Чи спрацювала програма тьюторства для надолуження освітніх втрат у Британії та чи стане цей досвід у пригоді Україні

У листопаді 2020 року Управління стандартів у сфері освіти, дитячих послуг і навичок Великої Британії Ofsted опублікувало звіт про вплив пандемії COVID-19 та онлайн-навчання на учнів британських шкіл. У звіті йшлося про регрес британських школярів та школярок у навчанні та втрату базових навичок. Значним він був у дітей з особливими освітніми потребами. Відсутність комунікації, самоізоляція вчителів та учнів, зміна форми навчання мали значний вплив на якість онлайн-навчання та академічну успішність школярів.

Після того, як школярі отримали можливість поступово повертатися до очного навчання, Департамент освіти Великої Британії сформулював рекомендації до навчальних планів для того, аби мінімізувати навчальні втрати і якнайшвидше повернути дітей у класи. З огляду на ці рекомендації та рішення Департаменту освіти про виділення фінансування для навчання учнів з ООП, у Британії розробили й впровадили Національну програму тьюторства, яка фокусувалася на подоланні освітніх втрат із математики, англійської мови й читання.

У цьому матеріалі автори – експерти Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Університету Грінченка – проаналізували успішність британської програми тьюторства та її перспективи впровадження в Україні.

Тож у новому тексті на “НУШ” читайте:

• чому у Великій Британії вирішили створити Національну програму тьюторства;
• за якими формами школи могли її реалізувати та на яких умовах співфінансування;
• за що директори критикували програму, а за що – хвалили;
• зрештою, чи вийшло в Національної програми тьюторства досягти поставлених цілей;
• хто “міряв” освітні втрати українських школярів та які варіанти надолуження пропонують;
• чи спрацює в нас Британська система.

ПРО КАРАНТИННІ ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ

У березні 2020 року всі заклади освіти у Великій Британії фізично “зачинили” через пандемію COVID-19. Почалося навчання онлайн. Втім, заклади для навчання дітей з уразливих категорій населення та дітей держслужбовців, що не могли залишатися вдома через свої посадові обов’язки, продовжували працювати.

З 1 червня 2020 року учні й учениці поступово почали повертатися на очне навчання: з початку місяця – діти 6–9-річного віку, з 15 червня – діти 10–12-річного віку. 2 липня Департамент освіти Великої Британії (що в структурі британського Уряду посідає місце, аналогічне міністерству) опублікував Рекомендації щодо повного відкриття шкіл, відповідно до яких учні всіх вікових груп мали повернутися на очне навчання з початку осіннього семестру 2020/2021 навчального року. Ці Рекомендації, зокрема, відповідали на конкретні питання про взаємодію учнів та вчителів на всіх рівнях, облаштування приміщень та проведення прибирань для мінімізації ризику зараження вірусом.

Уже в листопаді 2020 році вийшов звіт про вплив пандемії й онлайн-навчання на учнів британських шкіл, про який ми вже згадували вище – там йшлося про регрес британських школярів у навчанні та втрату базових навичок.

З грудня 2020 року через появу нового штаму вірусу у Великій Британії знову повернулися до дистанційного формату. Тоді Департамент освіти сформулював нові рекомендації. Зокрема, школам рекомендували:

• метою навчальної програми повинно бути повернення до очного навчання;
• побудова навчального плану має відбуватися на засадах дитиноцентризму та регулярного оцінювання;
• навчальні плани мають бути гнучкими й розлогими для подолання навчальних втрат;
• програма має зосереджуватися на математиці, англійській мові та читанні як ключових предметах;
• дистанційну освіту необхідно інтегрувати в планування шкільних програм тощо.

Логотип програми. Джерело: novagram.com

Зважаючи на рекомендації та рішення Департаменту освіти про виділення фінансування для навчання учнів з ООП, у Британії розробили й впровадили Національну програму тьюторства, у фокусі якої було подолання освітніх втрат із математики, англійської мови й читання.

