Напишіть нам

Всі теми

Як готується пілотування НУШ у 5 класі – інтерв’ю зі співавторами нового стандарту

З 1 вересня 2021 року в школах України в пілотних 5-х класах стартує НУШ. Першими новий Державний стандарт базової середньої освіти впроваджуватимуть 136 шкіл.

“Нова українська школа” поговорила з керівником робочої групи зі створення нових стандартів освіти Романом Шияном та експерткою Команди підтримки реформ МОН Юлією Романенко про те, як відбувалося навчання вчителів та тренерів, які труднощі мають школи під час обрання модельної навчальної програми, чому вчителі неохоче обирають інтегровані курси та чи залишиться оцінювання викликом для педагогів.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛІВ ПІЛОТНИХ КЛАСІВ

Роман Шиян

Настановчі онлайн-сесії для керівників пілотних шкіл та команд інститутів післядипломної педагогічної освіти (керівників та координаторів з усіх освітніх галузей) за участі регіональних тренерів НУШ провели наприкінці квітня. Тобто, ще до того, як за участі всіх зацікавлених сторін був укладений календарно-тематичний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників, причетних до “інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня”. Це відбувалося одночасно з поданням на експертизу модельних навчальних програм.

Учасникам розкрили логіку Державного стандарту базової середньої освіти, пояснили, як він інтерпретується через типову освітню програму, як гнучко вийти на освітню програму закладу освіти. Водночас нам важливо було почати не з розподілу годин, а з цінностей, засадничих принципів.

Після ознайомлення керівників пілотних шкіл із механізмами створення освітньої програми закладу, зокрема конструювання навчального плану на основі запропонованого МОН типового рішення, вони змогли свідомо визначитися, кого з учителів доцільно залучити до реалізації задумів. Після цього, у травні, до навчання долучилися вчителі, і всі – команди шкіл та інститутів – працювали разом.

Команда кожної школи налічує понад 10 осіб – керівник, заступники з початкової й базової освіти, вчителі з усіх обраних предметів / інтегрованих курсів.

Від початку це навчання підтримував Фінський проєкт “Навчаємось разом” + проєкт ЄС, що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та ЄС. Відтак, у червні тренери проєкту “Демократична школа” Європейського центру Вергеланда провели з учителями навчання про цінності, ключові компетентності й те, як їх реалізувати в навчальному процесі – для цього учасників об’єднали в менші групи й за розкладом міксували синхронні й асинхронні заходи.

The LEGO Foundation запропонувала надихаючий модуль про діяльнісний підхід – теж у малих групах.

Тренери Британської Ради в Україні актуалізували тренінги з практичної реалізації наскрізних умінь, до цієї сесії залучили також Ніну Дементієвську, яка в групі розробників стандарту відстежувала відображення наскрізних умінь в описі результатів навчання різних освітніх галузей.

Упродовж усіх згаданих сесій ми чули запит: покажіть уже нарешті модельні навчальні програми!

Однак, на той час вони все ще перебували на експертизі. Водночас, ми разом із партнерами діяли суголосно з власним переконанням, що ціннісні засади, компетентнісна логіка стандарту та підходи до їхньої практичної реалізації в навчальній діяльності важливо розглянути перш, ніж вивчати конкретні рішення на рівні модельних навчальних програм. Інакше внутрішня логіка останніх залишиться прихованою, і вчителі не лише не зможуть на їхній основі створювати власні рішення, але й не розумітимуть, як вони працюють.

22 червня колеги з ІМЗО повідомили учасникам, які МНП мають перспективи бути затвердженими. Упродовж наступних трьох днів усі авторські колективи, що відгукнулися, мали можливість на оглядовій сесії показати школам свої рішення.

Авторські колективи мали також можливість провести окремі зустрічі зі шкільними колективами. Наприклад, автори, які співпрацювали з Командою підтримки реформ МОН, провели свої вебінари з 29 червня до 1 липня, де розгорнуто показали, як працювати зі МНП.

Навчання закінчилося наприкінці червня. Тепер, коли більшість модельних навчальних програм затверджені, знову настає черга авторських колективів, адже неможливо показати підходи до викладання предмету або інтегрованого курсу поза програмою. Авторські колективи мають узяти на себе супровід впровадження власних рішень, зокрема через створення навчальних матеріалів, що стануть прообразом майбутніх підручників.

Ми сподіваємось, що лідерство в регіонах на себе візьмуть координатори з інститутів, які на основі матеріалів, запропонованих авторами програм та іншими спікерами, залученими до проведення навчання, зможуть далі з учителями проєктувати освітню програму закладу, навчальні програми на основі модельних, матеріали, календарно-тематичне планування, навчальну діяльність. Ця підтримка триватиме впродовж навчального року.

ЯК ШКОЛІ ОБРАТИ МОДЕЛЬНУ ПРОГРАМУ

Роман Шиян

До 10 серпня школи подають заявки щодо обраних ними модельних навчальних програм в ІМЗО.

Рішення на рівні школи має бути хоч і гнучке, але цілісне. Тому просто вибирати з цього “меню” – трохи безвідповідально. Ти можеш вибрати одну МНП, але тоді втратити нагоду скористатися із взаємодії авторських колективів між собою. А вона відбувається.

Водночас має залишатися свобода дії – як у конструюванні освітньої програми закладу, так і в модифікації МНП під свої потреби.

Через брак досвіду самостійного творення курикулумів у попередні роки вчителі залежні від того, яке рішення їм запропонують. Ми, Команда підтримки реформ МОН, поряд з іншими гравцями, запропонували свою версію освітньої програми закладу, яку готові підтримувати в кожній частині. Окрім “пакета” модельних навчальних програм, ми також працюємо над міжгалузевими рішеннями, що можуть втілюватися за рахунок другої частини навчального плану.

Можна застосувати таку метафору: ти бачиш перед собою меню, але не дуже знаєш, які страви пасують одна до одної, бо не маєш належного досвіду споживання. Є варіанти: узяти традиційні страви української кухні, про поєднання яких ти знаєш із дитинства, прислухатися до поради офіціанта або замовити бізнес-ланч, покладаючись на думку шеф-кухаря. Але не хотілося б, щоби це перетворилося на комплексний обід із минулого.

Найпривабливішимм був би підхід “сконструюй собі страви сам”. Так чи інакше, важливо знайти баланс між запропонованим рішенням і власним баченням. Тому згадана цілісність не має бути жорсткою, має залишатися простір для усвідомленого рішення вчительської спільноти – як на рівні модифікації модельної навчальної програми через створення на її основі власної навчальної програми, так і через пошук взаємозв’язків, доповнення наявних рішень за рахунок додаткових годин, врешті-решт через зміни в організації освітнього процесу.

Окрім згаданого вище, є ще кілька цілісних / комплексних рішень, підкріплених відповідними навчальними матеріалами. Водночас ми вже бачимо, що за певними програмами пропонуються кілька рішень на рівні навчальних матеріалів – крім укладачів програми, свої матеріали пропонують інші авторські колективи.

Проте на сьогодні серед грифованих програм бракує деяких принципових рішень, зокрема інтегрованого мовно-літературного курсу. Серед інтегрованих курсів у цій галузі є лише один, де інтегруються літератури. Є також традиційні окремі курси з української мови, літератури й зарубіжної літератури. А інтегрований курс, який для нас дуже важливий, перебуває на повторній експертизі, тому що був відхилений експертною комісією із зарубіжної літератури.

Ми сподіваємось, що невдовзі ця програма таки потрапить до загального переліку. Але сьогодні, коли перелік усіх програм оприлюднено, її відсутність впливає на ситуацію – і це нас турбує.

