Напишіть нам

Всі теми

30 кроків до Нової української школи. Інтерв’ю з розробницями онлайн-курсів

Як зробити школу успішною? Що робити, аби діти із задоволенням йшли на уроки, а батьки і громада були по-справжньому залученими до життя школи? Як протидіяти конфліктам і створити центр медіації в школі? Цикл онлайн-курсів “30 кроків до Нової української школи: навчаємо громадянина” пропонує практичні вправи й поради про це.

Він складається з чотирьох курсів:

  • “Стартуємо до успішної школи”;
  • “Успішне вчительство - прості рецепти на щодень”;
  • “Секрети успішного директора і директорки”;
  • “Школа і громада для дитини”.

20 січня відкрився перший базовий курс “Стартуємо до успішної школи”. 

Його важлива особливість – те, що його можуть пройти і вчителі, і директори, і батьки, і навіть учні. Себто всі зацікавлені в розбудові демократичних цінностей у школі.

За опрацювання кожної теми курсу та виконання всіх завдань користувачі отримують цифрові відзнаки з описом навчальних результатів. Зібравши 22 відзнаки, учасник отримає сертифікат про успішне завершення навчання. Його можна зараховувати як офіційне підвищення кваліфікації для вчителів у розмірі 30 годин (1 кредит ЄКТС).

“Нова українська школа” поговорила з кількома з розробниць циклу курсів про те, на основі якого досвіду базуються поради, які практичні завдання він пропонує  та чого очікують від шкіл, які його пройдуть.

Розробниці:

  • Ольга Боярчук, завідувачка відділу виховної роботи та позашкільної освіти, старша викладачка КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів” (Біла Церква);
  • Юлія Єлфімова, тренерка, координаторка проєктів ГО “Центр євроініціатив” (Суми);
  • Світлана Королюк, завідувачка кафедри менеджменту освіти Полтавського ОІППО ім. М.В.Остроградського;
  • Людмила Микитюк, методистка відділу виховної роботи та позашкільної освіти, викладачка в КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”.

Переглянути весь перелік розробниць і розробників, а також отримати їхні автографи можна за цим посиланням.

НАВІЩО ПОТРІБЕН БАЗОВИЙ КУРС

Програма підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа” реалізується з 2016 року. Уже 5 хвиль шкіл пройшли цю програму, впроваджуючи демократичні зміни в школах із тренерською підтримкою. Зрештою, назбирався настільки об’ємний багаж матеріалів та досвіду, що його треба було поширювати.

“До того ж ми часто чули від шкіл, які не потрапили в програму за конкурсом, що вони також хочуть долучитися. А ми знаємо, що педагоги більше вірять своїм колегам, аніж наставникам”, – пояснює Світлана Королюк.

Так, 2 роки тому виникла ідея створити цикл онлайн-курсів. Усі вправи, практики, поради, досвід та матеріали тренерів та тренерок, які зібрані в курсах, – прикладні та відпрацьовані зі школами.

“Школи часто просили: “Дайте нам готовий рецепт для розв’язання проблеми”, – говорить Ольга Боярчук. – Наприклад, як розібратися з батьками й налагодити партнерство. Ми завжди казали, що не дамо готових відповідей на запитання, а шукатимемо їх разом. Так, виявляли запитання, які турбують школу, що в неї успішного, і разом розробляли план дій, втілювали його й консультували. Далі – формували успішні практики, які й увійшли в курс”.

Серед проблемних запитань – робота з батьками, громадою та вчителями. На ці виклики в першому курсі є відповіді або описаний досвід школи, у якій їх подолали.

Інший виклик – розвиток учнівського самоврядування. У навчальному матеріалі  є пояснення, як чинити за різних умов: коли самоврядування є, але працює тільки з адміністрацією, коли його немає чи коли воно вже щось робить.

“Школи, які хочуть пройти курс, можуть також працювати над цим у команді. Адже там є додаткові практичні завдання, які передбачають залучення представників шкільної громади до спільної діяльності. Наприклад, аналіз проблеми, аналіз конфлікту й метод, який можна використовувати, прописані кроки, що мають зробити представники громади, або пропозиція зібрати всіх представників”, – говорить Юлія Єлфімова.

У курсі є помічники – діти Макс і Софія. Кожен так званий сюжет починається з діалогу між ними. Діти простою мовою розповідають, про що йтиметься, які питання порушуватимуть, дають запитання для зацікавлення, розповідають про приклад школи, де навчаються.


“Так ми хотіли зробити акцент на впливі учнів на зміни в школі. Коли ми приїжджали до шкіл, то завжди наголошували, що збиратися треба всім представникам шкільної громади й не забувати про учнів. Вони головні на наших зустрічах. Натомість, у школах зазвичай навпаки”,– каже Ольга.

Розробниці пригадують, як в одній зі шкіл, яка брала участь у програмі “Демократична школа”, учні вплинули на зміну стилю викладання вчительки. Коли вони дізналися, що урок може бути наповнений інтерактивними методами і вправами, вирішили пояснити педагогині, що їм не подобається, долучили адміністрацію й батьків.

Спочатку вчительці, кажуть, було не дуже комфортно, але вона витримала процес домовленостей, використовуючи вправи, які пропонують у курсі. Завдяки цьому на її уроках почали працювати в групах та використовувати інтерактивні методи.

ПРО ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Й ПОСІБНИК

“На платформі Прометеус у нас ще є посібник “30 кроків до НУШ” (доступний для тих, хто зареєстровані на платформі Прометеус, – ред.), на якому побудовані всі 4 курси. Посібник –незалежний від курсів. У ньому є вправи, які можна проводити офлайн.

Але в курсі практичні та інтерактивні вправи більше призначені для інтерактиву на комп’ютері. Це коли я, як учасниця курсів, читаючи якийсь текст, можу розв’язати кросворд, який відповідає цьому тексту, або скласти пазл, який складатиметься в якесь поняття”, – пояснює Людмила Микитюк.

Також у курсі використовували такі застосунки: LearningApps, Drag and drop, WordCloud та інтерактивні дошки, які пропонувала платформа Prometheus. Наприклад, є вправа “Діамант цінностей”, у якій учасник має побудувати пріоритетність із 9-ти цінностей у формі діаманту. Наприкінці є висновок: у кожного діамант буде різний з огляду на те, що важливе й цінне на цей момент для тієї чи іншої людини.

Інша вправа – “Узи співпраці”, яка розширено представлена в посібнику. Авторки пояснюють, що вона допомагає знайти порозуміння між різними категоріями людей у школі.

Система така: треба зібрати якнайбільше представників учасників освітнього процесу: батьки, учні, вчителі, адміністрація. Кожна група має написати на плакаті, яку роль відіграє в освітньому процесі. Опісля – прописує вимоги до інших груп. Тоді треба домовлятися, кожна група має поговорити з усіма іншими. Якщо їм вдається дійти спільної думки, вони протягують спеціально підготовлену нитку або шнурок, закріплюючи, що домовилися.

“Здавалося б, що таке “домовитися”? Ми вам обіцяємо це, а ви нам – те. Що батькам заважає озвучити проблеми на класних зборах? Але це не та ситуація. Звісно, бувають критичні моменти, коли не можуть домовитися, бо хтось впирається. Але найцінніше тут – перемовини. Коли ми обговорюємо, що можемо зробити й чого хочемо. Після домовленостей складають угоду й вирішують, як реалізовуватимуть це в шкільному житті”,– розказує Світлана.

Також учасники вправи вчаться говорити конкретними категоріями і правильно формулювати свої вимоги, аби їх почули і зрозуміли.

“Коли представники кожної групи прописують свої ролі та функції, то інші можуть запропонувати додаткові ролі та функції, – каже Юлія. – Це чудовий простір для обговорення. Чи насправді учні мають тільки навчатися й гарно поводитися? Чи в них є додаткові функції, щоби впливати на те, що відбувається в школі, на ухвалення рішень?”.

ПРО НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ І КОНФЛІКТИ

“Ненасильницьке спілкування й конфлікти –складна й велика тема. Однак курс має легко сприйматися. Тому інформація кристалізована й відфільтрована. Ми намагалися донести до слухачів, що конфлікти мають нейтральну природу. Вони не погані й не негативні, а головне в них те, як ми над ними працюємо в шкільній громаді. Це може допомогти трансформувати їх і втілити позитивні зміни”,– розповідає Юлія.

Наприклад, у розділі про це є практичні вправи, як можна проаналізувати конфлікт і визначити власні емоції. Також пропонують вправи, які можна проводити з учнями, щоби ті вчилися аналізувати й розуміти конфлікт, його природу, як можна над ним працювати й мирно вирішувати.

Ненасильницьке спілкування випливає з розуміння конфлікту. Це один з інструментів попередження конфліктів. Йдеться про те, як висловлювати почуття та емоції, власні потреби, щоб інша сторона могла почути та зрозуміти вас. Як показати людині, що ми розуміємо її потреби, почуття, як побудувати ненасильницьке спілкування.

Також є вправа “Дзеркало емоцій”, яку можна виконувати офлайн: треба “віддзеркалювати” одне одного – тобто повторювати те, що говорить інший, щоби відчути і зрозуміти його / її емоції та почуття.

“Є ще один інструмент вирішення конфліктів – шкільна медіація. Ми розповідаємо, що це таке, чому вона корисна для вирішення конфліктів, й акцентуємо на компетентностях медіатора.

