Депортація кримськотатарського народу в 1944 році – черговий акт геноциду совєтів: матеріали для уроків

Історія Криму і кримськотатарського народу є надзвичайно важливою і водночас маловідомою сторінкою нашої історії. Цьогоріч, 18 травня, Україна відзначає 80-ті роковини трагедії геноциду, який здійснила радянська сталінська влада проти кримськотатарського народу в 1944 році.

Важливо!

• аби ця тема не замовчувалася й обговорювалась у кожному класі школи, поступово занурюючи дітей у справжню історію Криму;
• пояснювати, як імперська-радянська-путінська росія намагалась і нині намагається знищити кримськотатарський та український народи й державу Україна;
• вплітати історію кримськотатарського народу в цілісний сюжет історії України;
• вибудовувати в дітей розуміння тяглості історії та звʼязків між минулим, сучасним та майбутнім.

Про те, чому в школі важливо вивчати історію геноциду кримськотатарського народу і як саме це робити “Нова українська школа” поспілкувалася з Мартіном-Олександром Кислим, істориком, кандидатом наук, дослідником історії кримськотатарського народу; Антоніною Макаревич, вчителькою, кандидаткою історичних наук, дослідницею історії Османської імперії; Іванною Мінаєвою, вчителькою історії та основ правознавства Гімназії № 73 Києва та Ольгою Бутурлімовою, кандидаткою історичних наук, вчителькою історії Іванковичівського ліцею (Феодосіївської ОТГ).

Зберігайте матеріали для уроку та діліться з колегами!

КЛАСИ, ПРЕДМЕТИ ТА ТЕМИ, ДЕ ГОВОРИМО ПРО ДЕПОРТАЦІЮ

Тему насильницької депортації – геноциду кримськотатарського народу в 1944 році радянською владою – можна і варто розглядати на уроках:

1. У початковій школі на уроках “Я досліджую світ”. Теми:

• Родина, Батьківщина, Країна;
• Ідентичність;
• Права людини.

2. У 5–6 класах в інтегрованому курсі “Історія і громадянська освіта”:

• Я та інші;
• Ідентичність;
• Поліетнічність та полікультурність України;
• Що таке влада. Якою вона буває; Велика й мала Батьківщина;
• Що таке права людини.

3. У 7 класі на уроках “Історії України”:

• Етногенез кримськотатарського народу;
• Утворення Кримського ханства.

4. У 8 класі на уроках “Історії України”:

• Ліквідація Російською імперією Кримського ханства;
• Імперська політика щодо корінних народів Криму.

5. У 9 класі на уроках “Історії України”:

• “Повсякденне життя національних меншин (зокрема кримськотатарського народу) у складі Російської імперії в ХІХ ст.;
• Національне відродження кримськотатарського народу.

6. У 9 класі на уроках “Основ правознавства”:

• Права людини;
• Державна влада;
• Форми держави.

7. У 10 класі на уроках “Історії України”:

• Українська революція 1917–1921 рр. (“Червоний терор” у Криму);
• Україна в Другій світовій війні. Насильницька радянська депортація кримськотатарського народу.

8. У 10 класі на уроках “Громадянської освіти”:

• Що таке ідентичність;
• Права і свободи людини.

9. В 11 класі на уроках “Історії України”:

• Життя кримськотатарського народу в місцях депортації;
• Національний рух кримськотатарського народу за повернення на Батьківщину;
• Повернення кримськотатарського народу в Крим;
• Відновлення Кримської автономії;
• Сучасна російсько-українська війна.

10. На інтегрованих уроках:

• історії України та української мови;
• історії України та зарубіжної літератури;
• історії України та англійської мови;
• історії України та кримськотатарської мови тощо.

ЧОМУ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ ПОТРІБНО ГОЛОСНО ГОВОРИТИ

Історик Мартін-Олександр Кислий каже: “Депортація кримських татар 1944 року – один із наймасовіших злочинів радянського режиму, який досі потребує осмислення і вивчення. Насамперед тому, що наслідки депортації не було подолано повною мірою до 2014 року, а по-друге, тому що зараз, в умовах російської окупації, кримські татари, їхня культура, мова та ідентичність знову під загрозою.

