Напишіть нам

Всі теми

Психологія для школи – 10 принципів, які допоможуть вчителю працювати краще

Коаліція з питань шкільної та освітньої психології США більше 10-ти років застосовує психологію під час навчання. Вона сформувала 20 принципів, корисних для викладання, та описала їх вплив на роботу в класі. У документі йдеться, зокрема, про мотивацію, соціальну взаємодію, ефективний мікроклімат у класі та оцінювання.

“Нова українська школа” публікує головні тези про перші 10 принципів.

Про другу десятку принципів читайте за цим посиланням.

Принцип 1. Те, що учні думають про свої інтелектуальні здібності, впливає на їхнє навчання

Варто допомагати учням усвідомити, що їхні інтелект та вміння можна вдосконалити завдяки зусиллям і досвіду.

  • Учитель може пояснити, що невдача із завданням – не привід вважати себе нездібним. Результати можна покращувати.
  • Не варто хвалити учня за швидке виконання простих завдань – так учень може пов’язувати інтелект зі швидкістю та малими зусиллями. Похвала за успіх у розв’язанні легкого завдання може підірвати мотивацію: ”Чому вчитель хвалить мене за таке легке завдання?”.
  • Похвала має бути пов’язана з зусиллями чи успішними стратегіями, а не здібностями.
  • Пропонувати допомогу варто всім учням, тому що допомога окремому учню, який зазнав невдачі, може бути розцінена як сигнал про його низькі здібності (особливо, коли інші учні не отримують допомоги).

Принцип 2. Знання, які учні мають на момент навчання, впливають на подальше навчання

Інколи те, що діти вже знають, суперечить тому, що вони вивчають (наявні помилкові знання).

Що може зробити вчитель:

  • Стимулювати учнів взяти активну участь у прогнозуванні рішень або процесів, а потім довести, що ці рішення неправильні.
  • Ознайомити учнів із достовірною інформацією або даними, які суперечать їхнім неправильним уявленням.

Принцип 3. Когнітивний розвиток та навчання учнів не обмежуються загальними етапами їхнього розвитку

Те, який навчальний досвід може бути доречним і актуальним, не обов’язково визначається віком. Тобто не тільки від віку залежить те, як учень вміє пізнавати або мислити.

Що може вчитель:

  • Заохочувати до мислення на знайомі теми. Наприклад, учні краще розуміють матеріал, який читають, і краще пишуть твори, коли мають знання щодо теми читання чи написання.
  • Об’єднувати дітей із різним рівнем знань у групи, щоби забезпечити взаємодію.

Принцип 4. Навчання відбувається в контексті, тому поширення навчання на новий контекст не є спонтанним і потребує допомоги

Учителі можуть підтримувати поширення знань та навичок учнів на різні контексти. Найкраще це зробити так:

  • Сприяти навчанню через розуміння, а не запам’ятовування елементів. Наприклад, у біології запам’ятовування властивостей вен і артерій не рівнозначне розумінню, чому вони мають ці властивості. Розуміння має вирішальне значення: “Уявіть собі спробу спроєктувати артерію. Чи буде вона пружною? Чому так або ж, чому ні?”.

Коли експерти працюють зі знаннями, вони об’єднують факти навколо загальних принципів. Наприклад, експерти з фізики підходять до розв’язання проблем за допомогою основних принципів чи законів, які застосовуються до проблеми, а початківці зосереджують увагу на рівняннях та підстановці чисел до формул.

  • Покажіть, як знання можна застосувати в реальному світі (наприклад, використовуючи множення та ділення для визначення вартості покупки в магазині). Забезпечте ситуації, в яких учні можуть використовувати та застосовувати знання.

Принцип 5. Здобуття довгострокових знань та навичок багато в чому залежить від практики

Щоб інформація перемістилася з короткострокової до довгострокової пам’яті, потрібна практика. Хоча формат вікторин, як правило, націлений на успіх, він не довгостроковий. Ефективні практичні завдання в класі:

  • Тести. Значення тестування або будь-яких практичних вправ зростає, якщо їх застосовувати часто або використовувати через певні проміжки часу. Особливо ефективні короткі тести з відкритими запитаннями, оскільки вони передбачають, що учні не лише використовують інформацію з довгострокової пам’яті, але й генерують на її основі нову.
  • Вправи на повторення. Виконуйте схожі завдання або ж розв’язуйте одне завдання різними методами.

Принцип 6. Чіткий, вчасний і зрозумілий зворотний зв’язок від учителя важливий для навчання

Якість навчання можна покращити, якщо учні регулярно отримуватимуть конкретні та своєчасні відгуки про роботу. Регулярні відгуки не дадуть учням опустити руки під час навчання. Відгук “ти добре працював” не є ні конкретним, ні зрозумілим, та не підвищує мотивацію.

Відгуки найбільш ефективні, коли дають інформацію про поточний рівень знань і пов’язують продуктивність учнів з освітніми цілями. Наприклад:

  • Що учні можуть зробити в майбутньому для досягнення цілей. Замість загальних зауважень, таких як “чудово впорався” або “здається, нічого не вдалося”, вчителі можуть робити більше спрямованих коментарів, які вказують на те, що вдалося добре цього разу, і як можна покращити роботу наступного.
  • Відгуки на тести передбачають правильну відповідь, якщо учні відповідають неправильно, або пораду, яка допоможе їм самостійно знайти правильну відповідь. Вчасне надання відгуку допомагає навчанню і, як правило, підвищує його ефективність.
  • Учні зазвичай реагують краще, якщо відгук про їхню роботу містить мінімум негативу та вирішує важливі аспекти їхньої роботи, на відміну від негативної оцінки, яка зосереджена на успішності.
  • Коли учні вивчають нове або розв’язують поточне завдання, часта похвала – дуже важлива, і коли прогрес стає очевидним, заохочення має велике значення.

