Теми статті: батькам, вчителям, директорам, інклюзія, НУШ
27 Жовтня 2020
5 834
0
Публікуємо конспект нашої трансляції з директоркою інклюзивно-ресурсного центру в Мелітополі Тетяною Колодіною, під час якої вона поділилась досвідом співпраці із закладами освіти та батьками.
Читайте також “Один з перших у країні ІРЦ: як мелітопольські педагоги та батьки працюють командою”
Мелітопольський ІРЦ розпочав роботу 20 березня 2018 року. Це була перша подібна установа в Запорізькій області та третя в Україні.
За результатами конкурсного відбору, штат укомплектовано корекційними педагогами. Це і вчителі-реабілітологи, і вчителі-дефектологи, і вчитель-логопед, і практичні психологи.
Висновки про комплексну оцінку отримали 2500 дітей. Корекційно-розвиткові послуги отримали 156 дітей. З них 43 дитини не потребують подальшої корекції розвитку. За два роки кількість інклюзивних груп та класів у Мелітополі збільшилася майже втричі. У 2018 році було тільки 11 інклюзивних класів, зараз їх 52; 7 інклюзивних груп, а тепер – 20.
ІРЦ має такі основні функції, згідно з нормативним документами:
1. Проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини від 2-х до 18-ти років, яка відбувається за сучасними методиками визначення особливих освітніх потреб. Зокрема, це методики WISC-IV – шкала інтелекту Векслера для дітей; Leiter-3 – міжнародна шкала продуктивності; Conners-3 – шкала оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності; РЕР-3 – індивідуалізоване психоосвітнє оцінювання дітей із розладами аутистичного спектру; CASD – опитувальник розладу аутичного спектру.
Усі ці методи дають можливість більш глибокого психолого-педагогічного оцінювання дітей. Адже висновок ІРЦ має бути максимально зрозумілим для педагогів, які будуть працювати з дитиною надалі і складати для неї індивідуальну програму розвитку.
2. Забезпечення дітей з ООП, які не відвідують заклади освіти, корекційно-розвитковими послугами. Або в разі неможливості отримувати такі послуги за місцем навчання.
3. Консультування батьків та педпрацівників щодо організації навчання та виховання дітей з ООП.
4. Ведення реєстрів та моніторинг динаміки розвитку дітей з ООП.
Для цього в нашому місті організована просвітницька діяльність від ІРЦ. Наші фахівці проводять тренінги, майстер-класи, консультації не тільки для батьків і педагогів, а для всієї громадськості міста та всіх, хто переймаються проблемами інклюзивної освіти. Заходи проводимо як в очній, так і в дистанційній формах.
Так, наприклад, в умовах карантину фахівці ІРЦ надавали психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП через дистанційне навчання.
Проведення таких занять обов’язково здійснюється за погодженням з одним із батьків, згідно з індивідуальною програмою розвитку – з урахуванням особливостей порушень та потенційних можливостей дитини.
Спільними зусиллями міської влади, управління освіти, нашого центру та закладів освіти на мелітопольському телебаченні організували проєкт “Школа бути батьками” з досвіду нашої роботи. Фахівці ІРЦ та закладів освіти міста провели цикл програм щодо навчання та розвитку дітей з ООП та впровадження інклюзивного навчання в Мелітополі. Кожен випуск програми супроводжувався перекладом жестовою мовою для осіб із порушенням слуху.
Пріоритетом взаємодії ІРЦ та закладів загальної середньої освіти є виявлення дітей, які мають труднощі в навчанні та потребують додаткової підтримки. Насамперед, це проведення первинного прийому за участі батьків або законних представників дитини, педагогів школи та фахівців ІРЦ. Під час нього збираємо інформацію щодо розвитку дитини, обговорюємо особливості поведінки дитини під час навчання, вивчаємо медичну документацію.
Тоді – проводимо комплексну оцінку розвитку дитини й формуємо висновок – основний документ, у якому зазначено програму навчання дитини, рекомендовані напрями роботи. Зокрема й, корекційно-розвиткової.
Окрім того, обов’язково проводимо моніторинг результативності корекційно-розвиткової роботи в закладах освіти. А саме – є ревізії, які проводять фахівці ІРЦ. Вони включають консультації, тренінги, майстер-класи як на базі нашого ІРЦ, так і в закладах освіти для вчителів шкіл та команди психолого-педагогічного супроводу.
У нашому місті є траєкторія впровадження інклюзивного навчання, своєрідний маршрутний лист, який ми разом склали з управліннями освіти й закладами освіти. Він потрібен для того, щоби батькам та педагогам було зрозуміло, як рухатися далі:
Особливу увагу хочу звернути на те, що висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку має рекомендаційний характер для батьків. Він у жодному разі не може бути підставою для спрямування органами управління освіти дитини з ООП до певного закладу освіти чи отримання тієї чи іншої форми навчання.
Відповідно до закону “Про освіту”, лише батьки мають право остаточно обрати заклад освіти, різновид та форму навчання власної дитини.
Висновок ІРЦ не має певного терміну дії. За умови, якщо в ньому не визначена дата проведення повторної комплексної оцінки розвитку дитини для уточнення або зміни освітньої потреби.
У разі виникнення труднощів із реалізацією індивідуальної програми розвитку, команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ для отримання методичної допомоги й надання корекційно-розвиткових послуг дитині.
Постійні учасники команди психолого-педагогічного супроводу: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів і / або вчителі-предметники, класний керівник, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники дитини з ООП.
Залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціаліст із системи соціального захисту населення, служби в справах дітей тощо.
Команда психолого-педагогічного супроводу забезпечує дитину комплексом корекційно-розвиткових послуг згідно з рекомендаціями ІРЦ.
Фахівці складають ІПР дитини, у якій міститься основний зміст корекційно-розвиткової роботи з дитиною. Педпрацівники в процесі навчальної роботи з дитиною вносять зміни до індивідуальної програми розвитку: щодо навантаження та змісту додаткової корекційної роботи з дитиною, залежно від динаміки її розвитку під час перебування в закладі освіти.
У подальшому команда визначається з динамікою розвитку дитини під час корекційної роботи та вносить відповідні зміни до ІПР.
Так, відновлення корекційно-розвиткової роботи у 2020/2021 навчальному році в наших закладах освіти розпочалося з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін. Серед критеріїв:
Педпрацівники закладу освіти та ІРЦ постійно співпрацюють. Так, у нашому місті спільним напрацюванням є довідник для педагогів та батьків, які виховують дітей з ООП, що містить добірку практичних матеріалів.
Фахівці ІРЦ постійно протягом навчального року консультують асистентів учителів, педагогів, батьків або законних представників дитини та фахівців команди психолого-педагогічного супроводу щодо загальних питань інклюзивного навчання та роботи з кожною дитиною.
Крім того, згідно з розкладом та за потреби, фахівці ІРЦ для педпрацівників шкіл проводять тренінги, майстер-класи, відкриті заходи, демонструють передові технології та методичні інновації щодо роботи з дітьми з ООП.
Зі свого боку, заклади освіти запрошують нас, представників ІРЦ, до школи на відкриті заходи за участі дітей з ООП. Це можуть бути і свята, і батьківські збори. Усе це дає змогу ІРЦ відстежувати динаміку розвитку дитини з ООП, своєчасно вносити корективи до плану роботи, забезпечувати всебічний розвиток та успішність дитини.
– Якщо дитина в 6 класі не може всидіти на уроці 45 хвилин, постійно всіма можливими способами звертає на себе увагу інших, ображає дітей, дорослих, ходить по партах і т.п., чи варто її батькам звертатися до ІРЦ?
Якщо є дитина з проблемами в поведінці, то насамперед має відбутися робота практичного психолога закладу освіти. Вона ведеться згідно з посадовими інструкціями в трьох напрямах. Робота з дитиною – це перший напрям.
Враховуючи вік дитини, момент, коли вона проявляє демонстративну поведінку, динаміку розвитку або інші нюанси, другий етап – це робота з батьками. Адже стиль виховання в сім’ї, які там взаємовідносини – треба з’ясувати. Можливо, батьки знають, що могло вплинути на таку демонстративну поведінку.
І третій напрям – робота з педагогами. Коли саме проявляється така поведінка? Як дитина реагує на звернення вчителя? Чи на всіх уроках так поводиться? Це система, діагностичної роботи практичного психолога за всіма напрямами. А потім за потреби формується корекційна робота. Зараз, за новим наказом про психологічну службу, девіантна поведінка – це основний напрям роботи практичного психолога закладу загальної середньої освіти.
Для корекційної роботи не обов’язково мати висновок ІРЦ, адже це частина роботи психолога школи. Якщо ж під час роботи практичний психолог виявляє, що в дитини є якісь особливі освітні потреби (наприклад, порушення слуху або зору, складні порушення розвитку, або інші труднощі), то він може аргументовано рекомендувати звертатися до ІРЦ. Повідомити про це батькам, провести бесіду і спрямувати до ІРЦ.
– Я мама дитини з порушенням слуху. В ІРЦ є логопед, а от сурдопедагога нема. Їздимо у Львів або займаємося онлайн зі спеціалістом звідти. Де шукати сурдопедагогів, щоби не ризикувати дитиною в період карантину поїздками?
Коли до нашого ІРЦ звернулися батьки дітей, які мають порушення слуху, у нас теж гостро постало питання, де знайти фахівців. Насамперед я, як директорка, звернулася за консультацією до товариства глухих у нашому місті, розмістила оголошення в ЗМІ, на сайті нашого ІРЦ, у соціальних мережах. Також звернулася до закладів вищої освіти. Як результат, отримала сурдопедагога, який працює в нашому центрі.
– У висновку ІРЦ прописав типову освітню програму. Проте в дитини порушення інтелектуального розвитку та порушення мовлення. Як скласти індивідуальний навчальний план? На мою думку, у висновку помилка. Адже програма має бути модифікованою. Має бути інший розклад та не відвідування іноземної мови. Дитина не читає.
Дитина з порушеннями інтелектуального розвитку та мовлення справді не може навчатися за типовою програмою.
Усі висновки ІРЦ формуються в електронній системі АС – Автоматизованій системі ІРЦ. Тож можливий збій у системі, що не побачили фахівці ІРЦ. Потрібно звернутися до ІРЦ для виправлення ситуації, і ви отримаєте виправлений висновок.
– Дитина вчиться за інклюзивною формою ще з висновком ПМПК. Чи має директор школи наполягати, щоби батьки вернулися за висновком в ІРЦ? У висновку ПМПК не вказано терміну дії. Чи означає це, що батьки можуть не звертатися до ІРЦ і в разі переходу в 5 клас?
Дитина може навчатися за рекомендаціями ПМПК, якщо витяг видано до 14 грудня 2018 року. Тобто, до моменту втрати чинності наказу МОН “Про затвердження положення про міські районні психолого-медико-педагогічні консультації”.
Дивіться також презентацію
Презентація_ Взаємодія Мелітопольського інклюзивно-ресурсного центру із закладами освіти“Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Олександра Аліфіренко, Depositphotos
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.
Обговорення