рф із 2014 року практикує так звану “гібридну” чи “тиху” депортацію: поступове видавлювання з Криму найактивніших, найпринциповіших кримських татар, які вимушені їхати з батьківщини через утиски, переслідування, арешти, примусову мобілізацію до лав російської армії. Громадяни України в Криму, насамперед кримські татари, є об’єктом політичних переслідувань та дискримінації. Арешти, насильницькі зникнення, вбивства – усе це стало, на жаль, звичним у Криму.

Обшуки на світанку в родинах кримських татар та страх депортації призвели до ретравматизації, нагадування про геноцид 1944 року.

І ніхто не може бути впевненим, що одного дня агресор не повторить злочин 1944 року й не депортує увесь народ. Тому що кримські татари заважають росіянам у Криму, вони муляють око, нагадують окупантам однією лише своєю присутністю про те, що вони окупанти, чужинці на цій землі.

Про депортацію варто говорити зараз, тому що ми не говорили про неї раніше:

до 2014 року українці здебільшого сприймали Крим як курорт, як місце відпочинку.

Багато чого змінилося за ці 10 років. Ми відкрили для себе Крим та його корінний народ – кримських татар. Окупація Криму стала запізнілим, але знайомством українців із півостровом.

• Ми дізналися, що кримські татари й киримли – це один народ, а “кримськотатарський” пишеться разом.
• Ми дізналися, що Крим – це не тільки караоке на галасливій набережній Ялти, але і трагедія депортації кримських татар, яка змінила демографічний склад населення Криму та його історичний ландшафт.

Зрештою, про депортацію кримських татар слід говорити, тому що це наш спільний біль. Українці та кримці постраждали від тоталітарного режиму і його геноцидних практик, націлених на зміну складу населення, знищення ідентичності, культури, мови, соціальних інститутів. Вшановувати пам’ять жертв депортації – це те саме що й пам’ятати про мільйони загиблих від Голодомору. Нація формується не лише довкола спільних мрій про світле майбутнє, але й на ґрунті історичної пам’яті про звитяги та трагедії минулого“.

Мартін-Олександр Кислий додає, що депортація 1944 року перегукується з усіма трагедіями нашої історії – від зруйнування Запорізької Січі до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022.

• “Депортація кримських татар – це не лише про примусове переселення великої кількості людей (хоча й таке було в нашій історії, згадаємо розкуркулення та повоєнні депортації українців).
• Депортація насамперед про втрату прав, суб’єктності, власного імені та гідності. Російська імперія, а потім СРСР та рф протягом довгого періоду часу позбавляли українців можливості бути українцями.
• Відправивши весь кримськотатарський народ у вигнання, радянська влада позбавила їм імені (вони стали просто “татарами”) та батьківщини.
• Попри те, що депортація забрала багато життів та була трагедією для кримських татар, геноцидну природу цієї події можна пояснювати [на уроках – ред.] не лише через людські страждання та зруйновані людські долі, але й через те, як імперія намагалася знищити увесь народ, позбавивши його ідентичності. Прикладом можуть бути заяви путіна про те, що українців, як і України, насправді не існує”, – каже Мартін-Олександр.

ЯК ПОБУДУВАТИ УРОК?

Для початку зануримо учнів і учениць у загальний контекст історії України.

1. Спершу як провокацію можна запропонувати учням і ученицям роздивитися зображення картин кримськотатарського художника Рустема Емінова і скласти асоціативний ряд до цих робіт.

Завантажити колаж можна тут.

За потреби більше зображень ви можете знайти на відкритому ресурсі “Tamirlar” (картини, відео, фото, спогади депортованих).

2. Після обговорення картин, разом із дітьми можна поміркувати над питаннями:

• Що для тебе є дім? Твоя квартира чи будинок, твоє місто, твоя Батьківщина чи твоя країна, де ти народився/лась, місце, де жили твої предки? Чи, може, дім для тебе там, там де ти є зараз? Які асоціації в тебе виникають від слова “Дім”?
• А якщо людину позбавити дому? Що вона може відчувати?
• Що/хто може позбавити людину дому? (потрібно обовʼязково враховувати минуле учнів та учениць, яким ставите ці питання, адже зараз багато для кого питання про втрату дому тригерне).