Принцип 7. Управління своєю поведінкою допомагає навчанню, а навичок такої саморегуляції можна навчити

Учителі можуть допомогти учням здобути навички саморегуляції, впроваджуючи методи навчання для підвищення уваги, організації, самоконтролю, планування та запам’ятовування. Це може значно полегшити навчання.

Учителі можуть:

  • чітко вказувати учням цілі уроків та завдань;
  • розбити завдання на менші компоненти та чітко викласти критерії його успішного виконання;
  • допомогти учням планувати,виявляти та оцінювати коротко- та довгострокові наслідки рішень;
  • використовувати сигнали під час обговорення нових ідей, щоби попередити учнів, що зараз буде важлива інформація, аби привернути увагу;
  • організувати заняття так, щоб учні мали можливість інтенсивно фокусувати свою увагу, а після – отримували більш соціально інтерактивні методи навчання.

Принцип 8. Заохочення учнів до творчої діяльності

Всупереч традиційній думці, що креативність – стала риса (у вас це є або нема), творче мислення можна розвивати й підтримувати.

  • Педагоги можуть надавати учням широкий спектр підходів до виконання та розв’язання завдань, оскільки іноді використання деяких концепцій не може дати відповідь на конкретне запитання.
  • Учителі мають підкреслити цінність різноманітних поглядів, вказати, що саме це дає поштовх дискусії.
  • Вони також не мають вважати креативних учнів деструктивними; навпаки, учнівський ентузіазм може бути спрямований на розв’язання реальних проблем або ж дати змогу учням займати лідерські ролі під час виконання певних завдань.

Творчий процес часто неправильно трактують як стихійний або навіть легковажний, проте дослідження свідчать, що креативність та інновації – це результат дисциплінованого мислення.

Ось, що може сприяти розвитку творчості:

  • Зміна активностей через додавання вказівок до завдань: створи, винайди, відкрий, уяви, передбач.
  • Методи, які зосереджені на запитаннях і ставленні під сумнів усталених переконань, формуванні незвичних зв’язків, критичному вивченні ідей та варіантів.

Принцип 9. Учні навчаються краще та займаються творчістю із задоволенням, коли внутрішньо, а не зовнішньо вмотивовані досягати більшого

Внутрішня мотивація означає займатися чимось заради себе. Для цього треба почуватися компетентним та незалежним. Такі учні працюють над завданнями, тому що їм подобається. Іншими словами, участь є їхньою власною нагородою й не залежить від похвали чи оцінки. Вони також відчувають себе більш ефективними й не обтяжені відчуттям тривоги. З іншого боку, учні, які більш умотивовані зовні, можуть бути орієнтовані на винагороду й навчитися поверхнево або втратити інтерес до навчання через занадто інтенсивний тиск.

Утім, чимало експериментальних досліджень вказують, що за правильного використання зовнішня мотивація – дуже важлива для отримання позитивних результатів навчання.

  • Оцінки. Вчителі можуть підкреслювати інформаційну частину (зворотний зв’язок), а не контроль (нагородження / покарання).
  • Варто давати учням можливість обирати активності, брати участь у встановленні правил.
  • Оскільки внутрішня мотивація передбачає отримання завдання, яке хочеться виконати заради себе, вчителі можуть давати завдання на креативне розв’язання проблем.
  • Підтримка внутрішньої мотивації учнів для досягнення результату не означає, що вчителям треба повністю відмовитися від використання нагород та заохочень. Важливо пояснити, що деякі завдання спочатку можуть бути нецікавими, але вимагають постійної, іноді втомлювальної залученості до навчання. Як тільки учні засвоять новий матеріал, нові навички можуть стати їхньою нагородою.

Принцип 10. Учні проявляють наполегливість у виконанні складних завдань і опрацьовують інформацію більш змістовно, коли націлені на досягнення майстерності, а не успіху

Цілі – причина, чому учні беруть участь у навчальних активностях. Дослідники виділили два типи цілей: майстерності та ефективності. Цілі майстерності орієнтовані на освоєння нових навичок або підвищення рівня компетентності. А учні, які мають цілі ефективності, хочуть показати, що мають адекватні здібності, або ж уникають завдань, щоби приховати низький рівень.

Способи організувати навчання, які сприяють цілям майстерності:

  • Під час оцінювання роботи учня спробуйте підкреслити індивідуальні зусилля, прогрес та вдосконалення, як порівняти з минулими показниками. Не варто порівнювати учня з іншими.
  • Оцінки найкраще повідомляти індивідуально.
  • Варто уникати слів “ідеально”, “блискуче” та “вражає”. Ці слова не допоможуть зрозуміти, як виконати інше завдання так само добре.
  • Заохочуйте учнів обговорювати помилки або неправильні відповіді. Це можливість навчатися, а не джерело оцінювання або доказ здібностей. Якщо вчителі надто зосереджуються на ідеальних відповідях (хвалять) і роблять помилки занадто помітними (наприклад, червоні позначки в роботі), учні можуть припинити цінувати помилки й розглядати їх як частину навчання.
  • Індивідуалізація темпу навчання. Деяким учням потрібен додатковий час, щоб опанувати матеріал. Якщо дати учням можливість брати участь у встановленні термінів виконання завдань та моніторингу власного прогресу, це допоможе зосереджуватися на процесі (здобувати майстерність) і дасть результат.
  • Співпраця – один із найкращих способів просування орієнтації на майстерність. Замість того, щоби використовувати співпрацю та конкуренцію як несумісні засоби навчання в класі, вчителі можуть іноді використовувати метод змішування груп, які конкурують між собою, для досягнення спільної мети.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – SergeyNivens, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення