Як зрозуміти, що вам надіслали неправдиве повідомлення. Поради експертки

Ворог сіє паніку серед населення, а ми маємо вміти відрізнити фейкову інформацію від реальної, аби не піддаватися їй.

Про це на своїй Facebook-сторінці пише фактчечерка та засновниця ініціативи “Як не стати овочем” Оксана Мороз.

Публікуємо поради фахівчині.

Як визначити, що отримана інформація – фейкова:

• Увімкнути критичне мислення та перевірити, чи ви отримали повідомлення через офіційні джерела, що заслуговують на довіру. Якщо це не так, швидше за все, вам надіслали фейк;
• Якщо в повідомленні бачите фрази на кшталт “достовірна інформація”, “мені сказали військові”, “ви мене знаєте, я брехати не буду” тощо, сміливо ігноруйте – це фейк;
• Якщо технологічну інформацію розповідає не фахівець у цьому питанні або в повідомленні є елементи залякування та нагнітання, можете заспокоїтися, це неправда.

Фахівчиня також звертає увагу на особливості російських інформаційних атак:

1. Не інформування, а нагнітання паніки, зокрема істеричним тоном;
2. Інформація з’являється завчасно, а не тоді, коли подія відбувається;
3. В основі повідомлень – думки, припущення, судження, а не факти.

Як перевірити повідомлення, яке викликає підозру або таке, що ви хочете надіслати ще комусь:

• Оцініть свої емоції: якщо з’явилися ознаки паніки, скоріш за все, ви стали жертвою інформатаки;
• Продивіться офіційні джерела: якщо там немає підтвердження, це 100% фейк;
• Загугліть: українські та світові медіа “в режимі нон-стоп” публікують новини звідусіль;
• Будьте обережними, щоби не натрапити на клони відомих видань та джерел (вони можуть відрізнятися буквально одною літерою чи цифрою в адресі);
• Перевірте першоджерело. Це можна зробити на ресурсі, де зберігаються версії публікацій. Ви зможете звірити, чи не внесли в новину несанкціоновані зміни пізніше;
• Перевірити іноземні медіа: закордонні журналісти працюють дуже оперативно;
• Перевірити фото в Google images та Google Street View (дозволяє пересвідчитись, що на фото саме та місцевість, про яку йдеться в повідомленні);
• Якщо фото чи відео викликають у вас сумнів, перевірте дату їхнього створення. Можна також закачати контент на свій комп’ютер та проаналізувати властивості файлу. Відео на YouToube можна перевірити за допомогою Verify та YouToube Data Viewer.

Нагадаємо, ГО “Смарт освіта” і сайт “Нова українська школа” проводять пізнавальні онлайн-зустрічі для учнів. Для участі заповніть анкети для дітей або вчителів (інших дорослих, які хочуть чимось поділитися з дітьми).

Також дивіться:

• 7 чат-ботів, через які можна повідомити про ворога, знайти житло, укриття чи допомогти переселенцям
• Щоби зберігати спокій, можете переглянути нашу ресурсну зустріч під час воєнного стану зі Світланою Ройз. На ній психологиня дала прості практики, які допоможуть зберігати ресурс. Тут текстова версія.
• НБУ відкрив рахунок для благодійних внесків на армію – ось тут реквізити.
• Мапу укриттів у різних областях.
• Список центрів крові. Кров необхідна на випадок великої кількості поранених військових і цивільних осіб.
• Список телеграм-каналів, повʼязаних із Росією. Вони активно поширюють неправдиву інформацію.
• Інструкцію СБУ, що робити під час обстрілів та чого робити не можна.
• Важливі контакти центру для тимчасово переміщених людей у Львові
• Безплатні онлайн-консультації в лікарів – як отримати
• Інструкція від МОЗ на випадок хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві
• Telegram-канал з аудіоказками для дітей і книжки у вільному доступі
• Додаток “повітряна тривога”, який сповіщає про неї в різних областях
• Цікаві завдання для учнів 1–4 класів щодня
• Що робити у випадку загрози обвалу та якщо це вже сталося
• Урядова гаряча лінія, куди можна повідомити про гуманітарні питання

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – VadimVasenin, Depositphotos