До 10 серпня мають надійти на розгляд тих самих експертних комісій навчальні матеріали. Навчальні матеріали з мовно-літературної галузі теж потраплять до трьох комісій, одна з яких відхилила проєкт програми (інтегровані курси проходять експертизу не однієї галузевої (предметної) комісії, а всіх, які представляють галузі, що увійшли до курсу, – ред.). Цій колізії можна було запобігти. Ми свого часу пропонували, щоби рішення щодо інтегрованих курсів ухвалювали на спільному засіданні комісій або через делегування членів комісій.

За будь-яких обставин ця програма й матеріали до неї пілотуватимуться за підтримки відповідного авторського колективу в тих школах, які обрали чи оберуть їх – то ж не вагайтеся!

Друге, що нас турбує, – це виклики, пов’язані з цілісністю. Адже вчителі, обираючи з кількох програм у своїй освітній галузі, не бачать зв’язків з іншими. Укладачі програм доклали чимало зусиль, щоби пояснити їхню внутрішню логіку, вчителі диспонують гігабайтами відеоматеріалів, але міжгалузеві зв’язки залишаються за кадром.

Одним із надзавдань пілотування мав би стати пошук цих взаємозв’язків. Для цього треба розбудовувати взаємодію вчителів як у шкільних командах, так і в мережі пілотних шкіл загалом. Авторські колективи, афілійовані з Командою підтримки реформ МОН, разом із вами шукатимуть оптимальні рішення – і ми їх знайдемо! Тож уважно перевірте, які програми входять до відповідного “пакета” і з якими матеріалами вони безпосередньо пов’язані – це створить належні передумови для плідної співпраці.

ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ОБЕРУТЬ ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ

Юлія Романенко

Часто ця проблема – традиція погодинної (поурочної) оплати праці вчителя – заважає входженню і прийняттю інноваційних, варіативних рішень. Адже вчитель, обираючи між традиційними уроками та, скажімо, екскурсіями, міжгалузевими інтегрованими модулями тощо, змушений думати не про те, яких результатів буде досягнуто, і чи цікаво це дітям, а про те, як йому оплатять відповідну роботу. А директор, бажаючи підтримати творчого вчителя, мусить сушити голову тим, як тарифікувати цю інноваційність.

Роман Шиян

До цього ще додається поділ на групи з тих предметів, з яких він передбачений. Наприклад, у програмі з мовно-літературної галузі передбачений поділ з української мови, і в базовому навчальному плані для неї передбачено жорстко 4 години на тиждень. Логічно було б, щоб із 7-ми годин для інтегрованого курсу за мінімальним розрахунком, чотири могли ділитися. Але це неочевидно – чи можна ділити курс, у якому українська мова інкорпорована як частина й не відокремлюється як урок, бо це зруйнувало б логіку інтегрованого курсу. Днями [офіційно] будуть оприлюднені методичні рекомендації МОН, які, зокрема регламентують і це питання.

На практиці з’являються двоє вчителів. І діляться не всі 7 годин, а частина з них. Як тоді побудувати логістику курсу?

Одне з рішень – працювати вчителям у парі з усім класом, розподіливши між собою ролі. Це нетрадиційне рішення, і поки такого досвіду немає.

Другий варіант – поділ класу на дві групи, з кожною працює окремий учитель. Але постає питання – хто з них має взяти 3 години, які залишилися без поділу? Тут однаково потрібна взаємодія між учителями. І знову ж таки, як це тарифікувати?

Юлія Романенко

Можна робити й перехресний поділ за рахунок інформатики, англійської мови. Це питання розкладу.

Роман Шиян

Окрім того, за рахунок додаткових годин, що вивільняються за умови розрахунку конструювання навчального плану від мінімального, можна зробити міжгалузеві модулі. За півтора місяці набігає річний одногодинний курс. Цінним тут стане фінський досвід організації освітнього процесу.

Як тарифікувати програму міжгалузевого інтегрованого курсу? Ми схильні, щоб усі галузі брали в цьому участь. Щось подібне до курсу ЯДС, побудованого на проєктних / проблемних засадах, з’являється в другій половині дня. І тут важливо, щоби на це працювали усі галузі.

