Як працює комісія з розгляду випадків булінгу в закладах освіти: розʼяснення Служби освітнього омбудсмена

Заяви та повідомлення про випадки булінгу, які може отримувати від учасників освітнього процесу директор закладу освіти, розглядають на засіданні спеціальної комісії. Її скликають не пізніше, ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання інформації про цькування.

Про те:

• хто входить до такої комісії;
• чи мають право брати участь у засіданні комісії батьки й учні;
• як комісія перевіряє інформацію про вчинення булінгу;
• як комісія ухвалює рішення щодо відповідної ситуації

розповіли в Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.

Ознайомитися з повним текстом роз’яснення всі охочі можуть за посиланням.

Раніше ми також публікували інформацію, як правильно писати заяву про булінг. Прочитати матеріал можна тут.

Згідно з Порядком реагування на випадки булінгу відповідна комісія має діяти та виконувати свої обов’язки на постійній основі.

Кількість членів комісії має бути не менш як п’ять осіб. До її складу обов’язково входять:

• голова (керівник закладу освіти);
• заступник голови;
• секретар.

До діяльності комісії можуть бути залучені педагоги, практичний психолог і соціальний педагог (за наявності), представники служби в справах дітей і центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (за згодою).

Крім того, в засіданнях можуть брати участь батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (за їхньою згодою), а також, за потреби, Служба освітнього омбудсмена, органи місцевого самоврядування, засновник закладу освіти або уповноважений ним орган, поліція.

За умови, що будь-хто із членів комісії у конкретному випадку булінгу, який розглядається, є кривдником або потерпілим, комісія повинна виключити (відсторонити) таку особу зі свого складу.

Керівник закладу освіти як голова комісії:

• організовує її роботу;
• відповідає за виконання покладених на комісію завдань;
• головує на її засіданнях;
• визначає перелік питань, що підлягають розгляду;
• визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії.

Якщо голова комісії відсутній, його обов’язки виконує заступник.

Секретар комісії:

• забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду;
• веде протокол засідань комісії;
• повідомляє про засідання всіх учасників процесу, не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання;
• надає або надсилає членам комісії, заявнику та зацікавленим особам усі необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

• ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
• ставити питання по суті розгляду;
• подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

Під час своєї діяльності комісія також збирає інформацію та документи, які можуть слугувати потім доказами для правоохоронців і суду, щодо обставин випадку булінгу. Зокрема, це:

• пояснення сторін булінгу, батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу;
• висновки практичного психолога й соціального педагога (за наявності);
• відомості служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді;
• експертні висновки (за наявності), якщо в результаті вчинення булінгу була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого;
• інформація, збережена на технічних засобах чи в інтернеті, соціальних мережах, повідомленнях тощо.

Під час опитування дітей, сторін булінгу, члени комісії й запрошені експерти, мають спиратися на рекомендації пам’ятки “Особливості опитування неповнолітнього потерпілого чи свідка злочину” та порадника “Як опитувати дитину. Порадник для фахівців, які беруть участь в опитуванні малолітніх свідків та потерпілих” для того, щоб не нашкодити дітям і забезпечити їхні права.

Відповідно до пункту 3 розділу 4 Порядку, упродовж десяти робочих днів комісія має зібрати та проаналізувати всю необхідну інформацію про ситуацію, щоб ухвалити рішення про наявність чи відсутність обставин булінгу, зазначених у заяві.

Тобто комісія не доводить факт булінгу та не здійснює адміністративне розслідування – це роблять правоохоронні органи та суд.

Згідно із роз’ясненням МОН, директор повідомляє поліцію не про доведений факт вчинення цькування, а про випадок, який став йому відомим із заяви.

Якщо комісія все ж знайшла обставини цькування, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, тоді вона також:

• оцінює потреби сторін булінгу в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпеченні таких послуг;
• визначає причини булінгу та заходи для їх усунення;
• визначає заходи виховного впливу щодо сторін булінгу в групі чи класі, де стався випадок;
• моніторить ефективність соціальних і психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу, заходів виховного впливу та корегування (за потреби);
• надає рекомендації для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу, їхніми батьками або іншими законними представниками;
• надає рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.

Відповідно до статті 55 Закону України “Про освіту”, батьки зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти в проведенні розслідування щодо випадків булінгу і виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків цькування в закладі освіти.

В Офісі освітнього омбудсмена наголосили, що кожен член комісії також зобов’язаний не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб (пункт 6 розділу 3 Порядку).

У роз’ясненні МОН, зокрема, йдеться про те, що члени такої комісії повинні бути ознайомлені зі своїми правами та обов’язками письмово під підпис.

Відповідно до розділу 4 Порядку, засідання комісії є правочинним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Ухвалюють рішення члени комісії через відкрите голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу вирішальним є голос голови комісії.

У роз’ясненні МОН також йдеться про те, що батьки або законні представники дітей, які є сторонами булінгу, зобов’язані виконувати ухвалені рішення та рекомендації комісії.

Раніше ми публікували законодавче роз’яснення від МОН про те, як реагувати на булінг.

Титульне фото: freepik.com