Гімназія + школа ≠ ліцей? Чому створення ліцею в Сумах супроводжують протести та скорботна хода

Учні організовують акції протестів, а колектив збирається звертатися до міжнародних європейських фундацій за юридичною допомогою. Такі події супроводжують створення ліцею № 33 в Сумах.

Об’єднання гімназії № 1 і школи № 12 триває з грудня 2023 року. Наразі депутати міськради вже проголосували за створення ліцею. Для закладу також призначили директорку.

• За якими критеріями обирали керівника,
• як на створення ліцею реагує колектив гімназії
• та чи збережуть у ліцеї молодшу ланку – розповідаємо в статті від сумського медіа “Цукр” та “Нової української школи”.

А ще поділимося коментарями експерта Шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” Олега Фасолі про ситуацію навколо трансформації мережі закладів освіти в Сумах.

ЯК ОБИРАЛИ ДИРЕКТОРА ЛІЦЕЮ

Комунальний ліцей № 33 зареєстрували 7 травня 2024 року, а вже 22 травня депутати Сумської міськради проголосували за його створення. Директоркою ліцею обрали Ірину Губську. До цього пані Ірина очолювала школу № 12.

У лютому 2024 року Ірину Губську визнали винною в правопорушенні, повʼязаному з корупцією. Причиною звинувачення стало те, що в серпні 2023 року на сесії міськради під час голосування про передачу приміщень гімназії № 1 школі № 12, пані Ірина – директорка школи № 12 і депутатка Сумської міської ради – “маючи приватний інтерес, зумовлений перебуванням на посаді керівника закладу, на користь якого приймається рішення, узяла участь у розгляді питання та прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів”.

Ірина Губська не визнала своєї провини й подала на апеляцію. Нині рішення про звинувачення в корупції не скасовано і знаходиться на апеляційному розгляді.

[Редакція “Цукру” зверталася до пані Ірини, аби дізнатися докладніше про призначення на посаду директорки новоствореного ліцею, про плани щодо розвитку закладу, а також про те, як планують розв’язувати питання з молодшою ланкою. Втім, відповіді так і не отримали. Медіа “НУШ” та “Цукр” опублікують позицію пані Ірини та оновлять цей текст, щойно Ірина Губська погодиться на розмову].

Приміщення новоствореного ліцею – раніше тут навчалися учні гімназії та школи. Цукр / Денис Кривопишин

У доповідній записці до Сумської обласної військової адміністрації [далі – Сумська ОВА] від голови робочої групи з реорганізації закладів Олени Фролкової є алгоритм дій, за яким мали об’єднати заклади. В алгоритмі вказано, що призначення керівника нового закладу освіти в умовах воєнного стану відбувається без конкурсу на посаду.

“Якщо серед претендентів на посаду була не одна особа, то в будь-який спосіб проводять відбір. Головне, щоб обранець не був пов’язаний з адміністрацією того чи того закладу освіти. Бо це передусім морально-етична цінність”, – вважає директорка гімназії № 1 Лариса Симоненко.

Профільний заступник в. о. міського голови Артема Кобзаря, Станіслав Поляков, каже, що кандидатів на посаду директора розглядали за вимогами, які передбачені в Законі “Про повну загальну середню освіту”. “Серед двох офіційних кандидатів ми обирали за чинниками, які відповідають закону”, – коментує пан Станіслав.

За словами Лариси Симоненко, директорки гімназії, на зустрічах зі Станіславом Поляковим та керівницею Департаменту освіти і науки Вікторією Гробовою проговорювали, що на посаду директора обиратимуть третю особу, тобто чинні керівники гімназії та школи – закладів, які обʼєднуються – не зможуть очолити новостворений ліцей. Відтак колектив гімназії № 1 подав від себе іншу кандидатку – Світлану Клименко, вчительку хімії.

17 травня, під час зустрічі колективу гімназії з очільником міської адміністрації Олексієм Дрозденком, мама одного з учнів гімназії поцікавилася, за якими критеріями проводили відбір на посаду директора ліцею.

“Пан Олексій запитав: “Між ким і ким?” Прізвища кандидатів не оголошували, тож ми знаємо лише претендента, який подавався від нашого закладу. Наскільки мені відомо, на посаду директора подавалися і кандидати з інших закладів освіти, однак офіційної інформації про це немає”, – розповідає директорка гімназії.

Спортивний майданчик закладу. Цукр / Денис Кривопишин

Зі слів Станіслава Полякова, при відборі на посаду директора звертали увагу на релевантний досвід роботи у сфері освіти та на керівній посаді. Він акцентує, що людина, яка має більше досвіду роботи на керівній посаді, зможе розібратися в освітніх процесах.

