Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

10 принципів, які допоможуть вчителю працювати краще. Частина 2

Коаліція з питань шкільної та освітньої психології США більше 10-ти років застосовує психологію під час навчання. Вона сформувала 20 принципів, корисних для викладання, та описала їх вплив на роботу в класі. У документі йдеться, зокрема, про мотивацію, соціальну взаємодію, ефективний мікроклімат у класі та оцінювання.

“Нова українська школа” публікує головні тези про другу десятку принципів.

Перші 10 принципів дивіться за цим посиланням.

Принцип 1. Очікування вчителів щодо своїх учнів впливають на їхні можливості в навчанні, мотивацію та результати

  • Найкраще, коли вчителі мають високі очікування щодо всіх учнів.
  • Учителі можуть постійно контролювати достовірність інформації щодо своїх очікувань. Якщо раніше учень не був успішним з якогось предмету – це не має формувати остаточну думку про нього. Це швидше має бути робочою гіпотезою, яку вчитель може спростувати.
  • Не треба формувати очікування щодо вмінь учнів, спираючись на приналежність до певної раси, статі чи соціального класу.

Учителі можуть робити самоперевірку і ставити собі запитання:

  • чи лише успішні в навчанні учні сидять на перших партах?
  • чи кожен має шанс взяти участь у дискусіях?
  • чи всі учні, незалежно від успішності, отримують однаково якісні відгуки на письмову роботу?

Принцип 2. Короткострокові й не надто складні цілі більше підвищують мотивацію, аніж довгострокові, загальні та складні

  • Визначення цілей – процес, за допомогою якого людина встановлює рівень продуктивності (наприклад, “Я хочу вивчати 10 нових слів щодня”). Це важливо для мотивації, тому що учні, які мають мету, можуть брати участь у діяльності, яка веде до досягнення цієї мети.
  • Як мінімум до підліткового віку, учням складно досягати цілей на далеке майбутнє.
  • Конкретні цілі (“Я виконаю сьогодні ще 20 додаткових завдань на 100%”) кращі, ніж загальні (“Я намагатимуся зробити все можливе”), оскільки їх легше визначити та контролювати.
  • Важливо поетапно записувати, як досягається навчальна мета. Записи варто регулярно перевіряти як учням, так і вчителю.
  • Вчителі можуть допомагати учням думати про більш віддалені цілі: визначати підзавдання, які приведуть до мети.

Принцип 3. Навчання поширюється на кілька соціальних контекстів

Учителі, які усвідомлюють потенційний вплив соціального середовища класу на учнів та освітній процес, можуть сприяти ефективній взаємодії між людьми та спілкуванню з учнями та між ними, а отже – впливати на навчання:

  • Чим більше вчителів знають про культуру учнів, тим краще вони зможуть сприяти ефективній навчальній взаємодії. Учителі можуть включати місцеву історію до уроків.
  • Важливо, щоб учитель сприяв розвитку “культури класу”, яка забезпечує спільні знання, цінності, переконання, поведінкові очікування та забезпечує безпечне середовище для всіх.
  • Встановлення зв’язків із сім’ями та місцевими громадами може допомогти зрозуміти культурний досвід учнів та сформувати спільні уявлення про навчання.

Принцип 4. Стосунки та спілкування мають вирішальне значення як для викладання, так і для соціально-емоційного розвитку учнів

  • Учителі можуть встановлювати не лише загальні та підтримувальні правила в класі, але також чіткі заборони проти жорстокого поводження в будь-якій формі.
  • Учителі відповідають за забезпечення позитивного соціального клімату, сприяння мирному вирішенню конфліктів між учнями, а також повинні вирішувати ситуації булінгу.
  • Учителі можуть включати уроки з основ спілкування до навчального плану. Наприклад, можна відпрацьовувати на уроках навичку формулювання запитань. Крім того, вчителі можуть просити учнів:

– докладно розкривати свої відповіді;

– брати участь у дискусіях з іншими учнями;

– ставити уточнювальні запитання;

– зчитувати невербальні сигнали.

Принцип 5. Психофізичний стан учнів впливає на освітні результати, навчання та розвиток

Емоційне благополуччя включає почуття власної гідності (самоусвідомлення, самооцінка), почуття контролю над собою та середовищем (самореалізація, контроль), загальні почуття благополуччя (щастя, задоволення, спокій), а також здатність адекватно реагувати на щоденні стреси.