ЗА ЯКИМИ ФОРМАМИ ТЬЮТОРСТВА МОЖУТЬ ПРАЦЮВАТИ БРИТАНСЬКІ ШКОЛИ

Національна програма тьюторства (NTP) дає початковим і середнім школам Великої Британії фінансування, яке вони можуть витратити на заходи з мінімізації освітніх втрат учнів. Програма спрямована на учнів з особливими освітніми потребами, з неблагополучних сімей та з низькою успішністю. Стартувала вона у 2020/2021 навчальному році й діє до 2023/2024 навчального року включно.

Програма є системою грантової підтримки, що відповідно до обраної школою моделі покриває витрати на додаткове навчання. Так, на вибір школам пропонували такі гранти:

• партнери з навчання (tuition partners): коли школі надають висококваліфікованих тьюторів, які пройшли відбір та проводять заняття із цільових предметів індивідуально або в маленьких групах. У межах цього гранту державою покривається 70 % фінансування роботи тьюторів, а школа компенсує решту. З 2022/2023 навчального року покриття вартості програмою зменшилося до 60 %, а на 2023/2024 рік заплановано всього до 25 % покриття витрат державою;
• академічне менторство (academic mentors): коли ментори надають учням додаткову підтримку під час навчання, проводячи заняття в невеликих групах та індивідуально. Менторами можуть бути не лише наявні в школі вчителі, а й випускники закладу освіти чи інші особи, що мають відповідну кваліфікацію та пройшли належну підготовку. За умовами цього гранту держава покривала 95 % заробітної плати менторів, а школа, відповідно, – 5 % з власного бюджету. У 2022/2023 навчальному році державне покриття становило 60 %, у 2023/2024 році теж знизилося до 25 %;
• тьюторство під керівництвом школи (school-led tutoring): школі надають цільовий грант, за яким вона самостійно обирає людей чи організацію для надання послуг тьюторства учням. У перший рік впровадження (2020/2021) цієї грантової можливості не було. На 2021/2022 навчальний рік покриття програмою сягало 75 %, а школа покривала інші 25 % самостійно. Програма покривала 76 % витрат на учнів із травня 2022 року. На 2022/2023 навчальний рік покриття було розраховано на рівні 60 %, а на 2023/2024 – 25 % відповідно.

Заняття з менторкою. Джерело: teaching.blog.gov.uk

Загалом на перший рік реалізації Національної програми тьюторства у Великій Британії виділили 350 мільйонів фунтів стерлінгів (≈16,4 млрд грн).

3 1 березня 2022 року Департамент освіти вніс зміни до програми на 2022/2023 навчальний рік. Ці зміни передбачали виділення 349 мільйонів фунтів стерлінгів основного фінансування тьюторства безпосередньо школам і надання їм свободи в ухваленні рішення про те, яка грантова програма найкраще підходить їхній школі та учням.

КРИТИКА Й НЕЗАДОВОЛЕНІСТЬ РОБОТОЮ ТЬЮТОРІВ-ПІДРЯДНИКІВ: РЕЗУЛЬТАТИ ПРОГРАМИ В ПЕРШИЙ РІК ПАНДЕМІЇ COVID-19

Упродовж реалізації Національної програми тьюторства провели два дослідження її успішності – за 2020/2021 та 2021/2022 навчальні роки.

Спершу провели оцінку глибини проблеми. Під час осіннього семестру 2020/2021 навчального року визначили наявні освітні втрати.

• Тоді учні початкових класів у середньому на 1,8 місяця відставали із читання, а з математики – на 3,6 місяця.
• Варто зазначити, що до літнього семестру за допомогою Національної програми тьюторства учні змогли компенсувати навчальні втрати: із читання – до 0,9 місяця; математики – до 2,2 місяця.
• У середньому результати навчання покращилися на 1,2 місяця.

Одним із ключових чинників, який вплинув на рівень освітніх втрат, стала кількість навчального часу, упродовж якого учні були відсутні в школі, попри те що школи було відкрито для очного навчання. Варто зазначити, що є й інші чинники, які вплинули на кореляцію між показниками відвідуваності та навчальних втрат: мала залученість школи до тьюторства, втручання батьків у процес тьюторства, медичні обставини.

