Більше, менше чи дорівнює: скільки предметів вивчають українські діти порівняно з учнями в Польщі й Англії (докладна аналітика)

Заява міністра освіти і науки Оксена Лісового про необхідність скорочення – оптимізації, або ущільнення, – кількості навчальних предметів у середній школі викликала хвилю суспільного обговорення цієї теми. Водночас вчителі радять пам’ятати, що кількість предметів не дорівнює кількості годин, відведених на їхнє вивчення. Однак і запровадження інтегрованих курсів, і вилучення певних предметів із програм вимагають серйозних змін на різних рівнях.

Ідея скорочення кількості предметів лякає деяких батьків, які вважають, що в такий спосіб їхні діти недоотримають тих знань, які необхідні для конкурентоспроможності на європейському ринку праці. Натомість інша частина батьків вважає непотрібними години предметів основ здоровʼя, трудового навчання, художньої культури тощо у розкладах своїх дітей.

“Нова українська школа” вирішила з’ясувати, які предмети пропонують зараз типові освітні програми в Україні, а також – для порівняння – в Англії та Польщі.

ТИПОВІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, АВТОНОМІЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ Й ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ РОЗКЛАДУ В УКРАЇНІ

Кількість предметів на різних рівнях навчання визначають відповідні типові освітні програми, затверджені Міністерством освіти і науки України:

1. Початкова школа (НУШ, 1-4 класи, І ступінь):

• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 клас);
• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна (1-2 клас);
• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (3-4 клас);
• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна (3-4 клас).

2. Базова середня школа (5-9 класи, ІІ ступінь):

• Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (НУШ, чинна для 5 класів з 1 вересня 2022 року, для 6 – з 1 вересня 2023 року, для 7 – з 1 вересня 2024 року тощо);
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджена 2011 року, повторно затверджена 2018 – актуальна для учнівства, яке у вересні 2022 перейшло до 6-9 класів);

3. Старша школа (ІІІ ступінь, 10-11 класи):

• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

У всіх програмах години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються (по 3 години на тиждень на всіх рівнях). Неврахування фізкультури створює ілюзію того, що діти навантажені менше, ніж є насправді: уроки фізкультури неможливо поставити для всіх, наприклад, останніми, тож після фізичних вправ учні часто мусть поспішати на уроки з природничих чи гуманітарних дисциплін, зокрема й на контрольні.

У типових освітніх програмах для 5-9 класів від 2011/2018 року й для 10-11 класів перелік освітніх галузей дещо відрізняється від сучаснішого (НУШ).

Крім того, варто пам’ятати, що учні різних рівнів навчання мають різну тривалість уроків, визначену статтею 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”: “Безперервна навчальна діяльність учнів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2-4 років навчання), 45 хвилин (5-12 років навчання), крім випадків, визначених законодавством”.

Інтегровані курси: досвід Нової української школи

Уже на першому ступені навчання школи мають вибір між двома типовими освітніми програмами – під загальною редакцією Олександри Савченко й Романа Шияна. Також існують окремі навчальні програми з мов корінних народів та національних менших й української мови для відповідних шкіл.

Зокрема, освітня програма Шияна не передбачає вивчення інформатики в 1-2 класах, натомість за програмою Савченко вивчення цього предмета розпочинається у 2 класі.

Програма Олександри Савченко пропонує такий перелік предметів і розподіл годин у 1-4 класах:

Предмет “Українська мова”, по суті, є інтегрованим курсом, який передбачає оволодіння навичками читання й письма. Докладніше про досвід запровадження такого курсу в НУШ читайте у нашій статті.

Інтегрований курс “Я досліджую світ” охоплює природничу, громадянську та історичну, соціальну та здоров’язбережувальну освітні галузі (теми “Людина”, “Людина серед людей”, “Людина в суспільстві”, “Людина і світ”, “Людина і природа”).

Технологічній освітній галузі відповідає предмет “Дизайн і технології” (до певної міри він співвідноситься із концептуально старішим предметом “Трудове навчання” і спрямований на те, щоб навчати учнів створювати вироби за інструкцією, добирати природні й штучні матеріали, поєднувати у виробі естетичні й функційні характеристики тощо).

“Мистецтво” також є інтегрованим курсом, однак у програмі Савченко зазначено: “Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі”. Отже, школа може “розділити” мистецтво на 2 предмети, а отже, збільшиться й кількість предметів у розкладі учнів – при цьому кількість державно фінансованих годин на їхнє вивчення не зміниться.

За програмою Романа Шияна кількість предметів менша – через згадану відсутність окремої інформатики в 1-2 класах та інтеграції технологічної освітньої галузі з іншими в межах предмета “Я досліджую світ”. Щодо цього в програмі є такий коментар: “Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого
предмета: мовно-літературна – 2; математична – 1; природнича, технологічна, соціальна і здоровʹязбережувальна, громадянська та історична – разом 4; інформатика – 1 (у 2 класі)”.

Так само, як і за програмою Савченко, “Мистецтво” може бути інтегрованим курсом або окремими предметами.

З огляду на граничне тижневе навантаження (включно із фізкультурою) кількість уроків на день на п’ятиденній формі навчання у 1-4 класах становить:

• 1 клас: два дні по 4 уроки, три дні по 5 уроків;
• 2 клас: щодня по 5 уроків;
• 3 клас: чотири дні по 5 уроків, один день – 6 уроків;
• 4 клас: чотири дні по 5 уроків, один день – 6 уроків.

Дві типові програми й навантаження у базовій середній школі

Учні, які перейшли до 6 класу у 2022 році і не є частиною пілотування НУШ, а також старші від них продовжують навчання за Типовою освітньою програмою, затвердженою 2011 року і перезатвердженою у 2018.

Таблиця нижче дає уявлення про навчальне навантаження й кількість предметів у школярів і школярок, які вчаться зараз у 6-9 класах загальноосвітніх середніх шкіл з українською мовою навчання без певного поглибленого профіля.

Так само, як і в початковій школі, курс “Мистецтво” може бути інтегрованим або розбитим на два предмети – “Музичне мистецтво” і “Образотворче мистецтво”, однак наведений вище навчальний план пропонує розділяти предмети для 6-7 класів й інтегрувати для 8-9.

У межах галузі “Суспільствознавство” у 5 класі вивчають курс “Історія України” (“Вступ до історії”), а в 6 – інтегрований курс “Всесвітня історія. Історія України”.

Збільшення кількості предметів з 7 класу відбувається завдяки розділенню математики на алгебру та геометрію, уведення хімії та фізики, а в 9 класі додають також “Основи правознавства”.

Відповідно до цього навчального плану, кількість навчальних предметів (з фізкультурою) в учнів складає:

• у 6 класі – 14;
• у 7 класі – 18;
• у 8 класі – 17;
• у 9 клас – 18.

Зважаючи на граничне тижневе навантаження (включно із фізкультурою), максимальна кількість уроків на день на п’ятиденній формі навчання у 6-9 класах може становити:

• 6 клас: один день – 6 уроків, чотири дні – по 7 уроків;
• 7 клас: щодня по 7 уроків;
• 8 клас: чотири дні по 7 уроків, один день – 8 уроків;
• 9 клас: чотири дні по 7 уроків, один день – 8 уроків.

Ураховуючи, що уроки в українських школах починаються переважно о 8:00 – 8:30, сьомий урок закінчується близько 14:30 – 15:05.

Відповідно до планів, поглиблене вивчення певних предметів здійснюють завдяки перерозподілу годин – наприклад, у навчальному плані з поглибленим вивченням іноземних мов є предмет “Друга іноземна мова” з 5 класу (2 години на тиждень), а кількість годин на “Першу іноземну мову” збільшена з 2 до 5 – це години, зокрема, з’являються завдяки зменшенню годин на вивчення “Мистецтва” (в усіх класах), “Основ здоров’я” (у 8-9) і використанню додаткового часу на предмети, факультативи й індивідуальні заняття та консультації. При цьому постає питання про ефективність та, власне, необхідність предметів, які викладають один раз на два тижні, як “Основи здоров’я” й “Мистецтво” у 8-9 класах.

У школах із поглибленим вивченням предметів інженерного (технічного) циклу кількість предметів у 8-9 класах може збільшуватися до 20 завдяки появі “Креслення”, “Комп’ютерної графіки”, “Технічної творчості”. Водночас “Трудове навчання” (яке можна було б об’єднати із “Технічною творчістю”) й “Інформатика” (частиною якої могла би бути “Комп’ютерна графіка”) також лишаються в навчальному плані.

Починаючи з 2022 року учні й учениці, які перейшли/переходитимуть до базової середньої школи, навчаються/навчатимуться за новою Типовою освітньою програмою. Як зазначила освітня експертка Іванна Коберник, її ухвалення викликало невдоволення громадськості: колишній міністр освіти Сергій Шкарлет підписав документ без змін, попри численні зауваження педагогів, директорів шкіл та громадських організацій.

Ця типова освітня програма, як зауважує Коберник, “мала стати продовженням реформи НУШ, яка передбачає орієнтацію на потреби дитини, створення умов для кращого засвоєння знань і зробити навчання комфортнішим для дітей – зменшити денне й тижневе навантаження за рахунок видовження загального терміну навчання з 11 до 12 років”. Однак розвантаження не сталося. Порівняно із четвертим класом, у п’ятому навантаження суттєво збільшується, зокрема, за умови, що воно є граничним, у дітей майже щодня будуть сьомі уроки.

У додатках наявні типові навчальні плани, якими мають керуватися школи, укладаючи розклад для учнівства. Водночас школи мають значну автономію в перерозподілі навчального часу між предметами.

Школа самостійно – з урахуванням навчального навантаження на відповідні предмети в типовому навчальному плані – може визначати кількість годин на інтегровані курси. Також школа може визначати кількість годин на вивчення кожної освітньої галузі у межах діапазону від “мінімального” і “максимального” навчального навантаження (тобто зменшувати до мінімуму, збільшувати до максимуму чи встановлювати певне середнє значення).

Тижневе гранично допустиме навантаження на учнів у новій Типовій освітній програмі не змінилося – воно лишається таким:

• 5 клас: 28 годин + 3 години фізкультури;
• 6 клас: 31 + 3 години фізкультури;
• 7 клас: 32+ 3 години фізкультури;
• 8, 9 класи: 33 + 3 години фізкультури.

При цьому мінімальне допустиме навантаження суттєво менше від граничного і становить:

• у 5 класі – 23,5 години на тиждень (усі значення тут і нижче – із урахуванням фізкультури);
• у 6 класі – 24,5 години на тиждень;
• у 7 класі – 26, 5 години на тиждень;
• у 8 класі – 29, 5 годин на тиждень;
• у 9 класі – 29,5 годин на тиждень.

Отже, кількість уроків на день залежить великою мірою від того, яке навантаження визначить заклад освіти на кожну освітню галузь у межах допустимого. При цьому варіювати кількість предметів також можна – за умови, що в інтегровані курси дадуть учнівству знання, спрямоване на формування компетенцій, які визначає Державний стандарт.

У мовно-літературній галузі заклад освіти може обрати викладання окремих предметів “Українська мова”, “Українська література”, “Зарубіжна література” – або ж інтегрованих міжпредметних курсів :

• Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної);
• Інтегрований курс української мови та літератури;
• Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури).

Аналогічно в математичній галузі за новою програмою можна не ділити “Математику” на “Алгебру” й “Геометрію”, а лишати їх одним предметом до 9 класу.

У природничій галузі у 5-6 класі передбачено вивчення інтегрованого курсу на вибір – “Пізнаємо природу” або “Довкілля”. Водночас у 6 класу починається систематичне вивчення географії як окремого предмета. Саме про такі “дублі” висловилася освітня експертка Іванна Коберник. Серед модельних навчальних програм для 5 класу НУШ програма із географії відсутня. Типовий навчальний план також пропонує замінити предмети природничого циклу (біологія, фізика, географія, хімія) інтегрованим курсом “Природничі науки” для 5-9 класу, однак, судячи з відсутності на сайті МОН модельної навчальної програми з такого курсу, у фахівців поки немає вичерпного бачення того, у який спосіб і хто саме має викладати такий інтегрований предмет.

Соціальна і здоров’язбережувальна галузь представлена інтегрованим курсом “Здоров’я, безпека та добробут” (5-9 класи) і “Підприємництво і фінансова грамотність” (8-9 класи). Школа на свій розсуд може додати до навчального плану окремі курси “Етика”, “Культура добросусідства” і подібні – або ж розглядати відповідні теми в межах курсу “Здоров’я, безпека та добробут”. Варто зазначити, що на вивчення цих предметів відведено від 0,5 до 1,5 години на тиждень, що, знову ж таки, ставить питання про їхню ефективність.

