Старша школа в Європі: оглядаємо досвід декількох країн та шукаємо точки дотику з українською освітою

В Україні триває реформа середньої освіти. Так, пілот “Нової української школи” наступного навчального року (2024–2025) переходить у восьмі класи, а з 2025 року ми починаємо пілотувати профільну середню освіту.

Планується, що академічні ліцеї, де учні вчитимуться з 10 до 12 класу, будуть відокремлені від початкової, а подекуди й базової ланки (хоча в Україні досі понад половина ЗЗСО – ліцеї з початковою та середньою ланками). Учні з 10 класу зможуть обирати предмети, які хочуть вивчати поглиблено і які допоможуть їм у майбутній професії. Також у школах можливо з’являться кар’єрні радники.

Такий формат старшої школи – це не українське ноу-хау, бо вибірковість предметів, відокремленість старшої школи та консультанти з профілізації популярні в освітніх системах європейських країн. Редакція “Нової української школи” поспілкувалася з українськими освітянками, Надією Майбогіною і Наталією Сорокіною, які після повномасштабного вторгнення виїхали до Великобританії та Австрії й наразі працюють у місцевих закладах освіти.

Викладачки поділилися досвідом:

• як працює старша школа (подібна до нашого академічного ліцею) у британському місті Пул;
• як вчаться в професійно орієнтованій школі (нагадує наші професійні ліцеї) в австрійському місті Інсбрук;
• бонус – огляд моделей старшої школи в чотирьох країнах Європи, які вивчали аналітики Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

АКАДЕМІЧНА ШКОЛА БРИТАНІЇ: СТАЖУВАННЯ ТА ЗВ’ЯЗОК ІЗ РИНКОМ ПРАЦІ

Надія Майбогіна зараз викладає фінанси у 12 класі вищої школи міста Пул (Poole High School). А ще освітянка працює тут аналітикинею даних (data support officer) і до її обов’язків входить:

• підготовка аналітичних звітів різних рівнів (для батьків та адміністрації школи),
• розрахунок показників роботи школи, рейтингів учнів тощо.

Надія Майбогіна в шкільному офісі

Система шкільної освіти у Великобританії ділиться на 5 рівнів (key stages).

1. KS1 – навчання в початковій школі в 0–2–х класах (діти 4–6 років).
2. KS2 – навчання в початковій школі у 3–6–х класах зі складанням місцевого ЗНО/НМТ (SAT) (7–10 років).
3. KS3 – навчання в середній школі у 7–9–х класах (11–13 років).
4. KS4 – навчання в середній школі в 10–11–х класах зі складанням місцевого ЗНО/НМТ (GCSE) (14–15 років).
5. KS5 – навчання в старшій школі у 12–13 (14)–х класах з отриманням базових професійних кваліфікацій A-LEVEL, BTEC та інших (16–18 років).

Після закінчення середньої школи (4 рівень, 11 класів) учні також можуть піти вчитися до коледжів та опановувати певну професію. Втім, після коледжу теж можна вступити до університету.

Poole High School, де працює Надія, – школа, яка покриває 3–5 рівні навчання.

Початкова школа відокремлена від середньої та старшої [власне, на це орієнтуються й українські експерти та освітні політики, реформуючи мережу закладів середньої освіти]. Навіть якщо середня та старша школа – це один заклад освіти, як-от вища школа в Пулі, учні старшої й середньої ланки вчаться в різних приміщеннях, мають різне керівництво й “живуть” за дещо іншими правилами. Наприклад, учні середньої школи носять шкільну форму, а учні старшої – такого правила не мають.

Екзамени

За словами Надії Майбогіної, найбільшим “вододілом” між трьома ланками школи є екзамени, які за своїм форматом нагадують наше ЗНО:

• їх проводять в окремий день для всіх класів на паралелі;
• завдання готують представники незалежних освітніх організацій – це можуть бути благодійні освітні організації або комерційні компанії;
• під час іспитів до школи приходять зовнішні спостерігачі, а працівники закладу освіти лише забезпечують організацію екзамену в приміщенні школи, але самі до аудиторії, де проходить екзамен, не допускаються.

Британські учні складають екзамени після завершення кожного рівня навчання:

• після початкової школи мають три екзамени – з математики, читання і граматики.

“Результати математики й читання визначають не лише рівень засвоєння знань учнями впродовж початкової школи, а і свідчать про здатність дітей до навчання. Ці результати визначають, до якої групи – сильної чи слабкої потрапить учень/-иця в наступному році середньої школи. У Британії учнів групують за рівнями академічної успішності за конкретним предметом. Рівнів може бути 6-10, у кожній школі по-різному. Залежно від рівня дітей, вони вчаться за базовою або поглибленою програмою з кожного предмета”, – пояснює освітянка;

• на виході із середньої школи діти складають іспити з усіх предметів, які вивчали (тут їх 9).

“Через те, що учні складають екзамени з усіх предметів, це спонукає їх вчити все. Вони розуміють, що немає важливих чи неважливих дисциплін, – каже Надія. – Результат екзаменів дуже важливий, адже він впливає на вступ до старшої школи (12 і 13 роки навчання, так звана 6th form) або коледжу”;

• після закінчення старшої школи учні складають іспити з тих предметів, які обирали як профільні. Їх може бути три, чотири або навіть один.

Порівняльна інфографіка, розроблена Надією Майбогіною

Предмети

Загалом кількість предметів, які діти вивчають у середній школі, спочатку зростає, але чим ближче до фінішу середньої ланки – зменшується.

Наприклад, із 7 до 9 класу британські школярі вивчають 13-14 основних предметів. Так, у школі, де працює Надія, учні вивчають 13 дисциплін: англійську, математику, науку (фізика, хімія, біологія), релігієзнавство, іноземну мову, історію, географію, драму (театральне мистецтво), музику, мистецтво, програмування, технології та спорт.

З 10 класу обов’язкових предметів стає 6. А 3 учні обирають самі.

• Один із них – це географія чи історія (на вибір дітей).
• Ще два предмети учні обирають з-поміж широкого переліку, який пропонує школа, та вивчають їх поглиблено.

Наприклад, це може бути поєднання таких предметів:

• географія, бізнес та туризм;
• історія, інженерія, додатковий спорт.

“Вибір цих предметів є першою спробою професійної індивідуальної траєкторії учнів, – додає Надія, – яка буде продовжена або змінена (якщо вибір був невдалий) у старшій школі. Широкий вибір з-поміж різних предметів у середній та старшій школі можливий лише за умови укрупнення закладів освіти”.

Так, у Poole High School, де працює Надія, навчаються майже 2 тисячі учнів. Наприклад, якщо дитина планує вивчати бізнес-курс у 12–13 класі, то вже в 10 вона може (але не зобов’язана) обрати бізнес. Тобто шлях до глибшого вивчення предметів у старшій школі британські учні починають ще в середній. Подібно до того, як в Україні в деяких закладах впроваджують допрофільну освіту у 8–9–х класах.

“Система освіти Британії досить гнучка, – веде далі освітянка. – У деяких випадках учні можуть змінити варіативний предмет, якщо дитина не демонструє успіхів. Наприклад, деяким українським учням пропонують поглиблене вивчення англійської, щоб далі краще скласти місцеве “ЗНО” (GCSE)”.

Роль середньої школи дуже важлива.

• Саме на основі результатів екзаменів у середній школі учні вступають до старшої.

За словами Надії Майбогіної, вимоги вступу до старшої школи визначає сама школа. Але загальнообов’язковим є те, що результати GCSE з п’яти предметів (два з яких – математика та англійська мова) мають бути не нижче ніж 5 за 9-бальною шкалою оцінювання [вище ми писали, що наприкінці середньої школи учні складають екзамен з усіх девʼяти предметів, та до уваги при вступі до старшої школи беруться лише результати пʼяти. Решта результатів їм знадобиться при вступі до університетів – про це далі].