Та й відгуки про впровадження програми протягом 2020/2021 навчального року були неоднозначними. Наприклад, представник Департаменту освіти зазначав: “Ми сповнені рішучості підтримувати дітей будь-якого походження, щоб надолужити навчальні втрати та розкрити потенціал учнів. Тільки за останній семестр було проведено понад 300 тис. курсів (курс складається з 15 навчальних годин), і програма продовжує досягати амбітної мети викладання двох мільйонів курсів цього навчального року”.

До слова, мети вдалося досягли під час другого, 2021/2022 навчального року впровадження програми. 31 серпня 2022 року Департамент освіти Великої Британії заявив, що в межах Національної програми тьюторства провели 2,2 млн курсів.

Натомість один із директорів середньої школи зауважив: “Я можу сказати одне слово про наш досвід програми: це катастрофа. Неявка, відсутність спеціальних знань із предмета, проблеми з пунктуальністю. Один із тьюторів повністю відмовився від надання послуг того дня, коли учні чекали його”. Це вказує на некомпетентність та недостатню підготовку тьюторів у межах програми “партнери з навчання” та безвідповідальність компаній – постачальників послуг тьюторингу.

Директор середньої школи в південно-західній частині Англії сказав, що їм не вдалося знайти тьюторів за основною програмою: “Ми запланували зустрічі (з партнерами з навчання), які було скасовано в останню хвилину. Ми звернулися до місцевих тьюторів і не отримали відповіді”. Школа вирішила використати програму академічного менторства, щоби платити власному персоналу за додаткові заняття після школи. Керівник зазначив:

“Наші вчителі виснажені, але хочуть переконатися, що наші учні здобудуть якісну освіту”.

Багато шкіл стикнулися з проблемою бюрократії ще на етапі заповнення заявок на програму тьюторства. Сайти з реєстрації для отримання послуг тьютора від компаній-постачальників, рекомендації та вимоги на отримання фінансової підтримки значно ускладнювали участь шкіл у Національній програмі тьюторства. Пошук тьюторів був досить складним, а директори відчули себе “віддаленими” від процесу найму. Стурбованість якістю тьюторства, яке надавали компанії-постачальники, змусила школи змінити попередньо обрану програму грантової підтримки “партнери з навчання” на “академічне менторство”.

Школи й суспільство значною мірою критикували роботу компаній – постачальників тьюторських послуг, що провокувало нові дослідження якості та правомірності роботи цих компаній. Наприклад, “Randstad” – нідерландська компанія, що пропонувала тьюторські послуги у Великій Британії – не змогла досягти поставлених цілей, постійно скасовувала заняття перед їх початком або через неявку тьюторів на заплановані заняття, професійна кваліфікація її тьюторів була низькою.

ЧИ СПРАВДИЛИСЯ НАДІЇ ДРУГОГО РОКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТЬЮТОРСТВА?

При оцінюванні результатів другого року реалізації Національної програми тьюторства Департамент освіти дослідив її вплив на результати навчання учнів з англійської мови й математики на міжшкільному та особистому рівнях. У Звіті також йдеться про те, чи відрізняються результати успішності залежно від індивідуальних особливостей учня (таких як право учня на пільги, низька успішність, стать, наявність особливих освітніх потреб та етнічна належність). Він також враховує довгостроковий вплив навчання за програмою на учнів, яких було відібрано для тьюторства впродовж першого року впровадження програми (у 2020/2021 навчальному році).

Автори хотіли оцінити вплив другого року програми на рівень освіти всіх учнів та учнів із низькою і задовільною успішністю, залежність результатів від обраної грантової програми, гендерної належності, наявності особливих освітніх потреб, за основними та вибірковими предметами тощо.

Та другий рік впровадження програми теж не приніс високих результатів.

• Дві програми грантової підтримки (“академічне менторство” та “партнери з навчання”) майже не скоротили навчальних втрат.
• Третя програма, “тьюторство під керівництвом школи”, показала незначний позитивний результат в окремих учнів, еквівалентний двом-чотирьом тижням навчання з математики.
• Учні вразливих груп мали кращий результат у початковій школі, а в середній – учні не мали суттєвої різниці в результатах.
• Результати подолання навчальних втрат з англійської мови були такими: програми “академічне менторство” та “партнери з навчання” показали негативні результати, а програма “тьюторство під керівництвом школи” досягла невеликих позитивних результатів, що становили менше одного місяця додаткового навчання.
• Учні вразливих груп початкової школи продемонстрували вищі показники успішності, ніж їхні однокласники. Учні середньої школи також показали помірний позитивний результат.

Відмінності в результатах між програмами грантової підтримки, зокрема між “тьюторством під керівництвом школи” й “партнерами з навчання”, можуть бути пов’язані з відмінностями в способах впровадження.

• Програма “тьюторство під керівництвом школи” дала змогу школам використовувати внутрішній персонал як тьюторів – це навчання проводилося особисто (in-person), а не онлайн.
• Хоча за програмою “академічне менторство” тьюторів набирали через зовнішніх постачальників, школи їх працевлаштовували, і вони ставали штатними співробітниками. Отже, впровадження “академічного менторства” було більш схоже на “тьюторство під керівництвом школи”, ніж на “партнерів із навчання”, де використовувалися зовнішні постачальники.
• Крім того, лише в програмі “академічне менторство” або у двох програмах “академічне менторство” й “партнери з навчання” взяла участь недостатня кількість шкіл, щоб зробити надійні висновки про ефективність цих програм.

Можемо зробити висновок, що перший рік впровадження Національної програми тьюторства був навіть ефективнішим за другий. Адже середні показники зниження навчальних втрат у перший рік перевищували один місяць навчання за кожною з трьох грантових програм, тоді як на другий рік ефективною була лише одна грантова програма. Негативний результат був там, де функція залучення тьюторів покладалась на зовнішніх постачальників.

Іншими словами, однією з умов досягнення бажаного результату завдяки програмі є безпосередня участь адміністрації школи у виборі тьюторів та постійний контроль за їхньою роботою.

ЧОМУ Ж ПРОГРАМА ТЬЮТОРСТВА НЕ СТАЛА ПАНАЦЕЄЮ?

В цілому дослідження результатів Національної програми тьюторства виявило ефективність нової грантової підтримки тьюторства “під керівництвом школи” (school-led tutoring). Звіт окреслює певні недоліки програми та рекомендації, які слід узяти до уваги в майбутніх планах впровадження.

Так, до недоліків програми можна віднести:

• невдалий вибір компанії – постачальника тьюторів;
• низька професійна кваліфікація тьюторів;
• складність підбору тьюторів для шкіл;
• необхідність співфінансування значної частини вартості програми коштом шкіл.

А ось серед рекомендацій, наданих у звіті, виокремлено:

• повторення впровадження програми для учнів з особливими освітніми потребами, які вмотивовані до навчання;
• збільшення кількості годин тьюторства: оптимальна кількість годин на 10 тижнів має сягати 30. За результатами дослідження, збільшення середньої кількості годин тьюторства, проведеного для учнів упродовж визначеного часу, дає кращий результат.

Так, програма не досягла дивовижних результатів, але дала учням можливість додаткового навчання та запобігла збільшенню навчальних втрат. Тому в цілому її впровадження мало позитивні впливи, особливо для дітей з уразливих категорій, яким навчання давалося складніше, які мали особливі потреби та/або не мали змоги додатково навчатися після школи.

Тому британська влада вирішила продовжити впровадження програми тьюторства до 2023/2024 навчального року, врахувавши отримані в попередні роки результати.

ОСВІТНІ ВТРАТИ УКРАЇНСЬКИХ УЧНІВ

Досвід Великої Британії з програмою тьюторства засвідчив позитивну роль цього інструмента в зменшенні освітніх втрат школярів. Щодо навчальних втрат в Україні – ситуація складніша.

Усі учасники освітнього процесу в Україні демонструють феноменальну стійкість.

Проте впродовж останніх трьох років вони перебувають під постійним тиском негативних обставин (карантинні обмеження через пандемію COVID-19, повномасштабне вторгнення і воєнний стан, навчання онлайн, відключення електроенергії, повітряні тривоги, міграція населення, окупація тощо). Ці обставини, на жаль, не дають змоги ані повноцінно проводити моніторинг навчальних втрат, ані вживати системних заходів із їх надолуження.