Учитель відіграє ключову роль у створенні клімату, в якому всіх учнів цінують та поважають; усі мають можливість досягти успіхів у навчанні та отримувати підтримку; мати позитивні соціальні взаємини з дорослими та однолітками. Учителі можуть сприяти емоційному розвитку:

  • Використовувати емоційний словник, допомагати учням маркувати свої емоції (щастя, сум, страх, злість).
  • Моделювати належне вираження емоцій та реакцій.
  • Пояснити, як можна керувати емоціями (заспокоїтись і подумати, перш ніж діяти, глибоко дихати).
  • Сприяння емоційному розумінню інших (співпереживати та співчувати).

Принцип 6. Соціальної взаємодії та поведінки в класі можна навчити через ефективні правила

Є переконання, що правил дотримуються тільки ті, хто до цього готові. І що навчальне середовище покращиться, якщо тих, хто заважають навчанню, усунуть.

  • Насправді покращити соціальну поведінку можливо. Цього можна навчити. У ефективних класах правила включаються до соціального навчального плану, який вивчають упродовж року. Перші два тижні школи вважаються ключовими для встановлення правил та формування очікувань щодо поведінки.
  • Стратегії, які допомагають уникнути проблем із поведінкою, завжди кращі за ті, які намагаються змінити проблемну поведінку, коли вона проявилася.
  • Варто підтримувати і хвалити належну поведінку.

Принцип 7. Ефективне управління закладами освіти базується на встановленні та озвученні високих очікувань, послідовному вихованні позитивної взаємодії та забезпеченні високого рівня підтримки учнів

Учні мусять мати чітке розуміння правил поведінки та очікувань. Ці очікування мають бути відомі, часто й послідовно озвучуватися. Учні виграють від передбачуваної структури та високих очікувань як щодо навчальних досягнень, так і щодо поведінки в класі. Наприклад:

  • Безпечне й добре організоване середовище, передбачувані розклад і правила, які чітко пояснюються та послідовно виконуються, сприяють безпечному та впорядкованому навчанню, що зменшує розсіювання уваги та зосереджує її на навчальних завданнях.
  • Високих очікувань, особливо у наказовій формі, недостатньо для встановлення та підтримки позитивного та продуктивного навчального клімату. Найефективніші вчителі, школи та програми підкреслюють, що важливо розвивати підтримувальні стосунки з учнями.

Принцип 8. Формувальне та підсумкове оцінювання однаково важливі та корисні, але вимагають різних підходів та тлумачень

Формувальне оцінювання може покращити навчальні досягнення, якщо вчителі:

  • Чітко повідомляють цілі кожного уроку.
  • На уроці збирають інформацію про навчання кожного учня.
  • Використовують цю інформацію, щоби зрозуміти, що учні знають, чи для того, щоби щось змінити.

Учителі можуть підвищити ефективність формувального оцінювання:

  • Фокусуватися на встановленні цілей для учнів.
  • Визначати, чи зможуть учні досягнути цих цілей.
  • Думати, як вдосконалити свої вказівки в майбутньому.

Принцип 9. Навички, знання та вміння учнів найкраще вимірюються за допомогою оцінювання, яке базується на психології, з чітко визначеними стандартами якості та правдивості

Як учителі можуть покращити якість оцінювання:

  • Ретельно узгоджувати оцінювання з тим, чого вони навчають.
  • Використовувати достатню кількість та різноманітні питання з теми.
  • Аналізувати, чи є надто важкі або надто прості запитання, які не дають оцінку знань (наприклад, запитання, на які всі учні відповіли правильно).
  • Ухвалювати важливі рішення за кількома типами оцінювання замість одного тесту.

Принцип 10. Щоби зрозуміти оцінки, потрібна чітка та об‘єктивна інтерпретація

Важливо розуміти сильні та слабкі сторони будь-якого типу оцінювання.

Ось, на що потрібно звернути увагу під час оцінювання:

  • Що саме вимірюємо?
  • На якому порівнянні базується оцінювання? Порівнюються учні один з одним? Чи відповіді порівнюються з прийнятними / неприйнятними, які визначили вчителі?
  • Які критерії для рівнів і стандартів? Чи класифікуються оцінки за рівнями чи склав / не склав?

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення