Дитину булять у школі: як реагувати батькам

Сьогодні, 23 лютого, у світі відзначають Міжнародний день запобігання булінгу. Згідно з даними Rakuten Viber, 59% дітей в Україні хоч раз стикалися з цькуванням. Крім того, за результатами міжнародного дослідження PISA-2022, 14,7% українських учнів і учениць зазнають булінгу щонайменше кілька разів на місяць. У таких випадках важливим є втручання в ситуацію батьків і педагогів.

Про те, як діяти, якщо ви помітили, що дитина зазнає булінгу в школі, або сама є булером, розповіли в Міністерстві освіти і науки України.

Раніше ми також публікували роз’яснення від МОН “Як реагувати на булінг”. Ознайомитися з ним можна за посиланням.

Найкращим способом запобігання булінгу є його профілактика. Тому в МОН рекомендують батькам і освітянам:

• розповідати дітям, що таке булінг і як протистояти йому безпечно;
• цікавитися життям дитини: знати її друзів, запитувати про школу тощо;
• заохочувати дітей робити те, що вони люблять;
• сприяти розвитку хобі дитини;
• бути прикладом шанобливого ставлення до інших.

Крім того, деякі ознаки можуть свідчити про те, що ваш син чи донька зазнає булінгу. Зазвичай, у таких ситуаціях дитина:

• не заводить друзів і часто проводить час наодинці;
• боїться ходити до школи, брати участь у заходах (відвідувати гуртки, займатися спортом);
• ходить до школи довгим “нелогічним” шляхом;
• приходить додому сумною, похмурою, зі сльозами;
• відмовляється йти до школи;
• має розлади сну або часто бачить погані сни;
• втрачає апетит;
• почувається тривожною та невпевненою в собі;
• може просити додаткові кишенькові гроші (щоб відкупитися від агресора).

У таких випадках фахівці радять звернути увагу на ситуацію й спробувати поговорити з дитиною щодо проблем, які її турбують. Якщо причиною дійсно є цькування, батькам необхідно терміново втрутитися в ситуацію. Зокрема, у МОН радять:

• зберігати спокій і бути делікатними;
• уникати слів “жертва” чи “агресор”;
• не намагатися стати на чийсь бік;
• не звинувачувати жертву булінгу;
• пояснити дітям, які саме дії є насильством і чому їх треба припинити;
• дати відчути дитині, що ви поруч, готові підтримати й допомогти, вислухати та захистити;
• дізнатися в дитини, яка ваша допомога буде їй чи йому корисною;
• у випадку фізичного насильства звернутися до класного керівника й адміністрації закладу освіти.

Однак бувають ситуації, коли дитина сама є агресором і заважає навчанню та відпочинку інших учнів і учениць. У таких випадках батькам і вчителям важливо зрозуміти, чому вона вирішила діяти в такий спосіб і які проблеми призвели до цього. Тому дорослим необхідно:

• відверто поговорити про те, що відбувається, і з’ясувати, як дитина ставиться до своїх дій;
• зосередитися на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях;
• пояснити дитині, які дії вважаються булінгом інших;
• пояснити, що його чи її поведінка може завдати шкоди не тільки тому, кого цькують, а й усім навколо;
• наполегливо, але без гніву, попросити дитину зупинити насильство;
• тримати зв’язок з учителями й порадитися з психологом щодо подальших дій;
• не вимагати публічних вибачень.

Фахівці акцентують, що в таких випадках погрози й покарання не спрацюють. Це може на якийсь час припинити булінг, однак у перспективі може також посилити агресію і невдоволення.

У випадку, якщо ваша дитина зазнає цькування, або ви стали свідками такої поведінки стосовно інших дітей, у МОН радять звернутися:

• на Національну гарячу лінію для дітей та молоді за номером 0 800 500 225 (цілодобово, безплатно зі стаціонарного) або 116 111 (безплатно з мобільного);
• у Telegram чат-бот: @chl116111;
• на Лінію допомоги батькам дітей, які постраждали від булінгу 116 000 (безплатно з мобільного).

Раніше ми розповідали, що в Україні виявили новий вид кібербулінгу.

Титульне фото: pexeles.com