3. Далі пропонуємо використати лінію часу, яка дає змогу прослідкувати, як упродовж історії росія здійснювала репресії проти кримських татар.

Завантажити лінію часу можна тут.

4. Поміркуйте над питанням: “Чому впродовж століть росія проводить репресивну політику щодо кримськотатарського народу?”

Далі запропонуйте учням і ученицям пригадати чи припустити, що відбувалося в цей час на материковій частині України?

Діти можуть спробувати самостійно створити синхронізовану таблицю, або ви можете запропонувати їм уже готову, зважаючи на те, у якому класі ви досліджуєте цю тему.

Завантажити синхронізовану таблицю можна тут.

5. Після аналізу інформації можна запропонувати учням і ученицям поміркувати й узагальнити, які методи росія використовувала і використовує нині, щоб знищувати народи.

У допомогу ми створили схему, де можна помітити, що “депортація” (тобто позбавлення людини її Батьківщини, звичного середовища) і є частиною політики щодо знищення народу.

Завантажити схему можна тут.

ВРАХОВУЄМО ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВСТВА

Іванна Мінаєва пропонує для різних вікових груп учнів і учениць використати різні способи подачі інформації.

З дітьми 5–6–х класів тему депортації кримськотатарського народу радянською владою Іванна радить досліджувати через обговорення прав і свобод людини. Наприклад, дослідити факти із життя визначних і відомих дітям імен. Наприклад, Сусана Джамаладінова [крим. Susana Camaladinova], більш відома як Джамала, – українська співачка кримськотатарського походження. У 2016 році Джамала перемогла на пісенному конкурсі “Євробачення” з піснею “1944”, присвяченою трагедії депортації кримських татар із Криму.

1. Можна послухати пісню, чи подивитися виступ Джамали на Євробаченні й порефлексувати;

2. запропонувати дітям дослідити український переклад цієї пісні. Наприклад, ось тут;

3. обговорити з дітьми ті права людини із Загальної декларації прав людини, які було порушено депортацією, а також поміркувати над темою, чому депортація кримських татар є геноцидом за допомогою експрес-питань:

• Чи можна було кримським татарам у вигнанні розмовляти рідною мовою?
• Чому інколи кримські татари в місцях депортації намагалися приховати своє етнічне походження?
• Чи могли нащадки депортованих кримських татар зберегти свої сімейні традиції та етнічну ідентичність? Як?
• Як би ви в таких умовах передавали й зберігали знання про свій народ?

У 7 класі починається вивчення держави Кримське ханство. Розгляд теми депортації кримських татар можна прив’язати до вже наявних знань і спробувати разом із дітьми дати відповідь на проблемні “Три чому” питання:

1. Чому для сучасної росії такий важливий Крим?
2. Чому Радянському Союзу заважали кримські татари на Кримському півострові?
3. Чому для Османської імперії було важливо впливати на Кримське ханство?

[для виконання цього завдання можна використати лінію часу “росія проти кримськотатарського народу”, яку ви вже бачили вище. Дублюємо її за посиланням].

Діти на цей момент уже знають про історичні особливості заселення Криму та розуміють, як географічне розташування впливало на розвиток економіки регіону й на спосіб життя місцевих спільнот.

Аналогічну роботу можна запропонувати провести й учням та ученицям 8 класів на основі вивченого матеріалу з історії України, погравши на початку уроку в гру “Впізнай, хто це”, а потім запитавши, що ще вони знають про кримських татар. Питання гри (зразок):

1. Мають державну релігію іслам;
2. їхніми правителями були представники роду Гіреїв;
3. були водночас ворогами й союзниками козаків;
4. були васалами Османської імперії.

Після того, як діти доповнять відомі їм факти, пропонуємо обговорити дату 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – і прив’язати це обговорення до обговорення аналітичних проблем:

• Яке значення для міжнародних відносин має контроль над Кримським півостровом?
• Чому Російська імперія хотіла заволодіти Кримом?
• Яку політику здійснювала російська імперська влада в Криму щодо корінних народів (зокрема щодо кримськотатарського етносу) після анексії Криму?

З учнями 9 класів уже можна обговорювати національний рух панісламізму, джадидизму, діяльність Ісмаїла Гаспринського та політику Російської імперії щодо викорінення кримських татар із рідної землі, уніфікації цієї території, так само як і материкової частини України для стирання національних особливостей.