“Ірина Губська працювала директоркою 12 школи з 2004 року. Світлана Клименко з 2022 року працювала вчителькою хімії в гімназії, до цього була викладачем-методистом у фаховому медичному коледжі.

Якщо порівнювати ці кандидатури, то засновник – Сумська міська рада – , можливо, спирався на стаж роботи та фахову освіту претендентів. Призначення директоркою Ірини Губської – правильний вибір, тому що в нас обмежені терміни й 1 вересня ліцей уже має повністю функціонувати”, – коментує Станіслав Поляков.

ПРОТЕСТИ, ЗВЕРНЕННЯ ТА СКОРБОТНА ХОДА: ЯК РЕАГУЄ ГІМНАЗІЯ

Колектив гімназії був проти ліквідації їхнього закладу освіти. За захистом прав представники гімназії зверталися до Офісу Президента, Міністерства освіти й науки України та Верховної Ради. Та у відповіді від ОП представникам гімназії повідомили, що питання, з яким вони зверталися, переадресували до Сумської ОВА, оскільки воно лежить у межах її компетенції.

Відповідь від Офісу президента. Лариса Симоненко

“Відстоювання прав у судовому порядку потребує значних коштів, тому будемо звертатися і до міжнародних європейських фундацій за безплатною юридичною допомогою”, – говорить Лариса Симоненко.

Директорка гімназії розповіла, що батьки й вчителі гімназії неодноразово зверталися до міської влади з питанням, які є підґрунтя для ліквідації їхнього закладу освіти? Конкретної відповіді вони не отримали. Представники міськради пояснили, що ліквідація двох закладів необхідна для організації навчального процесу.

“Батьки та педагоги приходили особисто роз’яснити, чому варто скасувати проєкт рішення про ліквідацію гімназії. Якщо хочете створити так званий ліцей № 33, який за статутом нічого спільного з реформою освіти не має, – створюйте, але нас не приєднуйте”, – каже Лариса Симоненко.

За словами Станіслава Полякова, до міськради надходила петиція від батьківського колективу гімназії проти реформації їхнього закладу освіти.

Приміщення ліцею. Цукр / Денис Кривопишин

“33 ліцей утвориться лише тоді, коли обидва заклади освіти [гімназія № 1, школа № 12] припинять своє існування юридично. Якщо ми їх не ліквідуємо, то першого вересня ніхто не прийде навчатися”, – пояснює Станіслав Поляков.

Водночас учні гімназії організовують акції протесту і виступають проти ліквідації їхнього закладу освіти, залучаючи колишніх випускників. Зокрема, діти записали відеопротест та влаштували скорботну ходу.

Хода проти об’єднання гімназії № 1 та школи № 12. Цукр / Артем Король

Хода викликала в громадськості бурхливі обговорення. Учасники пройшлися центральними вулицями міста з труною і поклали квіти біля пам’ятника Івану Харитоненку. Організатори перформансу пояснювали, що зробили це на знак поховання довіри до влади.

МОЛОДША ЛАНКА В ЛІЦЕЇ ЗАЛИШИЛАСЯ, АЛЕ “ПИТАННЯ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ”

Ще на початку реорганізації закладів освіти виникла суперечка щодо початкової ланки. Школа № 12 і представники Сумської МВА вважають, що “розпускати” молодшу ланку неприпустимо, адже це порушує права дітей.

Натомість колектив гімназії вважає, що збереження початкової ланки в закладі ускладнює роботу ліцею: збільшується навантаження на педагогів, навчальні приміщення будуть переповнені, виникнуть проблеми з харчуванням у їдальні та з перебуванням дітей і педагогів у сховищі. Зрештою, про те, що “початкова освіта в академічних ліцеях – це контрпродуктивний шлях” говорять і в МОН.

“Ми зустрічалися з керівником військової адміністрації. Перше питання, яке порушили, – створення ліцею з початковою ланкою суперечить ідеї реформи профільної середньої освіти. Через це наші міжнародні партнери переймаються щодо можливої втрати спільних напрацювань у міжнародних проєктах”, – каже Лариса Симоненко.

Втім, Станіслав Поляков каже, що питання поступового виведення молодшої ланки обговорюється, але на процес об’єднання школи й гімназії це ніяк не впливає.

“Наша мета – максимально зберегти всіх дітей та педагогів. Усе робиться за алгоритмом, тож не варто панікувати”, – вважає профільний заступник.

АДМІНІСТРАЦІЯ ГІМНАЗІЇ ШУКАЄ НОВЕ ПРИМІЩЕННЯ

Попри рішення міської ради про ліквідацію гімназії, адміністрація закладу хоче його зберегти. Вони зверталися до міської влади, аби їм надали інше приміщення. Директорка Лариса Симоненко пропонувала переглянути навчальні приміщення, які не мають попиту, або де одна школа знаходиться близько до іншої. Також представники гімназії ведуть перемовини й укладають меморандуми із закладами вищої освіти.

