Напишіть нам

Всі теми

Як освітнім управлінцям визначити, з яких шкіл зробити профільні ліцеї

Як визначити, які заклади освіти варто зробити профільними ліцеями, а які ні? Рекомендації пропонує методичний посібник “Старша профільна школа: кроки до становлення”.

У ньому ідеться про створення дорожньої карти формування ефективної мережі профільних ліцеїв у регіонах.

Одним із пілотних проєктів стала стратегія розвитку Хмельницької області, де зусилля адміністрації підтримувалися Шведсько-українським проєктом “Підтримка децентралізації в Україні”.

Дорожня карта та результати змін були опрацьовані експертами, проаналізовані та викладені у формі методичного посібника для керівників управлінь освітою місцевих рад, районних і обласних адміністрацій, фахівців методичних служб та інститутів післядипломної педагогічної освіти.

“Нова українська школа” склала конспект основної інформації з цього посібника.

            Читайте також:

АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПРОФІЛЬНИХ ЛІЦЕЇВ

Розробники рекомендацій пишуть, що ініціаторами створення мережі профільних навчальних закладів у регіоні мають бути департаменти та управління освіти обласних та міських адміністрацій. Адже цей процес є частиною реалізації стратегії розвитку освіти в регіонах. Оптимальний алгоритм дій має бути таким:

  • Ініціювання (департамент / управління освіти й науки ОДА, місцеві органи управління освітою);
  • Комплексний аналіз ситуації;
  • Фахові консультації;
  • Моделювання нової мережі старшої школи;
  • Інформування і громадські слухання;
  • Ухвалення політичного рішення щодо реалізації;
  • Затвердження плану дій з організації профільного навчання;
  • Інтеграція плану в загальну Стратегію розвитку освіти регіону;
  • Розроблення завдань і пакету проєктів щодо залучення необхідних ресурсів на організацію профільного навчання.

Сприйняття реформи старшої школи в суспільстві неоднозначне – багато непорозумінь та запитань без відповідей. Причому, на кілька таборів діляться й батьки, і педагоги, і громади загалом. Нерозуміння суті реформи та покрокового її запровадження, причин та наслідків дій та бездіяльності в цьому питанні призводять до суспільного спротиву та бажання повернутися до попередньої структури освіти.

Результатом може стати відмова місцевої влади ухвалювати рішення про модернізацію системи профільної освіти як спроба зберегти політичну стабільність у регіоні.

Тому одне із серйозних завдань ініціаторів реформи мережі старшої школи (яке доволі часто забувається або потребує більшої уваги) – це активна комунікація з усіма зацікавленими сторонами.

Експерти рекомендують діяти в такій послідовності:

  1. Провести якісний і об’єктивний аналіз ситуації, яка змушує місцеву владу розпочати організацію ефективного профільного навчання.
  2. Розробити на основі здійсненого аналізу структурований звіт (з діаграмами, таблицями, іншою візуальною інформацією) і проєкт плану дій на найближчі хоча би 3 роки.
  3. Ознайомити голову громади, керівництво обласного департаменту освіти, інших посадових осіб із документами.
  4. Підготувати та затвердити відповідний правовий документ (розпорядження голови або рішення виконавчого комітету) щодо створення комісії й початку процесу організації ефективного профільного навчання.

ЗА ЯКИМИ ІНДИКАТОРАМИ АНАЛІЗУВАТИ ШКОЛИ

Найважливіша частина підготовки до розроблення дійсно ефективної мережі профільних ліцеїв – грамотний збір та комплексний аналіз інформації. Йдеться про деталізовані дані за всіма без винятку загальними середніми закладами освіти на певній території, а також демографічну та соціальну інформацію за всіма населеними пунктами. На її основі можна робити висновки та прогнозувати запити на навчання в старшій школі нині й на перспективу.

Особливо важливо правильно визначитися з методами аналізу зібраних даних та індикаторами. Якщо не дотриматися цих вимог, можна отримати фрагментарне та одностороннє бачення ситуації, що, зі свого боку, призведе до неефективного планування і, відповідно, виникнення низки проблем у майбутньому.

Тож експерти пропонують такі індикатори для визначення спроможності закладів освіти забезпечити якісне профільне навчання в старшій школі (через призму цих показників розглядається кожен заклад, що претендує на наявність 10–12 класів):

  • Наявність якісного кадрового потенціалу

Маються на увазі спеціалізація педагогів та їхній фах, рівень кваліфікації, підготовка та перепідготовка, наявність сертифікатів, нагород тощо, залежно від майбутнього тематичного спрямування закладу.

