Напишіть нам

Всі теми

Вчительська зарплата: чому платять менше та що можна змінити

“Надбавки за класне керівництво, перевірку робіт зняли. Працюємо й у нічні зміни, очевидно, що неоплачувано”; “скоротили престижність до 5 %… Тарифна ставка вчителя вищої категорії 7 001 грн. Правда, дуже велика?”; “нам влітку виплачували 2/3 від ставки, познімали всі статті. У мене, наприклад, заробітна плата зараз менша, ніж прожитковий мінімум” – такими думками діляться вчителі із “Новою українською школою”. Розповідають, що з початком війни клопотів додалося, а от зарплати тільки зменшилися.

Порушення трудових прав, невиплати зарплати чи її зменшення, примус писати заяву на відпустку за власний рахунок – такі скарги часто отримують і в Службі освітнього омбудсмена. Із початку повномасштабної війни до Служби надійшло понад 800 звернень щодо умов роботи вчителів та їхніх зарплат. Це втричі більше, ніж у мирні часи.

“Нова українська школа” поспілкувалася з освітянами: як змінилися їхні зарплати у війну й чи є зараз перспективи для змін у системі оплати праці вчителів.

БЕЗ НАДБАВОК, АЛЕ З ЕНТУЗІАЗМОМ

Вчительська зарплата – це мікс із посадового окладу, надбавок та доплат. Чим більше років учитель пропрацював у школі, чим вищу категорію має й чим більше зобов’язань виконує, тим більша в нього зарплата. Бо ж крім ставки, педагогам окремо платять за перевірку зошитів, класне керівництво, завідування кабінетами тощо. Звісно, якщо частину цих надбавок та доплат забрати, то зарплата суттєво зменшується.

“У нашому ліцеї до війни вчителям за престижність платили надбавку в 30 %. Суттєва сума виходила. Вилка такої надбавки в Україні від 5 до 30 %, це визначає місцева влада. Чи справедлива така різниця в надбавках, яка визначається не якістю роботи, а місцем проживання? У воєнний період надбавку нам зменшили на 25 % і тепер вона становить 5 %”, – розповідає вчитель математики Вишнівського ліцею “ІДЕАЛ” Київської області Юрій Токар.

Його колега з Буковини, вчитель фізики та астрономії Чернівецького міського ліцею № 1 Пауль Пшенічка, додає, що в їхньому закладі так само скасували деякі надбавки.

“Платять регулярно, ми раді й тому. У нас і раніше зарплата не була висока. До того ж ціни ростуть, і будь-яке урізання зарплатні відчутно”, – зазначає вчитель.

Скоротились і надбавки за престижність від міської ради у Вінниці: замість 20 % педагоги отримують 10–15 %. Як розповідає заступниця директора Вінницького ліцею № 18 Ірина Матковська, у них тимчасово скасували доплати за завідування кабінетом. Зараз ліцей працює дистанційно, чекає на завершення ремонту укриття. За словами Ірини, як тільки ліцей повернеться на очне навчання, міська рада ці доплати обіцяє повернути.

Не зважаючи на зменшення зарплат, учителі працюють. І, часом, навіть більше, ніж до війни. Буває, що зранку вчителі та учні не знають, як саме проведуть день – дистанційно чи в школі. Наприклад, якщо повітряна тривога починається до початку навчання, то школа з очною формою навчання на цей день переходить в онлайн-режим. Учителям у таких умовах треба готуватися до двох варіантів проведення уроків – звичайних та дистанційних.

“Навантаження зросло, бо уроки змішані. Щоби навчати зараз якісно, треба працювати більше. Водночас отримуємо менше. Та з огляду на те, що в країні війна, іншого й не можна очікувати”, – доповнює Пауль Пшенічка.

НА ЩО СКАРЖАТЬСЯ ОМБУДСМЕНУ

Про дисбаланс “навантаження – зарплата” говорять і в Службі освітнього омбудсмена.

“Наша країна переживає економічний спад через війну, і це відображається на державному бюджеті. Але зменшення заробітної плати, скорочення надбавок освітян має здійснюватися в межах чинного законодавства. Тобто базовий розмір зарплати чи надбавки, встановлені чинним законодавством, зменшуватися не можуть. Скоротити можна варіативні надбавки – наприклад, надбавку за престижність. Ми неодноразово оприлюднювали роз’яснення щодо цього.

На жаль, маємо дуже сумні (щоби не сказати – ганебні) приклади, коли людей узагалі залишають без зарплат, при чому там, де їх можна виплачувати. Або ж вимагають те, чого не передбачає чинне законодавство. Наприклад, коли оголошена повітряна тривога, законодавство вимагає, щоби людина рятувала своє життя та перебувала в укритті, але трапляються випадки, коли адміністрації кажуть, щоб учителі під час повітряної тривоги йшли до школи, зокрема й у ті заклади, де взагалі немає укриттів”, – розповідає Сергій Горбачов.

Загалом через війну освітня сфера отримала чимало нових викликів, на які треба швидко реагувати. За словами освітнього омбудсмена, ще в березні його служба надсилала листи до Кабміну та МОН, щоби створити координаційний штаб для розвʼязання проблем системи освіти в умовах воєнного стану, адже є багато питань, які потребують оперативного узгодження між різними відомствами.