• У 2018 та 2021 роках Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) проводив два раунди загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. Цей моніторинг засвідчив, що порівнюючи з 2018 роком рівень сформованості математичної компетентності наймолодших школярів знизився. Так, у 2021 році високого рівня знань із математики досягли 15,9 % випускників четвертого класу, середнього – 51,6 %, а базового – 83,3 %.

За підсумками тестування із читання зʼясували, що у 2021 році високий поріг подолали 14,9 % випускників початкової школи, середній – 49,6 %, а базовий – 83,1 %. Звіт вказує на значну відмінність у результатах між учнями, які вчаться в містах, та учнями із сільської місцевості – в останніх результати нижчі.

• Нещодавно стали відомі результати міжнародного дослідження успішності учнів 15-річного віку PISA-2022 (у якому, попри війну, змогли взяти участь школярі з 17 областей України).

Буковинські школярі під час тестування. Джерело: testportal.gov.ua

Результати продемонстрували, що “багато учнів не досягають базового рівня грамотності з математики, читання та природничо-наукових дисциплін, натомість лише незначна кількість підлітків засвідчує високий рівень принаймні в одній із галузей”. Результати українських учнів із цих трьох галузей значно нижчі, ніж учнів із країн ОЕСР: математика – 31 бал, читання – 48 балів, природничо-наукові дисципліни – 35 балів (20 балів за цією шкалою – еквівалент одного навчального року).

Короткий опис усіх результатів PISA-2022 від “Нової української школи” читайте за посиланням.

Українські учні відстають від своїх однолітків з інших країн приблизно на півтора року з математики та природничих дисциплін і майже на два з половиною роки – із читання. Порівнюючи дані за 2018 та 2022 роки, автори PISA визначили, що показники знизилися на 12 балів із математики, 19 балів – з природничо-наукових дисциплін та 38 балів – із читання.

• Масштабне опитування, проведене Державною службою якості освіти у 2022/2023 навчальному році, показало, що компенсація втраченого навчального часу школами відбувається шляхом самостійної роботи учнів. Вчителі повідомили про погіршення результатів навчання учнів з української та іноземної мов, математики, літературного читання. Водночас, на думку педагогів, не змінилися результати учнів із мистецтва, дизайну й технологій, фізкультури, інформатики та курсу “Я досліджую світ”.

Варто зауважити, що в селах про зниження успішності повідомили більше вчителів, ніж у містах: на зниження результатів з української мови в селах вказують 57 % педагогів, у містах – 44 %, з іноземної мови – 52 % та 47 % відповідно, з математики – 45 % та 40 %, з інформатики – 37 % та 25 %.

ЩО РОБИТИ УКРАЇНІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ?

Загальну рамку можливої державної політики з подолання освітніх втрат уже почали обмірковувати.

Зокрема, Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій затвердив Рекомендації “Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання”, де визначені потенційні інструменти для подолання освітніх втрат в Україні:

• виділення додаткових годин для індивідуальних та групових консультацій;
• розробку гейміфікованих цифрових освітніх послуг;
• платформи тьюторства.

Натомість експерти УЦОЯО запропонували такі механізми подолання освітніх втрат:

• навчання під час канікул;
• репетиторство за державний кошт;
• створення інтеграційних класів;
• перегляд та адаптацію освітніх програм;
• розроблення додаткового контенту з ключових навчальних тем;
• розроблення якісного освітнього контенту, акцентованого на темах, що потребують надолуження;
• методичну підготовку вчителів до роботи з учнями, які мають освітні втрати;
• посилення шкільної автономії та взаємодії й співпраці вчительства.

Отже, ідея додаткових занять з учнями у форматі тьюторства звучить на рівні органів влади України. Наявні оцінки свідчать, що рівень освітніх втрат українських школярів значно вищий за той, з яким працювала британська Національна програма тьюторства. До того ж, як ми вже розповіли вище, ця програма не була цілком успішною. Тому, звісно, не йдеться про копіювання британської програми. Радше, якщо розглядати ідею запровадження тьюторства (репетиторства) за державний кошт, як пропонує УЦОЯО, маємо врахувати набутий нашими британськими колегами досвід.