Наприклад, медіатор має вміти перефразовувати те, що каже сторона конфлікту, слухати уважно й виокремлювати конфлікт від емоцій, говорити нейтральною мовою. Також є поради, як створити таку службу, з чого почати, які документи потрібні, як навчати дітей. У сюжеті також показаний приклад однієї зі шкіл, яка запроваджувала медіацію – і їй вдалося”, – ділиться Людмила.

ПРО СЕКРЕТИ УСПІШНИХ ДИРЕКТОРІВ

Ще одна тема, яка висвітлюється в циклі онлайн-курсів, – як працюють успішні директори шкіл. Про це йтиметься в другому курсі “Секрети успішного директора й директорки”, який відкриється на платформі Прометеус. Він про те, що адміністрації важливо працювати зі шкільним самоврядуванням.

“Здебільшого, самоврядування в школах є. Інше запитання, як воно працює. Традиційно склалося, що дні самоврядування – це просто проведення уроків у початковій школі, що діти не впливають на рішення, а самоврядування – це активні учасники заходів у місті чи в громаді. Натомість, директор має пояснити, що таке активна участь, показати, як це – спільно ухвалювати рішення, що впливають на життя школи. Це розвантажить його й допоможе зробити школу кращою”,– говорить Світлана.

Також ідеться про те, як розвивати батьківське самоврядування й що вчителі на спільних зборах можуть ініціювати, пропонувати й ухвалювати рішення. А ще директори мають знати, що мусять приймати учасників учнівського самоврядування одразу, як у тих виникає в цьому потреба (згідно з законом “Про повну загальну середню освіту”). Крім того, зобов’язання директора – підтримувати самоврядування.

У курсі пояснюють, що таке автономія школи, як реалізувати це на практиці, як узяти на себе відповідальність. Є також інформація про командну роботу, вправи про побудову команди та її формування – аби всі пізнали одне одного, подружилися, почули. Для директора представлені інструменти самодіагностики – який у нього / неї стиль керівництва і як його можна змінювати та розвивати.

ЧОГО ОЧІКУЮТЬ ВІД ДИРЕКТОРІВ, УЧИТЕЛІВ, ГРОМАДИ

“Нова українська школа” запитала розробниць, якими вони бачать шкільні громади після того, як ті пройдуть цикл курсів “30 кроків до НУШ: навчаємо громадянина”.

“Тематика, з якою ми працювали в школах і яку включили до курсу – це зміна викладання. Кожен учитель на своїх уроках має формувати компетентності. Одна з них – громадянська. Але коли ми запитуємо у вчителів в інституті післядипломної освіти, що змінилося у їхньому викладанні, коли вони дізналися, що треба формувати таку компетентність, їм важко відповісти.

А от коли вони пройдуть курс “Успішне вчителювання – прості рецепти на щодень” із циклу онлайн-курсів, то знатимуть конкретні вправи і зможуть використовувати їх на уроках. Тоді в них точно зміняться бачення, підхід і стиль викладання”,– говорить Ольга.

Також вона мріє, щоби кожен і кожна мали можливість брати участь у всіх шкільних процесах, які їх стосуються. І не просто брали участь, а були компетентними. В ідеалі – школа і громада даватимуть можливість усім формувати компетентності.

Світлана мріє, щоби після пройденого циклу курсів усе, що стосується школи, вчителів, директорів, учнів і батьків, було з додатком “демократичні”. А люди подивилися на себе збоку, провели самодіагностику й демократично рухалися вперед. Це стосується уроків, взаємостосунків, спільного ухвалення рішень, розвитку самоврядування.

“Я мрію, щоб учителі застосовували знання, вправи й поради, які є в курсах. Аби вони не пройшли повз учителів. Хочу, щоб отримання сертифіката на 30 годин не було єдиною ціллю”, – говорить Людмила.

“А я мрію, щоби курси пройшли не тільки вчителі, а вся громада, – каже Юлія. – Щоби до них прийшло усвідомлення, що в школі вже працює, а що треба змінити. Мрію, щоб у школі працювала команда, щоб у кожного був простір висловитися й ніхто не боявся це зробити, щоби чули одне одного, щоби були процедури, про які знають усі, і розуміння, що на ухвалення рішень може впливати вся громада. Щоби школа була живим організмом.

І те, якою буде школа, залежало від кожного, хто в ній є”.

Цикл курсів розроблений у межах Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, яку реалізовує Європейський центр ім. Вергеланда та Міністерство освіти й науки України за підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії. Імплементаційні партнери програми – Центр освітніх ініціатив (Львів) та ІСАР “Єднання” (Київ).

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – pressmaster, Depositphotos

Інші фото надані “Демократичною школою”

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Благодійною організацією  “Центр освітніх ініціатив” та “ІСАР Єднання” і фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії”.

Матеріали за темою

Обговорення