• Спочатку потрібно створити приємну та спокійну атмосферу. Наприклад, увімкніть легку та плавну музику. Попросіть усіх учасників/учасниць помовчати;
• потім нехай вони витягнуть із капелюха заздалегідь підготовлені рольові картки. Після цього поясніть усім, що вони не мають нікому показувати свої ролі;

Приклади карток із ролями

• після того, як учасники та учасниці ознайомляться з картками, вони можуть починати перевтілюватися у своїх “персонажів”;
• щоб допомогти учасникам/учасницям, можна зачитати їм запропоновані далі питання:
• яке у вас було дитинство? У якому будинку ви жили? Яким іграм ви надавали перевагу? Чим займалися ваші батьки;
• яке у вас зараз повсякденне життя? Де ви проявляєте свою соціальну активність? Що ви робите вранці, вдень та ввечері;
• який у вас спосіб життя? Де ви мешкаєте? Чим ви займає­тесь у вільний час тощо;
• далі учасники та учасниці мають вишикуватися в лінію, а модератор починає читати список ситуацій та подій. Якщо учасники/-ці на певну ситуацію чи подію можуть відповісти “так”, то їм слід зробити крок уперед. В іншому випадку вони мають залишатися на місці й не рухатися;

Приклади ситуацій

• наприкінці варто попросити кожного/-у взяти до відома його/її кінцеве становище. Дайте учасникам/учасницям декілька хвилин для того, щоб вийти з ролі перед загальним опитуванням. Завершити вправу потрібно рефлексією.

Загалом суть цієї гри полягає в тому, щоби побачити, як зросте дистанція між учасниками/учасницям, особливо в кінці експерименту – між тими, хто рухався вперед, і тими, хто не рухався взагалі. Варто обговорити, які права людини поставлені “на карту” в кожній із ролей та які перші кроки можна зробити для усунення нерівності в суспільстві.

Під час роботи з учнівською молоддю ці вправи можна адаптувати під потреби кожного класу. Їх проводять у різних форматах: робота в групах, дискусія, мозковий штурм, гра в асоціації, рольові ігри, форум-театр, використання мультимедіа тощо.

За словами Ольги Донець, на початку роботи з посібником вчителі можуть проводити ці вправи в позаурочний час, а згодом, коли учні будуть краще знайомі з форматом, спробувати втілити ці вправи на уроках. Цікаво, що адаптувати вправи можна практично на всіх предметах, наприклад, громадянська освіта, історія, українська література, хімія, географія, математика та інші.

“Освіта з прав людини – це ще і про наші громадянські компетентності, як-от відповідальність, повага, вміння працювати в команді, вирішувати конфлікти тощо. Ці компетентності розвивають на всіх предметах. Наприклад, на математиці шляхом порівняння властивостей різних геометричних фігур можна пояснити учням, що люди, як і фігури, є різні, але всі є однаково цінними, особливими й неповторними, можуть доповнювати одне одного. Так ми формуємо в них розуміння, що упередженість – це негативне явище, яке заважає взаємодії”, – пояснила Ольга.

• Для ефективнішого використання посібника та його адаптації в навчанні варто скористатися Тулбоксом – збіркою вправ на сайті Програми “Демократична школа”, де адаптували багато завдань для різних предметів із посібника “Компас” та інших матеріалів Ради Європи.
• Потрібно лише обрати дисципліну, клас або компетентність у спеціальному фільтрі збоку і відповідні вправи автоматично підберуться. Головне – пам’ятати, яку мету ви маєте та яку компетентність учнів хочете розвинути під час уроку.

Скріншот Тулбоксу: для прикладу ми обрали предмет “Історія”, вправи, які можна використати безпосередньо на уроці з 8-класниками. Окрім цього, можна “відфільтрувати” ще за компетентностями

“Кожен із вчителів, навіть не маючи фахової підготовки у сфері освіти з прав людини, може успішно проводити цю роботу, використовуючи вправи з посібника “Компас” та розвивати громадянські компетентності в молоді. Усі вправи доступно пояснені, також підібраний додатковий матеріал”, – додав Олег Крутаков, колектив якого активно використовує у своїй роботі посібник “Компас”.

Директор каже, що матеріалами посібника користується й учнівське самоврядування під час ухвалення своїх рішень. Вправи на розвиток аргументації, обстоювання своєї думки, ведення дискусії допомагають учням впроваджувати новації в школі.

Наприклад, право на участь у виборах, уряді розвиває вправа “На сходинках”, поділився директор. Ця вправа містить рольові ігри та дискусії. Учасники/учасниці міркують над сенсом залученості молоді та обговорюють шляхи підвищення їхньої власної участі в місцевому співтоваристві.

Для виконання вправи потрібно:

1. запитати учасників/учасниць, що вони розуміють під терміном “участь молоді”;

2. роздати схему сходинок участі (8 сходинок – від бездіяльності до ухвалення рішень) і пояснити, що це модель для роздумів про різні способи участі молоді. Коротко обговорити різні рівні;

3. розділити групу на вісім малих підгруп. Виділити одну сходинку для участі кожній групі й попросити їх підготувати коротку 2–3-хвилинну рольову гру для ілюстрації рівня, який вони отримали, намагаючись знайти приклади з власного життя для якомога більшої кількості з восьми рівнів;

4. потім можна попросити їх подумати про те, що вони роблять у всіх сферах свого життя: вдома, у школі, клубі, на роботі, у сім’ї й в дружньому колі;

5. далі нехай учні та учениці поділяться своїми прикладами в невеликих групах по 4–5 осіб, придумають ідеї для перешкод (те, що заважає їм рухатися вгору сходинками) та ідеї для створення сприятливих чинників (речі, які допомагають їм рухатися вгору сходинками). Згодом обговорити це разом;

6. наприкінці вправи провести опитування учнів, чи допомогла активність мислити більш чітко про те, яку участь вони беруть у різних сферах їхнього життя тощо.

“Ця вправа дає дітям розуміння, що вони не лише мають права, а можуть активно діяти та ухвалювати рішення. За допомогою таких активностей посібник допомагає не лише засвоювати теорію, а й використовувати її на практиці, як у нашому випадку це робить учнівське самоврядування. Але хочу наголосити, що під час навчання демократичних цінностей, важливо дотримуватися балансу між правами та обов’язками, адже ці дві складові не існують одна без одної”, – наголосив Олег Крутаков.

Розуміння зв’язків між правами та відповідальністю за допомогою вправ із “Компаса” розвиває і Валентина Чирва, вчителька історії в гімназії № 12, керівниця гуртка Будинку творчості дітей та юнацтва м. Кам’янського, Дніпропетровської області. Для цього вона використовує вправу “Узи співпраці”, яка допомагає розвивати навички ведення дискусії та співробітництва й заохочує до громадянської відповідальності.

Мета цієї вправи – скласти “карту” стосунків між чотирма “акторами” в (ідеальному) демократичному суспільстві.

1. Для цього учасників/учасниць потрібно поділити на чотири рівні групи, які представляють чотирьох “акторів” у демократичному суспільстві: уряд, неурядові організації (НУО), медіа і громадяни/громадянки;
2. кожна група має визначити роль, яку відіграє в демократичному суспільстві їхній “актор”, визначитися з п’ятьма найважливішими функціями та записати їх на аркуші. Потім нехай учасники та учасниці обміняються своїми думками;
3. наступний етап – кожна група визначає, що їй потрібно одна від одної для виконання своїх функцій.

Далі хід гри виглядає так:

Після створення карти нехай учасники та учасниці замисляться над тим, чи складно було визначити функції, які в демократичному суспільстві виконують уряд, неурядові організації, медіа та громадяни/громадянки, які розбіжності були між учасниками, про які права йшлося в цій вправі тощо.

Докладнішу інструкцію з виконання вправи можна знайти за посиланням.

“У межах реформи НУШ закладено діяльнісний підхід. Тож ми маємо давати дітям не лише знання, а й можливості для їхнього застосування. Такі вправи допомогають учням зрозуміти, навіщо вони навчаються, на які знання та вміння треба звернути увагу”, – додала Валентина Чирва.

ЧИМ КОРИСНА СПІВПРАЦЯ ШКІЛ ІЗ НЕФОРМАЛЬНОЮ ОСВІТОЮ

Навчати учнів демократичних цінностей можуть не лише вчителі, наголошує Ольга Донець. За її словами, до цього можна залучати й представників неформальної освіти, як-от громадські та молодіжні організації, відкриті освітні простори, локальні осередки активностей тощо.

“Співпраця з громадськими та молодіжними організаціями є надважливою. На перший погляд, форми, засоби та підходи до роботи з молоддю різняться і в школи, і в ГО, і в молодіжних організацій.

Але мета одна – дати право (можливість) молодій людині отримати знання та сформувати компетентності для активного громадянства, які діти та молоді люди можуть використати в дорослому житті. До того ж якщо у формальну освіту доєднується методологія неформальної освіти – навчання набуває різноколірного забарвлення. Як говорять наші учні – це їм “заходить””, – каже Олег Крутаков.

Щоби налагодити співпрацю між сферами формальної та неформальної освіти влітку 2023 року ГО “Донецький молодіжний дебатний центр” у партнерстві із Центром освітніх ініціатив (Львів) провів “Національний тренінговий курс з освіти з прав людини: використання “Компасу” у формальній і неформальній освіті”. Курс проводили за підтримки Молодіжного департаменту Ради Європи (Страсбург, Франція) та Європейського центру ім. Вергеланда (Осло, Норвегія), разом із Міністерством молоді та спорту України й Міністерством освіти та науки України, за експертної підтримки проєкту Ради Європи “Молодь за демократію в Україні: Фаза III”.

Під час курсу учасники й учасниці знайомилися з вправами посібника “Компас” та міркували про їхню адаптацію, щоби потім інтегрувати їх у навчання зі своїми учнями, молоддю, відвідувачами молодіжних центрів.

“Базуючись на підході посібника “Компас”, на тренінгу ми хотіли показати вчителям, як можна інтегрувати освіту з прав людини в навчання та як розвивати партнерство з молодіжними організаціями, центрами, ГО для популяризації демократичних цінностей та формування громадянських компетентностей у молоді. Тому половина учасників тренінгу були освітяни, а інша половина – представники неформальної освіти”, – розповіла Ольга Донець.

За її словами, такі заходи корисні для освітян тим, що можна отримати не лише знання та цікаві матеріали для використання, обмінятися досвідом, дізнатись про практичні інструменти роботи з дітьми та молодими людьми, а і знайти серед слухачів партнерів із різних куточків України для подальших спільних дій.

Наприклад, заклади освіти можуть почерпнути й запозичити в громадських організацій, молодіжних центрів

• нові формати роботи з молоддю,
• ознайомитися із сучасними трендами,
• дізнатися більше про зацікавлення учнівської молоді.

Усе це дасть змогу зробити учнів активнішими.

“Якщо, наприклад, школа ніколи не мала досвіду організації тренінгів, але бачить, що учні цікавляться таким форматом, то можна попросити в місцевої ГО, у якої вже є такий досвід, допомогти організувати таку подію”, – зауважила Ольга.

Співпрацю школи та місцевого Будинку творчості дітей та юнацтва розвиває і вчителька Валентина Чирва. Там вона веде гурток “Європейські студії”, де учні поза уроками можуть дізнатися, що таке європейські цінності, як їх розвивати та впроваджувати у своєму місті чи селі. У межах роботи гуртка проводять багато інтерактивних форм і різних проєктів із євроінтеграційною складовою.

“Для своїх учнів я постійно шукаю можливості участі в різних конкурсах та проєктах. За роки моєї роботи в школі та Будинку творчості в мене вже є надійні контакти із різними ГО, молодіжними організаціями, освітніми просторами. У межах співпраці з ними учням пропонують участь у різних таборах відпочинку, закордонних відрядженнях, творчих проєктах, дослідженнях тощо. Такі активності допомагають дітям зрозуміти, навіщо вони навчаються, на які навички та знання треба звернути увагу та як це навчання може знадобитись у реальному житті”, – наголосила вчителька.

Учасники “Європейських студій” під час гри в “Антикорупційну мафію”. Джерело: euroquiz.org.ua

Засідання євроклубу до дня закоханих “Кохання в історії”. Джерело: euroquiz.org.ua

Також долучати молодіжні організації можна в контексті профорієнтації, додала Ольга Донець. Адже часто підлітки мають труднощі із вибором професії, а участь у різних заходах, проєктах, тренінгах, таборах, які організовують ГО, молодіжні організації тощо, дає змогу накопичувати досвід та розвивати в собі компетентності, які знадобляться в майбутньому.

“За моїми спостереженнями, таке спілкування учнів із новими людьми збільшує і їхню цікавість. Адже проводячи довгий час у школі з вчителями, учні звикають до них, тож іноді якась нова інформація може не сприйматися. А коли про новинку розкажуть цікаві представники якоїсь з організацій та ще й у новому форматі, то це лише підвищить увагу учнів”, – каже Олег.

За словами Ольги Донець, разом із представниками неформальної освіти школи можуть робити спільні проєкти, які впроваджують і в місцевих громадах. У такий спосіб учні можуть бачити на практиці, як домагатися змін, розв’язувати проблеми, які турбують місцевих мешканців та втілювати свої інноваційні ідеї. Так діти відчуватимуть себе творцями змін, у них з’явиться відчуття власної значущості. Тобто неформальна та формальна освіти можуть слугувати взаємним ресурсом підтримки.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти й науки України в партнерстві з Благодійною організацією “Центр освітніх ініціатив” та Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” і фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.