ЯК МОГЛА Б ВИГЛЯДАТИ УКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА ТЬЮТОРСТВА?

Велика Британія реалізує свою програму на основі співфінансування – державний бюджет та бюджети шкіл. У подібний спосіб в Україні з державного та місцевих бюджетів співфінансується придбання шкільних автобусів, засобів навчання, комп’ютерного, мультимедійного обладнання, меблів для навчальних кабінетів середніх шкіл.

Цікавим і важливим тут є визначення пропорції, у якій здійснюється таке співфінансування. Як свідчить досвід Британії, коли школи повинні були співфінансувати 25 % видатків, багато з них відмовлялося від участі в програмі. Серед них до того ж було чимало шкіл, чиї учні мали найбільшу потребу в додатковій освітній підтримці.

Потенційна програма фінансування додаткових занять (тьюторства) не буде пріоритетною для наших місцевих органів влади. Тому, на нашу думку, про реалістичність впровадження такої програми можна говорити за умови, якщо державний бюджет України покриватиме приблизно 90 % її вартості, а громада фінансуватиме решту 10 %.

Пошук тьюторів, які мають належну кваліфікацію, мотивацію працювати з учнями, відповідально ставляться до роботи, готові працювати в сільській місцевості, у низці випадків був у Британії неуспішним. Тому нам насамперед варто визначити категорії осіб, серед яких можна “набирати” потенційних тьюторів: це, наприклад,

• студенти,
• вчителі-пенсіонери,
• штатні вчителі-предметники,
• особи, які вже зараз займаються приватним тьюторством.

Так, для студентів тьюторство може бути частиною короткострокової педагогічної практики, або ж вони виконуватимуть цю роботу на постійній основі в межах індивідуального графіка навчання (в аналогічний спосіб студенти вже зараз допомагають відновити навчання школам на деокупованих територіях Харківщини). Для штатних педагогів середніх шкіл тьюторство може бути додатковою оплачуваною роботою.

До початку роботи з учнями тьютори мають пройти підвищення кваліфікації, зокрема з ефективних методик діагностування та надолуження освітніх втрат. Вони повинні вміти визначити втрати учнів, підібрати матеріали та програму для проведення занять.

Тут окремим, великим за обсягом і складним завданням є розроблення як програми підвищення кваліфікації для підготовки тьюторів, так і комплексів навчально-методичних матеріалів і навчальних програм навчання учнів з урахуванням індивідуальних прогалин у навчанні.

Громади мають бути відповідальні за визначення груп учнів, які в першу чергу потребують тьюторства, груп основних предметів або освітніх галузей для тьюторства та кількості годин тьюторства. За цими даними варто скласти програму подолання освітніх втрат, яка буде підставою для отримання співфінансування з державного бюджету. Крім того, необхідно окреслити чіткі критерії виконання програми:

• форма проведення занять (онлайн чи офлайн, наявність/відсутність додаткових завдань для самостійного опрацювання учнем);
• вимоги до професійної кваліфікації тьюторів та критерії її оцінки;
• механізм тестування прогресу учнів тощо.

Насамкінець, для досягнення бажаних результатів програми слід визначити суб’єктів, відповідальних за контроль її реалізації, супервізію якості наданих тьюторами послуг, оцінку результатів програми на індивідуальному, місцевому та загальнодержавному рівнях.

Отже, якщо в Україні ухвалять рішення про запуск загальнодержавної програми зменшення освітніх втрат шляхом тьюторства, її реалізація буде дуже складним та амбітним завданням. Але оскільки подібні інструменти застосовуються у світі та успішно апробовані в малому масштабі в Україні, цей виклик не є “місією нездійсненною”. Авжеж, існує велика потреба українських школярів у надолуженні пропущеного матеріалу, і ми маємо використати для цього всі доступні можливості.

Автори: Вероніка Крижановська, Григорій Рій, Євген Ніколаєв, експерти Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: manchester.ac.uk