Але хто за це отримає платню, кому це піде в навантаження? Один із можливих варіантів: якщо ми залучимо вчителів усіх галузей, то кожен із них міг би відповідно до свого внеску отримати додаткові пів години на тиждень до основного навантаження. Зрозуміло, що це рішення потребує певної відваги, ретельного опрацювання та підтримки і, найголовніше, розбудови культури співпраці вчителів.

Давно назріла потреба змінити систему оплати праці вчителя. Це великий виклик. Якщо б учителеві платили за повний робочий день, то питання про проєктну діяльність / екскурсію в другій половині дня так гостро б не стояло.

Читайте такожЯк платять зарплати вчителям за кордоном. Досвід Польщі, Естонії й Литви

ПРО ВЗАЄМОДІЮ ВЧИТЕЛІВ

Юлія Романенко

Ще один виклик – наші предметні “кафедри” не звикли до тісної й системної взаємодії. Ідею про зміщення фокусу від формування “предметних” до ключових компетентностей нам важливо показати комплексними рішеннями МНП, які пропонує зокрема й Команда підтримки реформ МОН.

Ми хочемо реалізувати надзавдання – спонукати працювати шкільну команду, налагодити кооперацію вчителів-предметників із різних галузей.

Комплексні рішення з вибору МНП дадуть змогу сформувати в пілотних закладах такі шкільні команди. Це дасть змогу вийти за рамки предметного шовінізму й оптимально розподілити зусилля для досягнення спільного результату на користь учнівства.

Ще один виклик – якщо не запропонуємо оптимальних правил гри, то може вийти так, що за порогом експерименту опиниться певна кількість хороших МНП, які мають право хоча б на експериментальне впровадження на рівні пілоту. На виході, коли буде здійснюватися моніторинг за підсумками першого циклу 5–6 класів, важко буде зробити цілісні й системні, статистично-достовірні рішення, щоби показати, як спрацювала реформа НУШ.

Є різні підходи й концепції, хоча всі мають одну мету – реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти.

ПРО ОЦІНЮВАННЯ

Роман Шиян

Є кілька рішень, пов’язаних з оцінюванням, які ми готуємо.

Вхідне діагностування – ми працюємо, щоб учителі мали інструменти, за допомогою яких зможуть зрозуміти рівень готовності дітей, які прийдуть у 5 клас.

Для моніторингу теж важливо зафіксувати вхідний рівень, щоби можна було відстежувати поступ – який буде результат на кінець першого циклу, коли діти закінчать 6 клас.

Виклик щодо оцінювання – у пілоті ми перейшли від чистого вербального оцінювання до так званого рівневого. Це перехідна модель від чистого вербального до традиційного бального оцінювання.

Ми в пілоті будемо захищати те, щоби перехід від рівневого до бального оцінювання тривав упродовж семестру чи цілого року. Водночас за школою залишиться право вибору, аж до застосовання власної шкали. Зараз потрібно домовитися про загальні критерії. На їхній основі розписати спеціальні критерії для кожної галузі й так усі предмети та інтегровані курси отримають основу для оцінювання.

Крім того, лишається пріоритет культивування формувального оцінювання. Підсумкове й формувальне не повинні одне одному суперечити, вони мають базуватися на тих самих принципах і критеріях.

Пошук триває.

Читайте такожЯк тепер оцінюватимуть учнів початкових класів – головне з методрекомендацій

Про Команду підтримки реформ

Команда підтримки реформ (Reform Support Team – RST) Міністерства освіти й науки, що працює з червня 2019 року, – це група українських фахівців, які не є державними службовцями. Команда підтримки реформ надає цільову підтримку Міністерству в розробці та реалізації пріоритетних реформ професійної (професійно-технічної) освіти, Нової Української Школи та Реформи Державного Управління. Робота Команди підтримки реформ на тимчасовій основі фінансується донорами в рамках проєкту “Українська Архітектура Реформ” (URA). Проєкт “Українська Архітектура Реформ” (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, розроблена ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Читайте також

Матеріали за темою

Обговорення