  • Кількість учнів

Чим більше учнів старшої школи в закладі, тим більше можливостей вибору профілю вони матимуть. Це, зі свого боку, означатиме підвищення зацікавленості учнів, ефективності та якості освітнього процесу.

  • Кількість претендентів на одне місце відповідного профілю

Розробники методички припускають, що деякі профілі будуть користуватися більшим попитом, ніж інші, що спричинене низкою чинників (історичний, економічний, соціальний тощо). На ці напрями можливий конкурсний добір для вступу, а також тут є потенціал для розвитку мережі. Щоби визначити цей показник, рекомендується провести опитування учнів 9-х класів щодо їхніх планів на вибір напряму навчання, а також проаналізувати кількість учнів у наявних 10-11 класах шкіл різних тематичних напрямів (або ж класів, якщо вони вже мають спрямування).

  • Завантаженість профілю

Ідеться не лише про популярність самого напряму, а і про те, що високий показник може бути свідченням кращої якості організації навчання саме за цим напрямом.

  • Відповідність матеріального-технічного забезпечення профілю

Сьогоднішні вимоги до освітнього процесу передбачають наявність практичного матеріалу, техніки та технологій для навчання, обладнання лабораторій, доступу до міжнародних ресурсів тощо. Особливо важливо це для старшої школи.

  • Відсоток відповідності обраних на ЗНО предметів профільним для закладу

Якщо учні вирішують складати ЗНО з профільних предметів, це свідчить про їхню впевненість в отриманих знаннях та навичках, що, зі свого боку, свідчить про якість освітнього процесу в закладі.

  • Мікроклімат у школі

Відсутність конфліктів, скарг та звернень, швидке та ефективне їхнє вирішення свідчать про сприятливий для навчання мікроклімат у закладі освіти. Сюди також можна віднести ефективне управління, інноваційність методів та підходів до роботи.

  • Високі бали ЗНО з профільних предметів

Це чи не єдиний суто математичний показник ефективності навчання. Тут пропонують аналізувати відсоток учнів, які складають ЗНО на високий, достатній, середній та початковий рівні з кожного з профільних предметів. Проте розробники застерігають, що використовувати цей показник для аналізу варто лише в комплексі з іншими.

  • Відсоток учнів, які залучені до зовнішніх наукових програм – заходів Малої Академії Наук, олімпіад, конкурсів, проєктів тощо

Цей показник свідчить про зацікавленість старшокласників у поглибленому вивченні профільних предметів, що, відповідно, говорить про рівень якості освітніх послуг.

  • Наявність стратегії розвитку закладу

Показник акцентує увагу на ефективній структурі управління, а значить – умінні розв’язувати складні завдання, відповідно до викликів сьогодення.

  • Наступність базової середньої та фахової освіти

Це складений показник. Він формується на основі порівняння кількості учнів, які навчалися в цьому ж закладі в базовій середній школі, з чисельністю учнів старших класів, з одного боку. А з іншого – кількості випускників, які обрали для подальшого навчання той самий фах, відповідно до якого навчалися в 10–12 класах.

  • Наявність та ефективність робота інституцій громадського управління в закладі освіти

Педагогічна рада, батьківське та учнівське самоврядування, піклувальна рада тощо – усе це свідчить про ефективність менеджменту в закладі освіти та впевненість у стратегії свого закладу.

  • Професійна активність педагогічного складу

Участь у різноманітних наукових та освітніх заходах, конкурсах говорить про те, що вчителі мають компетентність “навчання протягом життя”, тобто про їхню зацікавленість у самовдосконаленні та професійному рості, підвищенні якості освітніх послуг, що вони надають.

  • Наявність угод зі стейкхолдерами

Стейкхолдери – зацікавлені сторони. У цьому контексті мається на увазі залучення зовнішніх фахівців – представників компаній, підприємств, бізнесу, науки тощо до співпраці зі школою.

  • Авторські освітні програми

Українське законодавство дозволяє освітянам застосовувати власні надбання та розробки в освітньому процесі задля підвищення його ефективності, а також затверджувати свої програми. Наявність таких авторських програм у школі свідчить про бажання педагогічного складу розвиватися та підвищувати якість освіти.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Фото: Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення