Як поновити бібліотечні фонди в школах на деокупованих територіях: поради управлінців і додаткові можливості

Разом із закладами освіти окупанти руйнують і шкільні бібліотеки. Вони нищать не лише стіни, а спалюють, вивозять чи просто викидають на вулицю українські шкільні підручники та художню літературу.

За даними Центру національного спротиву, росіяни знищили майже всю українську літературу в бібліотеках на тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини.

Крім того, як розповіли в ОВА, за час окупації деяких територій Київщини пошкоджено 11 шкільних бібліотек. На Херсонщині вивезено і знищено окупантами до 80 % підручників та художньої літератури… Водночас лише у 2023 році росіяни завезли на ТОТ приблизно 2,5 млн російських книжок.

Що нині із забезпеченням шкільних бібліотек на деокупованих територіях? Де школі шукати підручники й іншу літературу, якщо бібліотечний фонд постраждав від рук окупантів?

У цьому тексті ми пояснимо:

• яка процедура поновлення шкільного бібліотечного фонду після деокупації;
• де бібліотекарям знайти підручники та іншу літературу у випадку нестачі;
• як отримати книжки з резервного фонду МОН;
• де ще можна безплатно отримати літературу шкільним бібліотекам на деокупованих територіях.

ЩО ЗІ ШКІЛЬНИМИ БІБЛІОТЕКАМИ НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ: ДОСВІД ДЕКІЛЬКОХ ОБЛАСТЕЙ

Київщина

“Перші дні після звільнення нашого села мені було страшно заходити до шкільної бібліотеки, бо там під час окупації жили росіяни. Коли зайшла в приміщення, то не могла стримати сліз.

Усе, що роками збирали, було знищено, пошкоджено, спалено в буржуйках або вивезено.

Єдине, за чим я не шкодувала, так це за книжками російських авторів або тими, які були написані російською мовою, адже однаково мала їх списувати”, – пригадує Лідія Король, бібліотекарка Луб’янської гімназії № 7, Бучанської міської ради.

За її підрахунками, за час окупації росіяни знищили 1 031 книжку художньої літератури. Крім цього, бібліотекарка виявила нестачу 800 підручників. Втім, з них майже 150 вдалося повернути, адже частину книжок учні зберігали в себе вдома.

Найбільше окупанти забрали підручників з англійської мови. Щоби забезпечити дітей навчальною літературою після деокупації, вона зверталася до сусідніх шкіл, які передали залишки своїх підручників за процедурою перерозподілу. Спочатку гімназія брала книжки в тимчасове користування і до кінця навчального року мала їх повернути.

“Але були й такі випадки, що школи давали підручники в постійне користування і ми їх ставили на прихід. Через те, що чимало дітей виїхало за кордон, у школах було багато додаткових підручників, тож так вдалося забезпечити й наш заклад”, – каже Лідія Король.

• Саме механізм перерозподілу є одним з основних способів отримання необхідних книжок шкільними бібліотеками, додала Ірина Волощенко, начальниця відділу освіти, молоді, фізичної культури й спорту Макарівської селищної ради (Київщина).

“Раніше ми робили перерозподіл для Андріївської гімназії, де під час окупації росіяни облаштували свій штаб, а в підвалі катували людей. Самі ж книжки вони повикидали на вулицю, деякі спалили в буржуйках. Після деокупації території, коли обстежували заклади освіти, ми склали “Акт пошкодженого майна”, куди записали також і пошкодженні книжки (як навчальна, так і художня література). Їх ми списали як непридатні до використання”, – ділиться Ірина Волощенко.

Далі застосували механізм перерозподілу, за яким бібліотекарі передають книжки на баланс своїм колегам, а ті в кінці року мають їх повернути. З кожним роком бібліотекарі актуалізують потребу та за необхідності роблять перерозподіл.

З художньою літературою трохи складніше, адже зараз, за словами Ірини, заклади освіти або самостійно закуповують такі книжки, або отримують їх від благодійних фондів.

• Натомість Лідія Король також розповіла, що ще одним зі способів поповнення бібліотечного фонду є благодійна акція “Подаруй книжку бібліотеці”. У своїй гімназії жінка лише за 2023 рік уже чотири рази проводила таку акцію. Каже, що й діти, і небайдужі мешканці села активно беруть участь і дарують книжки шкільній бібліотеці.
• Також допоміг гімназії й “Благодійний фонд імені Іллі Грабара”, який передав учням чимало нових книжок художньої літератури. Для того, щоб дізнатися про більше можливостей отримання книжок від благодійних ініціатив, читайте далі.

Досі не вистачає підручників та художньої літератури в Бородянському ліцеї № 1, розповідає Інна Романюк, директорка закладу. Там росіяни влучанням у 3 поверх повністю знищили бібліотеку. Більшість книжок згоріли, а які вціліли, – були непридатними до використання.

“У нас повністю знищена художня література, а з підручників вціліло приблизно 40 %, адже частина дітей мала підручники вдома. Однак і домівки багатьох теж було пошкоджено.

Насамперед у нас стояло питання відновлення ліцею. Зараз ми вже на завершальній стадії. Завдяки співпраці з литовцями заклад знову запрацює з наступного навчального року. Тож зараз варто подумати й про бібліотечний фонд”, – каже директорка.

Освітній центр у Бородянському ліцеї № 1. Джерело: КОДА

Наразі учні отримали підручники з різних сусідніх закладів освіти, однак, як розповіла Інна Романюк, нерідко підручники різних авторів, тож часом і вчителям, й учням досить складно зорієнтуватися. Деякі з учнів ділять підручники зі своїми сусідами по парті, бо навіть після перерозподілу не вдалося забезпечити всіх учнів необхідною кількістю.

“Одразу ж після деокупації ми передали всі дані в місцевий відділ освіти та ДІСО. Якщо з підручниками ще хоч якось дали собі раду, то художньої літератури в нас немає і досі”, – каже директорка.

Загалом під час російської окупації окремих територій Київської області було знищено (спалено) та розграбовано приблизно 66 370 примірників книжкових видань (художніх і навчальних), розповіли в Київській ОВА.

Також за цей час було пошкоджено 11 шкільних бібліотек закладів освіти територіальних громад у таких районах:

• Бородянському – бібліотека Бородянського ліцею № 1 (спалено майже 15 000 книжкових видань);
• Бориспільському (Баришівська ТГ) – бібліотека філії Рудницької гімназії “Селищного ліцею” (спалено 1 385 книжкових видань);
• Броварському (Великодимерська ТГ) – бібліотеки Русанівської та Богданівської гімназій (знищено майже 16 973 книжкових видань);
• Бучанському – бібліотеки Бучанського ліцею № 3, Луб’янської гімназії № 7, Здвижівської гімназії № 1 (спалено 15 000 книжкових видань); ліцею № 1 та Ліцею № 2 Гостомельської громади (знищено 7 100 книжкових видань); Бузівського академічного ліцею Дмитрівської громади (спалено 1 410 прим. книжкових видань); Ірпінського ліцею № 3 (знищено 9 502 книжкових видання).
• Херсонщина

За результатами інвентаризації бібліотечних фондів зʼясували, що окупанти вивезли або знищили до 80 % підручників та художньої літератури. Якщо враховувати вже отримані для 5–6 класів підручники, то в області не вистачає до 77 % книжок.

Однак, як свідчить практика, в умовах дистанційного навчання діти надають перевагу електронним версіям, зазначили в ОВА.

Якщо ж батьки хочуть отримати для своєї дитини друкований примірник, мають написати відповідну заяву.

Тоді, шляхом перерозподілу наявних підручників, що збереглися після окупації й постійних обстрілів, такий підручник нададуть.

Художню літературу заклади освіти купують самостійно за кошти засновника з обов’язковим проведенням тендерних процедур.

“Пріоритетом на сьогодні для закладів освіти, розташованих на деокупованій території, є капітальні ремонти пошкоджених приміщень і облаштування укриттів. Зважаючи, що шкільні бібліотеки наразі не працюють, у деокупованих громадах не розроблялися програми підтримки шкільних бібліотек”, – додали в Херсонській ОВА.

В умовах наближеності приміщень закладів освіти до лінії зіткнення, постійних обстрілів деокупованих територій поновлення бібліотечних фондів не відбувається.

Харківщина

Як повідомила редакції місцева ОВА, на Харківщині даних про те, скільки українських книжок та підручників у шкільних бібліотеках області знищили чи вивезли росіяни поки що немає, тому що в деяких громадах підрахунки неможливо здійснити через різні причини: не повністю розібрані завали шкільних будівель, не розміновані території, продовжуються обстріли.

Однак напередодні 2023/2024 навчального року в області проводили централізовану інвентаризацію бібліотечних фондів підручників ЗЗСО (на базі ІСУО). Зʼясували, що загалом забезпеченість підручниками учнів та вчителів (1–11 класів, крім 5 та 6 класів) складає 100 %, у тому числі в результаті перерозподілу, здійсненого в межах територіальних громад.

Не вистачає підручників для 5 (забезпеченість складає 36,5 %) та 6 (забезпеченість 75 %) класів, які в поточному навчальному році поки що не надруковані в повному обсязі. А ще трохи не вистачає підручників для 9 класу (забезпеченість 94,8 %).

