Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

23 Лютого 2024

Дитину булять у школі: як реагувати батькам

Сьогодні, 23 лютого, у світі відзначають Міжнародний день запобігання булінгу. Згідно з даними Rakuten Viber, 59% дітей в Україні хоч раз стикалися з цькуванням. Крім того, за результатами міжнародного дослідження PISA-2022, 14,7% українських учнів і учениць зазнають булінгу щонайменше кілька разів на місяць. У таких випадках важливим є втручання в ситуацію батьків і педагогів.

Про те, як діяти, якщо ви помітили, що дитина зазнає булінгу в школі, або сама є булером, розповіли в Міністерстві освіти і науки України.

Раніше ми також публікували роз’яснення від МОН “Як реагувати на булінг”. Ознайомитися з ним можна за посиланням.

Найкращим способом запобігання булінгу є його профілактика. Тому в МОН рекомендують батькам і освітянам:

  • розповідати дітям, що таке булінг і як протистояти йому безпечно;
  • цікавитися життям дитини: знати її друзів, запитувати про школу тощо;
  • заохочувати дітей робити те, що вони люблять;
  • сприяти розвитку хобі дитини;
  • бути прикладом шанобливого ставлення до інших.

Крім того, деякі ознаки можуть свідчити про те, що ваш син чи донька зазнає булінгу. Зазвичай, у таких ситуаціях дитина:

  • не заводить друзів і часто проводить час наодинці;
  • боїться ходити до школи, брати участь у заходах (відвідувати гуртки, займатися спортом);
  • ходить до школи довгим “нелогічним” шляхом;
  • приходить додому сумною, похмурою, зі сльозами;
  • відмовляється йти до школи;
  • має розлади сну або часто бачить погані сни;
  • втрачає апетит;
  • почувається тривожною та невпевненою в собі;
  • може просити додаткові кишенькові гроші (щоб відкупитися від агресора).

У таких випадках фахівці радять звернути увагу на ситуацію й спробувати поговорити з дитиною щодо проблем, які її турбують. Якщо причиною дійсно є цькування, батькам необхідно терміново втрутитися в ситуацію. Зокрема, у МОН радять:

  • зберігати спокій і бути делікатними;
  • уникати слів “жертва” чи “агресор”;
  • не намагатися стати на чийсь бік;
  • не звинувачувати жертву булінгу;
  • пояснити дітям, які саме дії є насильством і чому їх треба припинити;
  • дати відчути дитині, що ви поруч, готові підтримати й допомогти, вислухати та захистити;
  • дізнатися в дитини, яка ваша допомога буде їй чи йому корисною;
  • у випадку фізичного насильства звернутися до класного керівника й адміністрації закладу освіти.

Однак бувають ситуації, коли дитина сама є агресором і заважає навчанню та відпочинку інших учнів і учениць. У таких випадках батькам і вчителям важливо зрозуміти, чому вона вирішила діяти в такий спосіб і які проблеми призвели до цього. Тому дорослим необхідно:

  • відверто поговорити про те, що відбувається, і з’ясувати, як дитина ставиться до своїх дій;
  • зосередитися на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях;
  • пояснити дитині, які дії вважаються булінгом інших;
  • пояснити, що його чи її поведінка може завдати шкоди не тільки тому, кого цькують, а й усім навколо;
  • наполегливо, але без гніву, попросити дитину зупинити насильство;
  • тримати зв’язок з учителями й порадитися з психологом щодо подальших дій;
  • не вимагати публічних вибачень.

Фахівці акцентують, що в таких випадках погрози й покарання не спрацюють. Це може на якийсь час припинити булінг, однак у перспективі може також посилити агресію і невдоволення.

У випадку, якщо ваша дитина зазнає цькування, або ви стали свідками такої поведінки стосовно інших дітей, у МОН радять звернутися:

  • на Національну гарячу лінію для дітей та молоді за номером 0 800 500 225 (цілодобово, безплатно зі стаціонарного) або 116 111 (безплатно з мобільного);
  • у Telegram чат-бот: @chl116111;
  • на Лінію допомоги батькам дітей, які постраждали від булінгу 116 000 (безплатно з мобільного).
IMG_20240223_143646_736 (4)

Раніше ми розповідали, що в Україні виявили новий вид кібербулінгу.

Титульне фото: pexeles.com


Обговорення