Урок про витоки “українського Голлівуду”: досліджуємо роман “Майстер корабля” Юрія Яновського

Автобіографічний роман Юрія Яновського “Майстер корабля” зʼявився в програмі з української літератури для 10–11 класів (рівень стандарту) у 2019 році. Найчастіше твір розглядають, використовуючи пообразний аналіз. Безперечно, для роману, у якому всі головні герої мають своїх прототипів, такий підхід є доречним, але ним не вичерпуються всі можливості роботи з текстом.

У новому варіативному конспекті уроку з української літератури “Нова українська школа” та вчителі-експерти пропонують цікаво й доступно розповісти учням про Юрія Яновського та дослідити його новаторство в літературі. Зокрема, у матеріалі читайте:

• які 10 фактів із життя Яновського та завдання до них точно зацікавлять учнів;
• як провести комбінований аналіз роману;
• що означають лінії героїв та символи;
• варіант домашнього завдання;
• бонус – варіант цікавого завдання для групової роботи.

Нагадуємо, що більше таких розробок можна знайти в розділі “Матеріали для уроків” на нашому сайті.

10 ФАКТІВ ПРО ЯНОВСЬКОГО ТА ІДЕЇ ЗАВДАНЬ, ЯКІ ТОЧНО ЗАЦІКАВЛЯТЬ УЧНІВ

Катерина Корнілова, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, пропонує почати із цікавих фактів біографії письменника, адже так діти краще розумітимуть контекст творчості автора. Ці факти можуть стати зачіпками для різних варіантів вправ.

1. “Юрія Яновського називають “українським Гомером”, мариністом, зачинателем українського кіно, експериментатором, новатором, а ще він до безуму любив степ і море”, – розповідає Катерина Корнілова.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням написати про себе по 7 слів або словосполучень, які могли б розкрити особисту характеристику кожного. Також можна зробити цю вправу в парах та обмінятися враженнями. Закцентуйте, що за біографічними фактами є дуже багато особистих історій, які не обмежуються лише асоціаціями. І, досліджуючи життя та творчість письменників, важливо відчути та зрозуміти їхній контекст та персональну особливість.

2. “Одним із цікавих фактів є історія про хворобливість Юрія. Він часто хворів, пережив шість операцій, навіть був на межі між життям і смертю. Можливо, це вплинуло на подальший стан його здоров’я, бо письменник рано посивів – йому було лише 30 з “гачечком”, – каже Катерина Корнілова.

💡ІДЕЯ: Цей факт може стати поштовхом для міні предметної інтеграції з біологією. Наприклад, дослідіть причини раннього сивіння та із чим пов’язане це явище.

3. Навчався Юрій Яновський у народному училищі, там намагався бути непомітним, хоча насправді пишатися йому було чим, бо вчився найкраще за всіх учнів. Та однаково саме літературу Юрій любив найбільше. Пізніше вступив до Київського політехнічного інституту, однак не завершив навчання. Саме в цей період Юрій Яновський бере активну участь у літературній студії інституту, допомагає акторам і режисерам театру-студії імені Гната Михайличенка в створенні низки вистав, пише власні поезії.

💡ІДЕЯ: Дослідіть разом з учнями теорію дев’яти типів інтелекту за Говардом Гаднером. Визначте особистий тип інтелекту.

4. “Юрію Яновському пощастило і в особистому житті. Його спорідненою душею і підтримкою була дружина – Тамара. Спільним захопленням обох став театр. Поет зі своєю дружиною-акторкою майже тридцять подружніх років були на “ви”, – зазначає Катерина Корнілова.

5. У період життя в Харкові Юрій Яновський знаходить нові знайомства. Узагалі, коло друзів Юрія Яновського – це цікаві особистості, з якими в письменника були теплі стосунки. Розпочинає спілкування з Олександром Довженком, Остапом Вишнею, Павлом Тичиною, Миколою Кулішем.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням створити можливий діалог між Юрієм Яновським та, наприклад, Олександром Довженком. Які б теми вони обговорювали? Яку б позицію кожен із них відстоював? На які власні тексти чи тексти однодумців вони посилалися б? Для виконання цього завдання спробуйте використати штучний інтелект.

6. “Саме Юрій Яновський привів у кінематограф Олександра Довженка.

Їхня дружба була плідною для обох у творчій площині, тому що обидва сповнені шалених задумів, мали ту поетичну окриленість, яка робить їх яскравими представниками романтичної течії в нашій літературі”, – додає Катерина Корнілова.

Цікавий факт з особистого: Яновський і Довженко закохалися в молоду акторку, Юлію Солнцеву, яку запросили на зйомку до Одеси. Однак двобій за її серце виборов режисер-початківець Олександр Довженко.

“Одеса, море, кіно – важливі слова для Юрія Яновського, адже він працював на Одеській кінофабриці головним редактором. Він був художнім керівником Одеського “Голлівуду”. Колеги назвуть його “добрим генієм українського кіно”, – зазначає Катерина Корнілова.

Володимир Панченко пише про це:

“Нині це важко собі уявити: „зеленого “літератора, якому не виповнилося і двадцять чотири роки, призначають художнім редактором однієї з найбільших у країні кінофабрик. А в житті Юрія Яновського (…) саме так і було. Навесні 1926-го він з’явився в Одесі в несподіваній для себе ролі „кіноначальника””.

Саме в “одеський” період виходить з-під його пера перший мариністичний роман в українській літературі “Майстер корабля”. На той момент Юрію Яновському було 25 років.

💡ІДЕЯ: За допомогою ШІ згенеруйте візуальні постери-асоціації про Юрія Яновського та кінематограф або використайте фарби чи олівці.

7. “Письменник не був заможною людиною. Бідність довела його навіть до того, що він змушений був закладати цілі пакунки своїх улюблених книжок”, – додає Катерина Корнілова.

8. Серед досягнень Юрія Яновського в літературі варто згадати передусім те, що саме він започаткував в українській літературі різновид роману в новелах (роман “Вершники”). Його твори публікувалися поза межами України, зокрема, в Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Австрії, Чехії.

💡ІДЕЯ: Дослідіть з учнями обкладинки творів Юрія Яновського різних років. Запропонуйте учням створити власну обкладинку до роману “Майстер корабля”.

9. Пам’ять про Юрія Яновського вшановують в Україні. Наприклад, у рідному селі письменника – Нечаївці (Кіровоградського району) – створили меморіальний музей Юрія Яновського. Його ім’ям названі вулиці в Одесі, Кривому Розі, Львові та інших українських містах.

💡ІДЕЯ: Створіть віртуальний тур до музею або фрейм для можливої екскурсії. Також підсумком опрацювання біографічних відомостей може бути створення скетчноутингу [ред. – замальовка, записи скетчів у блокноті] про життя та творчість автора або власний подкаст.

🎧 А прослухати подкаст про Юрія Яновського та дізнатися, як використати аудіо на своїх уроках ви можете завдяки проєкту “Вчися вухами“.

Ірина Мельник, учителька української мови та літератури, пропонує такі вправи на цьому етапі уроку.

ЗАВДАННЯ: прогнозування.

Інструкція для учнів:

• покажіть декілька світлин, які відображають певні моменти в житті митця;
• спрогнозуйте, як вони пов’язані з біографією і творчістю письменника;
• наприкінці уроку поверніться до світлин: чи потребують вони додаткового пояснення?

Фінальним завданням на цьому етапі Ірина Мельник пропонує створення кінострічки життя Юрія Яновського: “Щоб закцентувати на певних моментах біографії Юрія Яновського, пропоную зобразити кінострічку й записувати ключові слова на кадрах та вітрильнику, оскільки найбільшою мрією письменника було “будувати кораблі та пароплави”.

ЗАВДАННЯ: життєва кінострічка.

Ірина Мельник додає: “Цікаво, що автор наполегливо втілював цю мрію в життя: навчався в Єлисаветградському реальному училищі (випускник мав право на вступ до вищих технічних закладів, здобував кваліфікацію механіка – на той час одну з найпрестижніших), потім – у Київському політехнічному інституті на одному курсі з найвідомішим у майбутньому конструктором Сергієм Корольовим”.

10. У закладах технічного спрямування на той час величезну роль приділяли й літературній освіті, тому для Яновського не було проблемою написати поезію. Дебютував Юрій Яновський саме як поет. Це відбулося в 1922 році віршем “Море”, надрукованим під псевдонімом “Георгій Ней”. Далі був стрімкий творчий розвиток, а вже в 1925 році письменник видав свою першу книгу.