Тут забезпечують навчальною літературою вчителів та учнів двома шляхами – перерозподіл підручників між закладами освіти та використання електронних версій.

• Сумщина

В ОВА нам повідомили, що випадків знищення чи вивезення росіянами українських книжок під час окупації не зафіксовано. Однак унаслідок ракетного удару 28 серпня 2023 року було повністю зруйновано Роменський заклад загальної середньої освіти І-II ступенів № 8. У тому числі й шкільну бібліотеку.

Зруйнована російським шахедом школа в Ромнах. Джерело: Суспільне Суми

У результаті удару знищено 2 843 книжок та підручників. Учнів закладу перевели на навчання до інших закладів Ромнів. Забезпечили дітей необхідною літературою теж шляхом перерозподілу.

За обласною програмою “Освіта Сумщини у 2022–2024 роках” у 2023 році за кошти обласного бюджету для шкільних бібліотек закупили художню літературу на суму 300 000 гривень. А в межах місцевих програм “Освіта”, “Розвиток освіти”, територіальні громади у 2023 році придбали для шкільних бібліотек художню літературу на суму приблизно 99 000 гривень.

ТРИ КРОКИ, ЯК ШКІЛЬНИМ БІБЛІОТЕКАМ ПОПОВНИТИ СВОЇ ФОНДИ

Оксана Мартинюк, начальниця відділу науково-методичного забезпечення видання навчальної літератури Інституту модернізації змісту освіти (ІМЗО), радить шкільним бібліотекарям йти за таким алгоритмом у випадку нестачі навчальної літератури.

Перший крок:

• спершу шкільні бібліотекарі можуть звернутися до засновника закладу освіти (відповідного органу управління освіти) з проханням здійснити перерозподіл підручників у межах територіальної громади. Тоді заклад освіти має право отримувати необхідні паперові підручники з інших резервних фондів;
• рішення про передачу підручників іншим закладам освіти ухвалює засновник або керівник закладу освіти (якщо заклад веде бухгалтерський облік самостійно та має резервний фонд), що передає відповідну літературу;
• передачу підручників (крім електронних) та посібників оформлюють актом приймання-передачі або іншим документом, що підтверджує факт передачі цих підручників та посібників;
• передавати підручники можна в тимчасове користування (на рік чи два) або ж повністю віддати на баланс іншого закладу освіти, підкріпивши це відповідними актами та наказом.

Другий крок:

• якщо в територіальній громаді відсутні потрібні підручники, то представнику місцевого органу управління освіти варто зібрати дані про всі потреби від шкіл та звернутися до обласного департаменту освіти;
• тоді обласний департамент може ухвалювати рішення про перерозподіл підручників та посібників;
• крім цього, департаменти різних областей також можуть комунікувати між собою та домовлятися про перерозподіл підручників.

“Наприклад, місцевий департамент освіти однієї області має надлишок підручників. Тож він може звернутися до іншої області, де є нестача, і запропонувати свою допомогу. Уся статистика доступна в системі ДІСО.

Ці дані можуть бачити обласні методисти бібліотечних фондів та ІМЗО. Як правило, кожний/на методист чи методистка слідкує за своїми фондами, і, якщо є потреба в перерозподілі між областями, методисти це вирішують самостійно, можливо, контактуючи між собою особисто. Як саме вони організують доставку цих підручників, також вирішують самостійно”, – додала Оксана Мартинюк.

Третій крок:

• якщо ж і в межах області відсутні підручники, яких так потребують учні та педагоги, то заклад освіти, або місцеве управління освіти, або обласний департамент (управління) може звернутися до резервного фонду навчальної літератури Міністерства освіти і науки листом із проханням виділити підручники, яких не вистачає;
• у листі необхідно вказати назви підручників, клас, авторів та кількість підручників, яких не вистачає;
• звертатися можна поштовою адресою для звернень громадян: 03035, Україна, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36. Або надсилати звернення на електронну адресу: [email protected]. Більше контактів – за посиланням.

“Виділення підручників із резервного фонду здійснюється постійно. На тиждень 2–3 заклади (області) отримують необхідну літературу. Загалом у наших резервах є як навчальна, так і художня література. Потрібно лише звернутися до нас із відповідною потребою, – додала Оксана Мартинюк. – Також наразі ми просимо уряд, щоби нам дозволили здійснювати доставку підручників та навчальної літератури з резервного фонду. Адже це може значно пришвидшити процес отримання книжок”.

Крім цього, потребує розгляду й питання доступності підручників для дітей із ТОТ. Наприклад, дитина виїхала з ТОТ без документів, без батьків чи з ними, навіть якщо вчиться онлайн у своїй школі, яка оформлена на ТОТ, – у неї немає підручників. Який тоді механізм?