У 1783 році знищено державу Кримське ханство й на території Криму починають діяти російські закони, які з одного боку дають певні “пільги” кримськотатарському народу (звільнення від рекрутської повинності, звільнення від податків вакуфів), а з іншого – імперська влада заохочує переселення до Криму інших народів росіян, українців, греків тощо.

У класі пропонуємо обговорити проблемні питання:

• Чому Російська імперія проводить таку політику?
• Чи будуть кримські татари лояльними до неї?

Після обговорення питань можна перейти до дослідження політики Радянського Союзу щодо стирання ідентичностей народів і створення уніфікованої слухняної радянської людини – “гомосовєтікус”.

Так діти сформують логічний висновок, що в 1944 році Радянський Союз вчинив черговий геноцид у своїй історії, цього разу проти кримських татар.

ЯКІ СЕРВІСИ ТА ВПРАВИ СТАНУТЬ У ПРИГОДІ НА УРОКАХ

Дослідити витоки, сутність і наслідки депортації кримськотатарського народу радянською владою в 1944 році можна, прослухавши та проаналізувавши аудіоурок із проєкту “Вчися вухами” від ГО Смарт Освіта.

“Урок про депортацію кримських татар для проєкту “Вчися вухами” я почала з власних спогадів про Крим і кримських татар, – розповідає авторка уроку Антоніна Макаревич. – Насправді до 2014 року я не памʼятаю ані в медійному просторі, ані в побутовому обговоренні теми Криму і кримських татар. Проте це надважлива тема для України, для розуміння і сприйняття українцями самих себе.

росія зробила надто багато, аби викорінити кримських татар із Криму, аби витіснити Україну з Криму.

І якщо ми хоча б мали можливість їздити в Крим, то теперішні учні й учениці такої можливості не мають.

Саме тому ми маємо багато говорити про Крим і кримських татар, розповідати їхню історію і тримати цей фокус постійно. Аби наші учні й учениці чітко розуміли, що Крим – це Україна, а кримські татари – це невіддільна частина української нації й нашої історії. Ба більше, кримські татари матимуть можливість повернутися додому до Криму лише тоді, коли Україна переможе”.

Антоніна Макаревич пропонує використовувати на уроках такі матеріали:

1. Проєкт Ukraїner зібрав історії відомих людей про Крим. Зокрема, там є історії Джамали, Ахтема Сейтаблаєва, Мустафи Джемілєва, Олега Сенцова. У проєкті, спільно з Українським інститутом, герої у VR окулярах дивляться на важливі для них місця в Криму, діляться своїми спогадами й пам’ятними історіями про рідний півострів. На уроці з дітьми ви можете подивитися історії, опрацювати їх і порефлексувати. Поміркувати, як особисті історії розкривають історію кримських татар і Криму загалом. Як Росія знищувала памʼять про кримських татар, замінюючи назви населених пунктів із кримськотатарських на російські.
2. На Ukraїner також можна почитати історію Джамали про “її Крим”.
3. Ще один варіант – досліджувати історію Криму через мистецтво й літературу. Є серія “Кримський інжир”, де зібрані поезії й твори про Крим. Так, в аудіоуроці “Вчися вухами” Антоніна Макаревич якраз читає уривки вірша кримськотатарської поетеси Сєярє Кокче, у якому та описує депортацію 18–20 травня 1944 року. Ви також можете прочитати й порефлексувати.

ЗАКРІПЛЮЄМО МАТЕРІАЛ

Ольга Бутурлімова пропонує декілька вправ, які можна виконати на різних етапах уроку і в якості закріплення матеріалу за темою.

1. Інтерактивна вправа для спілкування з учнями.

2. Також можна створити презентацію зі спільним доступом в Canva, аби кожен учень зробив 1 слайд присвячений темі депортації кримськотатарського народу.

3. Завершити урок можна переглядом уривка з фільму Хайтарма або мультфільмом із циклу “Країна Мандрівка” з розповіддю Джамали про депортацію.

4. На початку наступного уроку для перевірки можна пройти тест на сайті Кримськотатарського ресурсного центру.

Юлія Топольницька, історикиня, методистка з історії ГО “Смарт освіта”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: qirim.news