Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

17 Березня 2023

Комісія ООН визнала примусові переміщення та депортації українських дітей до рф воєнним злочином

“Було встановлено, що російська влада порушила свої зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом, що полягають у тому, щоб усіма можливими способами сприяти возз’єднанню сімей, роз’єднаних внаслідок цього збройного конфлікту. Така поведінка може також становити воєнний злочин у вигляді невиправданої затримки репатріації цивільних осіб”, – ідеться у звіті.

Із повним перекладом звіту українською можна ознайомитися за посиланням.

У звіті зазначено, що комісія не змогла перевірити кількість депортованих дітей, яку офіційно озвучує влада України – 16 221 дитина (станом на 13 березня – уже 16 226).

Згідно із заявами та повідомленнями ЗМІ, російські урядові особи вжили правових та політичних заходів щодо українських дітей, переміщених до рф, зокрема, надання російського громадянства та влаштування дітей у прийомні сім’ї, що, ймовірно, створює підстави, за яких частині дітей доведеться назавжди залишитися в Російській Федерації.

У травні 2022 року Путін підписав указ про спрощення процедури отримання громадянства Російської Федерації для деяких категорій дітей. У липні Марія Львова-Бєлова, уповноважена при президенті рф з прав дитини, заявила в інтерв’ю ЗМІ, що “тепер, коли діти стали громадянами Росії, тимчасова опіка може стати постійною”.

Заходи щодо отримання громадянства та розміщення у сім’ях можуть серйозно вплинути на особистість дитини, що є порушенням права дитини на збереження своєї індивідуальності, зокрема, громадянства, імені та родинних зв’язків, без протизаконного втручання, як це визнається міжнародним правом прав людини.

Комісія визначила три основні випадки, коли російська влада переміщувала українських дітей з не підконтрольної Україні території до інших таких районів або до рф:

  • діти втратили батьків або тимчасово втратили зв’язок з ними під час військових дій;
  • діти були розділені з батьками, коли одного з батьків затримали в пунктах фільтрації;
  • діти перебували в установах догляду.

Комісія розглянула випадки стосовно переміщення 164 дітей віком від чотирьох до 18 років з Донецької, Харківської та Херсонської областей.

У звіті зазначено: “Міжнародне гуманітарне право забороняє евакуацію дітей стороною збройного конфлікту, за винятком тимчасової евакуації, коли цього вимагають вагомі причини, пов’язані зі станом здоров’ям або лікуванням дітей або, якщо вони не перебувають на окупованій території, з їхньою безпекою. Для цього має бути надано письмову згоду батьків або законних представників. У всіх ситуаціях, які розглядала Комісія, переміщення дітей не відповідало вимогам, встановлених міжнародним гуманітарним правом”.

Зокрема,

  • переміщення не було виправдано міркуваннями безпеки або станом здоров’я;
  • немає підстав, які вказували б на те, що переміщення дітей на територію, підконтрольну уряду України, було неможливе;
  • імовірно, що російська влада не намагалася встановити контакт з родичами дітей або з українською владою.

Такі переміщення мали бути тимчасовим, але з різних причин більшість з них стали тривалими, а батьки або законні опікуни й самі діти стикалися з низкою перешкод у налагодженні контакту, возз’єднанні сім’ї та поверненні дітей до України.

Комісія розглянула також випадки виїзду дітей до рф за згодою батьків, які раніше дослідили інші міжнародні організації. Велика кількість дітей з територій, які перебували під контролем російської федерації в Харківській, Херсонській та Запорізькій областях, тимчасово виїхала за згодою батьків до таборів відпочинку в Криму або в рф. Батьки й діти зазначили, що, коли ці території повернулися під контроль уряду України, російська влада вимагала від батьків або законних опікунів особисто приїхати, щоб забрати своїх дітей (така подорож пов’язана, зокрема, із безпековими ризиками). З цієї причини не всі батьки змогли забрати свої дітей, що призвело до тривалих або навіть не визначених за часом розлучень із сім’єю.

Батьки та діти повідомили Комісії, що під час перебування дітей у рф  або на контрольованих Росією територіях України соціальні служби повідомляли дітям, що їх перенаправлять до установ догляду, прийомних сімей або усиновлять. При цьому в деяких установах умови догляду були неналежні: діти були одягнені в брудний одяг, на них кричали, їх обзивали. Харчування було поганим, а діти з інвалідністю не отримували догляду та ліків. Опитані Комісією діти виражали глибокий страх того, що вони можуть бути назавжди розлучені зі своїми батьками, опікунами чи родичами.

У всіх випадках, розглянутих Комісією, обов’язок відшукати та знайти батьків або членів сім’ї в основному лягав на дітей. Батьки й родичі зіткнулися зі значними логістичними, фінансовими та безпековими проблемами під час повернення своїх дітей. Свідки повідомили Комісії, що багато молодших дітей, яких було переміщено, не змогли встановити контакт зі своїми родинами і, як наслідок, могли втратити зв’язок із ними на невизначений час.

Читайте також: “Росіяни змінюють персональні дані викрадених дітей, щоб перешкоджати їх пошуку й поверненню в Україну”.

Фото: “Укрінформ”


Обговорення