• Також вважається, що всю базу знань дитина здобула в середній школі, тому в старшій немає потреби обов’язково вивчати ті предмети, що були в середній.

Натомість старша школа пропонує різні варіанти предметів та курсів для поглибленого вивчення.

• Наприклад, є більш академічний курс із бізнесу A-Level. Він підходить тим, хто планує вступати до університету після випуску зі школи.
• А є курс із бізнесу BTEC, який спрямований на формування практичних навичок і більше підходить тим, хто планує вийти на ринок праці.

“Інформація про можливі курси та кваліфікації публікується не лише на сайтах шкіл, а й на сайтах, створених за сприяння благодійних і громадських освітніх організацій та органів місцевої влади, – розповідає Надія. – Усе для того, щоб дітям і їхнім батькам було якомога легше ухвалити рішення про індивідуальну професійну траєкторію з урахуванням різних чинників: бажання і схильність дитини, транспортна доступність, особливості місцевого ринку праці, можливість подальшого стажування”.

Скриншоти з сайтів освітніх організацій про можливі курси та кваліфікації у старшій школі (надані Надією Майбогіною)

Скриншоти з сайтів освітніх організацій про можливі курси та кваліфікації у старшій школі (надані Надією Майбогіною)

Наприклад, вища школа в Пулі позиціонує себе як заклад, що спеціалізується на викладанні бізнесу та пов’язаних із ним курсів.

У класі Надії є діти, які заради вивчення бізнес-курсу їздять до школи потягом з іншого міста.

“Вибір курсів у старшій школі дещо обмежений, бо він формується на основі того, які є вчителі та кого заклади можуть залучити до викладання певних предметів, – пояснює Надія. – Але школи гнучкі в тому, що один вчитель, скажімо, бізнесу, може вести курс “Фінанси” чи курс “Туризм та подорожі”. Або ж курс соціології в старшій школі може вести вчитель, який викладає релігієзнавство в середній”.

• У класах старшої школи зазвичай вчиться невелика кількість учнів. Наприклад, у класі Надії, де вивчаються фінанси, усього 12 дітей. Її племінниця обрала курс із “Мистецтва”, у її класі – 5 учнів. Водночас на одній паралелі може бути понад 10 класів, кожен із яких вивчає різні курси.
• У 12–13 класах дитина поглиблює свої знання з певних напрямів, а склавши екзамени в старшій школі здобуває кваліфікацію (наприклад, A-level). З таким дипломом можна йти працювати або піти на навчання в університет.

Навчання в старшій школі частково допомагає визначитися з майбутньою професією.

• Учні можуть обрати три різні напрями, наприклад, хімію, математику й журналістику. Надія каже, що це дає змогу їм бути гнучкими у виборі майбутньої професії.
• А можуть вивчати два роки лише один предмет, наприклад, фінанси, якщо вони визначилися з професією.

Обрані напрями (найчастіше учні обирають їх саме три) учні вчать впродовж 12 класу. А після його завершення отримують кваліфікації з усіх трьох напрямів. Нагадаємо, кваліфікація вже дає змогу влаштовуватися на роботу. Деякі учні 12 класу можуть додатково вивчати англійську або математику, якщо погано склали ці предмети в 11 класі, але хочуть покращити оцінки.

Практика

Незалежно від обраного курсу, другий рік навчання передбачає багато практики, яка організовується за партнерства школи й комерційних компаній, що працюють у місцевості, де розташована школа. Наприклад, учні, які навчаються на курсі з фінансів, проходять практику в аудиторських фінансових компаніях. Практика також передбачає роботу над проєктом, що буде оцінюватися і компанією, і школою.

