1 122
0
Україна здивувала світ тим фактом, що в умовах повномасштабної війни в нас продовжує функціонувати система освіти. Результати українських 15-річних підлітків у дослідженні PISA-2022 виявилися не гіршими, ніж у частині країн нашої референтної групи. Зазначимо що ті країни, на відміну від України, не знаходяться в стані війни.
По це у великому інтерв’ю на “Бабелі” розповіла Іванна Коберник, освітня експертка й співзасновниця громадської організації “Смарт освіта”.
Іванна нагадала, що в дослідженні PISA “не порівнюють усіх з усіма”. Країни-учасниці об’єднані в референтні групи. Зокрема, до нашої входять:
“Тому Україну не ставлять на один щабель, наприклад, із Сінгапуром, Канадою або деякими провінціями Китаю, а порівнюють лише в межах своєї групи. Згідно з результатами PISA-2022, у своїй групі ми знаходимося посередині. Грузія, Молдова й Болгарія, де немає війни, показують гірші результати за якістю освіти 15-річних підлітків”, – розповіла освітня експертка.
Крім того, Іванна Коберник зауважила, що до референтної групи України не входить Румунія, яка є членом Європейського Союзу й не перебуває в умовах повномасштабної війни. Однак, попри це, підлітки в Румунії показують нижчі освітні результати, ніж учні в Україні.
Ще один момент, на який звернула увагу Іванна – кореляція результатів та державних видатків на одного учня. Зокрема, вона повідомила, що сума, яку Україна витрачає на одного учня за весь курс початкової та середньої освіти, – менше 50 тисяч доларів. Водночас “санітарний рівень” для держав світу наразі становить близько 75 тисяч доларів. Щоправда, за словами Іванни Коберник, ці витрати не враховують розвиненої в Україні культури роботи школярів із репетиторами. Тому фактично освіта ще дофінансовується батьками.
“На свої гроші Україна дає досить багато, як система. … Ми непогано справляємося. Матеріальне забезпечення грає роль, але воно не є єдиним лінійним аргументом”, – зазначила вона.
Іванна Коберник також розповіла, що згідно з даними PISA-2022, майже всі країни, які витрачають стільки ж на освіту, як Україна, мають нижчі результати. Крім того, є держави, у яких на одну дитину закладено більше ніж 100 тисяч доларів, однак далеко не всі вони показують високий освітній рівень.
“Поруч, наприклад, є Туреччина, яка витрачає більше ніж Україна, але має приблизно такі ж результати в освіті. Щоправда, є й винятки. Зокрема, В’єтнам, який витрачає відчутно менше, але має відчутно вищі результати”, – поділилася фахівчиня.
Однією з причин, чому Україна показує на свої кошти непогані результати, Іванна Коберник вважає мотивованих учителів, які “ставляться до своєї роботи як до місії”.
Читайте також: “У початковій школі реформа була здійснена за рахунок синергії й співпраці держави з громадським сектором – Іванна Коберник”.
Титульне фото: скришот із інтерв’ю
Обговорення