Фото: Вхід до навчального закладу. Фото: Цукр / Денис Кривопишин

У міськраді говорять, що надати гімназії окреме приміщення та відремонтувати його вартує значних коштів.

“Заклади вищої освіти й самі можуть створити ліцей на базі свого закладу і знати, що в ньому будуть навчатися їхні майбутні абітурієнти. На мою думку, якщо ми будемо чекати меморандуми або домовленості між гімназією й університетами, то просто будемо тягнути час”, – вважає Станіслав Поляков.

Активістка батьківського колективу гімназії № 1 Ольга Глущенко говорить, що після перших батьківських зборів уже в ліцеї подивилася на ситуацію під іншим кутом.

“На зборах ми проговорили, що для учнів і педагогів усе залишиться без змін, тому моя дитина залишається в ліцеї”, – каже вона. Ольга говорить, що батьки однаково контролюватимуть і спостерігатимуть за ситуацією, але зараз вони задоволені тими умовами, які є.

Радниця Артема Кобзаря з внутрішніх комунікацій Ірина Дяденко каже, що були зустрічі як із батьками, так і з педагогами. Нині питання з працевлаштуванням вчителів обох закладів і формуванням класів розвʼязали.

“Усі охочі учні залишаються в ліцеї, також зберегли педагогічний колектив. Тож зараз ці питання вирішені й ми можемо рухатися далі”, – говорить Ірина.

Пошук нового приміщення для керівництва гімназії поки під питанням, адже більшість учнів і педагогів написали заяви про перехід до ліцею № 33.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

За додатковими поясненнями “Цукр” звернувся до експерта Шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”, кандидата педагогічних наук, доцента Житомирського державного університету ім. Івана Франка Олега Фасолі. Пан Олег – один з авторів посібника з питань ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах “Нова школа в нових громадах”.

Експерт вважає, що протести гімназистів та колективу закладу відбуваються тому, що Сумська міська рада не пояснила дітям і батькам переваги створення ліцею в доступній формі.

“Якби засновник зрозуміло пояснив дітям, що відбувається, і що вони від цього виграють, а також показав план розвитку трансформації нового закладу – таких би похоронів не було”, – каже Олег Фасоля.

Експерт пояснює, що законодавство про освіту говорить, що мережу закладів освіти формує засновник – у цьому випадку Сумська міська рада.

“Засновник може ставити умови до закладів освіти дещо жорсткіші в порівнянні із законодавством. У Сумської міської ради немає зобов’язань утворювати ліцей зі структурним підрозділом гімназії чи початкової школи”, – говорить Олег Фасоля.

Залишити молодшу ланку, як виняток, можна, якщо це сільська місцевість, де школи розташовані далеко одна від одної. Транспортна інфраструктура міста дає змогу старшим школярам без проблем доїжджати до закладу освіти. “Тобто немає підстав для того, щоб засновники в обласних центрах робили такі винятки”, – додає експерт.

За його словами, рішення залишити початкову ланку може бути юридично вивіреним, однак із погляду організації навчання – не аргументованим.

“Залишити початкову й базову ланки – це просто зміна вивіски. В освітньому процесі нічого не зміниться, і діти не відчують покращення” – каже Олег Фасоля.

Таке реформування мережі закладів освіти Сум, на думку пана Олега, пов’язане з тим, що засновник як слід не розібрався в змінах, що мають відбутися в системі загальної середньої освіти.

Європейський досвід показує, що старша школа у всіх країнах Європи відокремлена.

“Основні причини, чому вона має бути відокремленою – інший освітній процес, він відрізняється від базової школи. Якщо ми зберігаємо базову школу, то методика навчання залишається та сама”, – говорить експерт.

Старші діти потребують інших умов навчання: санітарних кімнат, зон активного та пасивного відпочинку. Для профільного навчання в старшій школі заклади потребують іншої матеріально-технічної бази, що вимагає значних фінансових ресурсів.

“Якщо такі заклади як ліцей створювати з базовими школами й гімназіями, то з’явиться необхідність колосально багато вкладати у всі заклади освіти”, – розповідає Олег Фасоля.

Експерт говорить, що відокремлення старшої школи дасть змогу її укрупнити, створити гарну матеріально-технічну базу. Також укрупнення закладів освіти призведе до того, що збільшиться кількість учнів, і заклади освіти зможуть забезпечити вільний вибір профільних предметів.

Софія Костенко, “Цукр”, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: Денис Кривопишин, “Цукр”

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.