• Розклад старшокласників подібний до студентського. Скажімо, в один день може бути п’ять періодів (уроків), кожен із яких триває годину. А можуть бути “вікна”, під час яких учні працюють над власними проєктами й домашніми завданнями в спеціальному холі, обладнаному комп’ютерами.

“Багато дітей старшої школи вже працюють на вихідних. Також тут розвинена система стажування – apprenticeship. Після закінчення старшої школи та отримання кваліфікації випускники можуть пройти стажування в таких компаніях, як JPMorgan, Ernst & Young, що може тривати 1–5 років і закінчитися фінансуванням університетської освіти. Вимогами до стажування, які, як правило, є на сайтах компаній, є результати середньої школи – GCSE”, – розповідає освітянка.

На стінах школи, де працює Надія, є десятки стендів з інформацією про різні професії, приблизні заробітні плати, кар’єрні шляхи, ринок праці тощо

Карʼєрні радники

У кожній школі Британії є кар’єрні радники. Зазвичай це вчителі, які мають відповідну підготовку. У них є свій офіс, куди учні та батьки можуть прийти за порадою.

• Завдання кар’єрних радників – розповісти учням про освітні можливості та про тенденції на ринку праці, розібратися в тому, що хоче дитина, і допомогти їй у виборі кар’єрного шляху.

До речі, уряд або освітні експерти громадського сектору ретельно вивчають динаміку ринку праці, прогнозують розвиток економіки країни, а комерційні освітні компанії розробляють під ці запити відповідні курси для старшої школи.

• Кар’єрні радники також допомагають учням у подачі документів до університетів або на стажування до компаній.

“Я помітила, що часто в Британії спрацьовує такий підхід: якщо ти маєш низькі результати “ЗНО” (GCSE), то йдеш до коледжу на річний курс другого рівня. Це не відбирає в тебе можливості “виправитися”, адже ти можеш скласти це “ЗНО” вдруге. Якщо в тебе достатній рівень” ЗНО”, ти обираєш або коледж, або школу залежно від того, який заклад пропонує кращі умови для твого розвитку.

Часто коледжі мають кращу матеріальну базу для здобуття конкретної професії. Натомість школи дають більш академічну освіту. Отже, ті, хто планує навчатися в університеті або ще не визначилися з професією остаточно, йдуть на академічні курси, які здобувають у школі у 12–13 класах”, – каже Надія Майбогіна.

ПРОФЕСІЙНА ШКОЛА АВСТРІЇ: ОДИН ПРОФІЛЬ ТА 10 ГОДИН ПРАКТИКИ ЩОТИЖНЯ

Інші тенденції помітила Наталія Сорокіна, викладачка англійської мови в Щасливському ліцеї та Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Наразі вона із сином мешкає в Інсбруці (земля Тіроль, західна Австрія) та працює в Інсбруцькому університеті імені Леопольда і Франца.

За її спостереженнями, великої популярності в Австрії набувають професійно орієнтовані школи (berufsschulen).

Коротко опишемо систему шкільної освіти Австрії, аби розуміти, про учнів якого віку та з яким рівнем освіти йтиметься далі:

1. початкова школа, як і в Україні, тут триває з 1 до 4 класу (австрійські учні починають навчання із 6 років). Із сертифікатом про закінчення початкової школи учні можуть обирати, чи навчатися в загальноосвітній вищій школі, чи піти в неповну середню.

Кожна з них дає різні стартові умови для роботи та навчання в закладах вищої освіти:

2. загальноосвітня вища школа – це шлях до університету. Вона охоплює 5–12 класи та завершується екзаменом Matura, після якого учні отримують атестат зрілості, з ним вступають до закладів вищої освіти;

3. неповна середня школа – це швидший шлях до здобуття професії, вона охоплює 5–8 класи. Після її закінчення учні отримують середній атестат зрілості, з яким вступають до професійних шкіл.

Професійні школи вважаються основними закладами профосвіти.

• Нагадаємо, до них можуть вступати учні після 8 класу (завершивши неповну середню школу).
• Тривалість навчання в професійній школі – 5 років.
• Після їхнього закінчення можна вступати до університетів професійного спрямування, але за умови високого рівня успішності. Або ж іти одразу на роботу.

Так, в одній із місцевих професійних шкіл, Ferrari schule, учням пропонують 5 напрямів навчання (кожна школа публікує їх на своєму сайті):

1. медіа, де вивчають акторську майстерність, режисуру, кіномистецтво та кінокритику;
2. іноземні мови, де діти вчать англійську та німецьку, які вважаються рідними мовами, а також італійську, іспанську та одну зі слов’янських (наприклад, хорватську);
3. психологія – діти здобувають основні знання з психології й можуть після завершення школи працювати соціальними працівниками (але не сертифікованими психологами, для цього потрібна вища освіта);
4. креатив, де вивчають фотографію та малювання;
5. медицина – на цьому напрямі діти здобувають основні знання з медицини. Після випуску з професійно орієнтованої школи можуть працювати у сфері соціального догляду або далі навчатися в медичному університеті.

Ferrari schule після ремонту 2018 року. Джерело: big.at

Ferrari schule після ремонту 2018 року. Джерело: big.at

Так, дитина обирає один із п’яти напрямів навчання.

• Для його поглибленого вивчення щотижня є 10 годин професійно орієнтованих уроків. Вони додаються до основного розкладу.
• Академічні предмети, які вивчають їхні однолітки в загальноосвітній вищій школі (зосередженій на підготовці до університету), зведені до мінімуму.
• Також у розкладі дуже багато практичних уроків і завдань, які учні виконують у майстернях.

“Вважається, що в середній школі діти здобувають базові академічні знання, яких достатньо для того, щоб вважати себе освіченою людиною, – пояснює Наталія Сорокіна. – Тому в професійно орієнтованих школах кількість академічних предметів зменшується, а розклад розширюється завдяки професійним предметам. Наприклад, якщо дитина вивчає іноземні мови, то урок математики може бути раз на тиждень, а решта уроків – це мова, література і все, що повʼязане з мовним напрямом”.

До речі, якщо діти обирають мовний напрям, то для професійного вивчення, скажімо, англійської, разом з учителем/-кою їздять на декілька тижнів до Лондона чи іншого англомовного міста. А дітям рекомендують під час канікул відвідувати мовні табори.

Після закінчення професійно орієнтованої школи випускники здобувають звання спеціаліста та можуть іти працювати у відповідній сфері або ж навчатися в університеті (якщо мають гарну успішність).

• Наприклад, якщо учні вчилися за напрямом моди, то після завершення професійно орієнтованої школи можуть працювати помічником дизайнера.
• Але якщо хочуть стати самостійним дизайнером, мають здобути вищу освіту, тобто далі навчатися в університеті.

“Професійно орієнтовані школи зараз дуже популярні, навіть популярніші за університети, – розповідає Наталія. –

Якщо в Україні є тенденція, що після закінчення школи маєш у той же рік вступити в університет, то тут діти шукають себе, можуть узяти gap year після школи. Вони подорожують, пізнають світ, працюють волонтерами, хтось на фермі, хтось із дітьми – кому що подобається.

І тільки після цього вирішують, яка професія їм потрібна. Я знаю студентів, які вступили в університет у 30 років. Тобто вони зробили свій вибір свідомо та знають, чого хочуть у житті”.

Профорієнтація

Щоб допомогти учням визначитися з професією, ще з початкової школи їх водять в університети на дні відкритих дверей або на екскурсії, скажімо, у ботанічний сад, де працівники місцевого інституту ботаніки розповідають про свою роботу.

“У школах є екскурсійні дні, коли діти ходять у різні заклади освіти й дізнаються про можливості майбутньої професії та як її здобути, – додає освітянка. – Таких професійно спрямованих заходів від шкіл, університетів та підприємств дуже багато. Усе це в комплексі допомагає дітям змалку познайомитися з різними професіями”.