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОМАНУ “МАЙСТЕР КОРАБЛЯ”

При першому знайомстві з романом, Ірина Мельник пропонує надати асоціативну характеристику твору декількома словами, наприклад,

МОРЕ.МОЛОДІСТЬ.РОМАНТИКА.

“Подібно, як ми шукали асоціації до життя Юрія Яновського, ми можемо знайти суголосні образи-відчуття і до роману. А далі можна починати глибинне занурення у фабулу твору”, – зазначає учителька.

Катерина Корнілова додає: “Під час вивчення “Майстра корабля” Юрія Яновського важливо долучити комбінований аналіз, що поєднував би такі види дослідження, як

• історико-культорологічний,
• структурно-функціональний,
• символічний
• і, власне, пообразний”.

Щодо історико-культурологічного аналізу: на етапі формулювання проблемного питання можна використати уривок з інтерв’ю Лариси Брюховецької “Голівуд на березі Чорного моря. Як будувалася Одеська кіностудія”. Відеофрагмент допоможе налаштувати учнів на сприйняття твору, розуміння духу епохи.

Учитель може використати вправу “Хронологічна лінійка” для актуалізації знань учнів із предметів “Історія України” та “Мистецтво”. Для цього діти мають пригадати, що вони пам’ятають про становлення Одеської кінофабрики, і записати ці події в хронологічному порядку. Мета вправи полягає в тому, щоб сформувати в учнів уявлення про історичний контекст створення роману та досягти очікуваних результатів навчання, передбачених НУШ, таких як “уміння користуватися різними джерелами інформації, визначати межі власного знання і незнання”.

💡 ІДЕЯ: Для цього завдання використовуйте застосунок Padlet формат “Хронологія”.

Скріншот із Padlet

Для проведення структурно-функціонального аналізу вчитель може запропонувати учням та ученицям нотувати власні спостереження за таким планом:

1. кількість часових площин, відтворених у романі;
2. періоди, зображені в цих часових площинах;
3. домінантна часова лінія;
4. ключові події кожної з ліній;
5. прийоми творення сюжету.

Часопростір Ірина Мельник радить досліджувати уважно й акцентувати на тому, що час у романі зображено в “рамці”: початок твору – сімдесятилітній То-Ма-Кі згадує молодість в Одесі 20-их років XX століття і завершення – сивий То-Ма-Кі. Головний герой резюмує своє життя, він себе називає не просто так То-Ма-Кі, адже “товариш майстер кіно” – найвище звання у сфері кіно, тобто герой досяг того про що мріяв, але чи все далося легко?

На цьому етапі Ірина Мельник також акцентує на дослідженні особливостей неоромантизму на прикладі твору: “Розділіть ознаки напряму на кластери, наприклад,

• екзотика: згадки про далекі острови та країни; нетипові імена;
• вітаїзм (ода молодості): герої вищі за буденність; пошук власного “я”;
• символіка: корабель – держава-культура нації)”.

“Також важливо нагадати учням відомості з теорії літератури, на основі яких будуватиметься аналіз твору, і дослідити особливості літературного стилю та жанру”, – додає Катерина Корнілова.

Під час дослідження теорії літератури основними поняттями будуть:

1. Ретроспекція – це літературний прийом, що полягає у зверненні до минулого в розповіді про дії та події, що відбуваються в цей момент у творі. Це можуть бути спогади героїв або відстеження історії персонажів, які призводять до теперішнього моменту у творі. Ретроспекція може додати глибини та значущості подіям, які відбуваються у творі, та дає змогу читачу краще розуміти мотивації та почуття персонажів.
2. Жанр-вставка – це літературний жанр, який містить елементи інших жанрів або стилів. Наприклад, у романі можуть бути вставки віршів, листів, щоденників або романів. Жанр-вставка може використовуватися з різними цілями, наприклад, для створення глибшого розуміння персонажів, підсилення настрою твору або зміни ритму інтриги.
3. Мариністичний роман – один із видів роману, провідною темою якого є зображення моря та життя людей і побут, пов’язаних із ним.