У громадянській та історичній освітній галузі п’ятикласники НУШ вивчають “Вступ до історії України та громадянської освіти”, шестикласники – інтегрований курс “Історія України. Всесвітня історія”, а учні й учениці 7-9 класів – окремі курси історії України, всесвітньої історії, громадянської освіти (0,5 години на тиждень у 8 класі) та правознавства (0,5 години на тиждень у 9 класі). Водночас для 5-6 класів школа може обрати інтегрований курс “Досліджуємо історію і суспільство” або “Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти”, а для 7-9 класів – “Історія: Україна і світ”. В останньому випадку такий вибір формально зменшить кількість предметів у розкладі, але не кількість годин навантаження.

У мистецькій галузі також лишається вибір між інтегрованим курсом “Мистецтво” і окремими предметами “Музичне мистецтво” та “Образотворче мистецтво”.

Інформатична, технологічна освітні галузі можуть реалізуватися окремими дисциплінами – або в межах інтегрованих міжгалузевих курсів:

• “Робототехніка” (5-9 клас – модельна програма наразі розроблена на для 5-6 класів);
• “STEM” (5-9 клас – модельна програма розроблена лише для 5-6 класів);
• “Фізика та основи техніки” (7-9 клас).

Також новий навчальний план пропонує міжгалузеві інтегровані курси “Економіка і право” (9 клас) і “Драматургія і театр” (5-9 клас, існує програма для 5-6 класу).

Проблема із запровадженням інтегрованих курсів, крім того, що не всі вони повністю розроблені, полягає у тому, що учительство має пройти відповідну підготовку чи перепідготовку, щоб викладати їх на належному рівні – із орієнтацією на формування конкретних компетентностей і залученням широких міжпредметних зв’язків.

Старша школа: експериментальні інтегровані курсі й профільні предмети

Відповідно до Типової освітньої програми для 10-11 класів, школи можуть обрати навчальний план із двох запропонованих варіантів:

• навчальний план, який містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами (“Історія: Україна і світ” та “Природничі науки”);
• навчальний план, який містить перелік базових предметів, що включає окремі предмети соціально-гуманітарного та математично-природничого циклів.

У програмі зазначено: заклад освіти може комбінувати перелік дисциплін із двох планів на свій розсуд, наприклад, у класах суспільно-гуманітарного спрямування вивчати інтегрований курс “Історія: Україна і світ” і окремі предмети природничого циклу, а не інтегрований курс “Природничі науки” (програму можна завантажити за посиланням, вона має більш прикладний характер, спрямований на формування загальних уявлень про всесвіт, людину й суспільство, ніж окремі природничі дисципліни).

“Фізику і астрономію” можна вивчати як інтегрований курс – або розбити на два предмети, “Фізику” й “Астрономію” відповідно.

“Технології”, “Мистецтво” та “Інформатика” є вибірково-обов’язковими предметами, тобто учні мають обрати два з них на 10 й один – на 11 клас (або по два на 10 і 11, тоді години розподілять на 2 роки). За наявності умов (тобто відповідного фахівця в школі) програма рекомендує запровадити як вибірково-обов’язковий предмет також “Фінансову грамотність”.

Крім того, школа може запроваджувати спеціальні (зазвичай вони спрямовані на поглиблення знань із профільних предметів) і факультативні курси (задоволення інтересів учнів у галузях, не пов’язаних із обраним профілем).

Отже, залежно від навчального плану,

• у 10 класі учні мають 10 або 14 (15) навчальних предметів,
• в 11 – 9 або 13 (14).

Водночас школа – відповідно до освітніх потреб учнів – може запроваджувати спеціальні й факультативні курси, обирати профіль, збільшуючи кількість годин на певні дисципліни або додаючи такі, яких немає на рівні стандарту.

У найбазовішому варіанті, із максимумом інтегрованих курсів і за відсутності профілювання, спецкурсів та факультативів, десяти- й одинадцятикласники могли б мати по 5 уроків на день. Максимальне навантаження натомість передбачає 7-8 уроків.

Щоб з’ясувати на прикладі, як укладають розклад у великій школі, ми поставили відповідне питання завучу спеціалізованої школи № 134 гуманістичного навчання та виховання (І-ІІІ рівні) міста Дніпра Олені Ковальчук. У цьому закладі 1 616 учнів і 52 класи, на кожній паралелі по 5-6 класів. “Розвести” всі класи в одну зміну за такої кількості дітей не дозволяє потужність школи – однак ця проблема актуальна лише за очного навчання. На дистанційній формі, яку практикували цього року в місті, діти вчаться в одну зміну.