Наталія додає, що кожна професія в Австрії дуже почесна. Австрійці пишаються тим, що працюють поштарем чи столяром. Часто ці робочі спеціальності передаються в родині з покоління в покоління.

“Австрійці дуже практичні, – каже освітянка. – Якщо можна здобувати освіту та професію водночас, вони використовують таку нагоду. І ніхто в них не забирає можливості піти в університет, якщо їм далі цього захочеться”.

ЯК ВЧАТЬСЯ СТАРШОКЛАСНИКИ ПОЛЬЩІ, ФІНЛЯНДІЇ, КАНАДИ ТА ШВЕЙЦАРІЇ – ШВИДКИЙ ОГЛЯД

Моделі старшої школи Британії та Австрії в дечому схожі. Після завершення базової освіти, яка в обох країнах є обов’язковою, учні мають декілька варіантів для подальшого навчання:

• піти до старшої школи та здобути академічну освіту, щоб далі вступати до університету;
• або обрати заклад професійної освіти, у якому опанувати певну спеціальність, далі йти на роботу чи в університет – така опція, як бачимо, нікуди не зникає.

У Міністерстві освіти і науки України разом із партнерами теж аналізують досвід різних країн та розповідають про нього освітянам і управлінцям. Під час стратегічної сесії щодо підсумкового етапу роботи над Стратегією реформи профільної середньої освіти учасники заходу дізналися про досвід Польщі, Фінляндії, Канади та Швейцарії.

Про роботу старшої школи в цих чотирьох країнах розповідав Дмитро Ливч, партнер компанії CIVITTA (аналізував дані за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”).

Дмитро Ливч порівняв школи за декількома критеріями – можливість вибору предметів, адміністрування та фінансування. Оскільки зараз в Україні найбільше розмов відбувається довкола:

• вибору та можливості формувати свою освітню траєкторію в учнівства;
• співвідношення обов’язкових предметів та курсів на вибір;
• відокремлення старшої школи від інших ланок;
• умов вступу до 10 класу;
• терміну навчання в школі – зупинимося на цих критеріях.

Для зручності помістили основні дані з аналітики Дмитра Ливча в таблицю. Також від редакції додали до неї плани України щодо профільної середньої освіти.

За словами Дмитра Ливча, у моделях чотирьох країн є багато подібних речей, але є і відмінності.

• Якщо порівнювати зміст навчання та можливість вибору предметів, то найбільш ліберальними моделями є Канада та Фінляндія, де учні мають можливість обирати більше предметів. У Польщі більшість предметів визначає адміністрація закладу.
• Адміністрування в кожній країні має свою специфіку та часто базується на тому, яким є їхній адміністративно-територіальний устрій. Як додає Дмитро, управління школами найчастіше відбувається на регіональному, районному та місцевому рівні.
• Фінансування, як правило, відбувається на місцевому рівні та частково із державного бюджету. Наприклад, у Польщі школи фінансуються із загальної субсидії й грантів із державного бюджету, а також власних коштів громад. У Фінляндії старшу освіту фінансує держава та муніципалітети. Подібне співфінансування працює в Канаді та Швейцарії.

“Як саме будуть впроваджені зміни в Україні – залежить від багатьох чинників і викликів, з якими стикається наша країна. Є великий ризик, що все не буде працювати одразу, як хотілося б. Але це не причина зупинятися, адже реформа довгоочікувана, а її концепція увібрала найкращі практики європейської освіти. Наприклад, реформа профільної середньої освіти в Україні концептуально відповідає тому, як працює старша школа в Британії”, – додає Надія Майбогіна.

Вивчення міжнародного досвіду не означає, що маємо скопіювати все до дрібниць в українські школи. Сподіваємося, що аналіз різних викликів та можливостей дасть змогу менш болісно та більш якісно реформувати нашу систему освіти.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: ccnow.sdsu.edu