“Поки не визначено, як продовжити навчання, яке було перерване повітряною тривогою чи відключенням електропостачання. Якщо заклад освіти працює очно, і під час повітряної тривоги педагог та діти перебували в укритті, а це робочий час учителя, то коли та як продовжити навчання, як оплачувати роботу вчителя під час перебування в укритті чи позаурочної роботи через тривоги?”.

Освітній омбудсмен радить створювати робочі групи із директорів шкіл, завучів, представників відділів освіти територіальних громад, щоби вони напрацювали механізми, як реагувати на виклики навчання в умовах воєнного часу.

ЧОМУ ЗАРПЛАТА ЗМЕНШИЛАСЬ

Як ми вказували раніше, розмір учительських зарплат залежить від ставки та доплат і надбавок. Ставка формується на основі єдиної тарифної сітки, визначеної Кабміном у 2002 році. Так, посадовий оклад першого тарифного розряду зараз становить 2 893 гривні. Вчителі мають від 10 до 14 розрядів, залежно від категорії.

Формула проста: оклад першого розряду множиться на коефіцієнт того розряду, якому відповідає кваліфікаційна категорія. Так, наприклад, вчитель другої категорії має 12 розряд з коефіцієнтом 2,12. Відповідно, 2893 × 2,12 ≈ 6133 грн – це базовий посадовий оклад вчителя другої категорії. Ще + 10% відповідно до Постанови КМУ №22 і матимемо 6 746 гривень. Зауважимо, що не зважаючи на зростання мінімальної зарплати до 6 700 гривень, посадовий оклад першої категорії не змінився.

Нагадаємо, що з червня 2022 року освітню субвенцію урізали на 10%, що призвело до недофінансування оплати праці педагогів. Влітку рада виконавчих директорів Світового банку виділила 1,49 млрд доларів на виплати зарплатні вчителям і держслужбовцям. Однак, як пояснило МОН у відповіді на запит “Нової української школи”, ці кошти компенсуватимуть Україні тільки фактичні витрати й не покриватимуть недофінансування освітньої субвенції. Тож кошти йдуть на виплату зарплат педагогам, але її зменшення через скорочення освітньої субвенції не враховується.

Покращити ситуацію могли б залишки коштів освітньої субвенції в місцевих бюджетах. За інформацією МОН, станом на 1 вересня ідеться про невикористані 9,1 мільярди гривень. Якщо потреба в оплаті праці освітянам закрита, то залишки можуть використати на нові меблі, шкільні автобуси, обладнання кабінетів тощо. Але невикористана сума з освітньої субвенції, яка від самого початку мала б піти на зарплати вчителям, цього року рекордна. Так, влітку минулого року на рахунках місцевих бюджетів було не використано 6,8 мільярдів гривень.

В освітянській профспілці заявляють, що залишки освітньої субвенції на початок 2022/2023 навчального року загалом за всіма місцевими бюджетами, включно з обласними, перевищують місячну потребу на 12 %. А з огляду на близьке закінчення фінансового року, треба забезпечити цільове використання освітньої субвенції, тобто, виплатити вчителям зарплату в повному розмірі.

ЧИ НА ЧАСІ НОВА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ

Якби не війна, цього року мала б запрацювати нова система оплати праці вчителів. Принаймні так передбачала урядова постанова № 822 від 10 липня 2019 року. За основу зарплати береться не тарифна сітка та її перший тарифний розряд, а прожитковий мінімум. Однак уряд відклав старт цієї реформи на січень 2023 року.

“Система оплати праці справді потребує змін. Бо молодий учитель, у якого немає стажу роботи, отримує “голу” ставку 6 500 гривень. Зазвичай він не має ще класного керівництва. Може отримати доплату за перевірку зошитів. Тобто людина може отримувати в школі щось пристойне, пропрацювавши як мінімум 10 років. Можливо, варто змінити наші ставки, щоби мотивувати людей працювати”, – ділиться думками Ірина Матковська.

На думку експерта з освітніх питань Павла Хобзея, кардинально змінювати систему оплати праці вчителів в умовах війни дуже тяжко. Але можна піти іншим шляхом – змінити нормативи. Якщо зараз тижневе навантаження вчителя 18 годин, то на час війни його можна збільшити до 20 годин. Так, як каже експерт, зарплати вчителів можна буде зберегти на довоєнному рівні, а скасування деяких надбавок перекрити за рахунок збільшення тижневого навантаження. Кошти, які забрали з освітньої субвенції, компенсувати за рахунок зміни нормативів. Проте, вчителям у такому випадку доведеться проводити уроки на дві години більше.

“Якщо зменшили субвенцію, зі зрозумілих причин, бо ж основне – це перемога, то не варто вимагати від громад заплатити вчителям цю різницю. Зміна нормативів, на мою думку, була б чесним варіантом. Після війни повернемося до попередніх норм і до теми реформи оплати праці. До того ж Світовий банк раніше радив, що варто збільшувати тижневе навантаження вчителів до 24 годин”, – каже Павло Хобзей.

Сергій Горбачов додає, що система освіти цього року витримала страшенний удар. У травні-червні в нього навіть не було певності, що почнеться навчальний рік. Його старт – це заслуга більшості вчителів та директорів, які вміють добре працювати.

“Освітяни зробили величезний обсяг роботи. І результати, й обсяг могли би бути ще кращими, якби ми мали усвідомлену державну політику у сфері освіти”, – резюмує освітній омбудсмен. 

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Elnur_, Depositphoto

Матеріали за темою

Обговорення