Щодо навчального навантаження, то майже в усіх класах воно гранично допустиме або близьке до цього показника:

• 5 класи – 28 годин;
• 6 класи – 32 години;
• 7 класи – 32–34 години (залежно від профілю, є класи з поглибленим вивченням іноземної мови);
• 8 класи – 31,5 – 33 години;
• 9 класи – 33–36 годин.

У 9 класів, які вчаться за програмою “Інтелект України” допустиме навантаження – 35 годин із фізкультурою.

За рахунок варіативної складової школа поглиблює вивчення окремих предметів у 10-11 класах. “Варіативну складову в усіх класах ми ділимо лише за вибором дітей і батьків – даємо вибір предметів, збираємо анкети, протоколюємо результати. Забезпечуємо її за рахунок додаткових годин, які пропонує навчальний план”, – пояснила Олена Ковальчук. У старших класах у такий спосіб реалізують математичний, філологічний (іноземні мови й українська філологія) та історико-правничий профілі. Вивчення фізики й астрономії відбувається інтегровано, за робочими зошитами, в класах, які вчаться за програмою “Інтелект України”.

Аналогічний підхід до варіативної складової застосовують, починаючи з 5 класу, що дозволяє формувати класи із другою іноземною мовою (англійською, французькою або німецькою).

КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ В АНГЛІЇ: КЛЮЧОВІ СТАДІЇ НАВЧАННЯ, ТРИВАЛІСТЬ УРОКУ Й “ПОДРІБНЕННЯ” ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

У Великій Британії освітній процес в Англії, Північній Ірландії, Шотландії та Вельсі має свою специфіку.

У матеріалі ми розглянули предметне наповнення середньої освіти в Англії. Його регулює The national curriculum in England. Framework document (Національний навчальний план Англії. Рамковий документ), затверджений Міністерством освіти 2014 року.

У Великій Британії відвідування школи є обов’язковим для громадян від 5 до 16 років. Водночас до 18 років обов’язково бути залученим у процес здобуття освіти (коледж, професійно-технічне навчання, стажування тощо).

Здобуття освіти з 5 до 16 років ділять на ключові стадії (key stages):

Національний навчальний план подає чіткий розподіл основних (foundation), зокрема core (таких, що є ядром освіти), предметів за ключовими стадіями:

Отже, за базовою програмою в англійського школяра:

• у першому-другому класах – 10 предметів;
• у третьому-шостому – 11 предметів;
• у сьомому-дев’ятому – 12 предметів;
• у десятому-одинадцятому – 5 предметів (+ мінімум 4 предмети з чотирьох освітніх сфер, які не позначені в таблиці).

Для ключової стадії 4 (10-11 рік навчання) мистецтво (включаючи мистецтво і дизайн, музику, танець, драматичне та медіамистецтво), дизайн і технології, гуманітарні науки (зокрема, географія та історія) і сучасні іноземні мови не є обов’язковими предметами відповідно до національного навчального плану, однак усі учні й учениці державних шкіл мають законне право на вивчення принаймні одного предмета в кожній із цих чотирьох галузей (тобто додаємо ще мінімум 4 навчальні дисципліни).

Крім цього, Національний навчальний план вимагає від усіх шкіл викладання релігійної освіти на всіх ключових стадіях (однак батьки можуть відмовитися від усіх уроків або їх частини), а на 3-4 – також сексуальної освіти й статевого виховання (sex and relationship education, однак і тут батьки мають право відмови). У початкових школах також можуть запроваджувати курси, спрямовані на охорону здоров’я і побудову стосунків із людьми.

Часто школи пропонують вивчення сучасної іноземної мови й громадянської освіти, починаючи з першої ключової стадії.

Інтегрований курс “Наука”, відповідно до програм, у початковій школі є аналогом “Природознавства”, “Я досліджую світ”, а в середній (3-4 стадії) охоплює знання з біології людини й тварини, фізики та хімії.

Урок на різних стадіях навчання може тривати від 30 до 120 хвилин (дві години без перерви). Учні зобов’язані відвідувати школу 190 днів на рік. Судячи із прикладів розкладів, які доступні у мережі, діти в середній і старшій ланці навчання проводять у школі близько семи годин на день, однак не всі ці години присвячені навчанню: вранці обов’язковим є збір класу (близько пів години), також є час для обіду, коли учні, зокрема, можуть відвідувати гуртки, а також години спільного читання, обговорення кар’єри із куратором, зустрічі із тьюторами тощо. Кількість домашнього завдання є істотно меншою порівняно з Україною, що звільняє для учнів вечірній час.

Донедавна Міністерство освіти рекомендувало таку кількість навчальних годин на тиждень:

• для першої ключової стадії (1-2 класи) – 21,5 година;
• для другої (3-6 класи) – 23,5 години;
• для третьої та четвертої (7-11) – 24 години.

Однак у березні 2022 року Міністерство освіти випустило документ, яким визначає для загальноосвітніх середніх шкіл на державному фінансуванні очікувану тривалість навчального тижня з вересня 2023 року мінімум 32,5 години. Таке збільшення не стосується “ранніх років” (до першої ключової стадії, тобто дошкілля) і освіти після 16 років. Крім того, цей час включає ранкову реєстрацію (обов’язкову щодня), перерви, зокрема обідню, і будь-які позакласні заходи, які мають відвідати всі учні. Отже, тривалість навчального дня на п’ятиденці – шість із половиною годин, що загалом відповідає й тривалості середнього навчального дня в Україні. Однак у нашій державі увесь час у школі, крім перерв, присвячений саме урокам.

Школи в Англії розміщують розклади занять на офіційних вебсайтах. Для пошуку прикладів можна скористатися Атласом шкіл Лондона.

Перегляньмо, скажімо, розклади початкової школи в Лондоні – Morningside Primary School:

Як бачимо, на першому році навчання інтегрована “Англійська мова” деталізована

• “Почерк” (навчання писати),
• “Фоніку”,
• “Письмо”,
• “Історію” (вочевидь, розповідання історій),

а також є

• PE – це скорочення для physical education (фізкультури),
• RE – для релігійної освіти,
• PSHE – для Personal, social, health and economic education (соціальні навички, піклування про здоров’я та економічна освіта – цей курс часто запроваджують у початковій школі як аналог громадянської освіти).

Пропорційно останні два предмети займають мало навчального часу – близько години на тиждень.

Assembly – це час, коли всі діти збираються разом у великому просторі, спілкуються й розважаються.

Topic – це, за роз’ясненнями на вебсайті школи, інтегровані сесії, під час яких викладають географію, історію, мистецтво, дизайн і технології та комп’ютинг (інформатику).

Як бачимо з прикладу вище, школа розмежовує читання, письмо й грамотність (spelling – буквально “як пишемо слова”) з 3 до 5 року навчання дітей, хоч у Національному навчальному плані цей курс подано як інтегрований. Новою дисципліною в розкладі є сучасна іноземна мова – в цьому випадку іспанська.

У розкладі для заключного для початкової школи 6 року навчання новою дисципліною є SPaG – абревіатура для Spelling, punctuation and grammar, тобто орфографії, пунктуації та граматики.

Як бачимо, кількість предметів у початковій школі Англії загалом співвідносна із тією, яку вивчають школярі в українській НУШ. Найбільшу увагу на початковому етапі англійська система освіти приділяє мовленнєвій і математичній грамотності.

Приклад розкладу для 7 класу середньої школи взятий із сайту Loughborough High School – незалежної школи для дівчат. У розкладі для 7 року навчання бачимо появу латини (це школа, де можна вивчати “класичну” філологію), сучасної мови за вибором, а також предметів, які не передбачає Національний навчальний план – “Драма й театр” та “Їжа і харчування” (скорочено подані як Drama/Food).

З 9 року навчання ученицям надають змогу за бажання вивчати античні цивілізації, а хімія, фізика та біологія з’являються у розкладі як окремі предмети, а не інтегрований курс, також школа пропонує кілька предметів за вибором, які не називає у прикладі розкладу.

Як і в Україні, навчальне навантаження й кількість предметів, з одного боку, регламентовані рамковими документами, а з іншого – суттєво варіюються залежно від профілю школи, типу фінансування й освітніх потреб учнівства. Для приваблення батьків і учнів школи, крім обов’язкових, викладають позапланові предмети, пропонують розмаїті клуби й позакласні активності, а також “подрібнюють” інтегровані курси з Національного навчального плану на окремі предмети.