Цей тип роботи має на меті сформувати в учнів фабульне розуміння подій, зображених у творі. На основі фабули та запропонованого методу аналізу одинадцятикласники можуть усвідомити взаємозв’язки між складовими частинами твору, визначити їхні ролі в створенні цілісного образу твору і функції, які вони виконують у контексті теми, ідеї, жанру та стилю твору.

💡 ІДЕЯ: Створити ментальну мапу чи тематичні, структурні кластери на основі сюжету роману або використати з тією ж метою прийом скетчноутингу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЇ ГЕРОЇВ

Щодо пообразного аналізу твору “Майстер корабля”, то ми пропонуємо створити разом з учнями таблицю з характеристиками головних героїв, яка буде фінальним етапом у цьому блоці. Учні та учениці можуть використовувати будь-які джерела інформації, тому доцільно обговорити з ними правила академічної доброчесності та особливості роботи з достовірними джерелами інформації.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням створити акаунт кожного героя або згенеруйте вигляд героїв за допомогою штучного інтелекту. Також на основі цих зображень можна створити комікс за сюжетом роману.

СИМВОЛІКА РОМАНУ

Твір “Майстер корабля” насиченим символами, які допомагають передати його глибокий зміст. Система вправ та завдань для символічного аналізу може включати наступне:

1. Пошук символів:

• попросіть учнів знайти у творі символи та їхній опис і значення;
• запитайте, чи є у творі символіка кольорів? Які кольори є у творі та яке значення вони мають?
• запитайте, чи є у творі символіка природних явищ? Яке їхнє значення?

2. Порівняння символіки:

• попросіть учнів порівняти символіку у творі зі схожими символами в інших творах;
• запитайте, чи можна знайти спільну символіку в інших творах того ж жанру або того ж автора.

3. Аналіз структури:

• попросіть учнів розглянути структуру твору та знайти символічні елементи в кожній частині;
• запитайте, чи є у творі повторювані мотиви або символи та яке їхнє значення.

4. Дискусія:

• попросіть учнів обговорити символічний аналіз твору та обґрунтувати свої висновки;
• запитайте, яке значення має символіка в літературі та чому автори використовують символічну мову у своїх творах.

“Окрім класичних форм роботи можна запропонувати учням ігрові вправи. Завдання ігрових вправ полягає в тому, щоб зробити символічний аналіз твору “Майстер корабля” цікавішим для учнів”, – додає Катерина Корнілова.

Такими вправами можуть бути:

1. “Знайди символ”: учні та учениці діляться на групи, кожна група має отримати картку із символом із твору “Майстер корабля”. Далі групи мають знайти три випадки у творі, коли цей символ трапляється. Потім групи демонструють свої відповіді й пояснюють, чому вони вважають, що цей символ важливий для розуміння твору.
2. “Декодування”: учні й учениці діляться на пари. Кожна пара отримує картку із символом із твору “Майстер корабля” та криптограму, де цей символ зашифровано. Учні та учениці мають розкодувати криптограму та знайти три випадки у творі, коли цей символ трапляється. Потім пари демонструють свої відповіді й пояснюють, чому вони вважають, що цей символ важливий для розуміння твору.
3. “Кріейтор”: учні та учениці діляться на групи. Кожна група має створити свій символ, який був би відповідним для твору “Майстер корабля”. Учні та учениці повинні пояснити, як їхній символ пов’язаний із твором, та зафіксувати три випадки у творі, де цей символ можна знайти.
4. “Колаж символів”: учні та учениці мають створити колаж із символів, які трапляються у творі “Майстер корабля”. Кожен символ має бути підписаний та мати короткий пояснювальний текст. Учні та учениці можуть також обговорити, які символи є найвиразнішими.

ЯНОВСЬКИЙ ТА КІНЕМАТОГРАФ

“Кінематограф бере свій початок саме з Одеси, адже Йосип Тимченко за 2 роки до братів Люм’єр (1893 року) винайшов кіноапарат, на який зняли стрічки “Стрибаючий вершник” та “Метальник списа”, – зазначає Ірина Мельник.

На цьому етапі можна переглянути уривки з першого фільму у світі, перших світових стрічок та зробити добірку перших українських фільмів. Визначте критерії, за якими учні зможуть порівняти ці уривки. Також важливо обговорити враження учнів та учениць від переглянутого:

• які емоції виникають під час перегляду?
• що вражає найбільше?
• що залишається незрозумілим?
• як брак розвитку технологій вплинув на рішення режисерів щодо зображення картин?
• чи страждав від цього зміст стрічок?

Ми вже згадували, що під час вивчення роману “Майстер корабля” варто згадати про Одеську кінофабрику, яка на початку XX століття активно розвивалася, пізніше стала кіномайданчиком, який зібрав найбільш прогресивних режисерів і сценаристів. Згодом кіностудію було націоналізовано, і вона стала “рупором” влади.

💡ІДЕЯ: для розвитку навичок медіаграмотності, дослідіть з учнями прояви відеопропаганди в СРСР, знайдіть ознаки пропаганди, основні інформаційні повідомлення. Цю форму роботи можна провести в групах, аналізуючи також постери до радянських фільмів.

Для Юрія Яновського кіно було найвеличнішим мистецтвом, через яке він прагнув показати українську культуру, але, на жаль, для багатьох вона виявлялася в “пишно вдягнених довговусих козаках, що махають красиво шаблями” (“Голлівуд на березі Чорного моря”).

“Наша ж культура будувалася поступово – як корабель: вона мала міцний фундамент і досить прогресивні вітрила в особі молодого генія Олександра Довженка. На жаль, вихід у відкрите море відбувся через багато-багато років.

І Юрій Яновський, й Олександр Довженко змушені були змінити свої неоромантичні настрої на соцреалістичні “співи”, щоб хоч якось продовжити улюблену справу, щоб вижити (радянська влада точно знала про досить приязні стосунки Яновського та Юрія Тютюнника, який виголошував у Єлисаветграді універсал про самостійну Україну; про дружбу з Миколою Хвильовим; а батько дружини, Георгій Жевченко, був єпископом Української автокефальної церкви”, – акцентує Ірина Мельник.

💡ІДЕЯ: мінідослідження “Чому Одеса – це Голлівуд на березі Чорного моря, але лише в часи Юрія Яновського?” Порівняйте історію створення Голлівуду та українського сегмента кіноіндустрії, основні цінності двох осередків та вплив на американську й українську культури.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Роман “Майстер корабля” Юрія Яновського дає ретроспективу життя відомих митців. Такий прийом можуть використати й учні та учениці, розвиваючи навичку сторітелінгу.

• Запропонуйте дітям створити власну ретроспективу життя, але з позиції себе сімдесятирічних.

“У таких есеях учні та учениці мають прописати кроки становлення, дорослішання, поділитися (за бажанням) планами на майбутнє, поміркувати, на які труднощі вони можуть натрапити”, – зазначає Ірина Мельник.

БОНУСНЕ ЗАВДАННЯ: ГРУПОВА РОБОТА В АСИНХРОНІ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАТФОРМИ PADLET

1. Тема дослідження: “Куди прямує корабель сучасної української культури? Якими мають бути сучасні майстри корабля?”
2. Надайте учням інструкції:

• самостійно сформуйте групи по 4–5 осіб;
• визначте ролі та завдання для кожного учасника групи на період спільної взаємодії;
• оберіть зручну платформу для комунікації;
• оприлюдніть на дошці результат вашої роботи

1. Що має бути у фінальній презентації?

• Особисті відгуки учнів про прочитану книгу, і чому вони радять чи не радять її прочитати.
• Ілюстрації чи візуалізації до образів, сюжету.
• Буктрейлер.
• Коротка презентація відповідно до зазначеної теми (варіанти тем: “Українське кіномистецтво 20–30-х років XX століття”, “Сучасне українське кіномистецтво”).

Упевнені, кожен із вас має свої цікаві прийоми, методи або ж і повноцінні розробки, які допомагають по-новому дослідити знайому тему. Наступний матеріал, який ми готуємо до публікації – “Життя та творчість Миколи Куліша”. Надсилайте свої версії методичних варіацій на нашу пошту – [email protected]. У темі листа вкажіть “Методичні варіації: Микола Куліш”.

У наступній добірці ми поділимося вашими цікавинками, у такий спосіб розширюючи спільноту освітніх експертів. Дякуємо!

Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”

Титульне фото: ГО “Смарт освіта”