Тут Оксана Мартинюк пропонує розглянути декілька випадків:

• якщо дитина виїхала з ТОТ і почала навчатися в іншому закладі освіти на підконтрольній території, то, звісно, саме цей новий заклад і має забезпечити дитину підручниками;
• якщо дитина переїхала в іншу область, то вона може звернутися до колишнього закладу освіти (якщо він існує та функціонує) з проханням передати їй підручники, бо вони закріплені за учнями. Як саме дитина може отримати підручники (особисто, поштою тощо) – вирішують батьки та заклад освіти безпосередньо;
• у випадку, коли колишній заклад освіти було зруйновано, то батьки мають звернутися в департамент освіти тієї області, де раніше навчалася дитина. Тоді їй можуть надати підручники з іншої школи, але в межах тієї ж області, де колись працював заклад.

“Отримати підручники із закладу в іншій області, де не навчається дитина, але проживає, наразі нормативно не можна. Це ще потрібно доопрацювати”, – додала експертка.

Нагадаємо, раніше в подкасті “Дофамін для освіти“ Іванна Коберник, освітня експертка, співзасновниця ГО “Смарт освіта”, наголошувала, що має бути створений механізм, коли благодійний фонд чи організація, яка допомагає внутрішньо переміщеним особам, може отримати підручники й передати дітям із ТОТ.

У школах та управліннях освіти є залишки, але має з’явитися нормативний документ, який пропише, із чийого балансу ці підручники видаються та хто несе за них відповідальність. Це те, що мають робити державні органи влади, зазначила Іванна.

ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК

Крім перерозподілу та резервного фонду МОН, шкільні бібліотеки також можуть безплатно отримати книжки від різних благодійних, громадських організацій, видавництв, під час різних акцій тощо. [Наступний перелік не є вичерпним].

• “Українським дітям – українську книгу”

Масштабну благодійну акцію “Українським дітям – українську книгу” започаткувала низка українських держструктур ще в березні 2022 року. У межах цієї акції, дітей, які вимушено покинули небезпечні регіони України та переїхали в більш безпечні або ж виїхали за кордон через повномасштабну війну, забезпечують підручниками, навчальними посібниками та художньою літературою. Більше інформації можна дізнатись у соцмережах акції у фейсбуці та інстаграмі.

• Благодійний фонд “SavED”

Раніше фонд разом із простором дитячої книги “БараБука” проводили збір коштів для шкільних бібліотек на Київщині та Чернігівщині, які постраждали внаслідок війни. Також схожі збори фонд проводив і для шкільних бібліотек Харківщини, Миколаївщини та інших прифронтових або деокупованих територій.

У SavED закликають стежити за їхніми анонсами на сайті, у фейсбуці та інстаграм, адже час від часу вони публікують опитування, де бібліотеки можуть заявити про свої потреби.

• Благодійний проєкт бібліотеки УКУ “Хочу читати”

Проєкт створили для збору книг та коштів на закупівлю літератури в школи, бібліотеки, освітні центри України, які постраждали від воєнних дій. Більшість зі зборів книг команда проводить також спільно із “SavED”. Книжки збирають весь час, поки є запити.

Які книжки приймають:

• україномовні;
• без вікових обмежень;
• за темами: художня та науково-популярна література;
• від 2005 року, у доброму стані.

Куди приносити:

• у Центр Шептицького (вул. Стрийська, 29А);
• у бібліотеку на Філософсько-богословському факультеті (вул. Хуторівка, 35А);
• також можна надіслати книжки “Новою поштою” чи “Укрпоштою (за деталями писати на e-mail: [email protected], або в соцмережі Бібліотеки УКУ);
• також можна долучитися до збору благодійною пожертвою, перейшовши за цим лінком.

Шкільні бібліотеки на деокупованих територіях можуть повідомити про свої потреби, сконтактувавши із бібліотекою УКУ у фейсбуці, інстаграмі, на сайті чи поштою: [email protected].

• Український ПЕН

Організація також проводить збори книжок для бібліотек, які постраждали від російських обстрілів. Зокрема, збирали літературу для бібліотек Миколаївщини, Херсонщини, Сумщини, Дніпропетровщини, Харківщини, Донеччини, Запорізької області тощо. Деталі – на сайті.

• Проєкт P.AGE від волонтерської спільноти Б50

Забезпечує бібліотеки шкіл і громад сучасними україномовними книжками, які стимулюють особистісний розвиток, допомагають навчатися цікавіше й обрати майбутній фах. Більше інформації на сайті.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: radiosvoboda.org

Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту “Strategic Media Support Program”. Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки National Endowment for Democracy (NED).