СКІЛЬКИ ПРЕДМЕТІВ ВЧАТЬ ДІТИ В ПОЛЬЩІ: ДОСВІД УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ

У Польщі обов’язкова середня освіта починається з 7 років – і має початися в 6, якщо цього року (після 1 вересня), дитині виповниться 7.

Початкова школа, аналогічна до НУШ, охоплює перші три, а не чотири роки навчання. Однак “початковою” (Szkoła podstawowa) у Польщі називається базова восьмирічна школа. Вона поділяється на 2 ступені: 1-3 і 4-8 класи.

У 1-3 класі відбувається інтегроване навчання, коли, як і в Україні, всі або майже всі дисципліни викладає один учитель або вчителька. Серед основних предметів

• письмо й читання (польська мова),
• арифметика,
• музика,
• фізкультура,
• основи інформатики,
• іноземна мова,
• мистецтво.

За бажання батьків діти можуть вивчати етику й релігію. На цьому етапі вчителю не обов’язково дотримуватися чіткого поділу занять на уроки, тобто ділити робочий час учнів на 45-хвилинні уроки, як у старших класах. Як і в НУШ, у 1-3 класах початкової школи використовують формувальне оцінювання.

Перелік обов’язкових для вивчення предметів визначений Рамковими навчальними планами для народних шкіл (Ramowe plany nauczania dla publicznych szkół) від 2019 року (із пізнішими поправками).

Зокрема, план передбачає такі обов’язкові предмети для 4-8 класів:

Крім того, на цій стадії навчання діти можуть вивчати релігію та етику, а також “Сімейну освіту”, утім, батьки можуть відмовитися від цих предметів. Школа може обрати для учнівства вивчення жестової мови. План також передбачає вивчення мови й географії країни походження для національних меншин.

Така лінійка предметів, як і кількість навчальних годин на тиждень, загалом співвідносна з тим, що пропонує Типова освітня програма для базової середньої освіти в Україні.

Для оцінки навчальних досягнень учнівства, починаючи з 4 класу, у Польщі використовують 6-бальну шкалу:

• відмінно – 6,
• дуже добре – 5,
• добре – 4,
• достатньо – 3,
• дозволено – 2 (остання позитивна оцінка),
• незадовільно – 1.

Завдяки тому, що ця система, як і українська 12-бальна, кратна 6, дітям і батькам, які вимушено потрапили до Польщі через повномасштабну війну, легше “перевести” її в знайомі оцінки.

Двічі переселенка – з Донецька у 2014 і з Києва у 2022 році – Юлія Кузнєцова із двома дітьми виїхала до Польщі з початком повномасштабної війни. Її доньки зараз навчаються в 4 й 10 класах польських шкіл у Познані. Юлія зауважує: є відчуття, що програма в польській школі легша порівняно з українською. Однак наголошує, що це враження може бути суб’єктивним, адже її старша донька в Києві навчалася в спеціалізованій математично-природничій школі.

У школі для батьків є окремий додаток, де вони можуть стежити за розкладом уроків, замінами в ньому, кількістю пропусків занять своїх дітей. Юлія розповідає: українські діти на початку намагалися хитрувати, користуючись “непросунутістю” батьків – не віддавали їм паролі й логіни від такого додатку. Однак сама Юлія – ІТ-фахівчиня, до того ж має довірчі стосунки із дітьми, тож активно користується цим застосунком.

Молодша з дівчат, Олександра, повчилася в 3 класі в Польщі лише у весняні місяці, після чого її перевели до 4 класу, який в Україні відповідає адаптаційному періоду базової середньої освіти. Зараз десятирічна Олександра вчиться водночас у четвертому класі НУШ дистанційно.

У четвертому класі в Познані дівчинка вивчає математику, польську мову, англійську мову, природознавство, інформатику, музику, пластику, історію, техніку й фізкультуру. За словами Юлії Кузнєцової, під час занять із вихователем діти з України додатково вивчають польську мову. Окремого курсу польської чи зарубіжної літератури немає – вони інтегровані із мовою. Аналогічно історія – це інтегрована історія Польщі і всесвітня історія.

У розкладі на 8 уроці (із “вікном” через потребу доїзду для запрошеного викладача) у вівторок і п’ятницю є урок з етики, утім, Олександра його не відвідує, як і уроки з релігії: це факультативи.

Після восьмирічної школи учень або учениця, відповідно до своїх схильностей і навчальних досягнень, має зробити подальший вибір:

• ліцей (licea ogólnokształcące): навчання триває 4 роки (9-12 класи, або ж 1-4 клас ліцею), по завершенню учні й учениці складають “матуру” – іспит на зрілість;
• “техніка”: навчання триває 5 років, по завершенню так само можна скласти “матуру”, а також іспит на підтвердження професійної кваліфікації на звання техніка;
• галузева школа першого ступеня (колишні професійно-технічні училища).

Старша донька Юлії Кузнєцової, 16-річна Анастасія, починала навчання в тоді ще не окупованому Донецьку, в українському класі. Навесні 2022 року вона вчилася в київській школі в 10 класі (2 класі ліцею) – і зараз продовжує навчання дистанційно в 11-му. Водночас у Познані Анастасія відвідує 2 клас ліцею із профільним вивченням математики – залишилася на повторний рік, щоб поглибити свої знання мови й інтегруватися в освітню систему.

Як зазначає Юлія, те, що українських дітей без іспитів зарахували саме до ліцеїв, було виявом підтримки й довіри з боку Польщі, адже для того, щоб потрапити до такого закладу освіти, потрібно скласти іспит за 8 клас якнайкраще. Таке рішення влади викликало невдоволення у деяких польських батьків, адже конкуренція серед випускників 8 класів за вступ до ліцеїв досить висока.

У десятому класі познанського ліцею Анастасія має 6-7 уроків щоденно.

Як і в Україні, у старших класах у Польщі (9-12) школа може обрати профільні предмети (від 2 до 4), які учні вивчатимуть на поглибленому рівні.

Зокрема, предмети, які можна вивчати в базовому або розширеному обсязі, це:

• польська мова,
• сучасна іноземна мова,
• історія,
• суспільствознавство,
• географія,
• біологія,
• хімія,
• фізика,
• математика,
• інформаційні технології.

Вивчення польської та іноземної мов та математики в розширеному обсязі слід починати з першого року навчання в ліцеї, тобто з 9 класу (за наскрізною нумерацією). Якщо їх вивчають у базовому варіанті, то навчання має тривати три роки, з 9 до 11 класу. Решту предметів з цього списку у 9 класі слід вивчати на базовому рівні – поглиблене вивчення можна починати з 2 (10) класу.

Лише в базовому обсязі, без збільшення кількості годин на поглиблення, можна вивчати такі предмети, як:

• культура,
• основи підприємництва,
• фізичне виховання,
• навчання безпеки.

Лише як профільні можна вивчати такі дисципліни (їх можна почати у 1, 2 або 3 третьому класі ліцею, тобто у 9, 10 або 11 за наскрізною нумерацією):

• історія мистецтва,
• латинська мова й антична культура,
• філософія.

ПІДСУМУЄМО

Отже, порівняння кількості предметів на різних стадіях здобуття середньої освіти в Україні, Англії та Польщі показало, що базові предмети залишаються тими самими. Однак навантаження на учнів значною мірою залежить від того, як вони структуровані й розміщені в розкладі, а також від обсягу домашніх завдань.

В Україні є тенденція до запровадження інтегрованих курсів, однак реально запровадити цю ініціативу дуже складно, адже немає фахівців, які б викладали такі курси, не до кінця ясно, як нараховувати їм заробітну плату, тощо. У Польщі й Британії послідовно інтегрованими курсами є національні мова й література й національна та всесвітня історії. У галузі природничих наук є школярам надають вибір між інтегрованими й окремими природничими курсами (Англія) і викладають окремі курси на загальнонаціональній основі (Польща).

Кількість предметів у старших школах Англії і Польщі значно менша, ніж в Україні. Зокрема, у коледжах Англії (умовно 12-13 класи) студенти вивчають лише потрібні їм 3-4 профільні дисципліни, однак роблять це поглиблено.

Видовження загального терміну навчання (з 11 до 12-13 років) і збільшення кількості навчальних днів на рік також пропорційно зменшують навантаження на учнів та дозволяють заглибитися в певну тему, а не пройти її за декілька уроків.

Крім того, слід враховувати, що якість освіти визначає не кількість предметів, а їхнє змістове наповнення, прикладний характер, зв’язок із реальним життям, а також майстерність учителя й мотивація учня/учениці до навчання.

Ірина Пасько, “Нова українська школа”

Титульне зображення: “Нова українська школа”